КОНЦЕПЦІЯ А. Н. АРІСТОВА «КИЇВ ЯК АРХІТЕКТУРНО-ХУДОЖНЄ МІСТО» ТА ЕВОЛЮЦІЯ ПІДХОДІВ ДО ІСТОРИЧНОГО МІСТА У ВІТЧИЗНЯНОМУ АРХІТЕКТУРОЗНАВСТВІ
DOI:
https://doi.org/10.32347/2077-3455.2024.69.12-25Ключові слова:
Київ, історичне місто, опозиція «старе» / «нове місто», архітектурно-художнє місто, А. Н. Арістов, архітектурно-художні точки, видові точки, поетичні точки, кінець XIX – ХХ ст.Анотація
В статті розглядається еволюція поглядів вітчизняних проєктувальників і дослідників міського розвитку на так зване «історичне місто» протягом XX століття. Простежено оформлення опозиції «старе» / «нове місто» на початку XX ст. Особлива увага приділяється першій концептуальній роботі із зазначеної теми київського муніципального діяча А. Н. Арістова «Київ як архітектурно-художнє місто» (1918 р.). Розгортаючи свої, так би мовити, «ландшафтні міркування», Арістов, виділив фактори, які вкрай необхідно враховувати у міському розплануванні: архітектурно-художні, видові та поетичні точки. Порівнюючи погляди сторічної давнини із сучасним станом справ, в нашій розвідці окреслюються методологічні передумови щодо дослідження містобудівного розвитку історичного міста, а також суттєва зміна в поглядах вітчизняних дослідників і проєктувальників щодо містобудівного надбання другої половини XIX – початку XX ст., яка найбільш активно відбувалася у 1970-1980-ті рр. Важливим підсумком цих досліджень стало формування історико-архітектурних охоронних зон Києва, виділення межиріччя Дніпра та Либеді як природного ареалу усвідомленого розвитку міста межі XIX і XX ст., де локалізується найбільш цінне та цілісне містобудівне утворення Києва. Врешті визначені та охарактеризовані принципові містобудівні локації в процесі складання архітектурно-художньої побудови Києва; з’ясовані положення архітектурно-художньої концепції Арістова із запропонуванням нових управлінських структур аж до створення сучасних організаційних конструкцій на кшталт ГоловАПУ.
Посилання
Список джерел
Єрофалов Б. Л. Містобудівний розвиток Києва // Забудова Києва доби класичного капіталізму. Розд. ІІ. – К.: Варто, 2012. – С. 41–62. ISBN 978-966-2321-21-0
Гуляницкий Н. Вопросы преемственности и реконструкции центров исторических городов // Архит. творчество СССР. Вып. 3. – М.: Стройиздат, 1976. – С. 40-53.
Ясиевич В. Е. У истоков архитектуры ХХ века // Стр-во и архит. – 1975, № 10. – С. 28-36.
Исследование эволюции архитекутурно-планировочного развития города Киева // Научн. отчет КиевНИИТИ. Кн. 1. – К., 1978. – 345 с.
История городов и сел Украинской ССР. Том «Киев». – К.: УСЭ, 1982. – 624 с.
История Киева. В 3-х т. Т. 2: Киев периода позднего феодализма и капитализма / Отв. ред. В. Г. Сарбей. – К.: Наук. думка, 1984. – 464 с.
Тимофеенко В. И. Архитектура Киева в конце XVIII – первой половине XIX века // Архитектура Киева. – К.: КиевЗНИИЭП, 1982. – С. 30-34.
Щербина Г. Я. Особенности развития планировочной композиции центра Киева во II четверти XIX в. // Иссл. и охрана архит. наследия Украины. – К.: Киев-ЗНИИЭП, 1980. – С. 33-40.
Ясиевич В. Е. Архитектура Украины на рубеже XIX–XX веков. – К.: Будівельник, 1988. – 184 с.
Градостроительные проблемы развития Киева / Сб. научн. трудов КиевЗНИИЭП. – К., 1982. – 108 с.
Диканский М. Г. Постройка городов: Их план и красота. – Пгд., 1915. – 306 с.
Казусь И. А. Организация архитектурного проектирования в России: период 1905-1917 гг. // Архит. наследство. № 33. – М., 1985. – С. 278-283.
Аристов А. Н. Киев как архитектурно-художественній город / Доклад, прочитанный в заседании Общества квартиронанимателей Киева. – К., 1918. – 36 стб.
Єрофалов Б. Л. Тематичне озеленення вулиць і «екологічні питання» в Києві другої половини ХІХ та на початку ХХ століття / Тези до VІІ міжнар. наук.-практ. конф. «Modern Scientific Research: Achievements, Innovations and Development Prospects», 19-21.12.2021, Берлін, Німеччина.
Тутковський П. Передісторична природа Київа // Київ та його околиця… / Під ред. М. Грушевського. – К.: ДВУ, 1926. – С. 25-32.
