ДО ПРОБЛЕМИ ЗАСТОСУВАННЯ СУЧАСНИХ МЕТОДІВ У ДОСЛІДЖЕННІ АРХІТЕКТУРНО-АРХЕОЛОГІЧНИХ МІСТОБУДІВНИХ КОМПЛЕКСІВ (НА ПРИКЛАДІ ТЕРИТОРІЇ НАЦІОНАЛЬНОГО ЗАПОВІДНИКА «ДАВНІЙ ГАЛИЧ»)
DOI:
https://doi.org/10.32347/2077-3455.2022.63.3-17Ключові слова:
заповідник, пам’ятка археології, неінвазійні археологічні дослідження, консервація, музеєфікаціяАнотація
У статті розкриваємо проблему дослідження та інвентаризації території історико-культурних заповідників сучасними інструментальними неінвазійними методами. На території таких заповідників часто маємо поєднання об’єктів археологічної та архітектурної спадщини. Найбільш проблемними є завдання виявлення, інвентаризації та ідентифікації об’єктів археологічної спадщини. Це завдання може бути розв’язане із застосуванням сучасного обладнання та відповідних методів. Подаємо конкретні рекомендації та пропозиції щодо формування програми наукових досліджень для території національного заповідника «Давній Галич».
Посилання
Список джерел
Михальченко С.В., Товбич В.В. Перспективи сучасної фортифікації // Сучасні проблеми архітектури та містобудування, Наук.-техн. зб., Київ, КНУБА, 2021, вип. 60, с. 268–276.
Снітко І.А. Специфіка досліджень архітектурно-археологічних пам’яток у Криму // Проблеми дослідження, збереження і реставрації об’єктів культурної спадщини. Збірн.наук.праць. Львів, НУЛП, 2014. С. 274–277.
Бевз М., Бевз В., Лукомський Ю., Петрик В. Успенський собор давнього Галича: історія вивчення, проблеми збереження та консервації // Пам’ятки України: історія та культура. 2001. Ч. 4. С. 30–35.
Бевз М., Бевз В., Лукомський Ю., Петрик В. Катедра Пресвятої Богородиці ХІІІ ст. В Холмі (архітектурно-археологічні та історико-архітектурні аспекти) // Вісник Національного університету “Львівська політехніка”. Серія: “Архітектура”. 2019. Вип. 1, Спецвипуск. С. 20–37.
Лукомський Ю. Проблеми вивчення та збереження пам’яток монументальної архітектури Галича // Наукові записки ЛІМ. 1997. Вип. VІ. Ч. 1. С. 135–147.
Лукомський Ю. Успенський собор давнього Галича (За результатами нових досліджень 1992-2000 років) // Записки НТШ. 2002. Т. ССХLІV. С. 578–607.
Лукомський Ю., Петрик В. Архітектурно-археологічні дослідження втрачених архітектурних об’єктів ХІІ-ХІІІ ст. на території Національного заповідника “Давній Галич” // Праці Науково-дослідного інституту пам’яткоохоронних досліджень. 2014. Вип. 9. С. 109–131.
Лукомський Ю., Петрик В. Княжий Галич (археологія, дослідження, структура міста) / Атлас українських історичних міст / наук. ред. М. Капраль. Том 2: Галич. 2018. С. 2–9. Мапа 3.3. Реконструкція планувальної структури ХІІІ ст.
Lukomskyi J. Archaeological Investigation of the Monumental Architecture of the Principality of Halych, 12th-13th Centuries A.D. Essays from the 2 International Conference on European History: 29-31.12.2005. ATINER: Michel Aradas & Nicholas C.J. Pappas, 2005. P. 239–254.
Чачковський Л., Хмілевський Я. Княжий Галич. − Станиславів, 1938. − 94 с.
Пастернак Я. Старий Галич (археологічно-історичні досліди у 1850-1943 рр.). – Краків; Львів, 1944. – 238 с.
Bewz M., Bewz W., Łukomśkyj J., Petryk W. Analiza architektoniczna cerkwi katedralnej. Od cerkwi katedralnej króla Daniela Romanowicza do bazyliki PW. Narodzenia NMP w Chełmie. Wyniki badań interdyscyplinarnych sezonu 2013–2014. Chełm, 2016. P. 69–120.
