ІСТОРИЧНИЙ РОЗВИТОК ТА ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ ЧАЙНОЇ АРХІТЕКТУРИ ЯПОНІЇ
DOI:
https://doi.org/10.32347/2077-3455.2022.62.90-103Ключові слова:
японська архітектура, чайний будинок, чайна церемонія, Каса-теі, Шігуре-теі, Тай-ан, вілла КацураАнотація
В роботі розглядаються декілька прикладів японської чайної архітектури з метою виявлення її характерних рис в контексті історичного розвитку, на основі чого визначаються базові принципи формування чайної архітектури Японії. Аналіз проводиться відносно трьох основних чинників впливу на становлення чайної архітектури: народної архітектури, аристократичної архітектури та філософських ідей дзен-буддизму. У якості прикладу було використано три чайних будиночка майстра Сен-но Рікю (1522-1591 р.), а саме: Каса-теі, Шігуре-теі (монастир Тодайджі, Кіото) і Таі-ан (монастир Мьокі-ан, Кіото), та побудований за замовленням принца Тошіхіто палацовий ансамбль вілли Кацура (1620-1658 р.). Для будиночків Каса-теі і Шігуре-тей характерним є активне запозичення структурних елементів і форм народного житла. Будиночок Тай-ан є яскравим відображенням аристократичних та дзенських традицій. В архітектурі вілли Кацура присутні впливи одразу декількох напрямів архітектурної стилістики аристократичного і народного житла. В кожному з розібраних прикладів, вплив вказаних трьох чинників було виявлено одразу на декількох рівнях: у формуванні навколишнього середовища чайного будиночку (чайний садок), у структурі та композиції будівель, у внутрішньому просторі будівель та на рівні семантики комплексів. Визначені в ході роботи основні принципи чайної архітектури упорядковані відносно до свого походження та локалізації застосування у прикінцевій таблиці.
Посилання
Список джерел
Joanes da Silva Rocha. The Tea Ceremony According to Tçuzu: Historical, Cultural and Aesthetic Aspects. Daxiyangguo - Portuguese Journal of Asian Studies. 2018. 03 Decem. (№ 23). P. 85 – 106. DOI: 10.33167/1645-4677
Okakuro K. The Book of Tea. New York: Duffield & company., 1906. 156 p.
Григорьева Т. П. Красотой Японии рожденный. Москва: "Искусство", 1993. 464 с.
Мазурик В. П. Чайная чашка и ее функции в японском чайном действе (тяною). Вещь в японской культуре: збірка статей / за ред. Н. Г. Анарина, Е. М. Дьяконова. Москва: "Восточная литература", 2003. 262 с.
Tange K., Gropius W., Ishimoto Y. Tradition and Creation in Japanese Architecture. New Haven: Yale University Press, Tokyo: Zokeisha Publication Ltd, 1960. 140 p.
Shosei Nakamura. Aspects in the Development of Tearoom Design: Jo-o to Modern Times. Chanoyu: Special Issue on Architecture. 1971. Winter (№ 9). P. 30 –39.
Kirby J. B. From Castle to Teahouse: Japanese Architecture of the Momoyama Period. Tokyo: Tuttle Publishing, 1962. 222 p.
Шевцова Г. В. Історія японської архітектури і мистецтва. Київ: Грані-Т, 2011. 232 с.
Шевцова Г.В. Грані світу. Україна-Японія: дерев'яна архітектура. Київ: Грані-Т, 2006. 152 c.
Андропова О. В. Архитектура японских чайных комнат. Проект Байкал. 2018. 14 грудня (№ 58). С. 142 – 147. DOI: https://doi.org/10.7480/projectbaikal.58.1419
Накорчевский А. А. Японский Буддизм: история людей и идей (от древности к раннему средневековью: магия и эзотерика). Санкт-Петербург: Азбука-классика, Петербургское Востоковедение, 2004. 384 с.
References
Joanes da Silva Rocha (2018) The Tea Ceremony According to Tçuzu: Historical, Cultural and Aesthetic Aspects. Daxiyangguo – Portuguese Journal of Asian Studies, 23, P. 85-106. DOI: 10.33167/1645-4677 (in English)
Okakuro K. (1906) The Book of Tea. New York: Duffield & company. (in English)
Grigoreva T. P. (1993) Born by the beauty of Japan [Krasotoy Yaponii rozhdennyiy]. Moscow: Iskusstvo. (in Russian)
Mazurik V. P. (2003) The tea cup and its function in the Japanese tea ceremony (chanoyu) [Chaynaya chashka i ee funktsii v yaponskom chaynom deystve (tyanoyu)]. Vesch v yaponskoy kulture (eds. N. G. Anarina & E. M. Dyakonova.). Moscow: Vostochnaya literatura. (in Russian)
Tange K., Gropius W., Ishimoto Y. (1960). Tradition and Creation in Japanese Architecture. New Haven: Yale University Press, Tokyo: Zokeisha Publication Ltd. (in English)
Shosei Nakamura. (1971). Aspects in the Development of Tearoom Design: Jo-o to Modern Times. Chanoyu: Special Issue on Architecture, 9, P. 30-39. (in English)
Kirby J. B. (1962). From Castle to Teahouse: Japanese Architecture of the Momoyama Period. Tokyo: Tuttle Publishing. (in English)
Shevtsova G. V. (2011). History of Japanese architecture and art [Istoriia yaponskoi arkhitektury i mystetstva]. Kyiv: Grani-T. (in Ukrainian)
Shevtsova G. V. (2006). The facets of the world. Ukraine–Japan: wooden architecture [Hrani svitu. Ukraina-Yaponiia: dereviana arkhitektura]. Kyiv: Grani-T. (in Ukrainian / English / Japanese)
Andropova O. V. (2018). Architecture of Japanese tea rooms [Arhitektura yaponskih chaynyih komnat]. Proekt Baykal, 58, P. 142-147. DOI: https://doi.org/10.7480/projectbaikal.58.1419 (in Russian)
Nakorchevskiy A. A. (2004). Japanese Buddhism: a history of people and ideas (from antiquity to the early middle ages: magic and esotericism) [Yaponskiy Buddizm: istoriya lyudey i idey (ot drevnosti k rannemu srednevekovyu: magiya i ezoterika)]. Saint Petersburg: Azbuka-klassika, Peterburgskoe Vostokovedenie. (in Russian)
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 Пархомчук Михайло
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).