РОЛЬ ІНДИКАТОРІВ СТАЛОГО РОЗВИТКУ У ФОРМУВАННІ ТИМЧАСОВИХ ПОСЕЛЕНЬ ДЛЯ ВПО
DOI:
https://doi.org/10.32347/2077-3455.2025.71.212-228Ключові слова:
тимчасові поселення, інтегральні показники, агреговані показники, індекси сталого розвитку, соціоекономічний розвиток, екологічний розвитокАнотація
Проаналізовано наявні міжнародний та український досвід оцінки сталого розвитку урбанізованого середовища. Означено два підходи до побудови індикаторів сталого розвитку населеного пункту (НП): побудова системи індикаторів та інтегральних, агрегованих індексів, за якими можна дати комплексну оцінку розвитку тимчасового населеного пункту. Особлива увага приділяється алгоритму розрахунку індексів соціоекономічного та екологічного розвитку та моделюванню гармонізації сталого розвитку тимчасового поселення місткістю понад 1000 жителів.
Посилання
Список літератури:
Амосов Ю.Д. Аналіз планувальної, функціональної та об’ємно-просторової організації тимчасових поселень. Сучасні проблеми архітектури та містобудування. Київ: КНУБА, 2024. Вип. 68. C. 94-110. DOI: https://doi.org/10.32347/2077-3455.2024.68.94-110
Амосов Ю.Д. Типологія тимчасових поселень для переміщених осіб. Сучасні проблеми архітектури та містобудування. Київ: КНУБА, 2024. Вип. 70. C. 136-148. DOI: https://doi.org/10.32347/2077-3455.2024.70.136-152
В’язовська А.В. Актуальні тенденції концепції «сталого розвитку» в містобудуванні. Стан, проблеми та перспективи розвитку сучасних міст: збірка тез доповідей міжнародної науково-практичної конференції. Одеська держ. академія буд-ва та архіт., Нац. спілка архіт. України; відп. за вип. Н. Р. Антонюк. Одеса :ОДАБА, 2021. С. 51-53.
Згуровский М.З. Глобальное моделирование процессов устойчивого развития в контексте качества и безопасности жизни людей (2005-2007/2008) / Згуровский М.З., Гвишиани А.Д. Київ: НТУУ «КПИ» «Политехника», 2008. 331 с.
Зінов'єва О.С., Чернятевич Н.Г., Рябець Ю.С. Сталий підхід до трансформації центральних вулиць міст України. Просторовий розвиток. Київ: КНУБА, 2024. Вип. 7. С. 54-62. DOI: https://doi.org/10.32347/2786-7269.2024.7.54-65
Ільченко К. О., Лісогор А. А. Моделювання сталого розвитку міст для країн, що розвиваються. ScienceRise. 2015. Вип. 7(3). С. 21-29. Електронний ресурс. DOI: https://doi.org/10.15587/2313-8416.2015.46590
Нова Лейпцизька хартія: європейські принципи розвитку міст для людей тепер запрацюють і в України, 2024. Електронний ресурс. URL: https://mtu.gov.ua/news/35707.html (дата звернення: 16.01.2025)
Саміт ООН зі сталого розвитку «Перетворення нашого світу: порядок денний у сфері сталого розвитку до 2030 року», 2015. Електронний ресурс. – URL: https://ukraine.un.org/uk/sdgs (дата звернення: 16.01.2025)
Смілка В.А. Індикатори сталого розвитку населеного пункту. Комунальне господарство міст. 2017. Вип. 137. С. 124-127. Електронний ресурс. URL: http://eprints.kname.edu.ua/47443/1/5077-10084-1-SM.pdf (дата звернення: 16.01.2025)
Стамбульська декларація щодо населених пунктів, прийнята на Конференції ООН з населених пунктів (Хабітат II), 1996. Електронний ресурс. URL: https://www.un.org/en/conferences/habitat/istanbul1996 (дата звернення: 16.01.2025)
Пиріков, О. В. Індикатори та системи сталого розвитку: теорія та практика. Ефективна економіка. 2013. Вип. 11. Електронний ресурс. URL: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=4026 (дата звернення: 16.01.2025)
Прищепа А.М., Клименко Л.В. Методичні рекомендації з розрахунку індексу соціо-економіко-екологічного розвитку району: наукове видання. Р.: НУВГП. 2009. С. 11-20.
Устінова І.І. Методологічні основи сталого розвитку еколого-містобудівних систем: автореф. диссертації д-ра архітектури: 18.00.01. К.: КНУБА, 2016. 46 с.
European Smart City Model. [Електронний ресурс]. URL: https://www.smart-cities.eu/model.html (дата звернення: 16.01.2025)
Nasr Chamma, Carmen Mendoza. Rethinking refugee camp design: from ‘temporary’ camps to sustainable settlements. Conference Paper: Architecture in emergency: re-thinking the refugee crisis. Instambul, 2016. C. 77-80.
RIBA. Sustainable Outcomes Guide. [Електронний ресурс]. URL: https://www.architecture.com/knowledge-and-resources/resources-landing-page/sustainable-outcomes-guide (дата звернення: 16.01.2025)
Spiekermann K., Michael Wegener. Modelling Urban Sustainability. International Journal of Urban Sciences. 2003. Вип. 7 (1). С. 47–64. DOI: https://doi.org/10.1080/12265934.2003.9693522.
