ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ ЗАКЛАДІВ КУЛЬТУРИ В СТРУКТУРІ СОЦМІСТА ЗАПОРІЖЖЯ В 1920–1950 РОКАХ: МІСТОБУДІВНИЙ ТА СТИЛІСТИЧНИЙ АСПЕКТ
DOI:
https://doi.org/10.32347/2077-3455.2025.74.238-255Ключові слова:
архітектура, Соцмісто, індустріалізація, заклади культури, робітничі клуби, конструктивізм, радянський неокласицизм, Запоріжжя, УкраїнаАнотація
Стаття присвячена дослідженню процесів формування системи закладів культури у структурі «Соцміста» Запоріжжя у період 1920-1950-х рр. Аналізуються основні функції цієї системи, зокрема забезпечення життєдіяльності населення та виховання радянського громадянина через культурно-освітні ініціативи. Об’єктом дослідження є інституційно-просторова мережа культурно-освітніх установ, предметом – процеси їхнього проєктування, типології, розміщення та архітектурно-стилістичного оформлення. Метою є виявлення закономірностей розвитку системи закладів культури як чинника соціалізації та просторової організації міста. У статті зроблено спробу систематизувати типологію установ за функціями та масштабом, здійснити аналіз їх просторово-планувальної локалізації та композиційної ролі в міському просторі. Окреслено взаємозв’язок між ідеологічними завданнями радянської влади та конкретними просторовими та функціональними рішеннями.
Окремо проаналізовано архітектурну стилістику фасадів — від конструктивізму до радянського неокласицизму. Описано архітектурні рішення культурно-освітніх установ, таких як: будинок культури Металургів (БК Запоріжсталь), кіноконцертний зал імені Михайла Глінки, кінотеатр «Перший художній» (не зберігся до теперішнього часу), будинок культури Запорізького алюмінієвого комбінату.
Посилання
Список літератури
Кравчук П. П. Эхо архитектурного авангарда: Шестой поселок в Запорожье // Музейний вісник: науково-теоретичний щорічник. 2019. № 19. С.146–186. URL: https://files.znu.edu.ua/files/Bibliobooks/Inshi67/0049210.pdf
Любавський Р. Повсякденне життя робітників Харкова в 1920-ті – на початку 1930-х років / наук. ред. Л. Ю. Посохова; передм. О. А. Коляструк; вступне слово Л. Ю. Посохової. Харків: Раритети України, 2016. 226 с. (Структури повсякденності).
Орлов Г. М., Лавров В. Г. Большое Запорожье // Архитектура СССР. 1933. № 3–4. С. 33–38.
Яценко В. А. Новый город как социальная утопия градостроительства в начале 20 века // Сучасні проблеми архітектури та містобудування. 2014. Вип.35. С. 278–288. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Spam_2014_35_43
Фролова А. Кінотеатр та перший дискоклуб: цікаві факти про запорізький палац культури [Електронний ресурс] // Zprz.city. 27.08.2023. URL: https://zprz.city/news/view/kinoteatr-ta-pershij-diskoklub-tsikavi-fakti-pro-zaporizkij-palats-kulturi (дата звернення: 16.08.2025).
Департамент архітектури та містобудування Запорізької міської ради. Паспорт щойно виявленого об’єкта культурної спадщини: Клуб-їдальня (пізніше — будинок культури заводу «Запоріжсталь»). Запоріжжя: ДП «НДІпроєктреконструкція», 2007. 9 с.
Ескізний проєкт будівлі концертного залу на 800 та 400 чоловік у кварталі № 7 Шостого селища м. Запоріжжя // Центральний державний архів вищих органів влади та управління України (ЦДАВО України). Ф. 4906. Оп. 1. Спр.2696.
Публічне акціонерне товариство «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь». Архів. Проєкт. «Союзгорстройпроєкт», 1948 рік.
Департамент архітектури та містобудування Запорізької міської ради. Облікова картка об’єкта: Палац культури ЗАлК (1950–1952 рр.). Типовий проєкт палацу культури арх. К. Бартошевич. 1947. 5 с.
Чупис М. Как в Запорожье выглядел разрушенный во времена Второй мировой войны кинотеатр [Електронний ресурс] // Vgorode Запорожье. 27.12.2021. URL: https://zp.vgorode.ua/news/sobytyia/a1191296-kak-v-zaporozhe-vyhljadel-razrushennyj-vo-vremena-vtoroj-mirovoj-vojny-kinoteatr (дата звернення 01.09.2025).
References
Kravchuk, P. P. (2019). Echo of the architectural avant-garde: The Sixth District in Zaporizhzhia. Museum Bulletin, (19), 146–186. https://files.znu.edu.ua/files/Bibliobooks/Inshi67/0049210.pdf (in Russian).
Liubavskyi, R. (2016). Everyday life of Kharkiv workers in the 1920s and early 1930s. Kharkiv: Rarytety Ukrainy. (in Ukrainian).
Orlov, G., & Lavrov, V. (1933). Greater Zaporizhzhia. Architecture of the USSR, (3–4), 33–38. (in Russian).
Yatsenko, V. A. (2014). The new city as a social utopia of urban planning in the early 20th century. Current Problems of Architecture and Urban Planning, (35), 278–288. http://nbuv.gov.ua/UJRN/Spam_2014_35_43 (in Russian).
Frolova, A. (2023, August 27). Cinema theater and the first disco club: Interesting facts about the Zaporizhzhia Palace of Culture. Zprz.city. https://zprz.city/news/view/kinoteatr-ta-pershij-diskoklub-tsikavi-fakti-pro-zaporizkij-palats-kulturi (in Ukrainian).
Department of Architecture and Urban Planning of the Zaporizhzhia City Council. (2007). Passport of a newly identified cultural heritage object: Club-canteen (later the Palace of Culture of the Zaporizhstal Plant). Zaporizhzhia: State Enterprise “NDIproektrekonstruktsiya”. (in Ukrainian).
Central State Archives of Supreme Bodies of Power and Government of Ukraine. (n.d.). Preliminary design project of a concert hall building for 800 and 400 people in Block No. 7 of the Sixth Settlement, Zaporizhzhia (Fund 4906, Inventory 1, File 2696). (in Ukrainian).
Zaporizhstal Iron and Steel Works. (1948). Project materials (Union State Construction Design Institute “Soyuzgorstroyproekt”). Archive of Zaporizhstal Iron and Steel Works. (in Ukrainian).
Department of Architecture and Urban Planning of the Zaporizhzhia City Council. (1947). Registration card of the cultural heritage object: Palace of Culture of ZALK (1950–1952). Standard design of a palace of culture by architect K.Bartoshevych. (in Ukrainian).
Chupys, M. (2021, December 27). What the cinema destroyed during World War II looked like in Zaporizhzhia. Vgorode Zaporizhzhia. https://zp.vgorode.ua/news/sobytyia/a1191296-kak-v-zaporozhe-vyhljadel-razrushennyj-vo-vremena-vtoroj-mirovoj-vojny-kinoteatr (in Russian).
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Буланов Денис Валерійович
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
