ЗАРОДЖЕННЯ АРХІТЕКТУРИ КИЇВСЬКИХ РИНКІВ: ПРОСТОРИ ІСТОРІЇ, ОБМІНУ Й АРХІТЕКТУРНОГО МИСЛЕННЯ
DOI:
https://doi.org/10.32347/2077-3455.2025.74.319-328Ключові слова:
архітектура, громадські будівлі, доступність, Київ, публічний простір, ринок, торгівляАнотація
У статті розглянуто процес становлення та розвитку ринків у Києві від давньоруського періоду до сучасності. Проаналізовано основні історичні етапи: стихійні торги на Подолі часів Київської Русі, ярмаркові площі доби козацької держави, криті ринкові комплекси XIX – початку XX ст., модернізацію радянського періоду та сучасну трансформацію у формат багатофункціональних торговельно-ринкових центрів. Охарактеризовано морфологію та типологію київських ринків: від відкритих площ та спеціалізованих базарів до критих павільйонів і гібридних комплексів. Наведено приклади ключових ринків Києва (Житній, Бессарабський, Лук’янівський, Дарницький, Деміївський, Троєщина, Даринок), що ілюструють різні етапи розвитку. Зроблено висновок про закономірності й тенденції архітектурно-планувальної еволюції київських ринків та їхнє значення у формуванні міського простору.
Посилання
Список літератури
Толочко П. П. Про торговельні зв’язки Києва з країнами Арабського Сходу та Візантією у VIII–X ст. // Археологічні дослідження стародавнього Києва / редкол.: П. П. Толочко (відп. ред.), Я. Є. Боровський (секретар), С. О. Висоцький, В. Й. Довженок, С. Р. Кілієвич. Київ: Наукова думка, 1976. С. 3–11. URL: http://resource.history.org.ua/item/0013350 (дата звернення: 18.08.2025).
Толочко П. П. Контрактові ярмарки в Києві та їх значення для економічного розвитку Подолу. Археологія. 1978. № 4. С. 12–21.
Троїцька площа // Звід пам’яток історії та культури України: енциклопедичне видання: у 28 т. Т. 1: Київ. Ч. 1: А–Л / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. Київ: Головна редакція Зводу пам’яток історії та культури при вид-ві «Українська енциклопедія» ім. М.П.Бажана, 1999. С.47. URL: http://resource.history.org.ua/item/0001112 (дата звернення: 18.08.2025).
Історико-містобудівні дослідження Києва: монографія / ред. В.В.Вечерський. Київ: Фенікс, 2012. 312 с.
Вечерський В. В. Втрачені об’єкти архітектурної спадщини України. Київ: НДІТІАМ, 2002. 592 с.
Тімохін В. О. Основи містобудування: підручник. Київ: ІЗМН, 1996. 216 с.
Забудова Києва доби класичного капіталізму, або Коли і як місто стало європейським / А.Беломєсяцев, Б.Єрофалов, В.Ієлєва, М.Кальницький, Н.Кондель-Пермінова, О.Сідорова, Т.Скібіцька. Київ: Варто, 2012. 560 с.
Кальницький М. Б. Євбаз і Галицька площа в історії Києва // Пам’ятки України. 1999. № 4. С. 45–53.
Сафронов В. К. Архітектурне середовище як простір об’єктів інформаційного впливу // Технічна естетика і дизайн. 2018. Вип. 14. С. 219–223.
Легендарний ринок столиці: (до 110-річчя відкриття Бессарабського ринку у м. Києві): бібліографічний нарис / уклад. Т. І. Бондаренко; ред. Г. А. Брагарник. Київ, 2022. 26 с. URL: https://cbspodil.org.ua/wp-content/uploads/2023/01/Bessarabskyj-rynok-ostatochna-red..pdf
Третьяков А. П. Старий Хрещатик і його домовласники. К.: Сучасний письменник, 2019. 328 с.
Ніколаєнко В. А., Шлапко Л. В. Моделювання розміщення мережі оптових та оптово-роздрібних продовольчих ринкових комплексів у Полтавському регіоні // Комунальне господарство міст. 2014. Вип. 118. С. 142–149.
Шлапко Л. В. До проблеми формування мережі оптових та оптово-роздрібних продовольчих ринкових комплексів на рівні районного планування // Сучасні проблеми архітектури та містобудування. 2015. Вип. 38. С. 114–120.
