АРХІТЕКТУРНО-МІСТОБУДІВНІ ВОРКШОПИ В НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ ТА МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ЇХ ОРГАНІЗАЦІЇ
DOI:
https://doi.org/10.32347/2077-3455.2025.74.270-288Ключові слова:
воркшоп, архітектурна освіта, методологія, містобудування, інтерактивне навчання, проєктний метод, навчальний процесАнотація
У статті розглянуто методологічні підходи до організації воркшопів з архітектурно-містобудівної тематики в межах системи вищої архітектурної освіти. Проаналізовано світовий та вітчизняний досвід, визначено основні принципи, етапи проведення та критерії ефективності воркшопів. Запропоновано модель їх інтеграції у навчальний процес як засобу формування професійних компетентностей студентів. Воркшопи розглядаються як дієвий інструмент поєднання теорії й практики, розвитку критичного мислення та міждисциплінарної взаємодії.
Посилання
Список літератури
Коротун І. В. Розвиток архітектурної освіти на основі міжнародної співпраці (на прикладі проекту «Рубікон», м. Чернівці) // Сучасні проблеми архітектури та містобудування. 2010. Вип. 23. С. 95–99. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Spam_2010_23_14
Коротун І. В., Баланюк Ю. С. Впливи і роль європейських установ на розвиток архітектурної освіти в Україні на прикладі Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича // XXXIII Міжнародна науково-практична конференція Trends in the development of science in the modern world. Грац, Австрія, 23–26 серпня 2022 р. С. 28–33. DOI: https://doi.org/10.46299/ISG.2022.1.33
Криворучко О., Черкес Б., Коломєйцев А. Архітектурний воркшоп як приклад інтенсивного курсового проектування // Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Серія «Архітектура». 2020. Вип. 2, № 1. С. 143–149. DOI: https://doi.org/10.23939/sa2020.01.143
Юрчишин О., Криворучко О., Румілець Т. Методика інтенсивного курсового проєктування на прикладі воркшопу з реорганізації рекреаційних зон прибережних територій у смт Сергіївка, Одеської області // Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Серія «Архітектура». 2020. Вип. 2, № 1. С. 72–81. DOI: https://doi.org/10.23939/sa2020.01.072
Вадімов В. Досвід співпраці з Асоціацією європейських шкіл просторового планування – AESOP // Сучасні проблеми архітектури та містобудування. 2025. Вип. 71. С. 274–291. DOI: https://doi.org/10.32347/2077-3455.2025.71.274-291
Богданова Ю. Л., Копиляк І. М. Особливості архітектурної освіти: вища школа і творча майстерня // Еволюція уявлень в архітектурній і художній освіті: погляд в майбутнє: матеріали міжнар. наук.-практ. інтернет-конф., Харків, листопад 2020 р. Харків: ХНУМГ ім. О.М.Бекетова, 2020. С. 4–5. URL: https://eprints.kname.edu.ua/56769/1/ТЕЗИ%20КОНФЕРЕНЦІЇ-2020%20%28Восстановлен%29.pdf
Дида О. А. Роль теоретичних навчальних дисциплін у формуванні спеціаліста архітектора // Еволюція уявлень в архітектурній і художній освіті: погляд в майбутнє: матеріали міжнар. наук.-практ. інтернет-конф., Харків, листопад 2020 р. Харків: ХНУМГ ім. О.М.Бекетова, 2020. С. 10–11. URL: https://eprints.kname.edu.ua/56769/1/ТЕЗИ%20КОНФЕРЕНЦІЇ-2020%20%28Восстановлен%29.pdf
Ольховська О. В. Основи графічного дизайну як складова дизайну архітектурного середовища // Еволюція уявлень в архітектурній і художній освіті: погляд в майбутнє: матеріали міжнар. наук.-практ. інтернет-конф., Харків, листопад 2020 р. Харків: ХНУМГ ім. О.М.Бекетова, 2020. С. 112–114. URL: https://eprints.kname.edu.ua/56769/1/ТЕЗИ%20КОНФЕРЕНЦІЇ-2020%20%28Восстановлен%29.pdf
Осиченко Г. О. Участь архітекторів-практиків в архітектурній освіті України: сучасні виклики та проблеми // Еволюція уявлень в архітектурній і художній освіті: погляд в майбутнє: матеріали міжнар. наук.-практ. інтернет-конф., Харків, листопад 2020 р. Харків: ХНУМГ ім. О.М.Бекетова, 2020. С. 114–116. URL: https://eprints.kname.edu.ua/56769/1/ТЕЗИ%20КОНФЕРЕНЦІЇ-2020%20%28Восстановлен%29.pdf
Schön D. A. The reflective practitioner: How professionals think in action. New York: Basic Books, 1983. 380 p. URL: https://raggeduniversity.co.uk/wp-content/uploads/2025/03/1_x_Donald-A.-Schon-The-Reflective-Practitioner_-How-Professionals-Think-In-Action-Basic-Books-1984_redactedaa_compressed3.pdf
Salama A. M. Spatial design education: New directions for pedagogy in architecture and beyond. 1st ed. London: Routledge, 2015. 414 p. DOI: https://doi.org/10.4324/9781315610276
Charitonidou M. Revisiting Giancarlo De Carlo’s participatory design approach: From the representation of designers to the representation of users // Heritage. 2021. Vol. 4, no. 2. P. 985–1004. DOI: https://doi.org/10.3390/heritage4020054
Neuman M. The compact city fallacy // Journal of Planning Education and Research. 2005. Vol.25, no.1. P.11–26. DOI: https://doi.org/10.1177/0739456X04270466
Smock W. The Bauhaus ideal, then & now: An illustrated guide to modernist design. Chicago, Ill.: Academy Chicago Publishers, 2004. ix, 146 p. URL: https://archive.org/details/bauhausidealthen0000smoc
Fiedler J., Feierabend P., eds. Bauhaus. Potsdam: H. F. Ullmann Publishing, 2013. 640 p. ISBN 978-3-8480-0276-4.
