АНАЛІЗ РЕЙТИНГОВИХ СИСТЕМ ЕКОЛОГІЧНОЇ СЕРТИФІКАЦІЇ АРХІТЕКТУРИ GREEN GLOBES, CASBEE, HQE, MINERGIE В КОНТЕКСТІ ВРАХУВАННЯ ВІЗУАЛЬНИХ ЯКОСТЕЙ БУДІВЕЛЬ

Анотація

На тлі глобального поширення екологічних підходів до проєктування зростає необхідність у адаптації зелених стандартів архітектури з урахуванням локальних контекстів і людського сприйняття. Особливо актуальним є питання інтеграції естетичних параметрів архітектури в структуру оцінювання сталих будівель, що дозволяє розширити екологічну парадигму через призму візуальної екології. Головною метою даного дослідження є вивчення особливостей формування кредитів за візуальні та естетичні якості будівель у системах екологічної сертифікації Green Globes, CASBEE, HQE та Minergie. Результати дослідження мають практичну цінність для розробки концепту шаблону національного зеленого стандарту, який розробляється у ХНУМГ ім. О.М. Бекетова в межах теми «Системи екологічної сертифікації в архітектурі» (Державний реєстраційний номер: 0123U101316) із залученням дослідницьких підходів наукової школи університету «Візуальна екологія архітектури». У статті застосовано метод контент-аналізу офіційних документів міжнародних стандартів Green Globes, CASBEE, HQE та Minergie для виявлення критеріїв, що прямо чи опосередковано враховують візуальні та естетичні властивості архітектурного середовища. Додатково використано елементи порівняльного аналізу для виявлення спільних підходів і відмінностей між системами. В результаті проведеного дослідження проаналізовано підходи до оцінки естетичних характеристик архітектурних об’єктів у рамках чотирьох міжнародних систем екологічної сертифікації: Green Globes, CASBEE, HQE та Minergie. Ці системи менш відомі в українському професійному полі, проте демонструють цікаві та специфічні механізми інтеграції візуальних якостей у загальну структуру сертифікації. Поглиблений контент-аналіз положень і критеріїв цих стандартів дозволив авторам виявити, в яких саме елементах оцінювання архітектурних проєктів враховується візуальна складова, а також з’ясувати рівень та характер її впливу на фінальний рейтинговий бал. У інших дослідженнях, які наразі плануються авторами до публікації, розглядаються інші зелені стандарти (BREAM, LEDD, WELL, DGNB), що доповнять загальну картину естетичних вимірів у сфері зеленого будівництва. У результаті буде створено підґрунтя для формування власної методології кількісного оцінювання естетичних параметрів архітектури у контексті концепту майбутнього національного зеленого стандарту.