ЗАВДАННЯ ФОРМУВАННЯ ПІШОХІДНОЇ МЕРЕЖІ МІСТА
DOI:
https://doi.org/10.32347/2077-3455.2022.63.154-163Ключові слова:
пішохідні комунікації, тротуари, алеї, планувальна структура міста, транспортна мережаАнотація
У статті порушено питання щодо оцінки активів пішохідного простору у формуванні системи міських комунікацій. На прикладі м. Львів окреслено можливості оптимізації мережі комунікацій міста радіально-кільцевої структури в умовах ускладненого розвитку кільцевих транспортних комунікацій при горбистій місцевості, шляхом розбудови кільцевих пішохідних зв’язків.
Розглянуто концепцію інтеграції пішохідних комунікації у вуличну мережу на ділянках, де прокладання транспортних зв’язків неможливе через планувальні обмеження. Трактування пішохідних просторів як повноцінного структурного елементу транспортно-пішохідної мережі міста розвиває альтернативний підхід у подоланні проблем зв’язку поміж міськими районами, що розділені елементами природного каркасу міста або іншими неподоланними планувальними обмеженнями, до прикладу, як природоохоронні ландшафти.
Посилання
Список джерел:
Szymańska D. Urbanizacja na świecie. – Warszawa: PWN, 2008. – p. 169. ISBN 978-83-01-15127-0
Киргизбаєва І.Ю. Пішохідні простори міст України та шляхи їх розвитку. Сучасні проблеми архітектури та містобудування. К.: КНУБА, 2018. Вип. 50. С. 184–193.
Габрель М.М. (2020). Зміни й перетворення у просторі великих міст. Аналіз та врахування в обґрунтуванні шляхів розвитку. Містобудування та територіальне планування. К.: КНУБА, 2020. Вип. 74. С. 56. DOI: 10.32347/2076-815x.2020.74.49-64
Whyte W. H. The Social Life of Small Urban Spaces. New York: Project for Public Spaces, 2001. – 125 р. ISBN-10 097063241X
Dupuy, G. Urban Networks – Network Urbanism. Amsterdam : Techne Press, 2008 . – 296 p. ISBN: 978-90-8594-019-7
Kayden, J. S. Privately Owned Public Space: The New York City Experience. New York: John Wiley & Sons, 2000. – 368 p. ISBN: 978-0-471-36257-9
Kołata, J. Kształtowanie miejsc publicznych wobec przemian struktury wiekowej społeczności miejskiej na przykładzie Poznania. Rozprawa doktorska, 2016. Wydział Architektury Politechnika Poznańska. – 155 p.
Iranmanesh N. Pedestrianisation a great necessity in urban designing to create a sustainable city in developing countries. 44th ISOCARP Congress, 2008. – 6 p. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.isocarp.net/Data/case_studies/1130.pdf
Гоблик, А. В. и Дёмин Н. М. О моделировании распределения поля интенсивности тяготения населения к объєкту общественного обслуживания. Сучасні проблеми архітектури та містобудування, К. : КНУБА, 2014. Вип. 36. С. 303–313.
Palicki, S. Zastosowanie analizy wielokryterialnej do wspomagania procesu decyzyjnego w projektowaniu rewitalizacji obszarów miejskich. Studia miejskie, 2015. Vyp.17, p. 63–76. YADDA bwmeta1.element.ekon-element-000171423082
Фещур, Р. В., Садова, У. Я., Якимів, А. І., Шишковський, С. В. та ін. Прийняття проєктних рішень. Львів : Растр-7, 2019. – 402 с. ISBN 978-966-7726-76-9.
Drexler І. Wielki Lwów. Nakładem Gminy miasta Lwowa, 1920. – 66 p.
OpenSreetMap. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.openstreetmap.org
Oxford Dictionary [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://en.oxforddictionaries.com/definition/walkable
Соснова Н.С. Теоретико-методологічні основи формування громадських просторів міст України: дис. Д. архітектури: 18.00.01. НУ «Львівська політехніка». – Л., 2021. – 432 с.
Бевз, М. В. Історичне місто, як об’єкт збереження і регенерації. Проблемы теории и истории архитектуры Украины. АХИ ОГАСА, 2007. Вип. 7, С. 105–119.