References
Korotun, I. V. (2010). Development of architectural education based on international cooperation (the case of the Rubicon project, Chernivtsi). Current Problems of Architecture and Urban Planning, (23), 95–99. http://nbuv.gov.ua/UJRN/Spam_2010_23_14 (in Ukrainian).
Korotun, I. V., & Balaniuk, Y. S. (2022). The influence and role of European institutions in the development of architectural education in Ukraine: The case of Yuriy Fedkovych Chernivtsi National University. In Trends in the development of science in the modern world (pp. 28–33). Graz, Austria. https://doi.org/10.46299/ISG.2022.1.33 (in Ukrainian).
Kryvoruchko, O., Cherkes, B., & Kolomeitsev, A. (2020). Architectural workshop as an example of intensive course design. Bulletin of Lviv Polytechnic National University. Series: Architecture, 2(1), 143–149. https://doi.org/10.23939/sa2020.01.143 (in Ukrainian).
Yurchyshyn, O., Kryvoruchko, O., & Rumilets, T. (2020). Methodology of intensive course design on the example of a workshop on reorganization of recreational zones of coastal territories in Serhiivka settlement, Odesa region. Bulletin of Lviv Polytechnic National University. Series: Architecture, 2(1), 72–81. https://doi.org/10.23939/sa2020.01.072 (in Ukrainian).
Vadimov, V. (2025). Experience of cooperation with the Association of European Schools of Spatial Planning - AESOP. Current Problems of Architecture and Urban Planning, (71), 274–291. https://doi.org/10.32347/2077-3455.2025.71.274-291 (in Ukrainian).
Bohdanova, Y. L., & Kopyliak, I. M. (2020). Features of architectural education: Higher school and creative workshop. In Evolution of ideas in architectural and art education: A look into the future (pp. 4–5). O. M. Beketov National University of Urban Economy in Kharkiv. https://eprints.kname.edu.ua/56769/1/ТЕЗИ%20КОНФЕРЕНЦІЇ-2020%20%28Восстановлен%29.pdf (in Ukrainian).
Dyda, O. A. (2020). The role of theoretical educational disciplines in shaping an architecture specialist. In Evolution of ideas in architectural and art education: A look into the future (pp. 10–11). O. M. Beketov National University of Urban Economy in Kharkiv. https://eprints.kname.edu.ua/56769/1/ТЕЗИ%20КОНФЕРЕНЦІЇ-2020%20%28Восстановлен%29.pdf (in Ukrainian).
Olkhovska, O. V. (2020). Fundamentals of graphic design as a component of architectural environment design. In Evolution of ideas in architectural and art education: A look into the future (pp. 112–114). O. M. Beketov National University of Urban Economy in Kharkiv. https://eprints.kname.edu.ua/56769/1/ТЕЗИ%20КОНФЕРЕНЦІЇ-2020%20%28Восстановлен%29.pdf (in Ukrainian).
Osychenko, H. O. (2020). Participation of practicing architects in architectural education in Ukraine: Contemporary challenges and problems. In Evolution of ideas in architectural and art education: A look into the future (pp. 114–116). O. M. Beketov National University of Urban Economy in Kharkiv. https://eprints.kname.edu.ua/56769/1/ТЕЗИ%20КОНФЕРЕНЦІЇ-2020%20%28Восстановлен%29.pdf (in Ukrainian).
Schön, D. A. (1983). The reflective practitioner: How professionals think in action. Basic Books. https://raggeduniversity.co.uk/wp-content/uploads/2025/03/1_x_Donald-A.-Schon-The-Reflective-Practitioner_-How-Professionals-Think-In-Action-Basic-Books-1984_redactedaa_compressed3.pdf (in English).
Salama, A. M. (2015). Spatial design education: New directions for pedagogy in architecture and beyond (1st ed.). Routledge. https://doi.org/10.4324/9781315610276 (in English)
Charitonidou, M. (2021). Revisiting Giancarlo De Carlo’s participatory design approach: From the representation of designers to the representation of users. Heritage, 4(2), 985–1004. https://doi.org/10.3390/heritage4020054 (in English)
Neuman, M. (2005). The compact city fallacy. Journal of Planning Education and Research, 25(1), 11–26. https://doi.org/10.1177/0739456X04270466 (in English)
Smock, W. (2004). The Bauhaus ideal, then & now: An illustrated guide to modernist design. Academy Chicago Publishers. https://archive.org/details/bauhausidealthen0000smoc (in English)
Fiedler, J., & Feierabend, P. (Eds.). (2013). Bauhaus. H. F. Ullmann Publishing. (in English).
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Коротун Ірина Вадимівна, Попович Євгеній Марчелович, Тимофтій Володимир Петрович
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
