ЧОРНИЙ КОЛІР В АРХІТЕКТУРІ – ТРАДИЦІЇ, СУЧАСНІСТЬ ТА ПЕРСПЕКТИВИ
DOI:
https://doi.org/10.32347/2077-3455.2023.65.93-106Ключові слова:
естетичні якості архітектурного середовища, чорний колір в архітектурі, візуальні характеристики архітектурного об’єкта, архітектурно-стильові рисиАнотація
У статті розглянуто проблеми пов’язані з естетичними якостями міського середовища, які формуються під впливом кольорових рішень фасадів окремих будівель та їх комплексів. На підставі вивчення використання чорного кольору в архітектурі у минулому та сучасній практиці, показано значний естетичний вплив, який він здійснює на архітектурне середовище. Вивчення сучасних підходів до застосування чорного кольору в об’єктах різного функціонального призначення дозволило зробити висновок про наростання цієї тенденції у світі, та про певну небезпеку яку несе міському середовищу надмірне захоплення архітекторами цією модою, яка вже поширюється і в Україні. З часом, цей процес може перетворити міста у похмуре, непривітне середовище.
Посилання
Список джерел:
Мардер А.П., Євреїнов Ю.М., Пламеницька О. А. та ін.; за заг. ред. А. П. Мардера. Архітектура: короткий словник. К.: Будівельник, 1995. С. 335.
Криворучко Ольга. Сучасна архітектура: термінологічний словник. Львів: Видавн. Націон. універ. «Львівська політехніка», 2008. С. 136.
Тимохін В.О., Шебек Н.М., Малік Т.В. та ін. Основи дизайну архітектурного середовища: підручник. К.: КНУБА, 2010. С. 400.
Тимофієнко В.І. Архітектура і монументальне мистецтво: Терміни та поняття. К.: Вид-во Інституту проблем сучасного мистецтва. Головкиївархітектура, 2002. С. 472.
Ahmed H. Radwan. (2015). Color in Architecture is it Just an Aesthetic Value or a True Human Need? International Journal of Engineering and Technical Research. Helwan University Cairo, Egypt, 4(12):523. DOI: https://doi.org/10.17577/IJERTV4IS120587
Color In Architecture Façad (2017). by Architecture E-books – Color, 270 p.
Galen Minah. (2012). Color as Idea:The Conceptual Basis for Using Colour in Architecture and Urban Design. JAIC – Journal of the International Colour Association College of Architecture and Urban Planning, Department of Architecture, University of Washington, Seattle, Washington, USA. Design & Creativity, (2) 3, рp 1–9.
Harold Linton. (2003). Color in Architecture: Design Methods for Buildings, Interiors and Urban Spaces First Edition. McGraw-Hill; First Edition, 267 p.
Jose Luis Caivano. (2006). The research on color in architecture: Brief history, current developments, and possible future. University of Buenos Aires and National Council for Research, 31(4), pp 350 – 363. DOI: https://doi.org/10.1002/col.20224
Juan Serra Lluch. (2019). Color for Architects. Princeton Architectural Press, 192 p.
Lynch, K. (1960). The image of the city. Cambridge, Mass: MIT Press, 103р.
Manav, B. (2007). Color-emotion associations and color preferences: A case study for residences. Color Research and Application, 32(2), рp 144–150. Doi.org/10.1002/col.20294.
Porter Tom. (1982). Architectural color: a design guide to using color on buildings. New York: Whitney Library of Design, 128 p.
