РОЗВИТОК ГРАФОАНАЛІТИЧНИХ ЗАСОБІВ ДОСЛІДЖЕННЯ ІСТОРІЇ БУДІВЕЛЬНОГО МИСТЕЦТВА
DOI:
https://doi.org/10.32347/2077-3455.2020.56.52-65Ключові слова:
графоаналітичний, схема, історія, архітектура.Анотація
В статті розглядаються особливості розвитку графоаналітичних засобів дослідження історії зодчества від найпростіших зображень стародавніх будівель до складних типологічних моделей цього явища.Посилання
TarasYa. M. Sakralna dereviana arkhitektura ukraintsiv Karpat: Kulturno-tradytsiinyi aspekt. Lviv: Instytut narodoznavstva NANU, 2007. 639 s. (in Ukrainian)
Taras Ya. M. Ukrainska sakralna dereviana arkhitektura: Iliustrovanyi slovnyk-dovidnyk. Lviv: Instytut narodoznavstva NANU, 2006. 584 s. (in Ukrainian)
Kraszewskiy J. J. Wspomnienia Wolynia, Polesia i Litwy. Wilno, 1840. T. 1. 231 s. (in Polish)
Smyrnov Ya. Rysunky Kyeva 1651 hoda po kopyiam ykh kontsa KhVSh v. Trudы KhSh arkheolohycheskoho sъezda. T.2. Moskva, 1908. 197-572 s. (in Russian)
Belous F. Y. Tserkvy russkye v Halytsyy y na Bukovyne v sravnenyy s khramamy y zdanyiamy u ynыkh, preymushchestvenno u drevnykh narodov. Kolomыia, 1877. S. 180. (in Russian)
Pluzhnykov V. Typolohycheskoe sravnenye pamiatnykov arkhytekturы. Voprosы okhranы, restavratsyy y propahandы pamiatnykov ystoryy y kulturы. Moskva.: NYY kulturы, 1976. Vыp. IV. S. 174-196. Tabl. 1- 4. (in Russian)
Tsapenko M. Arkhytektura Levoberezhnoi Ukraynы XVII - XVIII vekov. Moskva: Stroiyzdat, 1967. S.143. (in Russian)
Lohvyn H. N. Dereviana arkhitektura Ukrainy. Narysy z istorii arkhitektury Ukrainskoi RSR (dozhovtnevyi period). Kyiv: Derzhbudvydav,1957. C. 222. (in Ukrainian)
Kornecki M. Uwagi do systematyki gotyckich kosciolow drewnianych w Malopolsce. Teka Komisji urbanistyki I architektury.Krakow, 1970. Tom IY. S. 158-159. Rys. 35. (in Polish)
Dzhandyery M., Lezhava H. Narodnaia bashennaia arkhytektura. Moskva: Stroiyzdat, 1976. Rys. 18 - 31, 62, 64, 67 – 69. (in Russian)
Hoshko Yu., Kishchuk T., Mohytych I., Fedaka P. Narodna arkhitektura Ukrainskykh Karpat KhY-XX st. K.: Naukova dumka, 1987. S. 220 - 227. Rys. 101-104. (in Ukrainian)
Plamenytskaia O. Srednevekovaia zhylaia zastroika Kamentsa-Podolskoho. Arkhytekturnoe nasledstvo. Moskva: Stroiyzdat, 1990. Sb. 37. S.228. ([in Russian)
Bednarchyk A. Systemnыi podkhod v morfolohyy (na materyale mor-folohyy Y. Hete). Systemnыe yssledovanyia. Moskva, 1973. 258-264 s. (in Russian)
De Sossiur F. Kurs obshchei lynhvystyky. Moskva: SOTsЭKHYZ, 1933. 273 s. (in Russian)
Typolohycheskye yssledovanyia po folkloru. Sbornyk statei pamiaty V. Ya. Proppa (1895 - 1970). M.: Nauka, 1975. 320 s. (in Russian)
Shpenhler O. Zakat Evropы. Ocherky morfolohyy myrovoi ystoryy. Moskva: Mыsl, 1993. 663 s. (in Russian)
Typы v kulture: Metodolohycheskye problemы klassyfykatsyy, systematyky y typolohyy v sotsyalno-ystorycheskykh y antropolohycheskykh naukakh. – Lenynhrad: Yzd-vo LHU, 1979. 183 s. (in Russian)
Kahan M. Morfolohyia yskusstva. Ystoryko-teoretycheskoe yssledovanye vnutrenneho stroenyiamyrayskusstv. Lenynhrad: Yskusstvo, 1979. 440 s. (in Russian)
Drahan M. Ukrainski derevliani tserkvy. Heneza i rozvii form. Lviv, 1937.Ch.2. Rys. 94, 113, 140, 152, 268. (in Ukrainian)
Lohvyn H. Pochatkovyi period davnoruskoi arkhitektury. Mystetstvo i suchasnist. Kyiv: Naukova dumka, 1980. - C. 113. (in Ukrainian)
Smolyna N. Nachala symmetryy v arkhytekture Srednei Azyy. Arkhytekturnoe nasledstvo. Moskva: Stroiyzdat, 1981. Sb. 29. S. 168-169. (in Russian)
Yakimovich Yu. Draulianae doilidstva Belaruskaha Palessia: XVII-XIX ct.Minsk: Navuka i tэkhnika, 1978. S. 85-86. (in Byelorussian)
Putylov B. Problemы folklora v trudakh V. Ya. Proppa.Typolohycheskye yssledovanyia po folkloru. M.: Nauka, 1975. S. 9-11. (in Russian)
Propp V. Morfolohyia skazky. Lenynhrad: ACADEMIA, 1928. 152 s. (in Russian)
Propp V. Ystorycheskye korny volshebnoi skazky. Lenynhrad: Yzd-vo LHU, 1946. 340 s. (in Russian)
Miuller-Mekkens H. Novaia zhyzn starыkh zdanyi. Neprerыvnost razvytyia arkhytekturы. Moskva: Stroiyzdat, 1981. 248 s. (in Russian)
Semyn S. Traektoryia zhyzny zdanyia. Stroytelstvo y arkhytektura. Kyev, 1988. №11. S. 14-16. (in Russian)
Hoshko Yu., Kishchuk T., Mohytych I., Fedaka P. Narodna arkhitektura Ukrainskykh Karpat KhY-XX st. K.: Naukova dumka, 1987. S. 46. Rys. 22. (in Ukrainian)
TarasYa. M. Sakralna dereviana arkhitektura ukraintsiv Karpat: Kulturno-tradytsiinyi aspekt. Lviv: Instytut narodoznavstva NANU, 2007. S. 98. (in Ukrainian)
Medvedev P. Typolohyia krestianskoho zhylyshcha Belomorskoho Pomoria vt. pol. KhIX – nachala KhKh vekov. Problemы yssledovanyia, restavratsyy y yspolzovanyia arkhytekturnoho nasledyia Karelyy y sopredelnыkh oblastei. Petroza-vodsk, 1985. S.38-41. (in Russian)
Orfynskyi V. Osobennosty dereviannoho kultovoho zodchestva Karelyy. Arkhytekturnoe nasledstvo. Moskva: Stroiyzdat, 1983. Cb. 31. S. 19. (in Russian)
TarasYa. M. Sakralna dereviana arkhitektura ukraintsiv Karpat: Kulturno-tradytsiinyi aspekt. Lviv: Instytut narodoznavstva NANU, 2007. S. 98. (in Ukrainian)
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Viktor Zavada
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
