ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ СОЦІОПСИХОЛОГІЧНОГО ФЕНОМЕНУ В ДОСЛІДЖЕННЯХ ЖИТЛОВОЇ АРХІТЕКТУРИ: ОГЛЯД НАУКОВИХ ТЕОРІЙ
DOI:
https://doi.org/10.32347/2077-3455.2024.69.166-183Ключові слова:
житлова архітектура, соціопсихологічний комфорт, комфорт житлового середовища, наукові теорії урбанізму, стале житлове середовищеАнотація
У межах даного дослідження здійснено аналітичний огляд та систематизацію сучасних наукових теорій XXI століття, які стосуються різних аспектів розвитку сучасного житлового простору. Детальний аналіз літературних джерел і академічних інтересів у даній області дозволив установити, що для всебічного опису соціопсихологічного феномену в контексті житлової архітектури необхідно інтегрувати положення, що базуються на теоретичних підходах із сфер архітектури, урбаністики, психології, соціології та політології. Основним зосередженням наукового інтересу є системний розгляд ключових теоретичних положень, які представляють соціопсихологічний феномен, а також експлікація наукових моделей, здатних інтегрувати безматеріальні аспекти «людського виміру» у контекст досліджень архітектонічного простору та містобудування.
Після проведення ретельного інтегративного аналізу були виокремлені фундаментальні положення, які описують соціопсихологічний вимір в архітектурі житлових просторів міських середовищ. На основі отриманих даних охарактеризовано концептуальні основи соціопсихологічної теорії архітектури.
Таким чином, дане дослідження концентрується на необхідності формування основ соціально-орієнтованої архітектурної практики, що відображає сучасні людські потреби в контексті стрімких соціальних змін та еволюції просторово-культурного середовища.
Посилання
Cписок джерел
Alexander C. The Nature of Order, Book 1: The Phenomenon of Life. Berkeley, California: Center for Environmental Structure, 2001. P. 27-31.
Alexander C. The Timeless Way of Building. New York: Oxford University Press, 1979. 345 p.
Pallasmaa J. The Eyes of the Skin: Architecture and the Senses. London: John Wiley & Sons, 1996. pp.35-45
McLennan J.F. Creating Biophilic Buildings. Bainbridge Island, WA: Ecotone Publishing, 2017. pp.15-18
Oldenburg Ray. Celebrating the Third Place: Inspiring Stories about the "Great Good Places" at the Heart of Our Communities. New York: Marlowe & Company, 2000. pp. 112-114
Irwin T., Kossoff G., Tonkinwise C., & Scupelli P. "Transition Design: A Proposal for a New Area of Design Practice, Study, and Research." Design and Culture, 7(2), 2015. pp. 229-246.
Schumacher P. "Parametricism: A New Global Style for Architecture and Urban Design." Archit Design, 79, 2009. pp.14-23.
Schumacher P. (2009). Parametricism: A New Global Style for Architecture and Urban Design. Architectural Design, 79: pp. 38-40. https://doi.org/10.1002/ad.912.
Giamarelos S. (2022). Resisting Postmodern Architecture: Critical Regionalism before Globalisation. London: UCL Press. 29. DOI: https://doi.org/10.14324/111.9781800081338.
Shearer H. et al. (2018). 'Planning for tiny houses'. Australian Planner, 55(3–4): pp. 147–156. https://doi.org/10.1080/07293682.2019.1632358.
Gehl J. & Svarre B. (2013). How To Study Public Life. Washington, DC: Island Press. pp. 25-28 https://doi.org/10.5822/978-1-61091-525-0.
Calthorpe P. (1993). The Next American Metropolis: Ecology, Community, and the American Dream. pp.161-169
Thwaites K., Mathers A., & Simkins I. (2013). Socially Restorative Urbanism: The theory, process and practice of Experiemics (1st ed.). Routledge. pp. 72-73. https://doi.org/10.4324/9780203467497.
Foster N. (1999). 'The architecture of eco-tech: a manifesto for the environment and a new millennium.' The Architectural Review, 205(1223): pp. 76-81.
