Архітектурно-планувальні адаптації історичних міських ландшафтів: від традиційних медин до стійких вулиць у спекотному кліматі
DOI:
https://doi.org/10.32347/2077-3455.2025.71.264-273Ключові слова:
архітектурне планування, історичні міські ландшафти, медини, сталі міські вулиці, спекотний клімат, міська адаптація, екологічні стратегії, зелена інфраструктура, пасивне охолодження, міська стійкість, кліматично орієнтований дизайн, тепловий комфорт, міський дизайнАнотація
У цій статті досліджуються архітектурні та планувальні адаптації історичних міських ландшафтів, зосереджуючись на перетворенні традиційних медин у сучасне стійке середовище в умовах спекотного клімату. Міські елементи, такі як компактні планування вулиць, дизайн житла, сади, фонтани, стіни та арки, зазнали значної еволюції, відображаючи баланс між збереженням культурної спадщини та вимогами сучасного міського життя. Це дослідження висвітлює те, як історичні моделі, призначені для пасивного охолодження, соціальної взаємодії та екологічної гармонії, переосмислюються за допомогою сучасних матеріалів, технологій та підходів до планування. Інтегруючи екологічні стратегії, культурну ідентичність та інноваційні методи, ці міські адаптації спрямовані на підвищення функціональності, теплового комфорту та стійкості, одночасно вирішуючи проблеми, пов'язані зі швидкою урбанізацією та зміною клімату.
Тематичні дослідження з Північної Африки, зокрема Марокко, демонструють, як традиційні міські форми адаптуються для включення зеленої інфраструктури, енергоефективних систем та сталого управління водними ресурсами. Візуальні порівняння ілюструють, як архітектурні елементи ручної роботи, складні планування та символічні сади перетворюються на функціональні, але культурно значущі сучасні міські простори. У дослідженні наголошується на багатовимірних перевагах цих перетворень, включаючи зменшення забруднення, енергоефективність, сприяння біорізноманіттю та покращення фізичного та психічного здоров'я. Ці результати підкреслюють критично важливу роль культурної спадщини у досягненні сталості та стійкості міст у спекотному кліматі.
Це дослідження завершується дієвими рекомендаціями для міських планувальників та політиків щодо використання історичних моделей як основи для вирішення проблем сучасної урбанізації. Поєднуючи традиційні знання з інноваційними рішеннями, дослідження сприяє створенню адаптивних, придатних для життя та сталих міст, які вшановують свою культурну спадщину, задовольняючи майбутні потреби.
Посилання
Refеrences
Alexander, C., Ishikawa, S., & Silverstein, M. (1977). A pattern language: Towns, buildings, construction. Oxford University Press.
Fathy, H. (1986). Natural energy and vernacular architecture: Principles and examples with reference to hot arid climates. University of Chicago Press.
Givoni, B. (1998). Climate considerations in building and urban design. Van Nostrand Reinhold.
Beckers, B., & Berardi, U. (2019). Sustainable building design in hot and arid climates: Lessons from vernacular architecture in Morocco. Building and Environment, 154, 219–231.
McHarg, I. (1969). Design with nature. Doubleday/Natural History Press.
Jacobs, J. (1961). The death and life of great American cities. Random House.
Beatley, T. (2011). Biophilic cities: Integrating nature into urban design and planning. Island Press.
Bentahar, Z. (2017). Tourism and heritage in Morocco: Landscape urbanism and sustainable development. Journal of Tourism Studies, 27(3), 15–35.
Boussaa, D., & Madandola, M. (2024). Cultural heritage tourism and urban regeneration: The case of Fez Medina in Morocco. Frontiers of Architectural Research. Journal of Tourism Studies, 29(1), 55–75.
Vidal-González, P., & Mahdi, M. (2019). Transformations of transhumance in the Aït Arfa Guigou tribe (Morocco's Middle Atlas): From French colonisation to present times. Ager, 26, 129–150.
Ministry of Energy, Mines, and Environment of Morocco. (2011). National Charter for Environment and Sustainable Development: Implementation and Impact. Government of Morocco Report.
United Nations Environment Programme (UNEP). (2017). Traditional knowledge and sustainability in African construction. UNEP Report.
Santamouris, M. (2015). Cooling the cities: A review of reflective and green roof mitigation technologies to fight heat island and improve comfort in urban environments. Solar Energy, 103, 682–703.
Kaitouni, S. I., et al. (2023). Simulation-based assessment of the climate change impact on future thermal energy load and indoor comfort of a lightweight ecological building across the six climates of Morocco. Thermal Science and Engineering Progress, 45, 102137. https://doi.org/10.1016/j.tsep.2023.102137
Steele, J. (2018). Architecture in the Islamic world today. Thames & Hudson.
Koniuk, A., Vasylenko, O. (2020). «Light facilities complex in architectural design», Book Chapter Lecture notes in civil engineering this link is disabled, SCOPUS, vol. 73, pp. 491-499.
Koniuk, A., Vasylenko, O., Palii, K. (2022). «Lighting means as factors influencing the formation of architectural environment», Lecture notes in civil engineering this link is disabled, SCOPUS, vol. 181, pp. 561-572.
Koniuk, A., Vasylenko, O., Tanirverdiiev, A., Vorobiova, O. (2023). «Artificial Lighting Environment of the City», Conference Paper Artificial Lighting Environment of the City in Civil Engineering, SCOPUS, vol. 299, pp. 585-596.
Koniuk, A., Pavlikov, A., Harkava, O. «Features of architectural and planning decisions of low-rise eco-buildings». AIP Conf. Proc. 15 February 2023.
Borodych, L., Savchenko, O., Koniuk, A., Vasyliev, P. (2023). «Innovations in Architectural Design Based on Integrated Urban Development and Participative Planning». In: Onyshchenko, V., Mammadova, G., Sivitska, S., Gasimov, A. (Eds) Proceedings of the 4th International Conference on Building Innovations. ICBI 2022. Lecture Notes in Civil Engineering, SCOPUS, vol. 299. Springer, Cham.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Аль Еччейх Ель Алауї Дуаа
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
