ЕСТЕТИЧНО-ПРОСТОРОВА ВІДПОВІДНІСТЬ МИСТЕЦЬКИХ ЦЕНТРІВ, СФОРМОВАНИХ В РЕЗУЛЬТАТІ РЕДЕВЕЛОПМЕНТУ ПРОМИСЛОВИХ СПОРУД
DOI:
https://doi.org/10.32347/2077-3455.2024.70.236-246Ключові слова:
архітектура, артцентр, мистецький центр, мистецький простір, галерея, музей, артзавод, багатофункціональний комплексАнотація
У статті досліджуються формотворчі складові Артцентрів, сформованих в результаті редевелопменту. В основу дослідження покладено методи об’ємно просторового аналізу і дослідження залежності місцерозташування творчих центрів та їх соціального впливу на місцеву громаду. У статті також передбачається застосування індуктивного методу в переході від знакових об’єктів до узагальненої картини ревалоризації історично складеної структури забудови міста. В тексті проаналізовано архітектурно-просторову структуру культурно-мистецьких закладів вітчизняного та закордонного досвіду проєктування. Розглянуто формотворчі чинники даних інституцій. Текст надає загальне уявлення про різноманітність артцентрів, їх функції, значення для культури в цілому. Розглянуто основні фактори впливу на формоутворення при редевелопменті промислових будівель під культурно-мистецьку функцію, а саме: встановлення доцільності повторного використання індустріального об'єкта будівлі (з’ясування причин занепаду району будівництва, важливості його відновлення; охоронний статус будівлі; містобудівний аналіз території забудови, транспортної та інженерно-технічної інфраструктури); визначення її стану з точки зору ступеню захисту та можливості ревалоризації; аналіз придатності її для переосмислення під культурно-мистецьку функцію (об’ємно-планувальні особливості, ступінь зносу основних конструкцій тощо); визначення економічної доцільності такої реконструкції; архітектурно-містобудівне обґрунтування реновації; розробка архітектурного проєкту та дизайнерських рішень інтер’єрів та екстер’єрів Артцентру; об’єктивна оцінка проєкту; визначення особливостей подальшої експлуатації. На основі комплексного аналізу об’ємно просторової організації вітчизняного та закордонного досвіду проєктування артцентрів, виявлено основні архітектурні формотворчі чинники.
Посилання
Список джерел
Дьомін М.М, Олійник О.П. Аналіз мережі громадських просторів Києва на основі конфігураційних моделей. Містобудування та територіальне планування. Київ: КНУБА, 2022. Вип. 79. С. 148 - 163. DOI: https://doi.org/10.32347/2076-815x.2022.79.148-163
Гун Цзехун. Методичні засади реновації промислових будівель під готелі (на прикладі Китаю). Дисертація. Київ: КНУБА, 2022. С. 162 - 175.
Герич К.І. Принципи формування архітектури інноваційних центрів зайнятості населення. Дисертація. Київ: КНУБА: 2022. С. 300.
Вотінов М. А, Смірнова О. В. Інноваційні прийоми формування інтерактивних будівель і споруд у міському середовищі. Монографія. Харків: ХНУМГ ім. О. М. Бекетова, 2019. С. 58 - 72.
Олійник О.П. Формоутворення і роль громадських просторів в процесі еволюції міст – від античності до модернізму. Містобудування та територіальне планування. Київ: КНУБА, 2021. Вип. 77. С. 345 - 369. DOI: https://doi.org/10.32347/2076-815x.2021.77.345-368
Семенов В.Т., Линник І.Е. Практика інноваційних розробок у сфері територіально-просторового розвитку міст і регіонів. Монографія. Харків: ХНУМГ ім. О. М. Бекетова, 2016. С. 240 - 279.
Сторожук С.С. Принципи рекреаційного використання депресивних господарських територій приморських міст (на прикладі Одеси). Дисертація. Одеса: ОГАСА, 2018. С. 60 - 64.
Чернявський В. Особливості комплексного формування інтер'єру громадських будівель соціальної сфери. Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв. Харків: ХДАДМ, 2010. Вип. 2. С. 109 - 114.
Чернявський В. Основні принципи гнучкої планувальної організації громадських будівель соціальної сфери. Сучасні проблеми архітектури та містобудування. Київ: КНУБА, 2011. Вип. 28. Київ. С. 387 - 394.
Чернявський В. Художні засоби при створенні творчої концепції інтер’єрів громадських будівель соціальної сфери. Проблеми розвитку міського середовища. Київ: НАУ, 2012. Вип. 7. С. 286 - 291.
Лещенко Н. Загальні принципи комплексного процесу реставраційно-реконструктивних трансформацій історичних центрів малих міст. Сучасні проблеми архітектури та містобудування. Київ: КНУБА, 2021. Вип. 59. С. 203 - 214. DOI: https://doi.org/10.32347/2077-3455.2021.59.203-214
Лещенко Н. Комплексний процес реставраційно-реконструктивних трансформацій. Містобудування та територіальне планування. Київ: КНУБА, 2021. Вип. 76. С. 138 - 149. DOI: https://doi.org/10.32347/2076-815x.2021.76.138-149
Осітнянко А. П. Планування розвитку міста. Монографія. Київ: КНУБА., 2005. С. 179 - 200.
Кащенко О. Інноваційність енергоефективності в архітектурі та містобудуванні. Досвід та перспективи розвитку міст України. Київ: ДП “Діпромісто” ім. Ю. М. Білоконя, 2012. Вип. 22. С. 201 - 205.
