ЗМІНИ МЕДІЙНОСТІ АРХІТЕКТУРИ ТА ПРОСТОРІВ МІСТ ПІД ЧАС ВІЙНИ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32347/2077-3455.2022.63.77-86

Ключові слова:

медійність архітектури, воєнна символіка, інформативність архітектури, війна в Україні

Анотація

У статті висвітлюється характеристика медійності архітектури та просторів міст під час війни в Україні. Буденні речі втратили сенс, адже пріоритетним стало збереження людського життя. Зруйновано міста та села, знищено пам’ятки архітектури. Багато споруд перетворились на укриття та прихисток для біженців. Медійність архітектури перетворилась на джерело інформації для безпеки українців, стала засобом комунікації та виявленням громадянської позиції. Невід’ємними елементами медійності також стали звуки сирен та вибухів. Українська культура поповнилася новими символами, які інтегрувались в архітектуру міст.

Біографія автора

Мар’яна Парнета, Національний університет «Львівська політехніка»

Аспірантка кафедри архітектурного проектування

Посилання

Список джерел

Бакр А. Архітектура як спосіб передачі інформації про трагедію, війну. Регіональна політика: історія, політико-правові засади, урбаністика, просторове планування, архітектура: зб. тез доповідей п'ятої міжнародної наук.-практ. конф., Київ, 2019. С. 198–201.

Борисенко М. До проблеми осмислення тоталітарної культури. Етнічна історія народів Європи. 2001. № 10. С. 30–33.

Гончаренко М. І. Архітектура Радянської України. Енциклопедія сучасної України: у 30 т. К.: Поліграфкнига, 2001. 823 с.

Грінченко В. Г. Увічнення пам’яті полеглих у Першій світовій війні в російській церковній архітектурі. Наукові записки Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка. 2014. № 19. С. 102–107.

Гуменюк Б. І. Формування нової архітектури європейської безпеки: місце і роль України. Науковий вісник Дипломатичної академії України. К.: 2009. № 15. С. 17–23.

Денисенко Г., Денисенко О. Культурна спадщина про Першу світову війну у формуванні історичної пам’яті в сучасній Україні. Україна XX століття: культура, ідеологія, політика. Львів : Растр-7, 2015. № 20. С. 372–381.

Євсєєва Г. П., Лисенко Г. І., Волкова С. П. Друга світова війна та Україна: історія і сучасність. Вісник ПДАБА. Дніпро, 2015. № 9 С.70–78.

Івашко Ю. В. Архітектура як предвісник суспільних змін. Сучасні проблеми архітектури та містобудування. К.: КНУБА, 2014. №36. С. 137–141.

Крижановская Н. Я., Вотинов М. А. Открытые архитектурные пространства центра Харькова: монография. Харьков: ХНАГХ, 2010. 220 с.

Кудряшова В. У київському метро народилася дитина. URL: https://www.the-village.com.ua/village/city/city-news/323205-u-kiyivskomu-metronarodilasya-ditina (дата звернення: 23.03.2022).

Липа. К. Теорія архітектури, містика і війна. К.: Laurus, 2016. 152 с.

Овчарук О. В. Феномен «шістдесятництва» в українській культурі: шлях від тоталітаризму до незалежності. Культура і сучасність. Київ: Міленіум, 2015. № 1. С. 21–28. DOI: https://doi.org/10.32461/2226-0285.1.2015.147771

Титаренко Т. М. Напрями психологічної реабілітації особистості, що переживає події війни. Психологічна допомога особистості, що переживає наслідки травматичних подій: зб. статей. Ін-т соціальної та політичної психології; Представництво Польської академії наук у м. Києві. К.: Міленіум, 2015. 150 с.

У Львові убезпечують пам’ятки культурної спадщини. URL: https://cityadm.lviv.ua/news/culture/architecture-and-historic-heritage/290769-u-lvoviubezpechuiut-pamiatky-kulturnoi-spadshchyny (дата звернення: 23.03.2022).

У Київському метрополітені перебуває в укритті до 15 тисяч киян. URL: https://www.ukrinform.ua/rubric-kyiv/3417839-u-kiivskomu-metropoliteniperebuvae-v-ukritti-do-15-tis-kian.html (дата звернення: 23.03.2022).

