DOI: https://doi.org/10.32347/2077-3455.2020.56.73-87

СЦЕНОГРАФІЯ, ЯК ПРИРОДНЯ ВЛАСТИВІСТЬ АРХІТЕКТУРИ

Аnastasiia Konovaliuk

Анотація


На основі аналізу об’єктів громадського призначення різних історичних періодів визначено основну якість архітектури, яка відповідає за вплив просторів на свідомість людини. Її можна назвати сценографія, а саме, як декоративне оформлення процесів, які протікають в просторі. Окрім утилітарного призначення, громадські простори відіграють вагому роль у встановленні правил комунікації між відвідувачами, у передачі цінностей і у формуванні психологічного стану [1, 2]. Сценографія відповідає за участь людини в процесах не тільки на фізичному рівні, виконуючи зазначені дії,  а на рівні осмислення і сприйняття дійсності. В статті розкрито, наскільки архітектура, як матеріальна форма, залежить від сценічного підходу в оформлені простору. На основі досліджень різних об’єктів визначено, що сценографія  це першочерговий фактор створення архітектури, який, в свою чергу, диктує, як естетичне оформлення, так і розподілення функціональних процесів. Функція і форма взаємопов’язані між собою визначеним чином, задля того, щоб вплинути на стан людини. Це, в свою чергу, пояснює, чому виникає різна архітектура, яка подібна за функціональним призначенням.

Проаналізовано, наскільки мистецтво архітектури є подібним до оформлення сценічного простору, а також виявлено основні підходи, як у створенні архітектури, так і в сценографії. Розкрито сценографію об’єктів, які сформовані в різні історичні періоди. Досліджено, як поєднання архітектурних прийомів і якостей в визначеній послідовності, впливає на формування психологічного стану людини. Визначено, яку роль в створенні об’єктів відіграють цінності, які притаманні тому чи іншому суспільству. Архітектура, яку створюють, як сценографію до конкретних подій, зацікавлює відвідувача брати участь у процесах, співпереживати і взаємодіяти з іншими визначеним чином. Такий підхід, перш за все, розрахований на досягнення цілей, пов’язаних з управлінням і маніпуляцією суспільством.


Ключові слова


сценографія; цілісний образ; контекст; сприйняття; подія; процес

Повний текст:

PDF

Посилання


Soloshenko. M. S. Chto nam govorit arkhitektura. Vliyaniye zdaniy i soruzheniy na cheloveka i obshchestvo. [What does architecture tell us? The impact of buildings and structures on people and society]. Rostov n / Don: DSTU (in Russian).

Bass. V. Architecture as a means of communication. [What does architecture tell us? The impact of buildings and structures on people and society]. http://arzamas.academy/courses/12/2

Khokhlova S. P. O granitsakh paradigm v issledovaniyakh po istorii arkhitektury. [On the boundaries of paradigms in studies on the history of architecture]. Moscow: IV RAN (in Russian).

Stanovleniye teorii stsenografii i yeye rol' v nauke o teatre. [Formation of the theory of scenography and its role in the science of theater]. https://cyberleninka.ru/article/n/stanovlenie-teorii-stsenografii-i-ee-rol-v-nauke-o-teatre.

Kavtaradze S. Yu. Anatomyia arkhitektury. Sem knih o lohyke, forme i smysle. [Anatomy of architecture. Seven books on the logic, form and meaning]. M.: ID Vysshey shkoly ekonomiki. ISBN 978-5-7598-13729 (in Russian).

Zabelshansky G. B., Minervin G. B., Rappaport A. G., Somov G. Yu., Arkhitektura i emotsionalnyy mir cheloveka [Architecture and the emotional world of man]. Moscow: Stroyizdat. (in Russian).

Verzhbitskiy ZH. M. Arkhitekturnaya kultura: iskusstvo arkhitektury kak sredstvo gumanizatsii «vtoroy prirody». [Architectural culture: the art of architecture as a means of humanization of the «second nature»]. SPb.: Publishing House «ARDIS» (in Russian).

Shpengler O. Zakat Evropy. Ocherki morfologii mirovoy istorii. Tom 1. Obraz i deystvitelnost. [Sunset of Europe. Essays on the morphology of world history. Volume 1. Image and reality. ]. Moscow: Popurri. (in Russian).

Paperny V. Kultura 2 [Culture 2] Moscow: Litaget NLO. (in Russian).

Wipper B. Vvedeniye v istoricheskoye izucheniye iskusstva. [Introduction to the historical study of art.] Moscow: Izobrazitelnoye iskusstvo. (in Russian).

Sennet R. Plot i kamen. Telo i gorod v zapadnoy tsivilizatsii. [Flesh and Stone: The Body and the City in Western Civilization]. Moscow: Strelka Press. ISBN: 978-5-906264-62-6 (in Russian)

Iskusstvo barokko [The art of baroque]. http://www.historicus.ru/iskusstvo_barokko/

Yablonska H. D. Informatsiyni tekhnolohiyi ta BIM - modelyuvannya [Information technology and BIM - modeling]. Kyiv (in Ukrainian).

Radionova L. A. Prostranstvo i vremya v arkhitekture v istoriko-filosofskom kontekste. [Space and time in architecture in a historical and philosophical context]. Kharkiv.: KNUGH named. A.N. Beketova (in Russian).

