ВПЛИВ ІНФОРМАЦІЙНОЇ СИНГУЛЯРНОСТІ НА БАЧЕННЯ ІДЕАЛЬНОЇ АРХІТЕКТУРНОЇ ФОРМИ НА ПРИКЛАДІ НЕОМОДЕРНІСТСЬКОГО ТЕНДЕНЦІЇ У ЛЬВОВІ
DOI:
https://doi.org/10.32347/2077-3455.2025.72.130-141Ключові слова:
модернізм, неомодернізм, ідеальна форма, інформаційна сингулярність, сучасна архітектура, архітектура Львова початку ХХІ ст.Анотація
В статті розглядається взаємозв’язок між інформаційно-візуальним перенасиченням, котре визначає феномен інформаційної сингулярності та тенденцією радикального модернізму (окресленого як неомодернізм) в архітектурі Львова у 2010 – 2020-х роках, в тому числі у контексті її інтеграції в багатий історичний контекст. Вивчено суперечності довкола радикально модерністського формотворення, в рамках яких виникли протилежні та часто конфліктні погляди і оцінки свідчать про потребу більш глибокого теоретичного узагальнення неомодерністської хвилі загалом і її реалізації в львівському контексті зокрема.
Для отримання результатів було використано кілька методів аналізу, зокрема опитування двох цільових груп та морфологічне порівняння. Після цього, отримані дані були додатково співставлені з двома контекстами, а саме – історичною специфікою розвитку львівської архітектури, а також з паралельними процесами у світовій глобальній архітектурі.
В результаті, було виявлено фактори, що вплинули на поширення неомодерністської тенденції у архітектурі Львова, знання яких може бути цінним для більш широкого узагальнення про філософські та соціокультурні підстави модерністської хвилі, котра почала розвиватись наприкінці XX – початку XXI століть, прийшовши на зміну постмодернізму. Зокрема, варто відзначити важливість поняття інформаційної сингулярності, а також її впливу на розуміння ідеальної архітектурної форми. Виокремлення та аналіз природи та наслідків цього зв’язку відіграє ключову роль у новизні даного дослідження і формує основних зміст висновкової частини.
Посилання
Список літератури
Forman P. Recent science: Late-modern and post-modern. The historiography of contemporary science and technology. Routledge. 2013. Р. 179 - 213.
Bauman Z. Liquid Modernity. Cambridge: Polity. 2000. p. 240.
Ibelings H. Supermodernism: architecture in the age of globalization. Rotterdam: NAi. 1998. p. 144.
Beck U., Giddens A., Lash S. Reflexive Modernization. Politics, Tradition and Aesthetics in the Modern Social Order. Palo Alto: Stanford University Press. 1994. р. 225.
Roult R., & Martineau F. Flowart, a physical activity at the level of hypermodernity, even hypomodernity. Exercise and Quality of Life. 2021. №13(2), 47-53. DOI: https://doi.org:10.31382/eqol.211206
de la Fuente, E. Neomodernism: the sociology of a style. Proceedings of the Australian Sociological Association Conference. From: TASA 2013: Australian Sociological Association Conference. 2013. №25-28 November, Caulfield East, VIC, Australia
Shanahan M. The technological singularity. MIT press. 2015. p. 227
Jencks C. The new paradigm in architecture: the language of post-modernism. Yale University Press. 2002. p. 279
Znak A., & Znak I. Classical order interpretation in Lviv of the independence era in view of the world and national practices. In AIP Conference Proceedings. 2023. Vol. 2490, № 1. AIP Publishing. DOI: https://doi.org/10.1063/5.0122939
Szyjkowska-Piotrowska A. Neo/modernism – philosophical awareness in art. Art Inquiry. Recherches sur les arts. 2016. No 18. С. 23–36. URL: https://bibliotekanauki.pl/articles/593825.pdf (дата звернення: 12.12.2024).
Correia, C. J. Modernism and Neomodernism. Notes on the nature of art. Dichten und Denken. Perspectiven zur Ästhetik, ed. Tobias Dangel, Cem Kömürcü e Stephan Zimmermann., 2011, Р. 113 – 128.
Wight C. Post-truth, postmodernism and alternative facts. New Perspectives. 2018. № 26(3), Р. 17 - 29.
Orsholits G. New Truths in Alain Badiou’s Thought. PoliÉtica. Revista de Ética e Filosofia Política. 2024. № 12(4), Р. 239 - 253.
Heynickx R. Conceptual Debts: Modern Architecture and Neo-Thomism in Postwar America. The European Legacy. 2017. № 22(3), Р. 258 - 277. DOI: https://doi.org/10.1080/10848770.2017.1288440
Rowe H. A. The rise and fall of modernist architecture. Inquiries Journal. 2011. № 3(04) – Р.1
Niroumand,H., Zain M. F. M., & Jamil M. Modern Architecture in the 21st Century. Advanced Materials Research. 2012. Р. 403 - 406.
Menga L. Industrial Revolution and the birth of modern architecture. International Scientific Journal Vision. 2022. № 7(1), Р. 105 - 123.
Lu, D. (Ed.). Third world modernism: architecture, development and identity. Routledge. 2010. р. 50.
Romanyuk A. The peculiarities of membership in political parties of Ukraine through the focus of regional party organizations of Lviv region. Wyższej Szkoły Gospodarki Krajowej w Kutnie. 2021. № 6, Р. 65.