References
Dyomin, M.M., Oliynyk, O.P. (2022) Analiz merezhi hromadskyh prostoriv Kyeva na osnovi konfiguratyvnyh modeley [Analysis of the network of public spaces of Kyiv based on configuration models]. Mistobuduvannya ta terytorialne planuvannya. Kyiv: KNUCA. № 79. S. 148-163. DOI: https://doi.org/10.32347/2076-815x.2022.79.148-163 (in Ukrainian)
Zehong, Gong. (2022) Metodychni zasady renovazii promyslovyh budivel pid hoteli (na prykladi Kytayu). [Methodical principles of renovation of industrial buildings under hotels (on the example of China)]. Dysertacia. Kyiv: KNUCA. S. 162 - 175. (in Ukrainian)
Herych, K.I. (2022) Pryncypy formuvannya arhitektury innovaziynyh centriv zaynyatosti naselennya. [Principles of forming the architecture of innovative employment centers of the population]. Dysertacia. Kyiv: KNUCA. S. 300. (in Ukrainian)
Votinov, M.A., Smirnova O.V. (2019) Innovaziyni pryyomy formuvannya interaktyvnyh budivel i sporud u miskomu seredovyshi. [Innovative methods of forming interactive buildings and structures in the urban environment]. Monografiya. HNUMG im. O.M. Beketova. S. 58 - 72. (in Ukrainian)
Oliynyk, O.P. (2021) Formoutvorennya i rol’ hromadskyh prostoriv v procesi evoluzii mist – vid antychnosti do modernizmu. [The formation and role of public spaces in the process of the evolution of cities - from antiquity to modernism]. Mistobuduvannya ta terytorialne planuvannya. Kyiv: KNUBA. № 77. S. 345 - 369. DOI: https://doi.org/10.32347/2076-815x.2021.77.345-368 (in Ukrainian)
Semenov, V.T., Lynnyk, I.E. (2016) Praktyka innovaciynyh rozrobok u sferi terytorialnogo prostorovogo rozvytku mist I reegioniv. [Practice of innovative developments in the field of territorial and spatial development of cities and regions]. Monografiya. Kharkiv: HNUMG im. O.M. Beketova. S. 240 - 279. (in Ukrainian)
Storozhuk, S.S. (2018) Pryncypy rekreaciynogo vykorystannya depressyvnyh hospodarskyh terytoriy prymorskyh mist (na prykladi Odesy). [Principles of recreational use of depressed economic territories of seaside cities (on the example of Odesa)]. Dysertacia. Odesa: OGASA. S. 60 - 64. (in Ukrainian)
Chernyavskyi, V. (2010) Osoblyvosti kompleksnoho formuvannya inter’eru hromadskyh budivel socialnoyi sfery. [Peculiarities of the complex formation of the interior of public buildings of the social sphere]. Visnyk Kharhivskoyi derzhavnoyi academiyi dyzaynu I mystectva. Kharkiv: HDADM. № 2. S. 109 - 114. (in Ukrainian)
Chernyavskyi, V. (2011) Osnovni pryncypy hnuchkoyi planuvalnoyi orhanizacii hromadskyh budivel socialnoyi sfery. [Basic principles of flexible planning organization of public buildings of the social sphere]. Suchasni problem architectury ta misyobuduvannya. Kyiv: KNUBA. № 28. S. 387 - 394. (in Ukrainian)
Chernyavskyi, V. (2012) Hudozhni zasoby pry stvorenni tvorchoyi koncepcii inter’eriv hromadskyh budivel socialnoyi sfery. [Artistic means in creating a creative concept of interiors of public buildings of the social sphere]. Problemy rozvytku miskoho seredivysha. Kyiv: NAU. № 27. S. 286 - 291. (in Ukrainian)
Leshchenko, N. (2021) Zagalni pryncypy kompleksnogo procesu restavraciyno-rekonstruktyvnyh transformaciy istorychnyh centriv malyh mist. [General principles of the complex process of restoration and reconstruction transformations of historical centers of small towns]. Suchasni problem architectury ta mistobuduvannya. Kyiv: KNUCA. № 59. S. 203 - 214. DOI: https://doi.org/10.32347/2077-3455.2021.59.203-214 (in Ukrainian).
Leshchenko, N. (2021) Kompleksnyi process restavraciyno-rekonstruktyvnyh transformaciy. [Complex process of restoration and reconstruction transformations]. Mistobuduvannya ta terytorialne planuvannya. Kyiv: KNUCA. № 76. S. 138 - 149. DOI: https://doi.org/10.32347/2076-815x.2021.76.138-149 (in Ukrainian).
Ositnyanko, A.P. (2014) Planuvannya rozvytku mista. [City development planning]. Monografiya. Kyiv: KNUCA. S. 179 - 200. (in Ukrainian)
Kashchenko, O. (2012) Innovaciynist energoefectyvnosti v architecture ta mistobuduvanni. Dosvid ta perspektyvy rozvytku mist Ukrainy. [Innovativeness of energy efficiency in architecture and urban planning]. Dosvid ra perspectyvy rozvytku mist Ukrainy. Kyiv: DP “Dipromisto” im. Yu. M. Bilokonya. № 22. S. 201 - 205. (in Ukrainian)
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Кутняк Остап Русланович
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
