ВІДОБРАЖЕННЯ ЗМІН В АРХІТЕКТУРІ ТА МІСТОБУДУВАННІ ХАРКОВА ПІСЛЯВОЄННОГО ЧАСУ У ПЕРІОДИЧНИХ ФАХОВИХ ВИДАННЯХ
Частина 1. Період від сер. 1940-х до другої пол. 1950-х рр.
DOI:
https://doi.org/10.32347/2077-3455.2024.69.83-94Ключові слова:
архітектура Харкова, архітектурні журнали, післявоєнна реконструкція, міські ансамблі, критика архітектурних надмірностейАнотація
Стаття дає історіографічний огляд публікацій про архітектуру та будівництво Харкова у фахових архітектурних журналах України в період післявоєнної відбудови (1947-1955 рр.) та перехідні часи «зміни художньої спрямованості радянської архітектури». Стаття містить характеристику тогочасних поглядів та позицій харківських архітекторів з актуальних архітектурних та містобудівних проблем.
Посилання
Список джерел
Агуф М., Євдокимов М., Колесніков В., Токарєва Є. Житлове будівництво в Харкові. Архітектура і будівництво. Київ, 1954. № 6. С. 8-12.
Касьянов О. Генеральний план Харкова. Вісник Академії архітектури УРСР. Київ, 1947. № 1. С. 33–34.
Касьянов О. Реконструкція центрів п’яти міст України. Вісник Академії архітектури УРСР. Київ, 1952. № 2. С. 10–16.
Костенко В. Проєкт будинку Харківського університету. Архітектура і будівництво. Київ, 1953. № 2. С. 6-9.
Крикін О. Проєкт ансамблю в забудові Харкова. Архітектура і будівництво. Київ, 1953. № 4. С. 4-7.
Крикін О. Упорядкувати проєктування в містах. З виступів учасників ІІ з’їзду архітекторів України. Архітектура і будівництво. Київ, 1955. № 5. С. 14- 15.
Луцький С. Новий вокзал у Харкові. Архітектура і будівництво. Київ, 1953. №3. С. 9-11.
Маторін А. Квартал жилих будинків ХТЗ. Досвід проєктування та будівництва. Архітектура і будівництво. Київ, 1953. № 5. С. 15-17.
Постанова ЦК КПРС та Ради Міністрів СРСР «Про усунення надмірностей у проєктуванні та будівництві». Архітектура і будівництво. Київ, 1955. № 6. С. 1- 3.
Покінчити з надмірностями в будівництві на Україні. Архітектура і будівництво. Київ, 1955. № 6. С. 7-12.
У місцевих відділеннях Спілки архітекторів. Архітектура і будівництво. Київ, 1955. №2. С.30.
Харків – місто новобудов. Будівництво і архітектура. Київ, 1958. № 5. С. 24- 25.
Шпара П. Нові проспекти Харкова. Будівництво і архітектура. Київ, 1958. № 7. С. 13-16.
Шпара П. Будущее Харькова. Строительство и архитектура. Киев, 1959. № 6. С. 7-9.
Шпара П. О роли главного архитектора в застройке города. Строительство и архитектура. Киев, 1960. № 3. С. 12.
References
Aguf M., Evdokimov M., Kolesnikov V., Tokareva E. (1954) Zhytlove budivnytstvo v Kharkovi. [Residential construction in Kharkiv]. Arkhitektura i budivnytstvo, (6), 8-12. (in Ukrainian)
Kasyanov O. (1947). Heneralnyi plan Kharkova. [General plan of Kharkiv]. Visnyk Akademii arkhitektury URSR, (1), 33–34. (in Ukrainian)
Kasyanov O. (1952). Rekonstruktsiia tsentriv piaty mist Ukrainy. [Reconstruction of the centers of five cities of Ukraine]. Visnyk Akademii arkhitektury URSR, (2), 10-16. (in Ukrainian)
Kostenko V. (1953). Proiekt budynku Kharkivskoho universytetu. [The project of the Kharkiv University building]. Arkhitektura i budivnytstvo, (2), 6-9. (in Ukrainian)
Krykin O. (1953). Proiekt ansambliu v zabudovi Kharkova. [Project of the ensemble in Kharkiv building]. Arkhitektura i budivnytstvo, (4), 4-7. (in Ukrainian)
Krуkin O. (1955). Uporiadkuvaty proiektuvannia v mistakh. Z vystupiv uchasnykiv II zizdu arkhitektoriv Ukrainy. [Streamline design in cities. From the speeches of the participants of the 2- nd Congress of Architects of Ukraine]. Arkhitektura i budivnytstvo, (5), 14-15. (in Ukrainian)
Lutskyi S. (1953). Novyi vokzal u Kharkovi. [New railway station in Kharkiv]. Arkhitektura i budivnytstvo, (3), 9-11. (in Ukrainian)
Matorin A. (1953). Kvartal zhylykh budynkiv KhTZ. Dosvid proiektuvannia ta budivnytstva. [Quarter of residential buildings of KhTZ. Design and construction experience]. Arkhitektura i budivnytstvo, (5), 15-17. (in Ukrainian)
Postanova TsK KPRS ta Rady Ministriv SRSR «Pro usunennia nadmirnostei u proiektuvanni ta budivnytstvi. (1955) [Resolution of the Central Committee of the CPSU and the Council of Ministers of the USSR "On the Elimination of Redundancies in Design and Construction"]. Arkhitektura i budivnytstvo, (6), 1-3. (in Ukrainian)
Pokinchyty z nadmirnostiamy v budivnytstvi na Ukraini (1955). [End excesses in construction in Ukraine]. Arkhitektura i budivnytstvo, 6, 1-3. (in Ukrainian)
U mistsevykh viddilenniakh Spilky arkhitektoriv (1955). [In local branches of the Union of Architects]. Arkhitektura i budivnytstvo (2), 30. (in Ukrainian)
Kharkiv – misto novobudov. (1958). [Kharkiv – a city of new buildings]. Budivnytstvo i arkhitektura, (5), 24-25. (in Ukrainian)
Shpara P. (1958). Novi prospekty Kharkova. [New avenues of Kharkiv]. Budivnytstvo i arkhitektura, (7), 13-16. (in Ukrainian)
Shpara P. (1959). Budushchee Har'kova [The future of Kharkiv]. Stroitel’stvo i arkhitektura, (6), 7-9. (in Russian)
Shpara P. (1960). O roli glavnogo arhitektora v zastrojke goroda [About the role of the chief architect in the construction of the city]. Stroitel’stvo i arkhitektura, (3), 12. (in Russian)
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Романова Світлана Сергіївна, Буряк Олександр Петрович
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
