ТЕОРЕТИЧНІ ПЕРЕДУМОВИ СТАНОВЛЕННЯ БІОНІЧНОЇ АРХІТЕКТУРИ
DOI:
https://doi.org/10.32347/2077-3455.2025.72.45-54Ключові слова:
біонічна архітектура, морфогенез, самоорганізація, синергетика, інтегративні структуриАнотація
У статті досліджуються теоретичні засади біонічної архітектури як самостійного та окремого напряму в сучасному архітектурному дискурсі. Біонічна архітектура ставить за мету інтеграцію природних процесів у саму логіку архітектурного проєктування. Йдеться не про поверхневе копіювання природи, а про засвоєння її глибинних принципів та адаптивних стратегій за для створення інноваційного, сталого та витривалого середовища.
У дослідженні розглядаються філософські, наукові й технологічні основи, що сприяли становленню біоніки як концептуального та практичного підходу. Філософські роздуми про саморегулятивні системи природи, наукові спостереження за біологічною адаптивністю, а також технологічні досягнення в галузях матеріалознавства, обчислень і цифрового виробництва утворюють підґрунтя цього архітектурного напрямку.
Особливу увагу приділено систематизації біонічної архітектури за різними класифікаційними критеріями. Серед них – джерело натхнення (біологічні організми, екосистеми, природні явища), ступінь інтеграції природних принципів (від формальних аналогій до глибокої функціональної інтеграції), функціональні цілі (оптимізація, адаптивність, стійкість, енергоефективність) і типи відтворюваних природних процесів (патерни росту, механізми самовідновлення, динаміка потоків тощо).
Крім того, стаття розглядає біонічну архітектуру в міждисциплінарному контексті, залучаючи синергетику, морфогенез, теорію складності та обчислювальний дизайн. Такий ширший аналітичний підхід підкреслює складність і багатогранність біонічного підходу, а також його потенціал у трансформації архітектурної практики через глибину симбіозу між штучним середовищем і природними динамічними процесами.
Посилання
Список літератури
Otto F. Finding Form: Towards an Architecture of the Minimal. Stuttgart: Edition Axel Menges, 1995. 128 p.
Жежеря О. М. Біоніка у світовій архітектурі та дизайні ХХ – поч. ХХІ ст. // Ukrainian Art Discourse. 2023. № 6. С. 45–52. DOI: https://doi.org/10.32782/uad.2023.6.4
Жежеря О. М. Біонічні засоби формоутворення в сучасному дизайні // Вісник Львівської національної академії мистецтв. 2021. Вип. 46. С. 114–122.
Жежеря О. М. Біоніка у світовій архітектурі та дизайні ХХ – поч. ХХІ ст. // Ukrainian Art Discourse. 2023. № 6. С. 45–52. DOI: https://doi.org/10.32782/uad.2023.6.4
Крижанівський О. А., Співак І. Р. Біонічні принципи в архітектурі та дизайні // Теорія та практика дизайну. 2023. Вип. 29–30. С. 72–81. DOI: https://doi.org/10.32782/2415-8151.2023.29-30.8
Лаврик Г. І. Основи системного аналізу в архітектурних дослідженнях і проектуванні : підручник для студ. вищ. навч. закладів. – Київ : КНУБА, 2002. – 200 с.
Weinstock M. Morphogenesis and the Mathematics of Emergence // Architectural Design. 2004. Vol. 74, No. 3. 10–17 p.
Weinstock M. Morphogenesis and the Mathematics of Emergence // Architectural Design. 2004. Vol. 74, No. 3. 10–17 p.
Menges A. Integral Computational Design for Integrative Material Systems // Architectural Design. 2012. Vol. 82, No. 2. 56–63 p.
Jens A. Bionic Architecture: Learning from Nature. Basel : Birkhäuser, 2012. 160 p.
Benítez, J. L. (2018). Bionics and Architecture: Intersections and Innovations. Cham: Springer. 251 p.
