ІЛЮЗОРНІСТЬ РЕНОВАЦІЇ ПРОМИСЛОВИХ БУДІВЕЛЬ (НА ПРИКЛАДІ СИЛОСУ TERVAHOVI В ОУЛУ, ФІНЛЯНДІЯ)
DOI:
https://doi.org/10.32347/2077-3455.2024.69.95-107Ключові слова:
промислова будівля, повторне використання, адаптація, зерновий елеватор, оцінка ефективності реноваціїАнотація
У статті висвітлюються підходи до реновації промислових будівель деяких європейських силосів у контексті оцінки необхідності та успішності. Більшість стратегій базуються на адаптивному повторному використанні, часто зосереджуючись на збереженні заради збереження або реновації як трендового підходу в архітектурі.
Для розуміння його як типологічного об'єкта, розкривається виникнення, еволюція, планувальна структура, конструктивні матеріали тощо. Через свою специфіку і неординарність форми, конструкції та функції було обрано для прикладу будівлю колишнього зернового силосу Tervahovi в Оулу (Фінляндія), що був складовою раніше потужного індустріального району.
У результаті дослідження визначено основні особливості проєктної стратегії – ілюзорної реновації, де збереження автентичного вигляду залишається мінімальним, фактично створюючи зовнішню ширму, за якою створюється абсолютно нова будівля.
Посилання
Список джерел
Cañizares Ruiz M. C., Benito del Pozo P., López Patiño G. Industrial heritage in the context of the Sustainable Development Goals (SDGs) and territorial resilience: from theory to practice. Anales de Geografía de la Universidad Complutense. 2020. 40(2). Р. 323-344. DOI: https://doi.org/10.5209/aguc.72977
Khorakiwala A. Silo as System: Infrastructural Interventions into the Political Economy of Wheat. Engagement. 2016. URL: https://aesengagement.wordpress.com/2016/04/12/silo-as-system-infrastructural-interventions-into-the-political-economy-of-wheat/ (дата звернення 21.03.2024)
Kristl Ž., Temeljotov Salaj A., Roumboutsos A.) Sustainability and universal design aspects in heritage building refurbishment. Facilities. 2020. Vol. 38. No. 9/10. Р. 599–623. DOI: https://doi.org/10.1108/F-07-2018-0081
Pintossi N., Ikiz Kaya D., van Wesemael P., Pereira Roders A. Challenges of cultural heritage adaptive reuse: A stakeholders-based comparative study in three European cities. Habitat International. 2023. Vol. 136. Article 102807. DOI: https://doi.org/10.1016/j.habitatint.2023.102807
Han S.H.; Zhang H. Progress and Prospects in Industrial Heritage Reconstruction and Reuse Research during the Past Five Years: Review and Outlook. Land. 2022. Vol. 11. Article 2119. DOI: https://doi.org/10.3390/land11122119
Aizpurua E. Les silos: l'architecture industrielle, un patrimoine intemporel et adaptable, capable de répondre aux problématiques des sociétés qu'elle traverse. 2023. URL: https://issuu.com/eva.aizpurua/docs/memoire_part_1 (дата звернення 21.03.2024)
Giuliani F., De Falco A., Landi S., Bevilacqua, Santini L., Pecori S. Reusing grain silos from the 1930s in Italy. A multi-criteria decision analysis for the case of Arezzo. Journal of Cultural Heritage. 2018. Vol. 28. P. 145-159. DOI: https://doi.org/10.1016/j.culher.2017.07.009
Cañizares Ruiz M. C. The Revitalization of Agri-Food’s Industrial Heritage: The Silos of the “Titans Project” in Ciudad Real, Spain. Vegueta: Anuario de la Facultad de Geografía e Historia. 2021. Vol. 21(1). P. 53-79. DOI: https://doi.org/10.51349/veg.2021.1.03
Fernández-Fernández M.V., Marcelo V., Valenciano J.B., López-Díez F.J. History, construction characteristics and possible reuse of Spain’s network of silos and granaries. Land Use Policy. 2017. Vol. 63. P. 298-311. DOI: https://doi.org/10.1016/j.landusepol.2017.01.017
Maraveas C. Concrete Silos: Failures, Design Issues and Repair/Strengthening Methods. Applied Sciences. 2020. Vol. 10. No. 11. Article 3938. DOI: https://doi.org/10.3390/app10113938
Martinat S., Navratil J., Hollander J.B., Trojan J., Klapka P., Klusacek P., Kalok D. Re-reuse of regenerated brownfields: Lessons from an Eastern European post-industrial city. Journal of Cleaner Production. 2018. Vol. 188. P. 536–545. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jclepro.2018.03.313
Kim E.J., Miller P. Residents’ perception of local brownfields in rail corridor area in the City of Roanoke: The effect of people’s preconception and health concerns factors. Journal of Environmental Planning and Management. 2017. Vol. 60(5). P. 862–882. DOI: https://doi.org/10.1080/09640568.2016.1182898
Guz M., Syvolapov V., Mayatina N., Marchenko V. Vymohy do zernoskhovyshch i osoblyvosti yikh vykorystannia. Agroexpert. 2017. Vol. 7. URL: https://agroexpert.ua/vymohy-do-zernoskhovyshch-i-osoblyvosti-ikh-vykorystannia/ (дата звернення 21.03.2024)
Mejia Moreno C. Photographs of Silos: On the Contingency of a Modern Photographic Canon. Architectural Histories. 2022. Vol. 10(1): 5. P. 1-30. DOI: https://doi.org/10.16995/ah.8281
The Tervahovi Silos. PAVE Architects. URL: https://www.archdaily.com/887591/the-tervahovi-silos-pave-architects?ad_campaign=normal-tag (дата звернення 21.03.2024)
Lyon D. L’empreinte du vide. In: Un bâtiment, combien de vies? La transformation comme acte de création. Sous la direction de F. Rambert, avec M. Colombet, responsable éditoriale, et C. Carboni. Milan, Silvana Editoriale, 2015.