Olstowski P. The Formation of Authoritarian Rule in Poland between 1926 and 1939 as a Research Problem. Zapiski Historyczne. 2024. № 89(2), Р. 27 - 60.
Aron R. Soviet Society in Transition. Russia under Kruschev. Routledge. 2023. Р. 539 - 553.
Schiller D. How to think about information. University of Illinois Press. 2024. p. 288.
Hudson H. D. Blueprints and Blood: The Stalinization of Soviet Architecture, 1917-1937. Princeton University Press. 2015. p. 270.
Idak Y. “Habitus of the city” as a sign of the invariance of the historic city and the variability of its structure. In AIP Conference Proceedings. 2023. Vol. 2490, No. 1. AIP Publishing.
Antonenko N. Innovatory Kharkiv Mass Housing Estates in Urban Planning of the 1960s-1980s. Docomomo Journal. 2024. № 70, Р. 78 - 85. DOI: https://doi.org/10.52200/docomomo.70.10
Shestakovskyi O. Radicalized Europeans: Values and Social Base of Euromaidan. Available at SSRN 2715509. 2015. p. 32
References
Forman P. (2013) Recent science: Late-modern and post-modern. The historiography of contemporary science and technology. Routledge. Р. 179-213. (in English)
Bauman Z. Liquid Modernity. (2000) Cambridge: Polity. (in English)
Ibelings H. (1998). Supermodernism: architecture in the age of globalization. Rotterdam: NAi. (in English)
Beck U., Giddens A., Lash S. Reflexive Modernization (1994). Politics, Tradition and Aesthetics in the Modern Social Order. Palo Alto: Stanford University Press. (in English)
Roult R., & Martineau F. (2021). Flowart, a physical activity at the level of hypermodernity, even hypomodernity. Exercise and Quality of Life. 13(2), 47-53. https://doi.org:10.31382/eqol.211206 (in English)
de la Fuente, E. (2013) Neomodernism: the sociology of a style. Proceedings of the Australian Sociological Association Conference. From: TASA 2013: Australian Sociological Association Conference. 25-28 November, Caulfield East, VIC, Australia (in English)
Shanahan M. (2002) The technological singularity. MIT press. 2015. (in English)
Jencks C. The new paradigm in architecture: the language of post-modernism. Yale University Press. (in English)
Znak A., & Znak I. (2023) Classical order interpretation in Lviv of the independence era in view of the world and national practices. In AIP Conference Proceedings. Vol. 2490, No. 1. AIP Publishing. https://doi.org/10.1063/5.0122939 (in English)
Szyjkowska-Piotrowska A. (2016) Neo/modernism – philosophical awareness in art, Łódz: Łódzkie Towarzystwo Naukowe, from URL: https://bibliotekanauki.pl/articles/593825.pdf (in English)
Correia, C. J. (2011). Modernism and Neomodernism. Notes on the nature of art. Dichten und Denken. Perspectiven zur Ästhetik, ed. Tobias Dangel, Cem Kömürcü e Stephan Zimmermann., 113–128 (in English)
Wight C. (2018). Post-truth, postmodernism and alternative facts. New Perspectives. 26(3), 17-29. (in English)
Orsholits G. (2024) New Truths in Alain Badiou’s Thought. PoliÉtica. Revista de Ética e Filosofia Política. 12(4), 239-253. (in English)
Heynickx R. (2017) Conceptual Debts: Modern Architecture and Neo-Thomism in Postwar America. The European Legacy. 22(3), 258-277. https://doi.org/10.1080/10848770.2017.1288440 (in English)
Rowe H. A. (2011) The rise and fall of modernist architecture. Inquiries Journal. 3(04). (in English)
Niroumand,H., Zain M. F. M., & Jamil M. (2012) Modern Architecture in the 21st Century. Advanced Materials Research. 457, 403-406. (in English)
Menga L. (2022) Industrial Revolution and the birth of modern architecture. International Scientific Journal Vision. 7(1), 105-123. (in English)
Lu, D. (Ed.). (2010) Third world modernism: architecture, development and identity. Routledge. (in English)
Romanyuk A. (2021) The peculiarities of membership in political parties of Ukraine through the focus of regional party organizations of Lviv region. Wyższej Szkoły Gospodarki Krajowej w Kutnie. 6, 65. (in English)
Olstowski P. (2024) The Formation of Authoritarian Rule in Poland between 1926 and 1939 as a Research Problem. Zapiski Historyczne. 89(2), 27-60. (in English)
Aron R. (2023) Soviet Society in Transition. In Russia under Kruschev (pp. 539-553). Routledge. (in English)
Schiller D. (2024) How to think about information. University of Illinois Press. (in English)
Hudson H. D. (2015) Blueprints and Blood: The Stalinization of Soviet Architecture, 1917-1937. Princeton University Press. (in English)
Idak Y. (2023) “Habitus of the city” as a sign of the invariance of the historic city and the variability of its structure. In AIP Conference Proceedings. Vol. 2490, No. 1. AIP Publishing. (in English)
Antonenko N. (2024) Innovatory Kharkiv Mass Housing Estates in Urban Planning of the 1960s-1980s. Docomomo Journal. (70), 78-85. https://doi.org/10.52200/docomomo.70.10 (in English)
Shestakovskyi O. (2015) Radicalized Europeans: Values and Social Base of Euromaidan. Available at SSRN 2715509. (in English)
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Франків Роман Богданович, Андрушко Тарас Васильович
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
