ФОРМУВАННЯ «ЗЕЛЕНОЇ» АРХІТЕКТУРИ В УМОВАХ СУЧАСНОГО ЕТАПУ ПРОЦЕСУ УРБАНІЗАЦІЇ
DOI:
https://doi.org/10.32347/2077-3455.2022.63.300-317Ключові слова:
урбанізація, сучасний глобальний етап урбанізації, постіндустріальне суспільство, «зелена» архітектура, природна складова, сталість функціонування, новітні технологіїАнотація
Розглянуто об’єкти «зеленої» архітектури, що створюється з метою відновлення еколого-природної складової міського простору.
Проаналізовані особливості значних об’єктів «зеленої» архітектури та їх ролі у вдосконаленні міського середовища та особливості формування об’єктів «зеленої» архітектури в структурі постіндустріального міста.
Вивчено світовий досвід формування об’єктів «зеленої» архітектури та їх застосування для відновлення просторів з високо щільною забудовою, що втратили природну складову, в структурі постіндустріального міста.
В сучасних умовах урбанізації, що характеризуються зміною технологічних епох, певним відгуком на виклики індустріального періоду розвитку цивілізації, серед яких у спадщину людству залишаються екологічні проблеми, знищення природної складової, високо щільна забудова в структурі найкрупніших міст, з’являється так звана «зелена» архітектура, що досить активно вбудовується в міське середовище.
Проходячи певний шлях у своєму становленні, «зелена» архітектура сьогодні може бути визначена як така, що поєднує екологічну безпеку, сталість функціонування в навколишньому середовищі, природну складову у будь-якому вигляді і формується на основі новітніх технологій. У високо урбанізованому міському середовищі вона часто виконує компенсаційну функцію при деградації або винищенні природного оточення. Її створення спрямовано також на поліпшення мікроклімату найкрупніших міст, насичування повітря киснем, особливо при наявності високо щільної забудови, а такі деталі як «зелені» дахи, «зелені» фасади, «зелені» атріуми формують новее обличчя сучасного міста.
Посилання
Список використаної літератури
Бовыкин Д. Промышленная революция. О возникновении индустриальной цивилизации, этапах промышленной революции и изменении структуры общества. URL: https://postnauka.ru/faq/48275 (дата звернення: 09.02.2022).
Демиленко Э. С. Урбанизация. URL: https://megabook.ru/article/Урбанизация (дата звернення: 09.02.2022).
Забелина Е. В. Поиск новых форм в ландшафтной архитектуре. Москва: Архитектура-С, 2005, 160 с. URL: http://landscape.totalarch.com/search_new_forms_landscape_architecture (дата звернення: 09.02.2022).
Зима А. Г. «Зеленая» архитектура как современное релевантное архитектурное направление. Инженерно-строительный вестник Прикаспия: научно-технический журнал. Астрахань: ГАОУ АО ВО «АГАСУ», 2019. № 4(30). С. 74–79 URL: https://cyberleninka.ru/article/n/zelenaya-arhitektura-kaksovremennoe-relevantnoe-arhitekturnoe-napravlenie (дата звернення: 09.02.2022).
Климов Д. В., Красильникова Э. Э. Принципы формирования гибридных пространств в условиях градостроительной регенерации территории города. Academia. Архитектура и строительство. 2016. №4. С. 85–89 URL: https://cyberleninka.ru/article/n/printsipy-formirovaniya-gibridnyhprostranstv-v-usloviyah-gradostroitelnoy-regeneratsii-territorii-goroda (дата звернення: 09.02.2022).
Ладигіна І. В., Дубіна Н. Г. Тенденції формування ландшафтної архітектури в сучасних умовах. Науковий вісник будівництва. Харків: ХНУБА, 2018. Т. 91. № 1. с. 21–28. DOI: 10.29295/2311-7257-2018-91-1-21-28
Лезина Е. Г. Экологический подход в архитектуре. Актуальные проблемы технических наук в России и за рубежом. Сборник научных трудов по итогам международной научно-практической конференции. Новосибирск, 2015. № 2. С. 100–102 URL: https://izron.ru/articles/aktualnye-problemy-tekhnicheskikh-naukv-rossii-i-za-rubezhom-sbornik-nauchnykh-trudov-po-itogam-mezh/sektsiya-10-stroitelstvo-i-arkhitektura-spetsialnost-05-23-00/ekologicheskiy-podkhod-varkhitekture/ (дата звернення:10.02.2022).