Логвин Г. Н. Сохранить градостроительное наследие Киева // Стр-во и архит. – К., 1983, № 12. – С. 24-27.
Lynch, Kevin. The Image of the City. – Cambrige; M. I. T. Press, 1960.
References
Ierofalov B. L. (2012) Mistobudivnyi rozvytok Kyieva. Zabudova Kyieva doby klasychnoho kapitalizmu. Rozd. II. [Urban development of Kyiv. Development of Kyiv in the Age of Classical Capitalism. Chap. II.] 41–62. ISBN 978-966-2321-21-0 (in Ukrainian)
Gulyanitskiy N. (1976) Voprosyi preemstvennosti i rekonstruktsii tsentrov istoricheskih gorodov [Issues of continuity and reconstruction of the centers of historical cities]. Arhit. tvorchestvo SSSR. Vyip. 3. M.: Stroyizdat. 40-53. (in Russian)
Yasievich V. E. (1975) U istokov arhitekturyi 20 veka [At the origins of twentieth-century architecture] // Str-vo i arhit., 1975, # 10. S. 28-36. (in Russian)
Issledovanie evolyutsii arhitekuturno-planirovochnogo razvitiya goroda Kieva (1978) Nauchn. otchet KievNIITI. Kn. 1. Kiev, 1978. (in Russian)
Istoriya gorodov i sel Ukrainskoy SSR. Tom «Kiev» (1982) [History of cities and villages of the Ukrainian SSR. Vol. "Kyiv"] Kiev: USE. 624 p. (in Russian)
Istoriya Kieva. V 3-h t. T. 2: Kiev perioda pozdnego feodalizma i kapitalizma [History of Kyiv in 3 vlms. V. 2: Kyiv during the period of late feudalism and capitalism] Kiev.: Nauk. dumka. 464 p. (in Russian)
Timofeenko V. I. (1982) Arhitektura Kieva v kontse XVIII – pervoy polovine XIX veka [Architecture of Kyiv at the end of the 18th - first half of the 19th century] Arhitektura Kieva. Kiev, KievZNIIEP, 1982. – S. 30-34. (in Russian)
Scherbina G. Ya. (1980) Osobennosti razvitiya planirovochnoy kompozitsii tsentra Kieva vo II chetverti XIX v. [Features of the development of the planning composition of the center of Kyiv in the second quarter of the 19th century.] Issl. i ohrana arhit. naslediya Ukrainyi. Kiev, Kiev-ZNIIEP. S. 33-40. (in Russian)
Yasievich V. E. (1988) Arhitektura Ukrainyi na rubezhe 19–20 vekov [Architecture of Ukraine at the turn of the 19th–20th centuries]. Kiev, BudIvelnik, 184 s. (in Russian)
Gradostroitelnyie problemyi razvitiya Kieva (1982) [Urban planning problems of Kyiv development]/ Sb. nauchn. trudov KievZNIIEP. Kiev. 108 s. (in Russian)
Dikanskiy M. G. (1915) Postroyka gorodov: Ih plan i krasota. [Construction of cities: Their plan and beauty] Pgd. 306 s. (in Russian)
Kazus I. A. (1985) Organizatsiya arhitekturnogo proektirovaniya v Rossii: period 1905-1917 gg. [Organization of architectural design in Russia: the period 1905-1917] // Arhit. Nasledstvo, # 33. M., 1985. 278-283. (in Russian)
Aristov A. N. (1918) Kiev kak arhitekturno-hudozhestvennIy gorod / Doklad, prochitannyiy v zasedanii Obschestva kvartironanimateley Kieva. [Kyiv as an architectural and artistic city / Report read at a meeting of the Society of Tenants of Kyiv] Kiev, 1918. 36 stb. (in Russian)
Ierofalov B. L. (2021) Tematychne ozelenennia vulyts i «ekolohichni pytannia» v Kyievi druhoi polovyny 19 ta na pochatku 20 stolittia [Thematic landscaping of streets and "ecological issues" in Kyiv in the second half of the 19th and early 20th centuries] Tezy do VII mizhnar. nauk.-prakt. konf. «Modern Scientific Research: Achievements, Innovations and Development Prospects», 19-21.12.2021, Berlin, Nimechchyna. (in Ukrainian)
Tutkovskyi P. (1926) Peredistorychna pryroda Kyiva // Kyiv ta yoho okolytsia… [Prehistoric nature of Kyiv // Kyiv and its surroundings…] Pid red. M. Hrushevskoho. Kyiv, DVU, 1926. 25-32. (in Ukrainian)
Logvin G. N. Sohranit gradostroitelnoe nasledie Kieva [Save the city-building heritage of Kyiv] Str-vo i arhit. Kiev, 1983, # 12. 24-27. (in Russian)
Lynch, Kevin (1960) The Image of the City. – Cambrige; M. I. T. Press, 1960. (in English)
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Єрофалов Борис Леонідович
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
