АРХІТЕКТУРНІ МЕТОДОЛОГІЇ КРІСТОФЕРА АЛЕКСАНДЕРА ТА АЛЕХАНДРО ЗАЕРА-ПОЛО: ПОЗАЧАСОВІ ПАТЕРНИ ПРОТИ КОНТЕКСТУАЛЬНОЇ АДАПТИВНОСТІ
DOI:
https://doi.org/10.32347/2077-3455.2025.72.55-69Ключові слова:
сталий розвиток, патерн, шаблон, архітектурне середовище, архітектурне проєктування, методологія, таксономія архітектури, інноваційні технології, політичний контекстАнотація
У статті проводиться поглиблений порівняльний аналіз двох значущих, але відмінних підходів до архітектурного проєктування, представлених Крістофером Александером та Алехандро Заера-Поло.
Метод шаблонів Крістофера Александера, розроблений на основі його новаторських праць, таких як «Мова шаблонів» і «Нотатки про синтез форми», розглядається як структурована методологія, що ґрунтується на позачасових шаблонах, які глибоко резонують з людським досвідом та потребами.
Центральним у методології Александера є поняття «мови шаблонів» - набір повторюваних рішень поширених проблем проєктування, що охоплюють різні масштаби від міського планування до деталей будівлі.
Ці шаблони розроблені таким чином, щоб бути позачасовими та універсальними, черпаючи натхнення з традиційних практик будівництва, які витримали випробування часом, і роблячи наголос на поступовому, органічному зростанні рівня проєктування.
Крім того, метод Александера відстоює партисипативний дизайн, залучаючи кінцевих користувачів до процесу проєктування, щоб забезпечити відповідність кінцевого результату їхнім потребам та прагненням.
На противагу цьому, методи Алехандро Заера-Поло відображають критичну реакцію на сучасні суспільні та економічні виклики, особливо ті, що виникли після фінансової кризи 2008 року.
Підхід Заера-Поло характеризується таксономією архітектурних практик, яка класифікує та аналізує нові форми архітектурної діяльності в контексті політичних та економічних сил.
Він наголошує на важливості розуміння соціально-політичних наслідків архітектурних рішень і виступає за спільний процес проєктування, який враховує складності сучасного життя.
Методологія Заера-Поло часто включає спекулятивну та технокритичну архітектуру, досліджуючи інноваційні технології та матеріали, а також зосереджуючись на таких елементах, як архітектурна оболонка, як засіб посередництва між публічною та приватною сферами.
У статті проводиться ретельне порівняння цих двох методологій, висвітлюються їхні відмінності та подібності, а також їхній внесок у ширші дискусії в архітектурній теорії та практиці.
Зіставлення позачасових шаблонів Александера з адаптивними та контекстуальними підходами Заера-Поло викликає важливі питання про роль традицій та інновацій в архітектурі, а також про відповідальність архітекторів у вирішенні нагальних суспільних проблем.
Стаття завершується висновком про тривалий вплив цих двох впливових мислителів на майбутнє архітектурної практики, підкреслюючи цінність різноманітних перспектив у формуванні забудованого середовища.
Посилання
Список літератури
Alexander, C. A Pattern Language: Towns, Buildings, Construction. New York: Oxford University Press, 1977. 1171 p. (Center for Environmental Structure Series).
Christopher Alexander Електронний ресурс. Wikipedia. URL: https://en.wikipedia.org/wiki/Christopher_Alexander (дата звернення 05.03.2025)
A Pattern Language [Електронний ресурс] // The Christopher Alexander & Center for Environmental Structure Archive. URL: https://christopher-alexander-ces-archive.org/book/a-pattern-language (дата звернення: 05.03.2025).
Alejandro Zaera-Polo: The Latest Architecture and News [Електронний ресурс]. URL: https://www.archdaily.com/tag/alejandro-zaera-polo (дата звернення: 05.03.2025).
Zaera-Polo Alejandro [Електронний ресурс]. Wikipedia. URL: https://en.wikipedia.org/wiki/Alejandro_Zaera-Polo (дата звернення: 04.02.2025).
Rawn E. Spotlight: Alejandro Zaera-Polo [Електронний ресурс] // ArchDaily. 17.10.2019. URL: https://www.archdaily.com/558451/spotlight-alejandro-zaera-polo (дата звернення 9.04.2025)
Zaera-Polo A. Alejandro Zaera-Polo: "Envelopes". 2010. (School of Architecture – All Scholarship. № 16). URL: https://surface.syr.edu/arc/16
Giacomarra F. Alejandro Zaera-Polo | Strategies of Explications // Cityvisionweb. 20.09.2013. URL: https://www.cityvisionweb.com/mag/alejandro-zaera-polo-strategies-of-explications/ (дата звернення 09.03.2025)
Mainardi C. Investigating the 21st Century Emerging Approaches to Practice: Codification of Architectural Epistemes, from Discourses to Practices. 2021. URL: https://tacit-knowledge-architecture.com/object/investigating-the-21st-century-emerging-approaches-to-practice-codification-of-architectural-epistemes-from-discourses-to-practices/ (дата звернення 15.04.2025)
Mohajeri N., Qom Sh. Analytical approach on design theories of Christopher Alexander. Girne: GAU, Girne American University, 2008. 243 p.