References:
Szymanska D. (2008). Urbanization in the world. [Urbanizacja na swiecie]. PWN. – р. 169. – 390 p. ISBN-13 978-83-01-15127-0 (in Polish)
Kyrhyzbaieva I.I. (2018). Pedestrian spaces of Ukrainian cities and ways of their development. [Pishokhidni prostory mist Ukrainy ta shliakhy yikh rozvytku. Suchasni problemy arkhitektury ta mistobuduvannia]. Suchasni problemy arkhitektury ta mistobuduvannia, Vyp. № 50. – р. 184–193. (in Ukrainian)
Habrel M.M. (2020). Changes and transformations in the space of large cities. Analysis and consideration in the justification of development paths. Zminy y peretvorennia u prostori velykykh mist. Analiz ta vrakhuvannia v obgruntuvanni shliakhiv rozvytku]. Mistobuduvannia ta terytorialne planuvannia, Vyp. № 74. – р. 56. DOI: 10.32347/2076-815x.2020.74.49-64 (in Ukrainian)
Whyte W. H. (2001). The Social Life of Small Urban Spaces. New York: Project for Public Spaces. – 125 p. ISBN-10 097063241X (in English)
Dupuy, G. (2008). Urban Networks – Network Urbanism. Amsterdam :Techne Press. – 296 p. ISBN: 978-90-8594-019-7 (in English)
Kayden, J. S. (2000). Privately Owned Public Space : The New York City Experience. New York: John Wiley & Sons. – 368 p. ISBN: 978-0-471-36257-9 (in English)
Kolata, J., (2016). Shaping public places in the face of changes in the age structure of the urban community on the example of Poznań. Dissertation [Kształtowanie miejsc publicznych wobec przemian struktury wiekowej społeczności miejskiej na przykładzie Poznania. Rozprawa doktorska]. Wydział Architektury Politechnika Poznańska. – 155 p. (in Polish)
Iranmanesh N, (2008). Pedestrianisation a great necessity in urban designing to create a sustainable city in developing countries, 44th ISOCARP Congress. – 6 p. Available at: https://www.isocarp.net/Data/case_studies/1130.pdf (in English)
Hoblyk, A. V., Dёmyn N. M. (2014). Regarding the modeling of the distribution of the intensity field of the population's attraction to the object of public service [O modelyrovanyy raspredelenyia polia intensyvnosty tiahotenyia naselenyia k obiektu obshchestvennoho obsluzhyvanyia]. Suchasni problemy arkhitektury tamistobuduvannia, 36, p. 303–313. (in Russian)
Palicki, S., (2015). Application of multi-criteria analysis to support the decision-making process in designing urban regeneration [Zastosowanie analizy wielokryterialnej do wspomagania procesu decyzyjnego w projektowaniu rewitalizacji obszarów miejskich]. Studia miejskie, 17, p. 63–76. YADDA bwmeta1.element.ekon-element-000171423082 (in Polish)
Feshchur, R. V., Sadova, U. Ya., Yakymiv, A. I., Shyshkovskyi, S. V. Ta in., (2019). Making project decisions [Pryiniattia proiektnykh rishen]. Lviv: Rastr-7. – 402 p. ISBN 978-966-7726-76-9. (in Ukrainian)
Drexler І. (1920). Great Lviv [Wielki Lwów]. Nakładem Gminy miasta Lwowa. 66 p. (in Polish)
OpenSreetMap. Available at: https://www.openstreetmap.org
Oxford Dictionary. Available at: https://en.oxforddictionaries.com/definition/walkable
Sosnova N.S. (2021). Theoretical and methodological foundations of the formation of public spaces in the cities of Ukraine [Teoretyko-metodolohichni osnovy formuvannia hromadskykh prostoriv mist Ukrainy]: dys. D. Arkhitektury: 18.00.0. NU «Lvivska politekhnika». – L., 2021. – 432 p. (in Ukrainian)
Bevz, M. V., (2007). The historical city as an object of preservation and regeneration [Istorychne misto, yak obiekt zberezhennia i reheneratsii]. Problemy teoryy i istoryy arkhytektury Ukrainy. AkhY OHASA, 7, p. 105–119. (in Ukrainian)
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 Надія Соснова
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