Brejzek Thea. Scenography or: Making Space. The Disappearing Stage: Reflections on the 2011 Prague Quadrennial. Prague: Arts and Theatre Institute, 2012.

Sedlmayr H. Die Entstehung der Kathedrale. Zürich 1950. Atlantis-Verlag. 584 S.

Luvre Abu Dabi: vosmoye chudo sveta v tsifrakh [Louvre Abu Dhabi: the eighth wonder of the world in numbers]: https://www.interior.ru/architecture/2231-luvr-abu-dabi-vosmoe-chudo-sveta-v-tsifrakh.html

Luvr Abu Dabi: shedevr Instagram-arkhitektury [Louvre Abu Dhabi: a masterpiece of Instagram architecture.]: https://www.youtube.com/watch?v=BuRFg2op6UU

Likhachev D. S. Poeziya sadov: k semantike sadovo-parkovykh stiley. Sad kak tekst. [Poetry of gardens: on the semantics of landscape gardening styles. Garden as a text]. (in Russian).

Buchli V. Antropologiya arkhitekture [An antropology of architecture]. Kharkiv.: publishing house Humanitarian center (in Russian).


Пристатейна бібліографія ГОСТ


Солошенко. М. С. Что нам говорит архитектура. Влияние зданий и соружений на человека и общество. Молодой исследователь ДОНА. — Ростов н / Дону: ДГТУ, 2017 — Вып. 3(6). — С 161 – 165.

Басс. В. Архитектура как средство коммуникации  [Электрон. ресурс] /Режим доступа: http://arzamas.academy/courses/12/2

Хохлова С. П. О границах парадигм в исследованиях по истории архитектуры. Историческая психология и социология истории: науч.-теор. Журнал. — М.: ИВ РАН, 2013 — Вып. 2. — С 148 – 168.

Становление теории сценографии и ее роль в науке о театре. [Електронний ресурс] / Режим доступа: https://cyberleninka.ru/article/n/stanovlenie-teorii-stsenografii-i-ee-rol-v-nauke-o-teatre.

Кавтарадзе С. Ю. Анатомия архитектуры. Семь книг о логике, форме и смысле. / C. Ю. Кавтарадзе. — M: ИД Высшей школы экономики, 2015 — C 135.

Забельшанский Г. Б., Минервин Г. Б., Раппапорт А. Г., Сомов Г. Ю., Архитектура и эмоциональный мир человека. / Г. Б. Забельшанский, Г. Б. Минервин, А Г Раппапорт, Г. Ю. Сомов — М.: Стройиздат, 1985 — 207 с.

Вержбицкий Ж. М. Архитектурная культура: искусство архитектуры как средство гуманизации «второй природы». / Ж. М. Вержбицкий. СПб: Издательский Дом «АРДИС», 2010. — С 136.

Шпенглер О. Закат Европы. Очерки морфологии мировой истории. Том 1. Образ и действительность. / О. Шпенглер. — М.: Попурри, 2009 — 656 с.

Паперный В. Культура 2. / В. Паперный. — М.: Литагет НЛО, 2016 — 414 с.

Виппер Б. Введение в историческое изучение искусства. / Б. Виппер –М.:Изобразительное искусство, 1985. — 368 с.

Сеннет Р. Плоть и камень. Тело и город в западной цивилизации. / Р. Сеннет; перевод с англ. Петр Фаворов. — М.: Strelka Press, 2016. — 504 с.

Искусство барокко [Електронний ресурс] / Режим доступа: http://www.historicus.ru/iskusstvo_barokko/

Яблонська Г. Д. Інформаційні технології та BIM – моделювання в XIII. Столітті. / Г. Д. Яблонська. // Матеріали V Міжнародної науково-практичної конференції «Архітектура історичного Києва» Феномен урбанізованих ландшафтів. — K.: КНУБА, 2019. — С. 114.

Радионова. Л. А. Пространство и время в архитектуре в историко-философском контексте. / Коммунальное хозяйство городов: науч.-техн. Сборник. — Х : ХНУГХ им. А. Н. Бекетова, 2017 — Вып. 79 — С 424.

Brejzek Thea. Scenography or: Making Space. The Disappearing Stage: Reflections on the 2011 Prague Quadrennial. Prague: Arts and Theatre Institute, 2012. — P. 13 – 23.

Sedlmayr Hans. Die Entstehung der Kathedrale. Zürich 1950. Atlantis- Verlag. 584 S.

Лувр Абу Даби: восьмое чудо света в цифрах [Електронний ресурс] / Режим доступа: https://www.interior.ru/architecture/2231-luvr-abu-dabi-vosmoe-chudo-sveta-v-tsifrakh.html

Лувр Абу Даби: шедевр Instagram-архитектуры [Електронний ресурс] / Режим доступа: https://www.youtube.com/watch?v=BuRFg2op6UU

Лихачев. Д. С. Поэзия садов: к семантике садово-парковых стилей. Сад как текст. / Д. С. Лихачев. М.: Согласие: ОАО «Тип. “Новости”», 1998. — С. 105.

Бюхли. В. Антропология архитектуры. / В. Бюхли — Х.: изд-во Гуманитарный центр, 2017 — 288 с.


Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.


Copyright (c) 2020 Аnastasiia Konovaliuk

Creative Commons License
Ця робота ліцензована Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.