Lea D. Christopher Alexander: An Introduction for Object-Oriented Designers. SUNY Oswego / NY CASE Center, 1993. URL: https://gee.cs.oswego.edu/dl/ca/ca/ca.html (дата звернення 09.04.2025)
Koumari L. Yokohama Terminal, Serving as A Public Space [Електронний ресурс]. 27.01.2022. URL: https://parametric-architecture.com/yokohama-terminal-serving-as-a-public-space/ (дата звернення: 08.04.2025).
A Pattern Language [Електронний ресурс]. URL: https://patternlanguage.cc/ (дата звернення: 19.04.2025).
Galle P. Computer support of architectural sketch design: A matter of simplicity? // Environment and Planning B: Planning and Design. 1994. Vol. 21, № 3. P. 353–372. DOI: https://doi.org/10.1068/b210353
Gamma E., Helm R., Johnson R., Vlissides J. Design patterns: Abstraction and reuse of object-oriented design // ECOOP’ 93 — Object-oriented programming: 7th European Conference, Kaiserslautern, Germany, July 26–30, 1993, Proceedings / ed. by O. M. Nierstrasz. Berlin; Heidelberg: Springer, 1993. (Lecture Notes in Computer Science; vol. 707). P. 406–431. DOI: https://doi.org/10.1007/3-540-47910-4_21
Schuler D., Namioka A. Participatory design: Principles and practices. Hillsdale, NJ: Lawrence Erlbaum Associates, 1993. 309 p.
References
Alexander, C. (1977). A pattern language: Towns, buildings, construction (Center for Environmental Structure Series). Oxford University Press. (in English)
Wikipedia (2025). Christopher Alexander. Wikipedia. Retrieved March 5, 2025, from https://en.wikipedia.org/wiki/Christopher_Alexander
Christopher Alexander & Center for Environmental Structure Archive. (1977). A pattern language. https://christopher-alexander-ces-archive.org/book/a-pattern-language (in English)
ArchDaily. (n.d.). Alejandro Zaera-Polo: The latest architecture and news. Retrieved March 5, 2025, from https://www.archdaily.com/tag/alejandro-zaera-polo (in English)
Wikipedia. (2025). Alejandro Zaera-Polo. Wikipedia. Retrieved February 4, 2025, from https://en.wikipedia.org/wiki/Alejandro_Zaera-Polo
Rawn, E. (2019, October 17). Spotlight: Alejandro Zaera-Polo. ArchDaily. https://www.archdaily.com/558451/spotlight-alejandro-zaera-polo (in English)
Zaera-Polo, A. (2010). Alejandro Zaera-Polo: "Envelopes". School of Architecture - All Scholarship. 16. https://surface.syr.edu/arc/16 (in English)
Giacomarra, F. (2013, September 20). Alejandro Zaera-Polo | Strategies of explications. Cityvisionweb. https://www.cityvisionweb.com/mag/alejandro-zaera-polo-strategies-of-explications/ (in English)
Mainardi, C. (2021). Investigating the 21st century emerging approaches to practice: Codification of architectural epistemes, from discourses to practices. Tacit Knowledge Architecture. https://tacit-knowledge-architecture.com/object/investigating-the-21st-century-emerging-approaches-to-practice-codification-of-architectural-epistemes-from-discourses-to-practices/ (in English)
Mohajeri, N., & Qom, S. (2008). Analytical approach on design theories of Christopher Alexander. GAU, Girne American University. (in English)
Lea, D. (1993). Christopher Alexander: An introduction for object-oriented designers. SUNY Oswego / NY CASE Center. Retrieved April 9, 2025, from https://gee.cs.oswego.edu/dl/ca/ca/ca.html (in English)
Koumari, L. (2022, January 27). Yokohama Terminal, serving as a public space. Parametric Architecture. Retrieved April 8, 2025, from https://parametric-architecture.com/yokohama-terminal-serving-as-a-public-space/ (in English)
A Pattern Language. (n.d.). Patternlanguage.cc. Retrieved April 19, 2025, from https://patternlanguage.cc/ (in English)
Galle, P. (1994). Computer Support of Architectural Sketch Design: A Matter of Simplicity? Environment and Planning B: Planning and Design, 21(3), 353-372. https://doi.org/10.1068/b210353 (in English)
Gamma, E., Helm, R., Johnson, R., & Vlissides, J. (1993). Design patterns: Abstraction and reuse of object-oriented design. In O. M. Nierstrasz (Ed.), ECOOP’ 93 — Object-oriented programming: 7th European Conference, Kaiserslautern, Germany, July 26–30, 1993, Proceedings (Lecture Notes in Computer Science, Vol. 707, pp. 406–431). Springer. https://doi.org/10.1007/3-540-47910-4_21 (in English)
Schuler, D., & Namioka, A. (1993). Participatory design: Principles and practices. Lawrence Erlbaum Associates. 309 p. (in English)
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Зінов’єва Олена Сергіївна

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).