Territorial Agenda 2030. [Електронний ресурс]. URL: https://territorialagenda.eu/ta2030/ (дата звернення: 16.01.2025)
The Urban Sustainability Index: A New Tool for Measuring China’s Cities. The Urban China Initiative, 2010. C. 9-10. [Електронний ресурс]. URL: https://urbanchinainitiative.typepad.com/files/usi.pdf (дата звернення: 16.01.2025)
References
Amosov, I. (2024). Analysis of the planning, functional, and volumetric-spatial organization of temporary settlements. Current Problems of Architecture and Urban Planning, (68), 94–110. https://doi.org/10.32347/2077-3455.2024.68.94-110 (in Ukrainian)
Amosov, I. (2024). Typology of Temporary Settlements for Displaced Persons. Current Problems of Architecture and Urban Planning, (70), 136–152. https://doi.org/10.32347/2077-3455.2024.70.136-152 (in Ukrainian)
Viazovska, A.V. (2021). Aktualni tendentsii kontseptsii «staloho rozvytku» v mistobuduvanni. [Current trends in the concept of "sustainable development" in urban planning]. Stan, problemy ta perspektyvy rozvytku suchasnykh mist: zbirka tez dopovidei mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi konferentsii. Odeska derzh. akademiia bud-va ta arkhit., Nats. spilka arkhit. Ukrainy; vidp. za vyp. N. R. Antoniuk, P-p. 51-53. (in Ukrainian)
Zghurovskyi, M.Z., Hvyshyany A.D. (2008). Hlobalnoe modelyrovanye protsessov ustoichyvoho razvytyia v kontekste kachestva y bezopasnosty zhyzny liudei (2005-2007/2008). [Global modeling of sustainable development processes in the context of the quality and safety of human life (2005–2007/2008)]. 331 p. (in Ukrainian)
Zinovieva, O., Riabets, Y., & Cherniatevych, N. (2024). A SUSTAINABLE APPROACH TO THE TRANSFORMATION OF THE DOWNTOWN STREETS OF THE UKRAINE CITIES. Spatial Development, (7), 54–65. https://doi.org/10.32347/2786-7269.2024.7.54-65 (in Ukrainian)
Ilchenko, K. O., Lisohor, A.A. (2015). Modeliuvannia staloho rozvytku mist dlia krain, shcho rozvyvaiutsia. [Modeling sustainable urban development for developing countries]. ScienceRise, 7(3), 21-29. https://doi.org/10.15587/2313-8416.2015.46590 (in Ukrainian)
Nova Leiptsyzka khartiia: yevropeiski pryntsypy rozvytku mist dlia liudei teper zapratsiuiut i v Ukrainy. (2024). [The New Leipzig Charter: European principles of urban development for people are now being implemented in Ukraine]. https://mtu.gov.ua/news/35707.html (accessed: 16.01.2025) (in Ukrainian)
Samit OON zi staloho rozvytku. (2015). Peretvorennia nashoho svitu: poriadok dennyi u sferi staloho rozvytku do 2030 roku. [UN Sustainable Development Summit: "Transforming Our World: The 2030 Agenda for Sustainable Development]. https://ukraine.un.org/uk/sdgs (accessed: 16.01.2025) (in Ukrainian)
Smilka, V.A. (2017). Indykatory staloho rozvytku naselenoho punktu. [Indicators of sustainable development for settlements]. Komunalne hospodarstvo mist, (137), 124-127. http://eprints.kname.edu.ua/47443/1/5077-10084-1-SM.pdf (accessed: 16.01.2025) (in Ukrainian)
Stambulska deklaratsiia shchodo naselenykh punktiv, pryiniata na Konferentsii OON z naselenykh punktiv (Khabitat II). (1996). [The Istanbul Declaration on Human Settlements, adopted at the UN Conference on Human Settlements (Habitat II)]. https://www.un.org/en/conferences/habitat/istanbul1996 (accessed: 16.01.2025) (in English)
Pyrikov, O.V. (2013). Indykatory ta systemy staloho rozvytku: teoriia ta praktyka. [Indicators and systems of sustainable development: theory and practice]. Efektyvna ekonomika, 11. http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=4026 (accessed: 16.01.2025) (in Ukrainian)
Pryshchepa, A.M., Klymenko, L.V. (2009). Metodychni rekomendatsii z rozrakhunku indeksu sotsio-ekonomiko-ekolohichnoho rozvytku raionu: naukove vydannia. [Methodological recommendations for calculating the socio-economic-ecological development index of a district]. R.: NUVHP, P-p. 11-20. (in Ukrainian)
Ustinova, I.I. (2016). Metodolohichni osnovy staloho rozvytku ekoloho-mistobudivnykh system: avtoref. dyssertatsii d-ra arkhitektury: 18.00.01. [Methodological foundations of sustainable development for ecological and urban planning systems: abstract of the doctoral dissertation in architecture]. K.: KNUBA, 46 p. (in Ukrainian)
European Smart City Model. https://www.smart-cities.eu/model.html (дата звернення: 16.01.2025) (accessed: 16.01.2024 ) (in English)
Nasr Chamma, Carmen Mendoza (2016). Rethinking refugee camp design: from ‘temporary’ camps to sustainable settlements. Conference Paper: Architecture in emergency: re-thinking the refugee crisis, 77-80. (in English)
RIBA. Sustainable Outcomes Guide. https://www.architecture.com/knowledge-and-resources/resources-landing-page/sustainable-outcomes-guide (accessed: 16.01.2025) (in English)
Spiekermann, K., Wegener, M. (2003). Modelling Urban Sustainability. International Journal of Urban Sciences, 7 (1), 47–64. DOI: https://doi.org/10.1080/12265934.2003.9693522 (in English)
Territorial Agenda 2030. https://territorialagenda.eu/ta2030/ (accessed: 16.01.2025) (in English)
The Urban Sustainability Index: A New Tool for Measuring China’s Cities. (2010). http://urbanchinainitiative.typepad.com/files/usi.pdf (accessed: 16.01.2025) (in English)
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Амосов Юрій Дмитрович
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
