ІСТОРИЧНИЙ РОЗВИТОК ТА ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ ЧАЙНОЇ АРХІТЕКТУРИ ЯПОНІЇ

Автор(и)

  • Михайло Пархомчук Київський національний університет будівництва і архітектури, Україна https://orcid.org/0000-0003-3891-4716

DOI:

https://doi.org/10.32347/2077-3455.2022.62.90-103

Ключові слова:

японська архітектура, чайний будинок, чайна церемонія, Каса-теі, Шігуре-теі, Тай-ан, вілла Кацура

Анотація

В роботі розглядаються декілька прикладів японської чайної архітектури з метою виявлення її характерних рис в контексті історичного розвитку, на основі чого визначаються базові принципи формування чайної архітектури Японії. Аналіз проводиться відносно трьох основних чинників впливу на становлення чайної архітектури: народної архітектури, аристократичної архітектури та філософських ідей дзен-буддизму. У якості прикладу було використано три чайних будиночка майстра Сен-но Рікю (1522-1591 р.), а саме: Каса-теі, Шігуре-теі (монастир Тодайджі, Кіото) і Таі-ан (монастир Мьокі-ан, Кіото), та побудований за замовленням принца Тошіхіто палацовий ансамбль вілли Кацура (1620-1658 р.). Для будиночків Каса-теі і Шігуре-тей характерним є активне запозичення структурних елементів і форм народного житла. Будиночок Тай-ан є яскравим відображенням аристократичних та дзенських традицій. В архітектурі вілли Кацура присутні впливи одразу декількох напрямів архітектурної стилістики аристократичного і народного житла. В кожному з розібраних прикладів, вплив вказаних трьох чинників було виявлено одразу на декількох рівнях: у формуванні навколишнього середовища чайного будиночку (чайний садок), у структурі та композиції будівель, у внутрішньому просторі будівель та на рівні семантики комплексів. Визначені в ході роботи основні принципи чайної архітектури упорядковані відносно до свого походження та локалізації застосування у прикінцевій таблиці.

Біографія автора

Михайло Пархомчук , Київський національний університет будівництва і архітектури

аспірант кафедри Основ архітектури і архітектурного проектування

Посилання

Список джерел

Joanes da Silva Rocha. The Tea Ceremony According to Tçuzu: Historical, Cultural and Aesthetic Aspects. Daxiyangguo - Portuguese Journal of Asian Studies. 2018. 03 Decem. (№ 23). P. 85 – 106. DOI: 10.33167/1645-4677

Okakuro K. The Book of Tea. New York: Duffield & company., 1906. 156 p.

Григорьева Т. П. Красотой Японии рожденный. Москва: "Искусство", 1993. 464 с.

Мазурик В. П. Чайная чашка и ее функции в японском чайном действе (тяною). Вещь в японской культуре: збірка статей / за ред. Н. Г. Анарина, Е. М. Дьяконова. Москва: "Восточная литература", 2003. 262 с.

Tange K., Gropius W., Ishimoto Y. Tradition and Creation in Japanese Architecture. New Haven: Yale University Press, Tokyo: Zokeisha Publication Ltd, 1960. 140 p.

Shosei Nakamura. Aspects in the Development of Tearoom Design: Jo-o to Modern Times. Chanoyu: Special Issue on Architecture. 1971. Winter (№ 9). P. 30 –39.

Kirby J. B. From Castle to Teahouse: Japanese Architecture of the Momoyama Period. Tokyo: Tuttle Publishing, 1962. 222 p.

Шевцова Г. В. Історія японської архітектури і мистецтва. Київ: Грані-Т, 2011. 232 с.

Шевцова Г.В. Грані світу. Україна-Японія: дерев'яна архітектура. Київ: Грані-Т, 2006. 152 c.

Андропова О. В. Архитектура японских чайных комнат. Проект Байкал. 2018. 14 грудня (№ 58). С. 142 – 147. DOI: https://doi.org/10.7480/projectbaikal.58.1419

Накорчевский А. А. Японский Буддизм: история людей и идей (от древности к раннему средневековью: магия и эзотерика). Санкт-Петербург: Азбука-классика, Петербургское Востоковедение, 2004. 384 с.

References

Joanes da Silva Rocha (2018) The Tea Ceremony According to Tçuzu: Historical, Cultural and Aesthetic Aspects. Daxiyangguo – Portuguese Journal of Asian Studies, 23, P. 85-106. DOI: 10.33167/1645-4677 (in English)

Okakuro K. (1906) The Book of Tea. New York: Duffield & company. (in English)

Grigoreva T. P. (1993) Born by the beauty of Japan [Krasotoy Yaponii rozhdennyiy]. Moscow: Iskusstvo. (in Russian)

Mazurik V. P. (2003) The tea cup and its function in the Japanese tea ceremony (chanoyu) [Chaynaya chashka i ee funktsii v yaponskom chaynom deystve (tyanoyu)]. Vesch v yaponskoy kulture (eds. N. G. Anarina & E. M. Dyakonova.). Moscow: Vostochnaya literatura. (in Russian)

Tange K., Gropius W., Ishimoto Y. (1960). Tradition and Creation in Japanese Architecture. New Haven: Yale University Press, Tokyo: Zokeisha Publication Ltd. (in English)

Shosei Nakamura. (1971). Aspects in the Development of Tearoom Design: Jo-o to Modern Times. Chanoyu: Special Issue on Architecture, 9, P. 30-39. (in English)

Kirby J. B. (1962). From Castle to Teahouse: Japanese Architecture of the Momoyama Period. Tokyo: Tuttle Publishing. (in English)

Shevtsova G. V. (2011). History of Japanese architecture and art [Istoriia yaponskoi arkhitektury i mystetstva]. Kyiv: Grani-T. (in Ukrainian)

Shevtsova G. V. (2006). The facets of the world. Ukraine–Japan: wooden architecture [Hrani svitu. Ukraina-Yaponiia: dereviana arkhitektura]. Kyiv: Grani-T. (in Ukrainian / English / Japanese)

Andropova O. V. (2018). Architecture of Japanese tea rooms [Arhitektura yaponskih chaynyih komnat]. Proekt Baykal, 58, P. 142-147. DOI: https://doi.org/10.7480/projectbaikal.58.1419 (in Russian)

Nakorchevskiy A. A. (2004). Japanese Buddhism: a history of people and ideas (from antiquity to the early middle ages: magic and esotericism) [Yaponskiy Buddizm: istoriya lyudey i idey (ot drevnosti k rannemu srednevekovyu: magiya i ezoterika)]. Saint Petersburg: Azbuka-klassika, Peterburgskoe Vostokovedenie. (in Russian)

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-01-31

Як цитувати

Пархомчук , М. . (2022). ІСТОРИЧНИЙ РОЗВИТОК ТА ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ ЧАЙНОЇ АРХІТЕКТУРИ ЯПОНІЇ. Сучасні проблеми Архітектури та Містобудування, (62), 90–103. https://doi.org/10.32347/2077-3455.2022.62.90-103

Номер

Розділ

Статті