ОСОБЛИВОСТІ ТРАДИЦІЙНОГО САКРАЛЬНОГО БУДІВНИЦТВА ВЕРХНЬОГО ПОГОРИННЯ ХVII – першої половини ХVIII ст.
DOI:
https://doi.org/10.32347/2077-3455.2025.71.79-93Ключові слова:
традиційний, регіональний, вплив, течія, дерев’яний, храмАнотація
У статті розглядаються особливості традиційного сакрального будівництва Верхнього Погориння – одного з найменш досліджених в історико-архітектурному відношенні регіонів України, розташованого на кордоні трьох суміжних історичних місцевостей – Галичини, Волині та Поділля. Ця унікальна особливість формування своєрідної будівельної культури зазначеного регіону дає можливість простежити в ній характерні прояви та взаємний вплив різних регіональних шкіл і течій української дерев’яної архітектури. З погляду на те, що їхнє походження ймовірно пов’язане з найбільш ранніми стадіями розвитку історичного Погориння та прилеглих до нього територій, особливий інтерес у його дослідженні становлять найдавніші за хронологією пам’ятки традиційного храмобудування XVII – п.пол. XVIII ст., які збереглися на території регіону.
Посилання
Список літератури:
Пам’ятки архітектури та містобудування України. Довідник Держ. реєстру національного культурного надбання. Київ: Техніка, 2000. 664 с.
Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР. Ил. справочник – каталог. В 4-х т. Т. 3. Киев: Будівельник, 1983. 337 с.
Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР. Ил. справочник – каталог. В 4-х т. Т. 4. Киев: Будівельник, 1986. 375 с.
Ричков П. А., Михайлишин О. Л., Смолінська О. Е. Дерев'яні церкви Рівненської області: архітектурна спадщина. Рівне: Дятлих М. С., 2017. 160 с.
Завада В. Т. Локальні особливості в архітектурі дерев’яних храмів Нижнього Погориння. Архітектурна спадщина Волині. Рівне: Дятлих М. С., 2018. Вип. 6. С. 23-34.
Завада В. Т. Вплив стилю бароко на архітектуру дерев’яних храмів Погориння. Сучасні проблеми архітектури та містобудування. Київ: КНУБА, 2020. Вип. 58. С. 84–94.
Переверзев Н. В. Справочная книга о приходах и монастырях Волынской епархии. Житомир, 1914. 446 с.
Завада В. Т. До питання про роль чотирисхилого рубленого верху в історії традиційного сакрального будівництва України. Сучасні проблеми архітектури та містобудування. Київ: КНУБА, 2018. Вип. 51. С. 35-44.
Завада В. Т. О происхождении шатра в деревянных храмах украинского Полесья. Архитектурное наследство. Москва: Стройиздат, 1986. № 34. С. 134-141.
Завадв В. Т. Дерев’яні храми Полісся. Київ: Техніка, 2004. 168 c.
Ричков П. А., Михайлишин О. Л., Смолінська О. Е. Дерев'яні церкви Рівненської області: архітектурна спадщина. Рівне: Дятлих М. С., 2017. 160 с.
Завада В. Т. До проблеми історико-типологічної атрибуції волинських дерев’яних храмів XVI – XVII cтоліть - Архітектурна спадщина Волині. Рівне: Дятлих М. С., 2014. Вип. 4. С. 13–14.
Ричков П. А., Михайлишин О. Л., Смолінська О. Е. Дерев’яні церкви Рівненської області: архітектурна спадщина. Рівне: Дятлих М. С., 2017. 160 с.
Завада В. Т. Вплив стилю бароко на архітектуру дерев’яних храмів Погориння. Сучасні проблеми архітектури та містобудування. Київ: КНУБА, 2020. Вип. 58. С. 90 – 91. DOI: https://doi.org/10.32347/2077-3455.2020.58.84-94
Завада В. Т. До питання про територіальну неоднорідність традиційної сакральної архітектури України. Сучасні проблеми архітектури та місто-будування. Київ: КНУБА, 2011. Вип. 27. С. 14 – 27.
Buxton D. The wooden churches of Eastern Europe. London: Cambridge University Press, 1981 406 p.
Referens
Pamjatky arkhitektury ta mistobuduvannia Ukrainy. (2000). Dovidnyk Derzh. Rejestru nacionalnogo kulturnogo nadbannia. [Monuments of architecture and urban planning of Ukraine. Directory of the State. Register of National Cultural Heritage]. Kyiv: Tekhnika. P. 664 (in Ukrainian).
