ТИПОЛОГІЧНЕ ДЕРЕВО РОЗВИТКУ АРХІТЕКТУРИ ЗАКЛАДІВ НЕФОРМАЛЬНОЇ ОСВІТИ
DOI:
https://doi.org/10.32347/2077-3455.2023.66.44-57Ключові слова:
Архітектура закладів неформальної освіти, Типологічне дерево розвитку, Центри освіти дорослих, Позашкільні закладиАнотація
Стаття представляє підсумковий аналіз розвитку архітектури закладів неформальної освіти у контексті її формування в часових межах дослідження та з боку супутніх дослідженню галузей. Означені та обґрунтовані часові межі дослідження та характеристика відповідних етапів розвитку таких закладів, як педагогічних інституцій. Надані відомості щодо формування архітектурно-типологічного ряду таких закладів відповідно до соціально-політичних змін.
Посилання
Список літератури
Kravchenko I.L. External and internal factors of influence on development of architecture of non-formal education establishments. STRUCTURE AND ENVIRONMENT. Kielce, 2019. No. 3/2019 vol. 11. P. 177-189. DOI: https://doi.org/10.30540/sae-2019-013
Кравченко I.Л. Теоретичні основи формування архітектури закладів неформальної освіти [Текст]: автореф. дис. д-ра архітектури: 18.00.01 / Кравченко Ірина Леонідівна; Київ. нац. ун-т буд-ва і архітектури. - Київ, 2021. – 45 с.: рис.
Kravchenko I.L. Development of the architecture of the informal education institution in the period between the end of the 19th and the beginning of the 20th century. SPACE&FORM. Szczecin, 2019. No 37. Р. 197-206. DOI: https://doi.org/10.21005/pif.2019.37.E-01
Кравченко І.Л. Розвиток архітектури закладів неформальної освіти 1917-1940 років на території України. Сучасні проблеми Архітектури та Містобудування. Київ: КНУБА, 2021. Вип. 60. С.105–116. DOI: https://doi.org/10.32347/2077-3455.2021.60.105-116
Кравченко І.Л., Акопник, С.В. Архітектура закладів неформальної освіти за кордоном у період їх інтенсивного розвитку та розгалуження (1941 – 1956 роки). Сучасні проблеми Архітектури та Містобудування. Київ: КНУБА, 2022. Вип. 62. С.3–14. DOI: https://doi.org/10.32347/2077-3455.2022.62.3-14
Горук Н. Історичні аспекти розвитку неформальної освіти дорослих у США. Вісник Львівського університету: [Серія педагогічна], Львів, 2010. Вип. 26, С.201-207. DOI: http://dx.doi.org/10.30970/vpe.2010.26.4958
Фельцан І.М. Історія становлення теорії освіти дорослих у Європі. Науковий вісник Ужгородського національного університету: серія: Педагогіка. Соціальна робота. Ужгород: Говерла, 2017. Вип. 1 (40). С. 299–301.
Попик Ю.В. Освіта людей третього віку як засіб соціальної адаптації та інтеграції. Педагогічний альманах. Херсон, 2016. Вип. 32. С. 229-234.
Чаграк Н. Університет третього віку: соціокультурне й освітнє середовище для людей похилого віку. Вісник Львівського університету. Серія педагогічна. Львів, 2017. Вип. 32. С. 208–216.
Павлик Н.П. Розвиток неформального сегмента у системі неперервної освіти. Неперервна професійна освіта: теорія і практика. Київ: ТОВ «Видавниче підприємство «ЕДЕЛЬВЕЙС», 2016. № 1-2. С. 7-12. DOI: https://doi.org/10.28925/1609-8595.2016(1-2)712
Павлик Н.П. Неформальна освіта у системі освіти України. Освітологічний дискурс. Київ: Київський університет імені Бориса Грінченка, 2016, №2 (14). С. 27-37. https://doi.org/10.28925/2312-5829.2016.2.2737
Coombs P., Ahmed M. Attacking rural poverty: how nonformal education can help (English). A World Bank research publication. Baltimore MD; The Johns Hopkins University Press, 1975. 312 p. [Електронний ресурс]. Режим доступу до ресурсу: http://documents.worldbank.org/curated/en/656871468326130937/Attacking-rural-poverty-how-nonformal-education-can-help (дата звернення 03.02.2020).
Аніщенко О.В., Баніт О.В., Василенко О.В., Волярська О.С., Дорошенко Н.І., Зінченко С.В., Сігаєва Л.Є. Особистісний і професійний розвиток дорослих: теорія і практика: монографія. Київ: ІПООД НАПН України, 2016. 354 с.
