НАУКОВІ ДОСЛІДЖЕННЯ ДИНАМІЧНОГО КОМФОРТУ: ВПЛИВ ЗМІННОГО СЕРЕДОВИЩА НА ФІЗИЧНЕ, ПСИХОЛОГІЧНЕ, СОЦІАЛЬНЕ ТА ЕМОЦІЙНЕ ЗДОРОВ’Я
DOI:
https://doi.org/10.32347/2077-3455.2025.74.304-318Ключові слова:
адаптивність середовища, комфорт, архітектурна ергономіка, динамічний мікроклімат, персоналізація, соціальна взаємодія, емоційний дизайнАнотація
Стаття присвячена аналізу адаптивності архітектурного середовища як ключового чинника формування фізичного, психологічного, соціального та емоційного комфорту користувачів. На основі сучасних досліджень у сфері архітектури, ергономіки, психології та гігієни розглянуто обмеження статичних підходів до проєктування та переваги впровадження динамічних рішень, здатних реагувати на змінні потреби людини та коливання зовнішніх умов. Показано, що варіативність мікроклімату — помірний рух повітря, локальні зони прохолоди, зміни температури протягом дня — сприяє підтриманню тонусу організму, збереженню терморегуляційних механізмів та імунної стійкості. Розкрито значення персоналізованого контролю над середовищем, гнучкого просторового зонування, інтеграції біометричних та сенсорних технологій у системи управління комфортом. Наведено узагальнену класифікацію типів комфорту та практичні адаптивні рішення для кожного з них, а також виявлено проблемні зони сучасної архітектурної практики — від відставання нормативної бази до фрагментації міждисциплінарних знань. Запропоновано системний підхід, у якому архітектурне середовище розглядається як інтерактивна, змінна система, що синхронізується з природними та соціальними ритмами. Отримані результати можуть бути використані при розробці стандартів динамічного комфорту, у міському та інтер’єрному проєктуванні, а також для створення інноваційних інженерних систем, спрямованих на підвищення якості життя користувачів.
Посилання
Список літератури
Arsad F. S., Hod R., Ahmad N., Baharom M., Ja’afar M. H. Assessment of indoor thermal comfort temperature and related behavioural adaptations: a systematic review. Environmental Science and Pollution Research. 2023. Vol. 30. P. 73137–73149. DOI: https://doi.org/10.1007/s11356-023-27089-9
Raju S., Siddharthan T., McCormack M. C. Indoor air pollution and respiratory health. Clinics in Chest Medicine. 2020. Vol. 41, Iss. 4. P. 825–843. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ccm.2020.08.014
ASHRAE. ANSI/ASHRAE Standard 55: Thermal Environmental Conditions for Human Occupancy. Atlanta: ASHRAE, 2023. URL: https://www.ashrae.org/technical-resources/bookstore/standard-55-thermal-environmental-conditions-for-human-occupancy (дата звернення: 10.08.2025).
Durand F., Bonnefoy B., Marchand D., Meyer T. Psychological antecedents of the intention to open the windows at home and exposure to a ventilation recommendation. Frontiers in Psychology. 2022. Vol. 13. Article 872626. DOI: https://doi.org/10.3389/fpsyg.2022.872626
Zierke O., Goerke P., Maier J., Hoermann H.-J. Influence of personal control on thermal comfort: A psychological effect or just the “right” temperature? Energy and Buildings. 2023. Vol. 295. Article 113334. DOI: https://doi.org/10.1016/j.enbuild.2023.113334
van Ellen L. A., Bridgens B. N., Burford N., Heidrich O. Rhythmic buildings – a framework for sustainable adaptable architecture. Building and Environment. 2021. Vol. 203. Article 108068. DOI: https://doi.org/10.1016/j.buildenv.2021.108068
Watanabe K., Förster N., Ishimaru S. SensPS: Sensing personal space comfortable distance between human–human using multimodal sensors. In: Harris D., Li W. C. (eds). Engineering Psychology and Cognitive Ergonomics. HCII 2025. Lecture Notes in Computer Science. Vol. 15776. Cham: Springer, 2025. P. 257–270. DOI: https://doi.org/10.1007/978-3-031-93718-7_17
Chen Y., Cui P. Y., Pan Y. Y., Li Y. X., Waili N., Li Y. Association between housing environment and depressive symptoms among older people: a multidimensional assessment. BMC Geriatrics. 2021. Vol. 21. Article 259. DOI: https://doi.org/10.1186/s12877-021-02207-9
Beatini V., Pantilimonescu F., Djebbari Z., Driscu M.-C. Adaptive facades for emotionally enriching indoor environments. Journal of Building Engineering. 2024. Vol. 98. Article 111472. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jobe.2024.111472
Dohotariu I. Adaptive architecture – a beneficial interaction with technology. Bulletin of the Polytechnic Institute of Iași. Construction. Architecture Section. 2021. Vol. 67, No. 2. P. 55–63. DOI: https://doi.org/10.2478/bipca-2021-0015
Song C., Huang L., Liu Y., Dong Y., Zhou X., Liu J. Effects of indoor thermal exposure on human dynamic thermal adaptation process. Building and Environment. 2020. Vol. 179. Article 106990. DOI: https://doi.org/10.1016/j.buildenv.2020.106990
Brager G. S., de Dear R. J. Thermal adaptation in the built environment: a literature review. Energy and Buildings. 1998. Vol. 27, Iss. 1. P. 83–96. DOI: https://doi.org/10.1016/S0378-7788(97)00053-4
Maloney E., Duffy D. Deciphering the relationship between temperature and immunity. Discovery Immunology. 2024. Vol. 3, Iss. 1. Article kyae001. DOI: https://doi.org/10.1093/discim/kyae001
Taylor & Francis Group. Major health benefits linked to indoor temperature variation, study finds. ScienceDaily. 26.04.2017. URL: https://www.sciencedaily.com/releases/2017/04/170426092347.htm (дата звернення: 10.08.2025).