Сидоренко В. В. Система захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. Миколаїв: Миколаївський національний аграрний університет, 2020. С. 49–51.

Соловчук Л. Міста України відбудують за найкращими зразками європейської архітектури без радянських наративів. URL: https://thepage.ua/ua/real-estate/nova-arhitektura-ukrayini-bude-suchasnoyuyevropejskoyu-bez-radyanskih-narativiv-manifest-nsau (дата звернення: 23.03.2022).

Чорнобаївка. Чому аеродром під Херсоном такий важливий для росіян і став легендою. URL: https://www.bbc.com/ukrainian/news-60860327 (дата звернення: 24.03.2022).

Шутка Н. Росіяни завдали авіаудар по майдану Свободи у Харкові. URL: https://zaxid.net/rosiyani_zavdali_aviaudar_na_maydan_svobodi_u_harkovi_n1537187 (дата звернення: 23.03.2022)

References

Bakr A. (2019). Architecture as a way of transmitting information about tragedy, war [Arkhitektura yak sposib peredachi informatsii pro trahediiu, viinu]. Rehionalna polityka: istoriia, polityko-pravovi zasady, urbanistyka, prostorove planuvannia, arkhitektura: zb. tez dopovidei piatoi mizhnarodnoyi nauk.-prakt. konf., Kyiv. P. 198–201. (in Ukrainian)

Borysenko M. (2001). To the problem of understanding totalitarian culture. Ethnic history of the peoples of Europe. [Do problemy osmyslennia totalitarnoi kultury. Etnichna istoriia narodiv Yevropy.] № 10. P. 30–33. (in Ukrainian)

Honcharenko M. I. (2001). Architecture of Soviet Ukraine. Encyclopedia of modern Ukraine: in 30 volumes. [Arkhitektura Radianskoi Ukrainy. Entsyklopediia suchasnoi Ukrainy: u 30 t.] K.: Polihrafknyha. 823 p. (in Ukrainian)

Hrinchenko V. H. (2014). Perpetuating the memory of the victims of the First World War in Russian church architecture. [Uvichnennia pam’iati polehlykh u Pershii svitovii viini v rosiiskii tserkovnii arkhitekturi.] Naukovi zapysky Kirovohradskoho derzhavnoho pedahohichnoho universytetu imeni Volodymyra Vynnychenka. № 19. P. 102–107. (in Ukrainian)

Humeniuk B. I. (2009). Formation of a new architecture of European security: the place and role of Ukraine. [Formuvannia novoi arkhitektury yevropeiskoi bezpeky: mistse i rol Ukrainy.] Naukovyi visnyk Dyplomatychnoi akademii Ukrainy. K. №15. P. 17–23. (in Ukrainian)

Denysenko H., Denysenko O. (2015). Cultural heritage of the First World War in the formation of historical memory in modern Ukraine. Ukraine of the XX century: culture, ideology, politics. [Kulturna spadshchyna pro Pershu svitovu viinu u formuvanni istorychnoi pam’iati v suchasnii Ukraini. Ukraina XX stolittia: kultura, ideolohiia, polityka.] Lviv : Rastr-7. № 20. P. 372–381. (in Ukrainian)

Yevsieieva H. P., Lysenko H. I., Volkova S. P. (2015). World War II and Ukraine: History and Modernity. [Druha svitova viina ta Ukraina: istoriia i suchasnist.] Visnyk PDABA. Dnipro. № 9 P. 70–78. (in Ukrainian)

Ivashko Yu. V. (2014). Architecture as a harbinger of social change. [Arkhitektura yak predvisnyk suspilnykh zmin.] Suchasni problemy arkhitektury ta mistobuduvannia. K.: KNUBA. № 36. P. 137–141. (in Ukrainian)

Kryzhanovskaia N. Ya., Votynov M. A. (2010). Open architectural spaces of the center of Kharkov: monograph. [Otkrytye arkhytekturnye prostranstva tsentra Kharkova: monohrafyia]. Kharkov: KhNAHKh. 220 p. (in Russian)

Kudriashova V. (2022). A child was born in the Kyiv metro. [U kyivskomu metro narodylasia dytyna.] URL: https://www.the-village.com.ua/village/city/citynews/323205-u-kiyivskomu-metro-narodilasya-ditina (data zvernennia: 23.03.2022). (in Ukrainian)