Аніщенко О., Лук'янова Л., Прийма С. Неформальна освіта дорослих – освітній тренд XXI століття. Рідна школа. Київ: Рідна школа, 2017. № 11-12. С. 3-7.
Биковська О.В. Позашкільна освіта: теоретико-методичні основи: монографія. Київ: ІВЦ АЛКОН, 2008. 336 с.
Букреева С.М. Становление и развитие системы внешкольного воспитания детей в Украинской ССР (1917- 1941 гг.): Автореф. дис. канд. пед. наук. Київ, 1981. 151 с.
Цвірова Т.Д. Розвиток позашкільних закладів різних типів в Україні (1920-1941 рр.): дис. канд. пед. наук. Київ, 2004. 236 с.
Русова С.Ф. Вибрані педагогічні твори. Упорядник передмови О.В.Проскура. Київ: Освіта, 1996. 303 с.
Міленін В.М. Інноваційна модель виховного простору сучасного позашкільного навчального закладу: посібник. Київ, 2013. 160 с.
Dryfoos J.G. Full service schools: A revolution in health and social services for children, youth, and families. San Francisco: Jossey-Bass, 1994. 310 pp.
Smith M.K. Extended schools and services – theory, practice and issues’, The encyclopedia of pedagogy and informal education. 2004, 2005, 2014 [Електронний ресурс]. Режим доступу до ресурсу: https://infed.org/mobi/extended-schools-and-services-theory-practice-and-issues/ (дата звернення: 25.01.2023).
Гаращук К.В. Розширені школи як інноваційний структурний компонент системи середньої освіти Великої Британії. Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології: науковий журнал МОН України. Суми: СумДПУ ім. А.С.Макаренка, 2015. № 2 (46). С. 27–33. [Електронний ресурс]. Режим доступу до ресурсу: https://repository.sspu.edu.ua/handle/123456789/1420 (дата звернення 12.05.2018).
Hertzberger H. Space and Learning: Lessons in Architecture 3. 010 Publishers, Rotterdam, 2008. 258 p. pp. 169 – 173.
Про МАН. Мала академія наук України (МАН) [Електронний ресурс]. Режим доступу до ресурсу: https://man.gov.ua/about/activity (дата звернення: 12.09.2019).
References
Kravchenko, I.L. (2019). External and internal factors of influence on development of architecture of non-formal education establishments. STRUCTURE AND ENVIRONMENT. Kielce, Vol. 11, No. 3/2019, рр. 177-189. DOI: https://doi.org/10.30540/sae-2019-013 (in English).
Kravchenko, I.L. (2021). Theoretical bases of formation of architecture of non-formal education institutions [Teoretychni osnovy formuvannya arkhitektury zakladiv neformalʹnoyi osvity], Synopsis of Doctoral dissertation, Kyiv National University of Construction and Architecture, Kyiv, UA, 45 p. (in Ukrainian).
Kravchenko, I.L. (2019). Development of the architecture of the informal education institution in the period between the end of the 19th and the beginning of the 20th century. SPACE&FORM, Szczecin, No 37. pp. 197-206. DOI: https://doi.org/10.21005/pif.2019.37.E-01 (in English).
Kravchenko, I. (2021). Development of the architecture of non-formal education institutions in 1917-1940 on the territory of Ukraine. Current Problems of Architecture and Urban Planning, (60), 105–116. https://doi.org/10.32347/2077-3455.2021.60.105-116 (in Ukrainian).
Kravchenko, I., & Akopnyk, S. (2022). Architecture of informal education institutions abroad during their intensive development and branching (1941-1956). Current Problems of Architecture and Urban Planning, (62), 3–14. https://doi.org/10.32347/2077-3455.2022.62.3-14 (in Ukrainian).
Goruk, N. (2010). Istorychni aspekty rozvytku neformalʹnoyi osvity doroslykh u SSHA [Historical aspects of nonformal adult education development in the USA]. Visnyk of Lviv National University: Pedagogical series, (26), Lviv, 201-207. http://dx.doi.org/10.30970/vpe.2010.26.4958 (in Ukrainian).
Feltsan, I.M. (2017). Istoriya stanovlennya teoriyi osvity doroslykh u Yevropi [History of adult education theory formation in Europe]. Scientific Bulletin of Uzhgorod National University: series: Pedagogy. Social work, (1(40)), Uzhhorod, 299–301 (in Ukrainian).
Popyk, Yu.V. (2016). Osvita lyudey tretʹoho viku yak zasib sotsialʹnoyi adaptatsiyi ta intehratsiyi [Education of the third age people as a means of social integration and adaptation]. Pedagogical almanac, (32). Kherson, 229-234. (in Ukrainian).