Лесная спираль: улиткообразный дом Хундертвассера. Travel. Туризм и путешествия: веб-сайт. URL: https://www.travel.ru/wow/waldspirale.html (дата звернення:11.02.2022).
Мусоросжигательный завод Майшима в Осаке. Тiptotrip: веб-сайт. URL: http://tiptotrip.ru/tips/868-musoroszhigatelnyy-zavod-mayshima-maishimaincineration-plant-v-osake-yaponiya#ixzz7DcyU0gMl (дата звернення:11.02.2022).
Сміттєспалювальний завод Шпіттелау. Wikipedia: веб-сайт. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/Сміттєспалювальний_завод_Шпіттелау (дата звернення:11.02.2022).
Орехова К. В. «Зеленая» архитектура в условиях Урала. Архитектон: известия вузов. Екатеринбург: УралГАХА. 2010. № 22 (Прил. к № 30) ISSN 1990-4126. URL: http://book.uraic.ru/project/conf/txt/005/archvuz30_pril/019/019.htm (дата звернення:10.02.2022).
Органическая архитектура (бионическая архитектура). MySlide: веб-сайт. URL: http://myslide.ru/presentation/skachat-organicheskaya-arxitektura-bionicheskaya-arxitektura (дата звернення:10.02.2022).
Отель Rogner-Bad Blumau. Туроператор Видерштраль: веб-сайт. URL: http://wrs.com.ua/hotel/rogner-bad-blumau-4/ (дата звернення: 11.02.2022)
Реутская И., Ариф Алави Мухамед. Принципы и методы проектирования эколого-ориентированной и энергосберегающей архитектурной среды. Архитектура и строительные науки. 2015. № 1, 2 (20, 21). URL: https://ais.by/article/principy-i-metody-proektirovaniya-ekologoorientirovannoy-i-energosberegayushchey (дата звернення: 12.02.2022)
The Interlace / OMA / Ole Scheeren". ArchDaily. ISSN 0719-8884. URL: https://www.archdaily.com/627887/the-interlace-oma-2 (дата звернення: 12.02.2022)
Сидельникова Е. Фриденсрайх Хундертвассер. Артхив: веб-сайт. URL: https://artchive.ru/hundertwasser (дата звернення: 12.02.2022)
References
Bovykin D. (2015). Industrial revolution. About the emergence of industrial civilization, the stages of the industrial revolution and the change in the structure of society. [Promyshlennaya revolyutsiya. O vozniknovenii industrial’noy tsivilizatsii, etapakh promyshlennoy revolyutsii I izmenenii struktury obshchestva.] URL: https://postnauka.ru/faq/48275 (in Russian)
Demilenko E. S. (2015). Urbanization. [Urbanizatsiya.] URL: https://megabook.ru/article/Урбанизация (in Russian)
Zabelina E. V. (2005). Search for new forms in landscape architecture [Search for new forms in landscape architecture. [Poisk novykh form v landshaftnoy arkhitekture.] Moscow, Arkhitektura. p. 160. URL: http://landscape.totalarch.com/search_new_forms_landscape_architecture (in Russian)
Zima A.G. (2019). "Green" architecture as a modern relevant architectural trend. [«Zelenaya» arkhitektura kak sovremennoye relevantnoye arkhitekturnoye napravleniye.] Inzhenerno-stroitel’nyy vestnik Prikaspiya: nauchno-tekhnicheskiy zhurnal. Astrakhan’: GAOU AO VO «AGASU», № 4 (30). p. 74–79. URL: https://cyberleninka.ru/article/n/zelenaya-arhitektura-kak-sovremennoerelevantnoe-arhitekturnoe-napravlenie (in Russian)
Klimov D. V., Krasilnikova E. E. (2016). Principles of formation of hybrid spaces in the conditions of urban regeneration of the city territory. [Printsipy formirovaniya gibridnykh prostranstv v usloviyakh gradostroitel’noy regeneratsii territorii goroda.] Academia. Arkhitektura i stroitel’stvo. №4. p. 85–89. URL: https://cyberleninka.ru/article/n/printsipy-formirovaniya-gibridnyhprostranstv-v-usloviyah-gradostroitelnoy-regeneratsii-territorii-goroda (in Russian)
