ГЕНЕТОП МІСТА
DOI:
https://doi.org/10.32347/2077-3455.2022.63.18-41Ключові слова:
генетоп міста, спадковість, генетопні дефекти, генетопна унікальність, еволюція містАнотація
З використанням теоретико-методологічного інструментарію генетики розкрито зміст феномену «генетопія» у містобудуванні та розвитку міст: осмислено ключові положення генетики як науки про спадковість – зародження й еволюцію організмів, обґрунтовано доцільність їх застосування для досліджень історії урбаністики та проблем сучасних міст; визначено особливості генетопного підходу до дослідження міст та ролі феномена спадковості для їх майбутнього. На прикладі м. Львова розкрито застосування визначеного інструментарію для поглибленого розуміння процесів зародження й еволюції міста. Фундаментальні положення генетики як науки та трактування міст як органічних систем сприятимуть глибшому розумінню суті процесів буття міст в історії та в сучасних урбанізованих системах. У статті ініціюються окремі положення для обґрунтування теорії генетопії міст – майбутні дослідження визначать докази на підтримку сформульованих положень або спростують їх як хибні.
Посилання
Використана література:
Антонов В.Л. Градостроительное развитие крупнейших городов. – Киев – Харьков – Симферополь: Минархстройполитики АРК, 2005. – 644 с.
Габрель М.М. Просторова організація містобудівних систем: моногр. – К.: А.С.С, 2004. – 400 с.
Діяння аностолів. 17:28 // Біблія. – WordProject. URL: https://www.wordproject.org/bibles/uk_ik/44/17.htm
Дьомін М. М., Сингаївська О. І. Містобудівні інформаційні системи: Містобудівний кадастр (Первинні елементи структури об’єктів містобудування та територіального планування). – К.: Фенікс, 2015. – 216 с.
Лаврик Г.І. Основи системного аналізу в архітектурних дослідженнях і проектуванні: підруч. – К.: КНУБА; УАА, 2002. – 138 с.
Лернер Ж. Акупунктура міста [Acupuntura Urbana] / пер. К. Скальська. – Львів: Вид-во Старого Лева, 2016. – 160 с.
Миронова Н. Галузі майбутнього: як геноміка змінить життя людей. Цікаве – про науку, що досліджує прихований спадок наших предків // Mind. – 2018. – 16 серпня. URL: https://mind.ua/publications/20187759-galuzi-majbutnogo-yakgenomika-zminit-zhittya-lyudej
Мукерджі С. Ген. Надзвичайна історія [The Gene: An Intimate History] / пер. Я. А. Лебеденко. – Харків: КСД, 2017. – 768 с.
Плєшкановська А., Савченко О. Епохи та міста. – К.: Логос, Ін-тут урбаністики, 2019. – 264 с.
Пломін Р. Генплан. Як ДНК робить нас тими, ким ми є [Blueprint. How DNA Makes Us Who We Are] / пер.з англ. М.Солдаткіної. – К.: КМ-БУКС, 2019. – 320 с.
Тімохін В. О. Архітектура міського розвитку. 7 книг з теорії містобудування. – К.: КНУБА, 2008. – 629 с.
Толочко П. Давня історія України: [в 2-х кн.]: Кн. 2/ Толочко П.П. (керівник авт. колективу), Козак Д.Н., Крижицький С.Д., Моця О.П. та ін. – К.: Либідь, 1995. – 224 с.
Третяк Я. Галузі майбутнього: «розумні» міста та будинки. Чому Smart Cities та Smart Homes є однією з найпривабливіших сфер для роботи. І що потрібно знати, аби стати спеціалістом у цій галузі // MIND. – 2018. – 11 вересня. URL: https://mind.ua/publications/20188390-galuzi-majbutnogo-rozumni-mista-tabudinki
Урбаністична Україна: в епіцентрі просторових змін / за ред. К. Мезенцева, Я. Олійника, Н. Мезенцевої. – К.: Фенікс, 2017. – 438 с.
Фіялковський К., Шевчик З., Фрідель Т. Ідентифікація мешканців, що переїхали до Львова у повоєнний час, зі своїм містом // https://homepage.univie.ac.at/philipp.ther/lemberg/identifikation_ukr.html
Черкес Б. Національна ідентичність в архітектурі міста. – Львів: Вид-во Львів. політехніки, 2008. – 268 с.
Шараневич І. Стародавныи галицькїи городы. Часть II. Стародавный Львовъ (отъ року 1250-1350). — В кн.: Борчук С. М. Громадсько-культурна та наукова діяльність Ісидора Івановича Шараневича (1829–1901) / За ред. Р. Бачкура. – Івано-Франківськ: Вид-во ПНУ ім. В. Стефаника, 2009. – 211 с.