Chahrak, N. (2017). Universytet tretʹoho viku: sotsiokulʹturne y osvitnye seredovyshche dlya lyudey pokhyloho viku [University of the Third Age: А Socio-Cultural and Educational Environment for Older Adults], Visnyk of the Lviv university. Series pedagogics, (32). Lviv, 208-216 (in Ukrainian).
Pavlyk, N. (2016). Nonformal segment development in life long learning. Continuing Professional Education: Theory and Practice, (1-2), 7–12. https://doi.org/10.28925/1609-8595.2016(1-2)712 (in Ukrainian).
Pavlyk, N.P. (2016). Non-formal education in the system of education of Ukraine. Educological Discourse, (2(14), 27–37. https://doi.org/10.28925/2312-5829.2016.2.2737 (in Ukrainian).
Coombs, P.; Ahmed, M. (1975). Attacking rural poverty: how nonformal education can help. A World Bank research publication. Baltimore MD; The Johns Hopkins University Press. 312 p. http://documents.worldbank.org/curated/en/656871468326130937/Attacking-rural-poverty-how-nonformal-education-can-help (in English).
Anishchenko, O.V.; Banit, O.V.; Vasylenko, O.V., Volyarska, O.S.; Doroshenko, N.I.; Zinchenko, S.V.; Sigaeva, L.E. (2016). Osobystisnyy i profesiynyy rozvytok doroslykh: teoriya i praktyka: monohrafiya [Personal and professional development of adults: theory and practice: a monograph]. Kyiv: «IPOOD of NAPS of Ukraine», 354 p. (in Ukrainian).
Anishchenko, O.; Lukyanova, L.; Pryima, S.(2017). Neformalʹna osvita doroslykh – osvitniy trend XXI stolittya [Non-formal education of adults – an educational trend of the 21st century]. Ridna shkola, (11-12 (November-December)), 3-7 (in Ukrainian).
Bykovska, O.V. (2008). Pozashkilʹna osvita: teoretyko-metodychni osnovy: monohrafiya [Extracurricular education: theoretical and methodological bases: monograph]. Kyiv: IVC ALCON, 336 p. (in Ukrainian).
Bukreeva, S.M. (1981). Formation and development of the system of out-of-school education of children in the Ukrainian SSR (1917-1941) [Stanovleniye i razvitiye sistemy vneshkol'nogo vospitaniya detey v Ukrainskoy SSR.]: Thesis for a Candidate of Science degree in Pedagogy, Kyiv, 151 p. (in Russian).
Tsvirova, T.D. (2004). Development of out-of-school establishments of different types in Ukraine (1920-1941) [Rozvytok pozashkilʹnykh zakladiv riznykh typiv v Ukrayini (1920-1941 rr.)]: Thesis for a Candidate of Science degree in Pedagogy (РhD), Kyiv, 236 p. (in Ukrainian).
Rusova, S.F. (1996). Vybrani pedahohichni tvory. Uporyadnyk peredmovy O. V. Proskura [Selected pedagogical works. Compiler of the preface O. V. Proscura], Kyiv: Osvita, 303 p. (in Ukrainian).
Milenin, V.M. (2013). Innovatsiyna modelʹ vykhovnoho prostoru suchasnoho pozashkilʹnoho navchalʹnoho zakladu: posibnyk [Innovative model of educational space of a modern out-of-school educational institution: manual], Kyiv, 160 p. (in Ukrainian)
Dryfoos, J.G. (1994). Full service schools: A revolution in health and social services for children, youth, and families. San Francisco: Jossey-Bass, 310. (in English).
Smith, M.K. (2004, 2005, 2014). Extended schools and services – theory, practice and issues’, The encyclopedia of pedagogy and informal education. https://infed.org/mobi/extended-schools-and-services-theory-practice-and-issues/ (in English).
Harashchuk, K. (2015). Rozshyreni shkoly yak innovatsiynyy strukturnyy komponent systemy serednʹoyi osvity Velykoyi Brytaniyi [Extended schools as an innovative structural component of the systemof secondary education of Great Britain], Pedagogical sciences: theory, history, innovative technologies, Section II. Problems of comparative pedagogy, (2 (46)). Sumy: SumDPU named after A.S. Makarenko, 27-33. https://repository.sspu.edu.ua/handle/123456789/1420 (in Ukrainian).
Hertzberger, H. (2008), Space and Learning: Lessons in Architecture 3. Rotterdam: 010 Publishers, 258, pp. 169 – 173 (in English).
About MAN. Small Academy of Sciences of Ukraine (MAN) [Pro MAN. Mala akademiya nauk Ukrayiny (MAN)] https://man.gov.ua/about/activity (in Ukrainian).
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 Кравченко Ірина Леонідівна
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