Średniowieczny zespół rezydencjonalny na Górze Katedralnej w Chełmie / red. Andrzej Buko. Warszawa: Instytut Archeologii i Etnologii PAN, 2019. 452 p.
Бевз М., Лукомський Ю. Архітектурно-археологічні дослідження катедральної святині Богородиці ХІІІ ст. у місті Холмі // Міждисциплінарні методи в дослідженні та рестьаврації памяток архітектури та творів мистецтва. Львів–Варшава–Целестинув, 2018, «Растр-7», с. 52–60.
Buko Andrzej. Zrodla I metody [in] Buko A. Archeologia Polski Wczesnosredniowiecznej. Wyd-wo “Trio”, Warszawa, 2011, p. 41–79.
Mandzy Adrian. The 1649 battlefield of Zboriv: identification of place and planning reconstruction // Architectural studies, Lviv, LPNU, Volume 5, Number 2, p. 105–120.
Кузик З. Застосування методів дистанційного зондування в археології // Геоінф. моніторинг навк. середовища: GNSS і GIS-технології: зб. матер. XVІІI Міжнар. наук.-техн. симп., Алушта (Крим). – 2013. – № 25.– С. 219–223.
Кузик З., Ставовий А., Ільків Т. Документування та моделювання археологічних об’єктів засобами цифрової фотограмметрії // Сучасні досягнення геодезичної науки та виробництва. Київ, 2017. - Вип. 1. С. 125–130.
Історико-культурні заповідники. Плани організації територій / За ред. Вечерського В.В.; Відп. за вип. Сердюк О.М. — К.: Фенікс, 2011. — 192 с; 74 іл. – Бібліогр. (Науково-дослідний інститут пам’яткоохоронних досліджень).
Cultural Heritage in the 21st Century Opportunities and Challenges. Edited by Monika Murzyn, Jacek Purchla. Krakow, ICC, 2007, 326 p.
References
Mykhal’chenko S., Tovbych V. (2021) .Penspektyvy suchasnoyi fortyfikatsiyi // Suchasni problemy arkhitektury ta mistobuduvannya, Nauk.-tekhn. zb., Kyiv, KNUBA, 2021, issue 60, p. 268–276. (in Ukrainian)
Snitko I.A. (2014). Spetsyfika doslidzhen’ arkhitekturno-arkheolohichnykh pamiyatok u Krymu // Problemy doslidzhennya, zberezhennya i restavratsiyi obiyektiv kul’turnoyi spadshchyny. Zbirn.nauk.prats’. Lviv, NULP. P. 274–277. (in Ukrainian)
Bevz M., Bevz V., Lukoms’kyy Y., Petryk V. (2001). Uspens’kyy sobor davn’oho Halycha: istoriya vyvchennya, problemy zberezhennya ta konservatsiyi // Pam’yatky Ukrayiny: istoriya ta kul’tura. Ch. 4. P. 30–35. (in Ukrainian)
Bevz M., Bevz V., Lukoms’kyy Y., Petryk V. (2019). Katedra Presvyatoyi Bohorodytsi KHIII st. v Kholmi (arkhitekturno-arkheolohichni ta istoryko-arkhitekturni aspekty) // Visnyk Natsional’noho universytetu “Lvivs’ka politekhnika”. Seriya: “Arkhitektura”. Vyp. 1, Spetsvypusk. P. 20–37. (in Ukrainian)
Lukoms’kyy Y. (1997). Problemy vyvchennya ta zberezhennya pamiyatok monumental’noyi arkhitektury Halycha // Naukovi zapysky LIM. Vyp. VI. Ch. 1. P. 135–147. (in Ukrainian)
Lukoms’kyy Y. (2002). Uspens’kyy sobor davnoho Halycha (Za rezul’tatamy novykh doslidzhen’ 1992-2000 rokiv) // Zapysky NTSH. V. 244. P. 578–607. (in Ukrainian)
Lukoms’kyy Y., Petryk V. (2014). Arkhitekturno-arkheolohichni doslidzhennya vtrachenykh arkhitekturnykh obiyektiv XII-XIII st. na terytoriyi Natsional’noho zapovidnyka “Davniy Halych” // Pratsi Naukovo-doslidnoho instytutu pamiyatkookhoronnykh doslidzhen’. Vyp. 9. P. 109–131. (in Ukrainian)
