МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ ТЕРАПЕВТИЧНОГО СЕРЕДОВИЩА ВІЙСЬКОВИХ РЕАБІЛІТАЦІЙНИХ ЦЕНТРІВ НА ОСНОВІ НАУКОВО-ОБҐРУНТОВАНОГО ПІДХОДУ
DOI:
https://doi.org/10.32347/2077-3455.2025.74.423-434Ключові слова:
військовий реабілітаційний центр, терапевтичне середовище, архітектурно-планувальна організація, медико-психологічна реабілітація, науково-обгрунтований підхід, функціональне зонування, адаптивна архітектураАнотація
У статті представлено комплексне дослідження методологічних засад формування терапевтичного середовища реабілітаційних центрів для військових на основі науково-обґрунтованого підходу. Проаналізовано взаємозв'язок архітектурно-планувальних, функціонально-технологічних та медико-психологічних факторів впливу на організацію простору реабілітаційних центрів. Розроблено теоретичну модель формування терапевтичного середовища з урахуванням специфіки реабілітації військовослужбовців. Дослідження базується на системному підході до аналізу факторів впливу та принципів організації архітектурного середовища реабілітаційних центрів. Визначено закономірності формування функціонально-планувальної структури цих закладів та особливості організації їх внутрішнього простору з урахуванням психологічних потреб пацієнтів. Розроблено рекомендації щодо впровадження науково-обґрунтованих підходів у практику проєктування військових реабілітаційних центрів. Представлено результати аналізу світового досвіду проєктування реабілітаційних центрів для військовослужбовців та визначено перспективні напрямки розвитку архітектурно-планувальних рішень. Запропоновано методологічний апарат для оцінки ефективності терапевтичного середовища та його впливу на процес реабілітації. Обґрунтовано необхідність комплексного підходу до формування архітектурного середовища з урахуванням медичних, психологічних та соціальних аспектів реабілітації. Практичне значення отриманих результатів полягає в розробці конкретних архітектурно-планувальних рішень та рекомендацій щодо формування терапевтичного середовища реабілітаційних центрів, які можуть бути впроваджені при проєктуванні нових та реконструкції існуючих закладів. Запропоновані методологічні засади створюють науково-теоретичну базу для подальшого вдосконалення принципів організації архітектурного простору медичних установ реабілітаційного профілю та розробки нормативних актів у галузі проєктування спеціалізованих закладів для військовослужбовців.
Посилання
Список літератури
Мальцев В. Особливості сучасних тенденцій формування архітектурно-просторового середовища реабілітаційних установ для військовослужбовців // Сучасні проблеми архітектури та містобудування. 2023. Вип. 67. С. 321–337. DOI: https://doi.org/10.32347/2077-3455.2023.67.321-337
Мхаїкл Х. Сучасні проблеми становлення реабілітаційного центру. Ретроспективний огляд і досвід зарубіжних країн. Український журнал будівництва та архітектури. 2021. № 4 (004). С. 66-77. DOI: https://doi.org/10.30838/J.BPSACEA.2312.310821.66.791
Brambilla A., Del Pio M., Ravegnani Morosini R., Capolongo S. Green space in hospital built environment. A literature review about therapeutic gardens in acute care healthcare settings before Covid-19 // Acta Biomedica. 2023. Vol. 94, Suppl. 3. P. 1–14. DOI: https://doi.org/10.23750/abm.v94iS3.14286
Бодня С. В. Ефективное проектирование лечебных центров // Вісник ПДАБА. 2011. № 6–7 (червень–липень). С. 60–65.
