Порівняльний експеримент щодо ефективності засвоєння технології BIM в архітектурній освіті
DOI:
https://doi.org/10.32347/2077-3455.2025.72.466-484Ключові слова:
БІМ технології, Archicad, Revit, архітектурна освіта, підготовка майбутніх архітекторівАнотація
BIM-технології сьогодні є невід’ємною частиною архітектурного проєктування та будівництва, забезпечуючи інтеграцію, автоматизацію та оптимізацію процесів у цій сфері. Освоєння BIM є важливою складовою сучасної архітектурної освіти, що вимагає використання ефективних програмних інструментів, технологій, які відіграють ключову роль у сучасному проєктуванні та управлінні будівництвом. В даній публікації проведено порівняльний аналіз ефективності використання програмних продуктів Autodesk Revit та Graphisoft Archicad у контексті роботи на різних стадіях створення архітектурного проєкту.
Основною метою дослідження є аналіз процесу засвоєння фахових компетентностей в процесі вивчення BIM-платформ. Опираючись на дослідження функціональних особливостей БІМ технологій в архітектурному проєктуванні висунуто гіпотезу, що студенти, які освоюють певні BIM платформи протягом однакового проміжку часу та інтенсивності навчання мають подібний рівень навичок роботи в них, через спільні алгоритми роботи в системі створення інформаційної моделі.
Ця стаття наочно демонструє незалежний комплексний аналіз та оцінку вивчення БІМ-софту включаючи інтуїтивність інтерфейсу, зручність інструментів моделювання, створення проєктної документації, параметричного моделювання, підтримку міждисциплінарного співробітництва, а також доступність бібліотек та зручність використання в архітектурні, ландшафтному дизайні чи дизайні інтер’єрів. Також в ході аналізу запропоновано використання лінії адаптації софту - універсального критерію оцінки часу, необхідного студентам для засвоєння базових функцій програмного забезпечення.
У висновках підсумовано досвід студентів з вивчення дисципліни BIM-технології в архітектурі, сформовано рекомендації, щодо комбінованого вивчення Graphisoft Archicad та Autodesk Revit для всебічного розвитку навичок та фахових компетентностей студентами, необхідних для роботи в сучасній архітектурній сфері. Результати дослідження сприятимуть підвищенню якості підготовки майбутніх архітекторів та матимуть практичну цінність для освітніх закладів у процесі модернізації навчальних програм. Також вони можуть послугувати орієнтиром для розробників програмного забезпечення у вдосконаленні їхніх продуктів із врахуванням потреб освіти.
Посилання
References
Maharika, I.F., Irsan, A., Ismailiyah, S., Yuriandala, Y., and others (2020) 'Building Information Modelling (BIM) adoption model for architectural education', Journal of Design and Built Environment, 20(3), pp. 22–42. DOI: https://doi.org/10.22452/jdbe.vol20no3.2 (In English).
Alfalah, G., Al-Sakkaf, A., Elshaboury, N., and Mohammed Abdelkader, E. (2021) 'An extensive comparison between architectural software’s of ArchiCAD® and Revit®', 8, pp. 4268–4277 (In English).
Cabinet of Ministers of Ukraine (2021) 'On the approval of the Concept for the implementation of Building Information Modeling (BIM) technologies in Ukraine and the adoption of an action plan for its implementation', Order dated February 17, 2021, No. 152-r, Kyiv. Available at: https://www.kmu.gov.ua/news/uryad-zatverdiv-koncepciyu-vprovadzhennya-v-ukrayini-vim-tehnologij-u-budivnictvi (Accessed: 20 January 2024) (In English).
Yang, X., Grussenmeyer, P., Koehl, M., Macher, H., Murtiyoso, A., and Landes, T. (2020) 'Review of built heritage modelling: Integration of HBIM and other information techniques', Journal of Cultural Heritage, 46, pp. 350–360. DOI: https://doi.org/10.1016/j.culher.2020.05.008 (In English).
Salgado, M.S. (2022) 'BIM and the future of architecture teaching', IOP Conference Series: Earth and Environmental Science, 1101(5), p. 052024. DOI: https://doi.org/10.1088/1755-1315/1101/5/052024 (In English).