Lypa. K. (2016). Theory of architecture, mysticism and war. [Teoriia arkhitektury, mistyka I viina.] K.: Laurus. 152 p. (in Ukrainian)

Ovcharuk O. V. (2015). The phenomenon of the "sixties" in Ukrainian culture: the path from totalitarianism to independence. [Fenomen «shistdesiatnytstva» v ukrainskii kulturi: shliakh vid totalitaryzmu do nezalezhnosti.] Kultura i suchasnist. Kyiv: Milenium. № 1. P. 21–28. DOI: https://doi.org/10.32461/2226-0285.1.2015.147771. (in Ukrainian)

Tytarenko T. M. (2015). Directions of psychological rehabilitation of a person experiencing the events of war. [Napriamy psykholohichnoi reabilitatsii osobystosti, shcho perezhyvaie podii viiny.] Psykholohichna dopomoha osobystosti, shcho perezhyvaie naslidky travmatychnykh podii: zb. statei. In-t sotsialnoi ta politychnoi psykholohii; Predstavnytstvo Polskoi akademii nauk u m. Kyievi. K.: Milenium. 150 p. (in Ukrainian)

Monuments of cultural heritage are protected in Lviv. [U Lvovi ubezpechuiut pam’iatky kulturnoi spadshchyny.] URL: https://city adm.lviv.ua/news/culture/architecture-and-historic-heritage/290769-u-lvoviubezpechuiut-pamiatky-kulturnoi-spadshchyny (data zvernennia: 23.03.2022). (in Ukrainian)

Up to 15,000 Kyivites are sheltered in the Kyiv Metro. [U Kyivskomu metropoliteni perebuvaie v ukrytti do 15 tysiach kyian.] URL: https://www.ukrinform.ua/rubric-kyiv/3417839-u-kiivskomu-metropoliteniperebuvae-v-ukritti-do-15-tis-kian.html (data zvernennia: 23.03.2022). (in Ukrainian)

Sydorenko V. V. (2020). System of protection of the population and territories from emergencies of technogenic and natural character. [Systema zakhystu naselennia i terytorii vid nadzvychainykh sytuatsii tekhnohennoho ta pryrodnoho kharakteru.] Mykolaiv: Mykolaivskyi natsionalnyi ahrarnyi universytet. P. 49–51. (in Ukrainian)

Solovchuk L. (2022). Ukrainian cities will be rebuilt according to the best examples of European architecture without Soviet narratives. [Mista Ukrainy vidbuduiut za naikrashchymy zrazkamy yevropeiskoi arkhitektury bez radianskykh naratyviv.] URL: https://thepage.ua/ua/real-estate/nova-arhitektura-ukrayini-budesuchasnoyu-yevropejskoyu-bez-radyanskih-narativiv-manifest-nsau (data zvernennia: 23.03.2022). (in Ukrainian)

Chornobaivka. Why the airfield near Kherson is so important for the Russians and became a legend. [Chornobaivka. Chomu aerodrom pid Khersonom takyi vazhlyvyi dlia rosiian i stav lehendoiu.] URL: https://www.bbc.com/ukrainian/news-60860327 (data zvernennia: 24.03.2022).

Shutka N. (2020). The Russians launched an air strike on Freedom Square in Kharkiv [Rosiiany zavdaly aviaudar po maidanu Svobody u Kharkovi.] URL: https://zaxid.net/rosiyani_zavdali_aviaudar_na_maydan_svobodi_u_harkovi_n1537187 (data zvernennia: 23.03.2022). (in Ukrainian)

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-04-14

Як цитувати

Парнета, М. (2022). ЗМІНИ МЕДІЙНОСТІ АРХІТЕКТУРИ ТА ПРОСТОРІВ МІСТ ПІД ЧАС ВІЙНИ. Сучасні проблеми Архітектури та Містобудування, (63), 77–86. https://doi.org/10.32347/2077-3455.2022.63.77-86

Номер

№ 63 (2022)

Розділ

ТЕОРІЯ ТА ІСТОРІЯ АРХІТЕКТУРИ

Ліцензія

Авторське право (c) 2022 Мар’яна Парнета

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).