АНАЛІЗ ВПЛИВУ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ТА ТРАНСПОРТНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ НА СТВОРЕННЯ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ІННОВАЦІЙНО-ТЕХНОЛОГІЧНИХ ФОРМУВАНЬ МІСТА

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32347/2077-3455.2022.63.349-357

Ключові слова:

територіальні форми, технологічні інновації, інформаційна та транспортна інфраструктури, центри технологічного розвитку мегаполісів

Анотація

Розглянуті питання побудови типології нових територіальних формувань, які відіграють важливу роль у інноваційному процесі міст та мегаполісів України. Узагальнені існуючі уявлення про фактори розвитку ареалів концентрації високотехнологічних галузей. Це нові елементи територіальної структури господарства. Охарактеризовані основні особливості різних типів центрів технологічного розвитку у містах та мегаполісах, які створені в результаті проведення науково-технічної та інноваціонної політики. Впорядковане розмаїття термінології, яка використовується у різних країнах світу.

Показано, що підтримка інноваціонного процесу набула особливого значення як спосіб виживання національної та раціональної економіки в умовах високого динамізму світових ринків, високих технологій та загострення конкуренції між провідними державами світу. Склалися два принципово різнихза генезисом типу центрів та районів, котрі виконують креативні функції у інноваційному процесі: природно виниклі та штучно створені. Виявлення їх співвідношення, факторів розміщення та розвитку перших, оцінка життєздатності та динаміки других, зведення їх розмаїття до узагальнених моделей, які піддаються порівняльному аналізу, − важлива дослідницька задача, котра частково розв’язана у даній роботі.

При визначенні поняття “галузі високих технологій” у даному дослідженні використані три критерії, котрі зазвичай відносяться до наступних: 1) чисельність науково-технічних кадрів у галузі; 2) величина витрат на НДДКР (науково-дослідницькі та дослідницько-конструкторські розробки); 3) специфіка товарів, які виготовляються. На думку авторів даної роботи одним з найбільш важливих критеріїв є витрати на Н ДДКР. У цьому випадку у групу високотехнологічних увійдуть галузі, в яких питома вага витрат на НДДКР вище середнього для всієї промисловості. Це − фармацевтика, виробництво контрольного обладнання та інформатика, телекомунікації, виробництво електронних компонентів, мехатронні системи управління, авіабудування, суднобудування, ракетна та космічна техніка, робототехніка.

У роботі виявлена роль інформаційної та транспортної інфраструктури на розміщення й розвиток технологічних регіонів міст і мегаполісів.

Біографії авторів

Юрій Човнюк, Національний авіаційний університет

Кандидат технічних наук, доцент кафедри організації авіаційних робіт

Сергій Козупиця, Національний авіаційний університет

Кандидат технічних наук, доцент кафедри організації авіаційних робіт

Петро Чередніченко, Київський Національний університет будівництва і архітектури

Доцент, доцент кафедри міського будівництва

Ольга Остапущенко, Київський Національний університет будівництва і архітектури

Кандидат технічних наук, доцент кафедри електротехніки та електроприводу

Посилання

Cписок літератури

Государственное регулирование промышленности: новые отрасли и передовые технологии (научно-аналитический обзор). − М., 1992. 120 с.

Грицай О.В., Иоффе Г.В., Трейвиш А.И. Центр и периферия в региональном развитии. − М., 1990. − 220 с.

Дынкин А.А., Кузин Д.В. Национальные модели научно-технического развития ведущих капиталистических стран: опыт международного сравнения // Соревнования двух систем. − М., 1990. − С. 45−76.

Инкубаторы бизнеса и технологические парки – новый элемент поддержки мелких и средних новаторских фирм: Научн. докл. ИМЭПИ АН СССР. − М., 1990. − 80 с.

Инновационный процесс в странах развитого капитализма. – М., 1991. 324 с.

Новая программа Клинтона-Гора по техническому развитию // США: экономика, политика, идеология. – 1993. №6. – С. 27–35.

Организация и развитие научно-технологических парков в системе высшей школы. − М., 1991. – 168 с.

Тацуно Ш. Стратегия – технополисы. – М., 1989. – 260 с.

Тимонина И.Л. Япония – опыт регионального развития. – М., 1992. – 180 с.

Fielder H., Wodtke K. –H. Innovationszentren in der Bundesrepublik Deutschland, Österreich und der Schweiz. – Berlin, 1990. – 380 p.

Geographie des technopoles. – Paris, 1991. – 365 p.

Luger M.I. Does North Carolina’s high-tech development program work? // JAPA. – 1984. V.50. No 3. – P. 68–78.

Malecki E.J. High-tech and local economic development // N.J., JAPA. − 1984. V.50. No 3. – P. 26–30.