Vialard F., Olivier M. Thermoneutrality and immunity: how does cold stress affect disease? Frontiers in Immunology. 2020. Vol. 11. Article 588387. DOI: https://doi.org/10.3389/fimmu.2020.588387
Guarnieri G., Olivieri B., Senna G., Vianello A. Relative humidity and its impact on the immune system and infections. International Journal of Molecular Sciences. 2023. Vol. 24, No. 11. Article 9456. DOI: https://doi.org/10.3390/ijms24119456
Коваль Л. М. Естетико-технологічні закономірності дизайну енергоефективного світлового середовища приміщень: дис. … д-ра техн. наук: 05.01.03 – технічна естетика. Київ: КНУБА, 2021. 638 с. URL: https://uacademic.info/ua/document/0521U101421
References
Arsad, F. S., Hod, R., Ahmad, N., Baharom, M., & Ja’afar, M. H. (2023). Assessment of indoor thermal comfort temperature and related behavioural adaptations: A systematic review. Environmental Science and Pollution Research, 30, 73137–73149. https://doi.org/10.1007/s11356-023-27089-9 (in English).
Raju, S., Siddharthan, T., & McCormack, M. C. (2020). Indoor air pollution and respiratory health. Clinics in Chest Medicine, 41(4), 825–843. https://doi.org/10.1016/j.ccm.2020.08.014 (in English).
ASHRAE. (2023). ANSI/ASHRAE Standard 55: Thermal environmental conditions for human occupancy. https://www.ashrae.org/technical-resources/bookstore/standard-55-thermal-environmental-conditions-for-human-occupancy (in English).
Durand, F., Bonnefoy, B., Marchand, D., & Meyer, T. (2022). Psychological antecedents of the intention to open the windows at home and exposure to a ventilation recommendation. Frontiers in Psychology, 13, Article 872626. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2022.872626 (in English).
Zierke, O., Goerke, P., Maier, J., & Hoermann, H.-J. (2023). Influence of personal control on thermal comfort: A psychological effect or just the “right” temperature? Energy and Buildings, 295, Article 113334. https://doi.org/10.1016/j.enbuild.2023.113334 (in English).
van Ellen, L. A., Bridgens, B. N., Burford, N., & Heidrich, O. (2021). Rhythmic buildings: A framework for sustainable adaptable architecture. Building and Environment, 203, Article 108068. https://doi.org/10.1016/j.buildenv.2021.108068 (in English).
Watanabe, K., Förster, N., & Ishimaru, S. (2025). SensPS: Sensing personal space comfortable distance between human–human using multimodal sensors. In D. Harris & W. C. Li (Eds.), Engineering psychology and cognitive ergonomics (Lecture Notes in Computer Science, Vol. 15776, pp. 257–270). Springer. https://doi.org/10.1007/978-3-031-93718-7_17 (in English).
Chen, Y., Cui, P. Y., Pan, Y. Y., Li, Y. X., Waili, N., & Li, Y. (2021). Association between housing environment and depressive symptoms among older people: A multidimensional assessment. BMC Geriatrics, 21, Article 259. https://doi.org/10.1186/s12877-021-02207-9 (in English).
Beatini, V., Pantilimonescu, F., Djebbari, Z., & Driscu, M.-C. (2024). Adaptive facades for emotionally enriching indoor environments. Journal of Building Engineering, 98, Article 111472. https://doi.org/10.1016/j.jobe.2024.111472 (in English).
Dohotariu, I. (2021). Adaptive architecture – a beneficial interaction with technology. Bulletin of the Polytechnic Institute of Iași. Construction. Architecture Section, 67(2), 55–63. https://doi.org/10.2478/bipca-2021-0015 (in English).
Song, C., Huang, L., Liu, Y., Dong, Y., Zhou, X., & Liu, J. (2020). Effects of indoor thermal exposure on human dynamic thermal adaptation process. Building and Environment, 179, Article 106990. https://doi.org/10.1016/j.buildenv.2020.106990 (in English).
Brager, G. S., & de Dear, R. J. (1998). Thermal adaptation in the built environment: A literature review. Energy and Buildings, 27(1), 83–96. https://doi.org/10.1016/S0378-7788(97)00053-4 (in English).
Maloney, E., & Duffy, D. (2024). Deciphering the relationship between temperature and immunity. Discovery Immunology, 3(1), Article kyae001. https://doi.org/10.1093/discim/kyae001 (in English).
Taylor & Francis Group. (2017, April 26). Major health benefits linked to indoor temperature variation, study finds. ScienceDaily. https://www.sciencedaily.com/releases/2017/04/170426092347.htm (in English).
Vialard, F., & Olivier, M. (2020). Thermoneutrality and immunity: How does cold stress affect disease? Frontiers in Immunology, 11, Article 588387. https://doi.org/10.3389/fimmu.2020.588387 (in English).
Guarnieri, G., Olivieri, B., Senna, G., & Vianello, A. (2023). Relative humidity and its impact on the immune system and infections. International Journal of Molecular Sciences, 24(11), Article 9456. https://doi.org/10.3390/ijms24119456 (in English).
Koval, L. M. (2021). Aesthetic and technological patterns of designing energy-efficient lighting environment of interiors (Doctoral thesis, specialty 05.01.03). Kyiv: KNUCA. https://uacademic.info/ua/document/0521U101421 (in Ukrainian).
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Болгарова Наталя Миколаївна
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