Agirbas, A. (2020) 'Teaching construction sciences with the integration of BIM to undergraduate architecture students', Frontiers of Architectural Research, 9(4), pp. 940–950. DOI: https://doi.org/10.1016/j.foar.2020.03.007 (In English).
Vinsova, I., Achten, H., and Matejovska, D. (2015) 'Integrating BIM in education: lessons learned', in Real Time-Proceedings of the 33rd eCAADe Conference, Vol. 2, pp. 127–131 (In English).
Brozovsky, J., Labonnote, N., and Vigren, O. (2024) 'Digital technologies in architecture, engineering, and construction', Automation in Construction, 158, p. 105212. DOI: https://doi.org/10.1016/j.autcon.2023.105212 (In English).
Ding, Z., Zuo, J., Wu, J., and Wang, J.Y. (2015) 'Key factors for the BIM adoption by architects: A China study', Engineering, Construction and Architectural Management, 22(6), pp. 732–748. DOI: https://doi.org/10.1108/ECAM-04-2015-0053м (In English).
Kharvari, F., and Kaiser, L.E. (2022) 'Impact of extended reality on architectural education and the design process', Automation in Construction, 141, p. 104393. DOI: https://doi.org/10.1016/j.autcon.2022.104393 (In English).
Belmonte, M.-V., Millán, E., Ruiz-Montiel, M., Badillo, R., Boned, J., Mandow, L., and Perez-de-la-Cruz, J.-L. (2014) 'Randomness and control in design processes: An empirical study with architecture students', Design Studies, 35(4), pp. 392–411. DOI: https://doi.org/10.1016/j.destud.2014.01.002 (In English).
Building SMART International (2023) 'BuildingSMART website'. Available at: https://www.buildingsmart.org/ (Accessed: 31 January 2024) (In English).
Soares, T.R.L., Kieliba, I., Azenha, M., Tonnesen, T., and Lourenço, P.B. (2023) 'A theta projection model for compressive creep behaviour of refractories at high temperature: application to alumina-spinel', Meccanica, 58(12), pp. 2401–2420. https://doi.org/10.1007/s11012-023-01734-6 (In English).
Kassem, M., Kelly, G., Dawood, N., Serginson, M., and Lockley, S. (2015) 'BIM in facilities management applications: a case study of a large university complex', Built Environment Project and Asset Management, 5(3), pp. 261–277. https://doi.org/10.1108/BEPAM-02-2014-0011 (In English).
Hamma-adama, M., Kouider, T., and Salman, H. (2020) 'Analysis of barriers and drivers for BIM adoption', International Journal of BIMa and Engineering Science, 3(1), pp. 18–41. https://doi.org/10.54216/IJBES.030102 (In English).
Johansson, M., and Roupé, M. (2024) 'Real-world applications of BIM and immersive VR in construction', Automation in Construction, 158, p. 105233. DOI: https://doi.org/10.1016/j.autcon.2023.105233 (In English).
Lesniak, A., Gorka, M., and Skrzypczak, I. (2021) 'Barriers to BIM Implementation in Architecture, Construction, and Engineering Projects—The Polish Study', Energies, 14(8), 2090. https://doi.org/10.3390/en14082090 (In English).
Shishehgarkhaneh, M.B., Azizi, M., Basiri, M., and Moehler, R.C. (2022) 'BIM-Based Resource Tradeoff in Project Scheduling Using Fire Hawk Optimizer (FHO)', Buildings, 12, 1472. https://doi.org/10.3390/buildings12091472 (In English).
Jin, S. (2024) 'Integrating BIM to Enhance Stakeholder Collaboration and Economic Efficiency in Architecture and Construction Projects', E3S Web of Conferences, 565, p. 03014. DOI: https://doi.org/10.1051/e3sconf/202456503014 (In English).
Gao, X., and Pishdad-Bozorgi, P. (2019) 'BIM-enabled facilities operation and maintenance: A review', Advanced Engineering Informatics, 39, pp. 227–247. DOI: https://doi.org/10.1016/j.aei.2019.01.005 (In English).
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Смадич Іван Петрович

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).