Ladigina I. V., Dubina N. H. (2018). Trends in the formation of landscape architecture in modern conditions. [Tendentsiyi formuvannya landshaftnoyi arkhitektury v suchasnykh umovakh.] Naukovyy visnyk budivnytstva, Kharkiv, KhNUCEA , 91(1), 21–28. DOI: 10.29295/2311-7257-2018-91-1-21-28 (in Ukrainian)
Lezina E. G. (2015). Ecological approach in architecture. [Ekologicheskiy podkhod v arkhitekture.] Aktual’nyye problemy tekhnicheskikh nauk v Rossii i za rubezhom. Sbornik nauchnykh trudov po itogam mezhdunarodnoy nauchno-prakticheskoy konferentsii. Novosibirsk, № 2. p. 100-102. URL: https://izron.ru/articles/aktualnye-problemy-tekhnicheskikh-nauk-v-rossii-i-zarubezhom-sbornik-nauchnykh-trudov-po-itogam-mezh/sektsiya-10-stroitelstvo-iarkhitektura-spetsialnost-05-23-00/ekologicheskiy-podkhod-v-arkhitekture/ (in Russian)
Forest spiral: Hundertwasser’s snail-like house. (2012). [Lesnaya spiral’: ulitkoobrazny dom Khundertvassera.] Travel. Turizm i puteshestviya: website. URL: https://www.travel.ru/wow/waldspirale.html (in Russian)
Maishima incinerator in Osaka (2015). [Musoroszhigatel’nyy zavod Mayshima v Osake.] Тiptotrip: website. URL: http://tiptotrip.ru/tips/868-musoroszhigatelnyyzavod-mayshima-maishima-incineration-plant-v-osake-yaponiya#ixzz7DcyU0gMl (in Russian)
Spittelau incinerator. (2022). [Smittyespalyuval’nyy zavod Shpittelau.] Wikipedia: website. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/Сміттєспалювальний_завод_Шпіттелау (in Ukrainian)
Orekhova K. V. (2010). "Green" architecture in the conditions of the Urals. [«Zelenaya» arkhitektura v usloviyakh Urala.] Arkhitekton: izvestiya vuzov. Yekaterinburg: UralGAKHA. 2010. № 22 (Pril. k № 30). ISSN 1990-4126. URL: http://book.uraic.ru/project/conf/txt/005/archvuz30_pril/019/019.htm (in Russian)
Organic architecture (bionic architecture). [Organicheskaya arkhitektura (bionicheskaya arkhitektura).] MySlide: website. URL: http://myslide.ru/presentation/skachat-organicheskaya-arxitektura-bionicheskaya-arxitektura (in Russian)
Отель Rogner-Bad Blumau. (2017). Туроператор Видерштраль: website. URL: http://wrs.com.ua/hotel/rogner-bad-blumau-4/ (in Russian)
Reutskaya I., Arif Alavi Mukhamed. (2015). Principles and methods for designing an eco-oriented and energy-saving architectural environment [Printsipy i metody proyektirovaniya ekologo-oriyentirovannoy i energosberegayushchey arkhitekturnoy sredy] Arkhitektura I stroitel’nyye nauki. № 1, 2 ( 20, 21). URL: https://ais.by/article/principy-i-metody-proektirovaniya-ekologoorientirovannoy-i-energosberegayushchey (in Russian)
The Interlace / OMA / Ole Scheeren. (2015) ArchDaily. ISSN 0719-8884. URL: https://www.archdaily.com/627887/the-interlace-oma-2
Sidelnikova E. (2015) Friedensreich Hundertwasser [Fridensraykh Khundertvasser] Artchive: website. URL:https://artchive.ru/hundertwasser (in Russian)
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 Аліна Руденко, Ірина Ладигіна
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