Haber M., Doumet-Serhal C., Scheib C.L. A Transient Pulse of Genetic Admixture from the Crusaders in the Near East Identified from Ancient Genome Sequences // The American Journal of Human Genetics. – 2019. – Vol. 104. https://www.medievalists.net/2019/08/a-transient-pulse-of-genetic-admixture-fromthe-crusaders-in-the-near-east-identified-from-ancient-genome-sequences/
Helgason, A., Nicholson, G., Stefansson, K. & Donnelly, P. A reassessment of genetic diversity in Icelanders: strong evidence from multiple loci for relative homogeneity caused by genetic drift // Ann. Hum. Genet. – 2003. – № 67. – рр. 281–297.
Koza J.R., Keane M.A., Streeter M.J., Mydlowec W., Yu J., Lanza G. Genetic Programming IV: Routine Human-Competitive Machine Intelligence. – Kluwer Academic Publishers, 2003.
https://books.google.ie/books?id=dZwEm52UonEC&printsec=copyright#v=onepage&q&f
Lone F. My Beautiful Genome: Exposing Our Genetic Future, One Quirk at a Time. – London: Oneworld Publications, 2011. – 320 р.
Lucci M. Ancient Rome: a 12,000-year history of genetic flux, migrations and diversity // Universitet Wien. – 2019. https://medienportal.univie.ac.at/presse/aktuellepressemeldungen/detailansicht/artikel/ancient-rome-a-12000-year-history-of-geneticflux-migrations-and-diversity/
Holzner L., Dommisse E.J., Mueller J.E. Toward a Theory of Cultural-Genetic City Classification // Annals of the Association of American Geographers. – 1967. – Vol. 57, No. 2 (Jun.). – pp. 367–381.
Musiaka Ł. Non-material Considerations and Uniqueness in the Planning of the Development of Urban Space. Example of Lviv / Łukasz Musiaka, Mykola Habrel, Myhailo Habrel, Myhailo Kosmiy // European Spatial Research and Policy: Interdisciplinary Studies on Environment, Society and Economy. — Lodz: University of Lodz, 2021. — Vol. 28, № 1. – рр. 309–335. URL: https://czasopisma.uni.lodz.pl/esrap/issue/view/828/395
Poli R., Langdon W. B., McPhee N. F. A Field Guide to Genetic Programming, Lulu Enterprises, UK Ltd, 2008. http://www0.cs.ucl.ac.uk/staff/W.Langdon/ftp/papers/poli08_fieldguide.pdf
Stone L., Lurquin P.F. A Genetic and Cultural Odyssey. The Life and Work of L. Luca Cavalli-Sforza. – New York: Columbia University Press, 2005. – 248 р.
Turkheimer Е. Three Laws of Behavior Genetics and What They Mean // Current Directions in Psychological Science. – 2000. – № 9(5). – Р. 160–164.
References
Antonov V. (2005). Urban development of the largest cities [Gradostroitel’noye razvitiye krupneyshikh gorodov]. – Ministry of Architecture and Construction Policy of the Autonomous Republic of Crimea, Kyiv – Kharkiv – Simferopol (in Russian).
Habrel’ M. (2004). Spatial organization of urban systems [Prostorova orhanizatsiya mistobudivnykh system]. A.S.S, Kyiv (in Ukrainian).
The action of the apostles [Diyannya anostoliv]. 17:28. Bible. WordProject. https://www.wordproject.org/bibles/uk_ik/44/17.htm (in Ukrainian).
Dyomin M., Singaivska O. (2015). Urban information systems: Urban cadastre (Primary elements of the structure of urban planning and spatial planning) [Mistobudivni informatsiyni systemy: Mistobudivnyy kadastr (Pervynni elementy struktury obiyektiv mistobuduvannya ta terytorial’noho planuvannya)]. Feniks, Kyiv (in Ukrainian).
Lavryk H. (2002). Fundamentals of systems analysis in architectural research and design [Osnovy systemnoho analizu v arkhitekturnykh doslidzhennyakh i proektuvanni]. KNUBA, Kyiv (in Ukrainian).
Lerner J. (2016). Acupuntura Urbana [Akupunktura mista]: per. Vyd-vo Staroho Leva, Lviv (in Ukrainian).
Mironova N. (2018). Areas of the future: how genomics will change people’s lives. Interesting – about the science that studies the hidden heritage of our ancestors [Haluzi maybutn’oho: yak henomika zminyt’ zhyttya lyudey. Tsikave – pro nauku, shcho doslidzhuye prykhovanyy spadok nashykh predkiv]. Mind. https://mind.ua/publications/20187759-galuzi-majbutnogo-yak-genomika-zminit-zhittyalyudej (in Ukrainian).
Mukherjee S. (2017). The Gene: An Intimate History [Hen. Nadzvychayna istoriya]: per. KSD, Kharkiv (in Ukrainian).
Pleshkanovska A., Savchenko O. (2019). Epochs and cities [Epokhy ta mista]. Logos, Institute of Urbanism, Kyyiv (in Ukrainian).
Plomin R. (2019). Blueprint. How DNA Makes Us Who We Are [Henplan. Yak DNK robyt’ nas tymy, kym my ye]: per. KM-BUKS, Kyiv (in Ukrainian).