O'Connor, Z. (2011). Façade colour and judgments about building size and congruity. Journal of Urban Design, 16(3), рp 397–404. DOI: https://doi.org/10.1080/13574809.2011
O’Connor, Z. (2021). Traditional colour theory: A review. Color Research and Application. 46 (4), pp 838-847. DOI: https://doi.org/10.1002/col.22609
Welbourne, L.E, Morland, A.B, & Wade, A.R. (2015). Human colour perception changes between seasons. Current Biology, 25(15), рp 646–647. DOI: https://doi.org/10.1016/j.cub.2015.06.030
Whitfield, T.W.A, & Whelton, J. (2015). The arcane roots of colour psychology, chromotherapy, and colour forecasting. Color Research and Application. 40(1), рp 99–106. DOI: https://doi.org/10.1002/col.21862
References:
Marder A.P., Yevreinov Yu.M., Plamenytska O. A. ta in. (1995). Architecture: a short dictionary; in general ed. A. P. Marder. [Arkhitektura: korotkyi slovnyk; za zag. red. A.P. Mardera]. К.: Budivelnyk, 335 p. (in Ukrainian)
Kryvoruchko Olga. (2008). Modern architecture: terminological dictionary [Suchasna arkhitektura: terminologichnyi slovnyk]. Lvіv: Vydavn. Natsion. Univer. «Lvivska politekhnika», 136 p. (in Ukrainian)
Tymokhin V.O., Shebek N.M., Malik T.V. ta in. (2010). Fundamentals of architectural environment design: a textbook. [Osnovy dyzainu arkhitekturnogo seredovyshcha: pidruchnyk]. К.: KNUBA, 400 p. (in Ukrainian)
Tymofiienko V.I. (2002). Architecture and monumental art: Terms and concepts. [Arkhitektura i monumentalne mystetstvo: Terminy ta poniattia]. К.: Vyd-vo Instytutu problem suchasnogo mystetstva. Golovkyivarckhitektura, 472 p. (in Ukrainian)
Ahmed H. Radwan. (2015). Color in Architecture is it Just an Aesthetic Value or a True Human Need? International Journal of Engineering and Technical Research. Helwan University Cairo, Egypt, 4(12):523. DOI: https://doi.org/10.17577/IJERTV4IS120587 (in English)
Color In Architecture Façad (2017). by Architecture E-books – Color, 270 p. (in English)
Galen Minah. (2012). Color as Idea:The Conceptual Basis for Using Colour in Architecture and Urban Design. JAIC – Journal of the International Colour Association College of Architecture and Urban Planning, Department of Architecture, University of Washington, Seattle, Washington, USA. Design & Creativity, (2)3, Р-p. 1–9. (in English)
Harold Linton. (2003). Color in Architecture: Design Methods for Buildings, Interiors and Urban Spaces First Edition. McGraw-Hill; First Edition, 288 p. (in English)
Jose Luis Caivano. (2006). The research on color in architecture: Brief history, current developments, and possible future. University of Buenos Aires and National Council for Research, 31(4), Р-p. 350 – 363. DOI: https://doi.org/10.1002/col.20224 (in English)
Juan Serra Lluch. (2019). Color for Architects. Princeton Architectural Press, 192 p. (in English)
Lynch, K. (1960). The image of the city. Cambridge, Mass: MIT Press, 103 р.
Manav, B. (2007). Color-emotion associations and color preferences: A case study for residences. Color Research and Application, 32(2), Р-p. 144–150.
DOI: https://doi.org/10.1002/col.20294 (in English)
Porter Tom. (1982). Architectural color: a design guide to using color on buildings. New York: Whitney Library of Design, 128 p. (in English)
O'Connor, Z. (2011). Façade colour and judgments about building size and congruity. Journal of Urban Design, 16(3), Р-p. 397–404. DOI: https://doi.org/10.1080/13574809.2011 (in English)
O’Connor, Z. (2021). Traditional colour theory: A review. Color Research and Application. 46 (4), Р-p. 838-847. DOI: https://doi.org/10.1002/col.22609 (in English)
Welbourne, L.E, Morland, A.B, & Wade, A.R. (2015). Human colour perception changes between seasons. Current Biology, 25(15), Р-p. 646–647. DOI: https://doi.org/10.1016/j.cub.2015.06.030 (in English)
Whitfield, T.W.A, & Whelton, J. (2015). The arcane roots of colour psychology, chromotherapy, and colour forecasting. Color Research and Application, 40(1), Р-p. 99–106. DOI: https://doi.org/10.1002/col.21862 (in English)
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 Топорков Володимир Георгійович
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