Lukoms’kyy YU., Petryk V. (2018). Knyazhyy Halych (arkheolohiya, doslidzhennya, struktura mista) / Atlas ukrayins’kykh istorychnykh mist / nauk. red. M. Kapral’. Tom 2: Halych. P. 2–9. Mapa 3.3. Rekonstruktsiya planuval’noyi struktury XIII st. (in Ukrainian)
Lukomskyi Y. (2005). Archaeological Investigation of the Monumental Architecture of the Principality of Halych, 12th-13th Centuries A.D. Essays from the 2 International Conference on European History: 29-31.12.2005. ATINER: Michel Aradas & Nicholas C.J. Pappas. P. 239–254. (in English)
Chachkovs’kyy L., Khmilevs’kyy YA. Knyazhyy Halych. – Stanyslaviv, 1938. – 94 p. (in Ukrainian)
Pasternak YA. Staryy Halych (arkheolohichno-istorychni doslidy u 1850–1943 rr.). – Krakiv; L’viv, 1944. – 238 p. (in Ukrainian)
Bewz M., Bewz W., Łukomśkyj J., Petryk W. (2016). Analiza architektoniczna cerkwi katedralnej. Od cerkwi katedralnej króla Daniela Romanowicza do bazyliki PW. Narodzenia NMP w Chełmie. Wyniki badań interdyscyplinarnych sezonu 2013–2014. Chełm. P. 69-120. (in Polish)
Średniowieczny zespół rezydencjonalny na Górze Katedralnej w Chełmie / red. Andrzej Buko. Warszawa: Instytut Archeologii i Etnologii PAN, 2019. 452 p. (in Polish)
Bevz M., Lukomsʹkyy YU. (2018) Arkhitekturno-arkheolohichni doslidzhennya katedral’noyi svyatyni Bohorodytsi KHIII st. u misti Kholmi // Mizhdystsyplinarni metody v doslidzhenni ta restavratsiyi pamyatok arkhitektury ta tvoriv mystetstva. L’viv–Varshava–Tselestynuv, «Rastr-7», p. 52–60. (in Ukrainian)
Buko Andrzej. (2011) Zrodla I metody [in] Buko A. Archeologia Polski Wczesnosredniowiecznej. Wyd-wo “Trio”, Warszawa, p. 41–79. (in Polish)
Mandzy Adrian. The 1649 battlefield of Zboriv: identification of place and planning reconstruction // Architectural studies, Lviv, LPNU, Volume 5, Number 2, p. 105–120. (in English)
Kuzyk Z. (2013) Zastosuvannya metodiv dystantsiynoho zonduvannya v arkheolohiyi // Heoinf. monitorynh navk. seredovyshcha: GNSS i GIS-tekhnolohiyi: zb. mater. XVIII Mizhnar. nauk.-tekhn. symp., Alushta (Krym). № 25.– P. 219–223. (in Ukrainian)
Kuzyk Z., Stavovyy A., Ilʹkiv T. (2017) Dokumentuvannya ta modelyuvannya arkheolohichnykh obiyektiv zasobamy tsyfrovoyi fotohrammetriyi // Suchasni dosyahnennya heodezychnoyi nauky ta vyrobnytstva. Kyyiv. Vyp. 1. P. 125–130. (in Ukrainian)
Istoryko-kul’turni zapovidnyky. Plany orhanizatsiyi terytoriy / Za red. Vechers’koho V.V.; Vidp. za vyp. Serdyuk O.M. – Kyiv: Naukovo-doslidnyy instytut pamiyatkookhoronnykh doslidzhen’, Feniks, 2011. – 192 p; 74 il. (in Ukrainian)
Cultural Heritage in the 21st Century Opportunities and Challenges. Edited by Monika Murzyn, Jacek Purchla. Krakow, ICC, 2007, 326 p. (in English)
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 Микола Бевз , Юрій Лукомський
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