Timokhin V. (2008). Architecture of urban development. 7 books on urban theory [Arkhitektura mis’koho rozvytku. 7 knyh z teoriyi mistobuduvannya]. KNUBA, Kyiv (in Ukrainian).
Tolochko P., eds. (1995). Ancient history of Ukraine [Davnya istoriya Ukrayiny]: [in 2 books]. Lybid, Kyyiv (in Ukrainian).
Tretyak J. (2018). Industries of the future: "smart" cities and houses. Why Smart Cities and Smart Homes are one of the most attractive areas to work with. And what you need to know to become a specialist in this field [Haluzi maybutn’oho: «rozumni» mista ta budynky. Chomu Smart Cities ta Smart Homes ye odniyeyu z naypryvablyvishykh sfer dlya roboty. I shcho potribno znaty, aby staty spetsialistom u tsiy haluzi]. MIND. https://mind.ua/publications/20188390-galuzi-majbutnogo-rozumni-mista-ta-budinki (in Ukrainian).
Mezentsev K. (2017). Urban Ukraine: at the epicenter of spatial change [Urbanistychna Ukrayina: v epitsentri prostorovykh zmin]. Feniks, Kyyiv (in Ukrainian].
Fialkovsky K., Shevchyk Z., Friedel T. Identification of residents who moved to Lviv in the postwar period, with their city [Identyfikatsiya meshkantsiv, shcho pereyikhaly do Lvova u povoyennyy chas, zi svoyim mistom]. https://homepage.univie.ac.at/philipp.ther/lemberg/identifikation_ukr.html (in Ukrainian).
Cherkes B. (2008).National identity in the architecture of the city [Natsional’na identychnist’ v arkhitekturi mista]. Vyd-vo Lviv. politekhniky, Lviv (in Ukrainian).
Borchuk S. (2009). Socio-cultural and scientific activity of Isidor Ivanovich Sharanevich (1829–1901) [Hromads’ko-kul’turna ta naukova diyal’nist’ Isydora Ivanovycha Sharanevycha (1829–1901)]. Published by PNU. V. Stefanyk, Ivano-Frankivsk (in Ukrainian).
Haber M., Doumet-Serhal C., Scheib C.L. (2019). A Transient Pulse of Genetic Admixture from the Crusaders in the Near East Identified from Ancient Genome Sequences. The American Journal of Human Genetics. https://www.medievalists.net/2019/08/a-transient-pulse-of-genetic-admixture-from-thecrusaders-in-the-near-east-identified-from-ancient-genome-sequences/ (in English).
Helgason, A., Nicholson, G., Stefansson, K. & Donnelly, P. (2003). A reassessment of genetic diversity in Icelanders: strong evidence from multiple loci for relative homogeneity caused by genetic drift. Ann. Hum. Genet. 67:281–297 (in English).
Koza J., Keane M., Streeter M., Mydlowec W., Yu J., Lanza G. (2003). Genetic Programming IV: Routine Human-Competitive Machine Intelligence. Kluwer Academic Publishers. https://books.google.ie/books?id=dZwEm52UonEC&printsec=copyright#v=onepage&q&f (in English).
Lone F. My Beautiful Genome: Exposing Our Genetic Future, One Quirk at a Time. – London: Oneworld Publications, 2011. – 320 р. (in English).
Lucci M. (2019). Ancient Rome: a 12,000-year history of genetic flux, migrations and diversity. Universitet Wien. https://medienportal.univie.ac.at/presse/aktuellepressemeldungen/detailansicht/artikel/ancient-rome-a-12000-year-history-of-geneticflux-migrations-and-diversity/ (in English).
Holzner L., Dommisse E.J., Mueller J.E. (1967). Toward a Theory of Cultural-Genetic City Classification. Annals of the Association of American Geographers. 57(2):367–381. (in English)
Musiaka Ł., Habrel M., Habrel M., Kosmiy M. (2021). Non-material Considerations and Uniqueness in the Planning of the Development of Urban Space. Example of Lviv. European Spatial Research and Policy: Interdisciplinary Studies on Environment, Society and Economy. University of Lodz, 28 (1):309–335. Lodz. https://czasopisma.uni.lodz.pl/esrap/issue/view/828/395 (in English).
Poli R., Langdon W. B., McPhee N. F. (2008). A Field Guide to Genetic Programming, Lulu Enterprises, http://www0.cs.ucl.ac.uk/staff/W.Langdon/ftp/papers/poli08_fieldguide.pdf (in English).
Stone L., Lurquin P.F. (2005). A Genetic and Cultural Odyssey. The Life and Work of L. Luca Cavalli-Sforza. Columbia University Press, New York. (in English).
Turkheimer Е. (2000). Three Laws of Behavior Genetics and What They Mean.
Current Directions in Psychological Science. 9(5):160–164. (in English).
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 Микола Габрель, Михайло Габрель
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