Дьомін М. М., Сингаївська О. І. Функціональна і архітектурна типологія будівель. Принципи класифікації // Сучасні проблеми архітектури та містобудування. 2007. Вип. 18. С. 203–209.
Абизов В., Камьонка Л. В., Сафронова О., Устінова І. Формування збалансованого (сталого) архітектурного середовища: монографія. Kielce: Politechnika Świętokrzyska, 2022. 204 с. ISBN 978-83-66678-21-7.
Івакін Г. Ю. Історичний розвиток Києва ХІІІ – середини XVI ст. Київ: [б. в.], 1996. 272 с. ISBN 5-85654-047-6.
Функціонально-планувальна оптимізація використання міських територій: монографія / за ред. Плешкановської А. М. Київ : Логос, 2005. 190 с.
References
Tolochko, P. P. (1976). Trade relations of Kyiv with the countries of the Arab East and Byzantium in the 8th–10th centuries. In P. P. Tolochko (Ed.), Archaeological studies of ancient Kyiv (pp. 3–11). Naukova Dumka. http://resource.history.org.ua/item/0013350 (in Ukrainian).
Tolochko, P. P. (1978). Contract fairs in Kyiv and their significance for the economic development of Podil. Archaeology, (4), 12–21. (in Ukrainian).
Troitska Square. (1999). In V. A. Smolii (Ed.), Register of monuments of history and culture of Ukraine (Vol. 1, Part 1: Kyiv, pp. 47). Kyiv: Main Editorial Office of the Register of Monuments of History and Culture. http://resource.history.org.ua/item/0001112 (in Ukrainian).
Vecherskyi, V. V. (Ed.). (2012). Historical and urban planning studies of Kyiv. Phoenix. (in Ukrainian).
Vecherskyi, V. V. (2002). Lost architectural heritage sites of Ukraine. NDITIAM. (in Ukrainian).
Timokhin, V.O. (1996). Fundamentals of urban planning. IZMN. (in Ukrainian).
Belomiesiatsev, A., Yerofalov, B., Ieleva, V., Kalnytskyi, M., Kondel-Perminova, N., Sidorova, O., & Skibitska, T. (2012). Kyiv development in the era of classical capitalism, or When and how the city became European. Varto. (in Ukrainian).
Kalnytskyi, M. (1999). Yevbaz and Halytska Square in the history of Kyiv. Pam’iatky Ukrainy, (4), 45–53. (in Ukrainian).
Safronov, V. (2018). Architectural environment as a space of objects of informational influence. Technical Aesthetics and Design, (14), 219–223. (in Ukrainian).
Bondarenko, T. I. (Comp.). (2022). The legendary market of the capital: On the 110th anniversary of the opening of the Bessarabsky Market in Kyiv (G. A. Braharniuk, Ed.). Kyiv: Podil District Centralized Library System, V. Nekrasov Library. https://cbspodil.org.ua/wp-content/uploads/2023/01/Bessarabskyj-rynok-ostatochna-red..pdf (in Ukrainian).
Tretyakov, A. P. (2019). Old Khreshchatyk and its property owners. Suchasnyi Pysmennyk. (in Ukrainian).
Nikolaienko, V. A., & Shlapko, L. V. (2014). Modeling the placement of a network of wholesale and wholesale–retail food market complexes in the Poltava region. Municipal Economy of Cities, (118), 142–149. (in Ukrainian).
Shlapko, L. V. (2015). Issues in forming a network of wholesale and wholesale–retail food market complexes at the district planning level. Current Problems of Architecture and Urban Planning, (38), 114–120. (in Ukrainian).
Diomin, M. M., & Synhaivska, O. I. (2007). Functional and architectural typology of buildings: Principles of classification. Current Problems of Architecture and Urban Planning, (18), 203–209. (in Ukrainian).
Abyzov, V., Kamionka, L. V., Safronova, O., & Ustinova, I. (2022). Formation of a balanced (sustainable) architectural environment. Politechnika Świętokrzyska. (in Ukrainian).
Ivakin, G. Yu. (1996). Historical development of Kyiv from the 13th to the mid-16th century. [Publisher not identified]. (in Ukrainian).
Pleshakovska, A. M. (2005). Functional and planning optimization of the use of urban areas. Kyiv: Lohos. (in Ukrainian).
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Гірний Орест Олександрович

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).