ДЕЯКІ АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-ЕМОЦІЙНОЇ СКЛАДОВОЇ ДИЗАЙНУ АРХІТЕКТУРНОГО СЕРЕДОВИЩА
DOI:
https://doi.org/10.32347/2077-3455.2022.63.100-109Ключові слова:
дизайн, біофілія, біофільний дизайн, ефект упізнаваності, інформативність образу середовища, інтерактивний дизайн, інформаційні технологіїАнотація
У статті висвітлюються деякі аспекти формування інформаційно-емоційної складової дизайну архітектурного середовища з урахуванням концепції біофільного дизайну, інформаційних технологій. Запропоновано концепцію дизайну громадського інтер'єрного простору, засновану на формуванні його абстрактно-логічної інформативності, що сприяє виникненню позитивних емоцій на загальному рівні сприйняття.
Посилання
Список джерел
Сафронов В.К., Сафронова О.О. Інформаційний аспект сприйняття навколишнього середовища. Сучасні проблеми архітектури та містобудування: наук.-техн. зб. К., КНУБА, 2016. Вип. 46. С. 138–144.
Сафронов В.К. Архітектурне середовище, як простір об’єктів інформаційного впливу. Технічна естетика і дизайн. К.: КНУБА, 2018. № 14. С. 219–223.
Сафронов В.К. Сафронова О.О. Еволюція інформаційно-емоційного потенціалу архітектурного середовища. Актуальні проблеми сучасного дизайну: матеріали II Міжнародної науково-практичної конференції. Київ: КНУТД, 2020. Т.2. С. 227–229.
Nabil S., Kirk D., Ploetz T., Trueman J., Chatting D., Dereshev D., Olivier P. Interioractive: Smart Materials in the Hands of Designers and Architects for Designing Interactive Interiors. In: ACM Conference on Designing Interactive Systems (DIS '17). 10-14 June 2017, Edinburgh. DOI:10.1145/3064663.3064745
Кисиль С. С., Полякова О. В., Булгакова Т. В. Цифрові технології в дизайні сучасного внутрішнього середовища цивільних будівель. Art&Design, 2020, № 1(09). С. 105–115. DOI: 10.30857/2617- 0272.2020.1.8.
Формування збалансованого (сталого) архітектурного середовища: монографія / Абизов В., Камьонка Л. , Сафронова О., Устінова І. Kielce, 2022.
Beatley T. Biophilic Cities: Integrating Nature into Urban Design and Planning. Washington DC, USA: Island Press, 2011. 194 p.
Söderlund Jana, Newman Peter. Biophilic architecture: a review of the rationale and outcomes. AIMS Environmental Science, 2015. 2(4): 950–969. DOI: 10.3934/environsci.2015.4.950
Burns G. Chapter 16: Naturally happy, naturally healthy: The role of the environment in wellbeing. In: Huppert FA, Baylis N, Keverne B, editors. The Science of Wellbeing. Oxford, UK: Oxford University Press, 2005. pp. 405–434.
Fromm E. The Heart of Man. New York, USA: Harper and Row, 1964. 156 p.
Wilson EO. Biophilia. Massachusetts: Harvard University Press,1984. 176 p.
Kellert SR., Wilson EO. The Biophilia Hypothesis. Washington, D.C.: Island Press, 1993. 484 p.
Kellert SR., Heerwagen J., Mador M. Biophilic design: the theory, science, and practice of bringing buildings to life. Hoboken, N.J.: Wiley, 2008. 400 p.
Alexander C. A pattern language: towns, buildings, construction / Christopher Alexander, Sara Ishikawa, Murray Silverstein; Ishikawa S, Silverstein M, editors. New York: Oxford University Press, 1977. 313 p.
Beatley T. Biophilic Cities: Integrating Nature into Urban Design and Planning. Washington DC, USA: Island Press, 2011. 208 p.
References
Safronov V.K., Safronova O.O. (2016) Information aspect of environmental perception [Informatsiinyi aspekt spryiniattia navkolyshnoho seredovyshcha] Suchasni problemy arkhitektury ta mistobuduvannia: Vyp. 46, pp. 138–144. (in Ukraine).
Safronov V.K. (2018) Architectural environment as a space of objects of informational influence [Arkhitekturne seredovyshche, yak prostir obiektiv informatsiinoho vplyvu] Tekhnichna estetyka i dyzain. K.: KNUBA, Vyp 14, pp. 219–223 (in Ukraine).
Safronov, V.K. (2020) Evolution of information and emotional potential of the architectural environment [Evoliutsiia informatsiino-emotsiinoho potentsialu arkhitekturnoho seredovyshcha]. Actual problems of modern design: materials of the II International scientific-practical conference. K: KNUTD, 2020, № 2, 227–229. (in Ukraine).
Nabil S., Kirk D., Ploetz T., Trueman J., Chatting D., Dereshev D., Olivier P. (2017) Interioractive: Smart Materials in the Hands of Designers and Architects for Designing Interactive Interiors. In: ACM Conference on Designing Interactive Systems (DIS '17). Edinburgh. (in English)
Kysyl S. S., Poliakova O. V., Bulhakova T. V. (202) Digital technologies in the design of the modern interior of civil buildings [ Tsyfrovi tekhnolohii v dyzaini suchasnoho vnutrishnoho seredovyshcha tsyvilnykh budivel]. Art&Design, № 1(09), 105–115. (in Ukraine).
Formation of a balanced (sustainable) architectural environment [Formuvannia zbalansovanoho (staloho) arkhitekturnoho seredovyshcha]: monohrafiia/ Abyzov V., Kamonka L. Safronova O., Ustinova I. Kielce, 2022. (in Ukraine)
Beatley T. (2011) Biophilic Cities: Integrating Nature into Urban Design and Planning. Washington DC, USA: Island Press. (in English)
Söderlund Jana, Newman Peter. (2015) Biophilic architecture: a review of the rationale and outcomes. AIMS Environmental Science,. 2(4): 950–969. DOI: 10.3934/environsci.2015.4.950 (in English)
Burns G. (2005) Chapter 16: Naturally happy, naturally healthy: The role of the environment in wellbeing. In: Huppert FA, Baylis N, Keverne B, editors. The Science of Wellbeing. Oxford, UK: Oxford University Press. 405–434. (in English)
Fromm E. (1964) The Heart of Man. New York, USA: Harper and Row (in English)
Wilson EO. (1984) Biophilia. Massachusetts: Harvard University Press. (in English)
Kellert SR., Wilson EO. (1993) The Biophilia Hypothesis. Washington, D.C.: Island Press. (in English)
Kellert SR., Heerwagen J., Mador M. (2008) Biophilic design: the theory, science, and practice of bringing buildings to life. Hoboken, N.J.: Wiley. (in English)
Alexander C. (1977) A pattern language: towns, buildings, construction / Christopher Alexander, Sara Ishikawa, Murray Silverstein; Ishikawa S, Silverstein M, editors. New York: Oxford University Press. (in English)
Beatley T. (2011) Biophilic Cities: Integrating Nature into Urban Design and Planning. Washington DC, USA: Island Press. (in English)
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 Валерій Сафронов, Олена Сафронова
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