Redecke S. La recherche d’une idée-force. In: Un bâtiment, combien de vies? La transformation comme acte de création. Sous la direction de F. Rambert, avec M. Colombet, responsable éditoriale, et C. Carboni. Milan, Silvana Editoriale, 2015.
References
Cañizares Ruiz M. C., Benito del Pozo P., López Patiño G. (2020) Industrial heritage in the context of the Sustainable Development Goals (SDGs) and territorial resilience: from theory to practice. Anales de Geografía de la Universidad Complutense, 40(2), 323–344. DOI: https://doi.org/10.5209/aguc.72977 (in Spanish)
Khorakiwala A. (2016) Silo as System: Infrastructural Interventions into the Political Economy of Wheat. Engagement. URL: https://aesengagement.wordpress.com/2016/04/12/silo-as-system-infrastructural-interventions-into-the-political-economy-of-wheat/ (data zvernennia 21.03.2024) (in English)
Kristl Ž., Temeljotov Salaj A., Roumboutsos A. (2020) Sustainability and universal design aspects in heritage building refurbishment". Facilities, Vol. 38, No. 9/10, 599–623. DOI: https://doi.org/10.1108/F-07-2018-0081 (in English)
Pintossi N., Ikiz Kaya D., van Wesemael P., Pereira Roders A. (2023) Challenges of cultural heritage adaptive reuse: A stakeholders-based comparative study in three European cities. Habitat International, vol. 136, article 102807. DOI: https://doi.org/10.1016/j.habitatint.2023.102807 (in English)
Han S.H., Zhang H. (2022) Progress and Prospects in Industrial Heritage Reconstruction and Reuse Research during the Past Five Years: Review and Outlook. Land, vol. 11, article 2119. DOI: https://doi.org/10.3390/land11122119 (in English)
Aizpurua E. (2023) Les silos: l'architecture industrielle, un patrimoine intemporel et adaptable, capable de répondre aux problématiques des sociétés qu'elle traverse. URL: https://issuu.com/eva.aizpurua/docs/memoire_part_1 (data zvernennia 21.03.2024) (in French)
Giuliani F., De Falco A., Landi S., Bevilacqua, Santini L., Pecori S. (2018) Reusing grain silos from the 1930s in Italy. A multi-criteria decision analysis for the case of Arezzo. Journal of Cultural Heritage, vol. 28, 145-159. DOI: https://doi.org/10.1016/j.culher.2017.07.009 (in English)
Cañizares Ruiz M. C. (2021) The Revitalization of Agri-Food’s Industrial Heritage: The Silos of the “Titans Project” in Ciudad Real, Spain. Vegueta: Anuario de la Facultad de Geografía e Historia, vol. 21(1), 53-79. DOI: https://doi.org/10.51349/veg.2021.1.03 (in Spanish)
Fernández-Fernández M.V., Marcelo V., Valenciano J.B., López-Díez F.J. (2017) History, construction characteristics and possible reuse of Spain’s network of silos and granaries. Land Use Policy, vol. 63, 298-311. DOI: https://doi.org/10.1016/j.landusepol.2017.01.017 (in English)
Maraveas C. (2020) Concrete Silos: Failures, Design Issues and Repair/Strengthening Methods. Applied Sciences, vol. 10, no. 11, article 3938. DOI: https://doi.org/10.3390/app10113938 (in English)
Martinat S., Navratil J., Hollander J.B., Trojan J., Klapka P., Klusacek P., Kalok D. (2018) Re-reuse of regenerated brownfields: Lessons from an Eastern European post-industrial city. Journal of Cleaner Production, vol. 188, 536–545. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jclepro.2018.03.313 (in English)
Kim E.J., Miller P. (2017) Residents’ perception of local brownfields in rail corridor area in the City of Roanoke: The effect of people’s preconception and health concerns factors. Journal of Environmental Planning and Management, vol. 60(5), 862–882. DOI: https://doi.org/10.1080/09640568.2016.1182898 (in English)
Guz M., Syvolapov V., Mayatina N., Marchenko V. (2017) Vymohy do zernoskhovyshch i osoblyvosti yikh vykorystannia. Agroexpert, vol. 7. URL: https://agroexpert.ua/vymohy-do-zernoskhovyshch-i-osoblyvosti-ikh-vykorystannia/ (data zvernennia 21.03.2024)
Mejia Moreno C. (2022) Photographs of Silos: On the Contingency of a Modern Photographic Canon. Architectural Histories, vol. 10(1): 5, 1-30. DOI: https://doi.org/10.16995/ah.8281 (in English)
The Tervahovi Silos. PAVE Architects. URL: https://www.archdaily.com/887591/the-tervahovi-silos-pave-architects?ad_campaign=normal-tag (data zvernennia 21.03.2024)
Lyon D. (2015) L’empreinte du vide. In: Un bâtiment, combien de vies? La transformation comme acte de création. Sous la direction de F. Rambert, avec M. Colombet, responsable éditoriale, et C. Carboni. Milan, Silvana Editoriale. (in French)
Redecke S. (2015) La recherche d’une idée-force. In: Un bâtiment, combien de vies? La transformation comme acte de création. Sous la direction de F. Rambert, avec M. Colombet, responsable éditoriale, et C. Carboni. Milan, Silvana Editoriale. (in French)
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Сергіюк Ірина Миколаївна
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