Jencks Ch. The Architecture of the Jumping Universe: A Polemic: How Complexity Science is Changing Architecture and Culture. London : Academy Editions, 1995. 128 p.
Haken H. Synergetics: An Introduction. Nonequilibrium Phase Transitions and Self-Organization in Physics, Chemistry and Biology. Berlin : Springer, 1983. 356 p.
Hensel M., Menges A., Weinstock M. Emergent Technologies and Design: Towards a Biological Paradigm for Architecture. London : Routledge, 2010. 208 p. DOI: https://doi.org/10.4324/9781315881294
Rasch B., Otto F. Form Follows Nature: Eine Geschichte der Bionik in der Architektur. Stuttgart : Edition Axel Menges, 2006. 192 p.
Oxman N. Material Ecology // Design Issues. 2021. Vol. 37, No. 1. 83–84 p. DOI: https://doi.org/10.1162/desi_r_00626
References
Otto, F. (1995). Finding Form: Towards an Architecture of the Minimal. Stuttgart: Edition Axel Menges. (in English)
Zhezheria, O. M. (2023). Bionika u svitovii arkhitekturi ta dyzaini XX – poch. XXI st. [Bionics in World Architecture and Design of the 20th – Early 21st Centuries]. Ukrainian Art Discourse, (6), 45–52. DOI: https://doi.org/10.32782/uad.2023.6.4 (in Ukrainian)
Zhezheria, O. M. (2021). Bionichni zasoby formoutvorennia v suchasnomu dyzaini [Bionic Means of Form Creation in Contemporary Design]. Visnyk Lvivskoi natsionalnoi akademii mystetstv [Bulletin of the Lviv National Academy of Arts], (46), 114–122. (in Ukrainian)
Kryzhanivskyi, O. A., & Spivak, I. R. (2023). Bionichni pryntsypy v arkhitekturi ta dyzaini [Bionic Principles in Architecture and Design]. Teoriia ta praktyka dyzainu [Theory and Practice of Design], (29–30), 72–81. DOI: https://doi.org/10.32782/2415-8151.2023.29-30.8 (in Ukrainian)
Lavryk, H. I. (2002). Osnovy systemnoho analizu v arkhitekturnykh doslidzhenniakh i proiektuvanni [Fundamentals of Systems Analysis in Architectural Research and Design] (Pidruchnyk dlia studentiv vyshchykh navchalnykh zakladiv [Textbook for University Students]). Kyiv: KNUBA. (in Ukrainian)
Weinstock, M. (2004). Morphogenesis and the mathematics of emergence. Architectural Design, 74(3), 10–17. (in English)
Menges, A. (2012). Integral computational design for integrative material systems. Architectural Design, 82(2), 56–63. (in English)
Jens, A. (2012). Bionic Architecture: Learning from Nature. Basel: Birkhäuser. (in English)
Benítez, J. L. (2018). Bionics and Architecture: Intersections and Innovations. Cham: Springer. (in English)
Jencks, C. (1995). The Architecture of the Jumping Universe: A Polemic: How Complexity Science is Changing Architecture and Culture. London: Academy Editions. (in English)
Haken, H. (1983). Synergetics: An Introduction. Nonequilibrium Phase Transitions and Self-Organization in Physics, Chemistry and Biology. Berlin: Springer. (in English)
Hensel, M., Menges, A., & Weinstock, M. (2010). Emergent Technologies and Design: Towards a Biological Paradigm for Architecture. London: Routledge. DOI: https://doi.org/10.4324/9781315881294 (in English)
Rasch, B., & Otto, F. (2006). Form Follows Nature: Eine Geschichte der Bionik in der Architektur. Stuttgart: Edition Axel Menges. (in German)
Oxman, N. (2021). Material ecology. Design Issues, 37(1), 83–84. DOI: https://doi.org/10.1162/desi_r_00626 (in English)
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Дорохіна Ганна Ігорівна, Галат Софія Едуардівна
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