Pamjatniky gradostrojitelstva i arkhitekturi Ukrainskoj SSR. (1983). [Monuments of Urban Planning and Architecture of the Ukrainian SSR]. Kyev: Budivelnik. Tom 3. P. 337. (in Russian)
Pamjatniky gradostrojitelstva i arkhitektury Ukrainskoj SSR. (1986). [Monuments of urban planning and architecture of the Ukrainian SSR]. Kyev: Budivelnik. Tom 4. P. 375. (in Russian)
Rychkov, P. A., Mikhajlyshin, O. L., Smolinska, O. E. (2017). Dereviany tcerkvy Rivnenskoji oblasti: arkhitekturna spadshina. [Wooden churches of the Rivne region: architectural heritage]. Rivne: Djatlih M. C. P. 160. (in Ukrainian)
Zavada, V. T. (2018). Lokalni osoblyvosti v arkhitekturi derevianykh khra-miv Nyzhnoho Pohorynnia. Arkhitetekturna spadshchyna Volyni. [Local features in the architecture of wooden churches of Lower Pohorinye]. Rivne: Djatlih M. C., Vyp. (6). P. 23-34. (in Ukrainian).
Zavada, V. T. (2020). Vplyv stylju barokko na arkhitekturu derevianykh khramiv Pohorynnia. [The influence of the Baroque style on the architecture of wooden churches of Pohorinya]. Suchasni problemy arkhitektury ta mistobuduva-nnia. Kyiv: KNUBA., Vyp. (58). P. 84–94. (in Ukrainian).
Pereverzev, N. (1914). Spravochnaja kniga o pryhodah I monastyrjah Volynskoj eparkhiji. Zytomyr. P. 446 . (in Russian).
Zavada, V. T. (2018). Do pytannja pro rol chotirychilogo rublenogo verhu v istorijy tradycijnogo sakralnogo budivnectva Ukrainy. Hevrjik T. (1987). [To the question of the role of the four-sloped hewn top in the history of traditional sacred construction of Ukraine]. Suchasni problemy architektury ta mistobuduvannia. Vyp. (51). P. 35-44. (in Ukraine).
Zavada, V. T. (1986). O proishozhdeniji shatra v derevianyh khramah ukrainskogo Polesia. [On the origin of the tent in the wooden churches of Ukrainian Polissia]. Arkhitekturnoje nasledstvo., № (34). Moskva: Strojizdat. P. 134-141. (in Russian).
Zavada, V. T. (2004). Dereviani khrami Policja. [Derev'yani khrami Polissya]. K.: Tekhnika. P. 168. . (in Ukrainnian)
Rychkov, P. A., Mikhajlyshin O. L., Smolinska O. E. (2017). Dereviani tserkvy Rivnenskoji oblasti: arkhitekturna spadshina. [Villages of the Church of the Rivne Region: Architectural Descent]. Rivne: Djatlih M. C. P. 160. (in Ukrainian)
Zavada, V. T. (2014). Do problemy istoriko-typologichnoji atributciji volynskhich derevianuh khramiv XVI – XVII stolittja. [To the problems of historical and typological attribution of the Volyn Tree Temples of the XVI – XVII centuries]. Arkhitekturna spadshina Volyni. Zb. Nauk. Pratc. Rivne: Djatlih M. S., Vyp. 4. P. 13-14. (in Ukrainian)
Rychkov, P. A., Michajlyshin O.L., Smolinska O. E. (2017). Dereviani tcerkvy Rivnenskoji oblasti: arkhitekturna spadshina. [Wooden churches of the Rivne region: architectural heritage]. Rivne: Djatlih M. S. P. 160. (in Ukrainian).
Zavada, V. (2020). INFLUENCE OF BAROQUE STYLE ON THE ARCHITECTURE OF WOODEN TEMPLES OF POHORYNYA. Current Problems of Architecture and Urban Planning, (58), 84–94. https://doi.org/10.32347/2077-3455.2020.58.84-94 (in Ukrainian).
Zavada, V. T. (2011). Do pytannja pro terytorialnu neodnoridnist tradycijnoji sacralnoji arkhitektury Ukrainy. [On the Question of Territorial Heterogeneity of the Traditional Sacred Architecture of Ukraine]. Suchasni probemy arkhitektury ta mistobuduvannia., Vyp. (27). P. 14-27. (in Ukrainian).
Buxton, D. (1981). The wooden churches of Eastern Europe. London: Cambridge University Press. P. 406. (in English)
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Завада Віктор Тимофійович
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
