ВЗАЄМОДІЯ ПРИРОДНОГО ТА АРХІТЕКУРНОГО ЛАНДШАФТІВ НА ПРИКЛАДІ м. ХАРКОВА
DOI:
https://doi.org/10.32347/2077-3455.2024.68.49-61Ключові слова:
архітектурний ландшафт міста, міський ландшафт, природний ландшафт, урбанізм, містобудуванняАнотація
E статті простежується розвиток архітектурного ландшафту міста Харкова з моменту заснування Харківської фортеці по теперішній час. Дослідженням виділено основні етапи: виникнення фортеці Харків (з 1654 р.), набуття статусу губернії (з 1787 р.), розвиток Харкова як культурно-просвітницького центру (з 1804 р.), Перша світова війна та революційні події (з 1917 р.), Друга світова війна та повоєнне відновлення (з 1941 р.), здобуття Україною Незалежності (з 1991 р.), сучасна війна (з 2022 р.). На кожному етапі досліджується вплив природного ландшафту та рельєфних особливостей на утворення та розвиток міста. Проводиться паралель із історичними подіями та становленням міста, вивчається взаємодія архітектурного ландшафту із природними перешкодами, спостерігається зв’язок між композиційними домінантами та перепадами рельєфу, тобто відбувається пошук просторових акцентів міста. Наприкінці статті формується уявлення щодо геолого-географічного аспекту архітектурного ландшафту міста Харкова, висловлюється погляд щодо подальшого розвитку архітектурного ландшафту відносно природного, акцентується увага на важливості значення рельєфних особливостей у місті.
Посилання
Список джерел
Локтионова Е.С. До питання визначення поняття «архітектурній ландшафт міста» // Комунальне господарство міст, 2023, том 6, випуск 180, с. 61-66
Качемцева Л.В. Гелла О.І. Проекти перепланування міст Слобожанщини в другій половині XVIII ст. – містобудівні матриці абсолютизму// Регіональна політика: політико-правові засади, урбаністика, просторове планування, архітектура [зб. наук. пр.]. Вип. V. Матеріали Міжнар. наук.-практ. конф., (Київ, 22 листопада 2019 р.). Київ–Тернопіль: «Бескиди», 2019. В 2-х ч. Ч. 1, с. 311-315.
Семенов В.Т., Дудка Е.Н. Исторические особенности взаимосвязи территориального и функционального развития жизнедеятельности города // Коммунальное хозяйство городов. Научно-технический сборник №57, 2004, с. 290
Ярославський Павло Антонович. Матеріал з Вікіпедії – вільної екциклопедії // https://uk.wikipedia.org/wiki/Ярославський_Петро_Антонович
Качемцева Л.В., Хороян Н.П.. Основные этапы формирования ансамбля привокзальной площади в Харькове // Известия вузов. Инвестиции. Строительство. Недвижимость № 3(14), 2015, с.144-153.
Гелла Е.И., Качемцева Л.В.. Формирование комплекса университетских зданий в Харькове в первой трети XIX в. // Известия вузов. Инвестиции. Строительство. Недвижимость № 3 (14) 2015, с. 122-130
Ремизова Е.И. Композиционные приемы советского авангарда (на примере площади им. Дзержинского в м. Харькове) // Традиції та новації у вищій архітектурно-художній освіті, ХДАДМ, вип. 1, 2015. С. 101 – 105. https://ksada.org/pdf/t2015-01-18-remizova.pdf
Козлова К. 20 худших современных зданий Харькова / Bird in flight, 2022 // https://birdinflight.com/ru/architectura/20220120-rating-kharkiv-worst.html
Проектно-дослідницька група Інший Шлях. Керівник М. Крячко. Зелена мережа Харкова. Публікація у Facebook, 2018 // https://www.facebook.com/theotherway.kh/photos/a.1545361245724385/2035849636675541/?type=3&ref=embed_post
SBMstudio. Sarzhyn yar https://sbmstudio.com.ua/gallery/113
References
Loktionova, E.S. (2023) Do putannya viznachennya ponyattya “architecturniy lanshaft mista” [Before the nutritional meaning of the concept of “architectural landscape of the place” ]. Communalne Gospodarstvo Mist, (vol. 6, 180), p. 61-66 (in Ukrainian)
Kachemtseva, L.V. Gella, O.I. (2019) Proekty pereplanuvannya mist Slobojanshini v drugij polovini XVII st. – mistobudivni matrichi absolutuzmu [Projects for the redevelopment of Slobozhanshchina in the other half of the 18th century – local matrices of absolutism]. Regionalna politica: politico-pravovi zasadi, urbanistika, prostorove planuvannya, architectura (V), p. 311-315. (in Ukrainian)
Semenov, V.T., Dudka, E.N. (2004) Istoricheskie osobennosti vzaimosvyazi territorialnogo i funkchionalnogo razvitiya zhiznedeyatelnosti goroda [Historical features of the relationship between territorial and functional development of city life] Communalnoe hozyajstvo gorodov. Nauchno texnicgheskij sbornik (57), p. 290 (in Russian)
Yaroslavsky Pavlo Antonovich. Material from Wikipedia – the free encyclopedia // https://uk.wikipedia.org/wiki/Ярославський_Петро_Антонович (in Ukrainian)
Kachemtseva, L.V., Khoroyan, N.P. (2015) Osnovnye etapy formirovaniya ansamblya privokzal'noj ploshchadi v Har'kove [The main stages of the formation of the ensemble of the station square in Kharkov]/ Izvestiya vuzov. Investicii. Stroitel'stvo. Nedvizhimost' №3(14), p. 144-153 (in Russian)
Gella, E.I., Kachemtseva, L.V. (2015) Formirovanie kompleksa universitetskih zdanij v Har'kove v pervoj treti XIX v. [Formation of a complex of university buildings in Kharkov in the first third of the 19th century]. Izvestiya vuzov. Investicii. Stroitel'stvo. Nedvizhimost' №3(14), p. 122-130 (in Russian)
Remizova, E.I. (2015) Kompozicionnye priemy sovetskogo avangarda (na primere ploshchadi im. Dzerzhinskogo v m. Har'kove) [Compositional techniques of the Soviet avant-garde (on the example of Dzerzhinsky Square in Kharkov)]. Tradiciji ta novacіji u vishchіj arhіtekturno-hudozhnіj osvіtі (1) p. 101 – 105. https://ksada.org/pdf/t2015-01-18-remizova.pdf (in Russian)
Kozlova, K. (2022) 20 hudshih sovremennyh zdanij Har'kova [20 worst modern buildings in Kharkov]. Bird in flight // https://birdinflight.com/ru/architectura/20220120-rating-kharkiv-worst.html
Other Way project research group. Head.M. Kryachko (2018) Zelena merezha Harkova [Kharkiv Green Network]. Post on Facebook // https://www.facebook.com/theotherway.kh/photos/a.1545361245724385/2035849636675541/?type=3&ref=embed_post (in Ukrainian)
SBMstudio. Sarzhyn yar https://sbmstudio.com.ua/gallery/113 (in English)
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Локтіонова Олена Сергіївна
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