Malecki E.J. Reserch and Development and the geography of high-technology complexes // Technology, Reforms and Policy. – N.J., 1986. – P. 38–42.

Meyer–Krahmer F. Industrielle Innovation und regionale Entwickilung in europaischen Landern // Raumordnung und Raumforschung. – Berlin. – 1989. No 3. – P. 18–25.

Müdespacher A. Innovation der Telematik: Adoptationsverhalten und regionalwirtschaftliche Effekte // Raumordnung und Raumforschung. – Berlin. – 1987. No 3. – P. 72–80.

Taylor T. High-technology industry and development of science parks // Silicon Landscapes / Eds. Hall P., Markusen A. – Boston, 1985. 380 p.

Van Dierdonck R., Debackere K. Science parks and technological innovation // Tijdschriftvoor economic en management. – Leuven. – 1990. No 9. – P. 45–53.

References

Hosudarstvennoe rehulyrovanye promsshlennosty: novie otrasly v peredovie tekhnolohyy (nauchno-analytycheskyi obzor). – M., 1992. –120 p. (in Russian)

Hrytsai O.V., Yoffe H.V., Treivysh A.Y. Tsentr i peryferyia v rehyonalnom razvytyy. – M., 1990. – 220 p. (in Russian)

Dinkyn A.A., Kuzyn D.V. Natsyonalnie modely nauchno-tekhnycheskoho razvytyia vedushchykh kapytalystycheskykh stran: opit mezhdunarodnoho sravnenyia // Sorevnovanyia dvukh system. – M., 1990. – P. 45–76. (in Russian)

Ynkubatori byznesa i tekhnolohycheskye parki − novii element podderzhky melkykh y srednykh novatorskykh fyrm: Nauchn. dokl. YMЭPY AN SSSR. − M., 1990. – 80 p. (in Russian)

Ynnovatsyonnui protsess v stranakh razvytoho kapytalyzma. – M., 1991. – 324 s. (in Russian)

Novaia prohramma Klyntona-Hora po tekhnycheskomu razvytyiu // SShA: ekonomyka, polytyka, ydeolohyia. – 1993. №6. – P. 27–35. (in Russian)

Orhanyzatsyia i razvytye nauchno-tekhnolohycheskykh parkov v systeme visshei shkoli. – M., 1991. – 168 p. (in Russian)

Tatsuno Sh. Stratehyia – tekhnopolysi. – M., 1989. – 260 p. (in Russian)

Tymonyna Y.L. Yaponyia – opit rehyonalnoho razvytyia. – M., 1992. – 180 p. (in Russian)

Fielder H., Wodtke K.–H. Innovationszentren in der Bundesrepublik Deutschland, Österreich und der Schweiz. – Berlin, 1990. – 380 p. (in German)

Geographie des technopoles. – Paris, 1991. – 365 p. (in French)

Luger M.I. Does North Carolinas high-tech development program work? // JAPA. – 1984. V. 50. No 3. – P. 68–78. (in English)

Malecki E.J. High-tech and local economic development // N.J., JAPA. − 1984. V. 50. No 3. – P. 26–30. (in English)

Malecki E.J. Reserch and Development and the geography of high-technology complexes // Technology, Reforms and Policy. – N.J., 1986. – P. 38–42. (in English)

Meyer–Krahmer F. Industrielle Innovation und regionale Entwickilung in europaischen Landern // Raumordnung und Raumforschung. – Berlin. – 1989. No 3. – P. 18–25. (in German)

Müdespacher A. Innovation der Telematik: Adoptationsverhalten und regionalwirtschaftliche Effekte // Raumordnung und Raumforschung. – Berlin. – 1987. No 3. – P. 72–80. (in German)

Taylor T. High-technology industry and development of science parks // Silicon Landscapes / Eds. Hall P., Markusen A. – Boston, 1985. – 380 p. (in English)

Van Dierdonck R., Debackere K. Science parks and technological innovation // Tijdschriftvoor economic en management. – Leuven. – 1990. No 9. – P. 45–53. (in English)

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-04-14

Як цитувати

Човнюк, Ю., Козупиця, С., Чередніченко, П., & Остапущенко, О. (2022). АНАЛІЗ ВПЛИВУ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ТА ТРАНСПОРТНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ НА СТВОРЕННЯ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ІННОВАЦІЙНО-ТЕХНОЛОГІЧНИХ ФОРМУВАНЬ МІСТА. Сучасні проблеми Архітектури та Містобудування, (63), 349–357. https://doi.org/10.32347/2077-3455.2022.63.349-357

Номер

Розділ

БУДІВНИЦТВО ТА ЦИВІЛЬНА ІНЖЕНЕРІЯ