Ebaid M. A. A framework for implementing biophilic design in cancer healthcare spaces to enhance patients’ experience // International Journal of Sustainable Building Technology and Urban Development. 2023. 30 June. P. 229–246. https://doi.org/10.22712/susb.20230018
Gharib M. A., Golembiewski J. A., Moustafa A. A. Mental health and urban design – zoning in on PTSD // Current Psychology. 2020. Vol. 39. P. 167–173. https://doi.org/10.1007/s12144-017-9746-x
Haddad L., Schäfer A., Streit F., Lederbogen F., Grimm O., Wüst S., Deuschle M., Kirsch P., Tost H., Meyer-Lindenberg A. Brain structure correlates of urban upbringing, an environmental risk factor for schizophrenia // Schizophrenia Bulletin. 2015. Vol. 41, № 1. P. 115–122. https://doi.org/10.1093/schbul/sbu072
Owen C., Crane J. Trauma-Informed Design of Supported Housing: A Scoping Review through the Lens of Neuroscience // International Journal of Environmental Research and Public Health. 2022. Vol. 19, № 21. Art. 14279. https://doi.org/10.3390/ijerph192114279
The best rehabilitation centers abroad // MedTour. 24.07.2023. URL: https://medtour.help/the-best-rehabilitation-centers-abroad/ (дата звернення: 22.08.2025).
Wesarg-Menzel C., Gallistl M., Niconchuk M., Böckler A., O’Malley B., Engert V. Compassion buffers the association between trauma exposure and PTSD symptom severity: Findings of a cross-sectional study // Psychoneuroendocrinology. 2024. Vol. 165. Art. 107036. https://doi.org/10.1016/j.psyneuen.2024.107036
References
Maltsev, V. (2023). Investigating the influence of architectural environment in rehabilitation facilities on the psychological well-being of military personnel with PTSD symptoms. Current Problems of Architecture and Urban Planning, (67), 321–337. https://doi.org/10.32347/2077-3455.2023.67.321-337 (in Ukrainian).
Mhaikel, Kh. Kh. (2021). Modern problems of establishment of rehabilitation centers: Retrospective review and experience of foreign countries. Ukrainian Journal of Civil Engineering and Architecture, 4. https://doi.org/10.30838/J.BPSACEA.2312.310821.66.791 (in Ukrainian).
Brambilla, A., Del Pio, M., Ravegnani Morosini, R., & Capolongo, S. (2023). Green space in hospital built environment: A literature review about therapeutic gardens in acute care healthcare settings before Covid-19. Acta Biomedica, 94(Suppl. 3), 1–14. https://doi.org/10.23750/abm.v94iS3.14286 (in English).
Bodnya, S. V. (2011). Effective design of healthcare centers. Bulletin of the Prydniprovska State Academy of Civil Engineering and Architecture, (6–7), 60–65. (in Russian).
Ebaid, M. A. (2023). A framework for implementing biophilic design in cancer healthcare spaces to enhance patients’ experience. International Journal of Sustainable Building Technology and Urban Development, 229–246. https://doi.org/10.22712/susb.20230018 (in English).
Gharib, M. A., Golembiewski, J. A., & Moustafa, A. A. (2020). Mental health and urban design – zoning in on PTSD. Current Psychology, 39, 167–173. https://doi.org/10.1007/s12144-017-9746-x (in English).
Haddad, L., Schäfer, A., Streit, F., Lederbogen, F., Grimm, O., Wüst, S., Deuschle, M., Kirsch, P., Tost, H., & Meyer-Lindenberg, A. (2015). Brain structure correlates of urban upbringing, an environmental risk factor for schizophrenia. Schizophrenia Bulletin, 41(1), 115–122. https://doi.org/10.1093/schbul/sbu072 (in English).
Owen, C., & Crane, J. (2022). Trauma-informed design of supported housing: A scoping review through the lens of neuroscience. International Journal of Environmental Research and Public Health, 19(21), 14279. https://doi.org/10.3390/ijerph192114279 (in English).
MedTour. (2023, July 24). The best rehabilitation centers abroad. MedTour. https://medtour.help/the-best-rehabilitation-centers-abroad/ (in English).
Wesarg-Menzel, C., Gallistl, M., Niconchuk, M., Böckler, A., O’Malley, B., & Engert, V. (2024). Compassion buffers the association between trauma exposure and PTSD symptom severity: Findings of a cross-sectional study. Psychoneuroendocrinology, 165, 107036. https://doi.org/10.1016/j.psyneuen.2024.107036 (in English).
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Мальцев Василь Станіславович
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