Ratti C. & Townsend A. (2011). The Social Nexus. Scientific American, 305(3): pp. 42-48. https://doi.org/10.1038/scientificamerican0911-42.
Garcia A. & Lydon M. (2015). Tactical Urbanism: Towards an Evolutionary Cities Approach? Urban Research & Practice, 8(3): pp. 258-278. https://doi.org/10.5822/978-1-61091-567-0.
Duany A. & Talen E. (2002). 'Landscape Urbanism: A Delicacy for the Rich'. Urban Design International, 7(3): pp. 135-144. https://doi.org/10.1057/palgrave.udi.9000067.
Ellin N. (2006). Integral Urbanism (1st ed.). Routledge. pp. 91-96 https://doi.org/10.4324/9780203956854.
References
Alexander, C. (2001). The Nature of Order, Book 1: The Phenomenon of Life,, Center for Environmental Structure, Berkeley, California, pp. 27-31. (in English).
Alexander, C. (1979). The Timeless Way of Building, Oxford University Press, New York, 345 p. (in English).
Pallasmaa, J. (1996). The Eyes of the Skin: Architecture and the Senses. London: John Wiley & Sons, 35-45. (in English).
McLennan, J.F. (2017). Creating Biophilic Buildings. Bainbridge Island, WA: Ecotone Publishing, 15-18 (in English).
Oldenburg, Ray (2000). Celebrating the Third Place: Inspiring Stories about the "Great Good Places" at the Heart of Our Communities. New York: Marlowe & Company, 112-114 ISBN 978-1-56924-612-2 (in English).
Irwin, T., Kossoff, G., Tonkinwise, C., & Scupelli, P. (2015). "Transition Design: A Proposal for a New Area of Design Practice, Study, and Research." Design and Culture, 7(2), 229-246 (in English).
Schumacher, P. (2009), Parametricism: A New Global Style for Architecture and Urban Design. Archit Design, 79: 14-23. https://doi.org/10.1002/ad.912 (in English).
Schumacher, P. (2009), Parametricism: A New Global Style for Architecture and Urban Design. Archit Design, 79: 38-40. https://doi.org/10.1002/ad.912 (in English).
Giamarelos, S. (2022). Resisting Postmodern Architecture: Critical Regionalism before Globalisation. London: UCL, Press, 29 DOI: https://doi.org/10.14324/111.9781800081338 (in English).
Shearer, H. et al. (2018) ‘Planning for tiny houses’, Australian Planner, 55(3–4), pp. 147–156. DOI: https://doi.org/10.1080/07293682.2019.1632358 (in English).
Gehl, J. & Svarre, B. (2013). How To Study Public Life. Washington, DC: Island Press. DOI: https://doi.org/10.5822/978-1-61091-525-0 (in English).
Calthorpe, P. (1993). The Next American Metropolis: Ecology, Community, and the American Dream, 161-169 (in English).
Thwaites, K., Mathers, A., & Simkins, I. (2013). Socially Restorative Urbanism: The theory, process and practice of Experiemics (1st ed.). Routledge,72-73. https://doi.org/10.4324/9780203467497 (in English).
Foster, N. (1999). 'The architecture of eco-tech: a manifesto for the environment and a new millennium', The Architectural Review, 205 (1223), p. 76-81. (in English).
Ratti, C. and Townsend, A. (2011). The Social Nexus. Scientific American, 305(3), 42-48. DOI: https://doi.org/10.1038/scientificamerican0911-42 (in English).
Garcia, A. and Lydon, M. (2015) Tactical Urbanism: Towards an Evolutionary Cities Approach?, Urban Research & Practice, 8(3), pp.258-278, DOI: 10.5822/978-1-61091-567-0 (in English).
Duany, A. and Talen, E. (2002) 'Landscape Urbanism: A Delicacy for the Rich', Urban Design International, 7(3), pp. 135-144. DOI: https://doi.org/10.1057/palgrave.udi.9000067. (in English).
Ellin, N. (2006). Integral Urbanism (1st ed.). Routledge, 91-96. https://doi.org/10.4324/9780203956854 (in English).
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Смадич Іван Петрович
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
