ІСТОРИЧНИЙ АНАЛІЗ ФОРМУВАННЯ ТА РОЗВИТКУ СУСПІЛЬНИХ ПРОСТОРІВ МІСТ ДАЛЕКОГО СХОДУ
DOI:
https://doi.org/10.32347/2077-3455.2022.62.40-49Ключові слова:
публічний простір, семантичні архітектурні стереотипи, мемиАнотація
У статті визначено поняття «семантичні архітектурні стереотипи». Дано описові характеристики простору та особистості в країнах Далекого Сходу (Японія, Китай). Перераховані семантичні архітектурні стереотипи для цього періоду та суспільства. Проаналізовано звички, традиції та культурні норми у країнах Далекого Сходу. Описано поняття мема в архітектурі. Були виявлені об’єкти-меми для японських і китайських просторів, які згодом тиражувалися у громадські публічні простори міст інших країн.
Серед особливостей розвитку людини у країнах Далекого Сходу слід виділити виховання колективізму, співробітництва та групової роботи. Така позиція є відмінною від західного виховання, в якому заохочується бажання людини виділитися і перетворитися на незалежну одиницю. Також в різних культурах по-різному трактується поняття особистого та суспільного простору. Порушення особистого простору людини і дотику до тіла незнайомця викликає несхвалення в Японії, але цілком припустимо в Китаї, чи в Західних країнах. Різниця суспільного та особистого, що має культурні першопричини, переноситься також і на організацію житлового та прибудинкового простору, в садово-паркове мистецтво та на влаштування громадських публічних просторів міст.
Композиція просторів в далекосхідному житловому будинку відрізняється асиметричністю, з великим фрагментом у кутку, відсутністю композиційного центру. Більшість простору залишається незаповненою, відсутня пряма чи зворотня перспектива. Традиційний японський будинок ґрунтується на концепції перетікання природи через житловий простір. З невеликими варіаціями, планування будинку складається з трьох видів просторів: вітальня для відвідувачів, житлові кімнати, задні покої. Всередині будинок слабо диференційований, і від зовнішнього світу відокремлюється «просторовими складками».
Посилання
Список джерел
Програма ООН «Sustainable Development Goals». Нью-Йорк, 2015. [Електронний ресурс]. Режим доступу до ресурсу: https://www.un.org/ sustainabledevelopment/sustainable-development-goals/ (дата звернення 15.12.2021)
Програма ООН «UN-Habitat. People-Centered smart cities». Гамбург, 2017-2021. [Електронний ресурс]. Режим доступу до ресурсу: https://unhabitat.org/programme/people-centered-smart-cities/ (дата звернення 15.12.2021)
Програма IAAC «Knowledge Alliance for Advanced Urbanism». Барселона, 2015-2018. [Електронний ресурс]. Режим доступу до ресурсу: https://iaac.net/project/kaau/ (дата звернення 15.12.2021)
Програма «Project for Public Spaces «Placemaking». Нью-Йорк, 2020. [Електронний ресурс]. Режим доступу до ресурсу: https://www.pps.org/placemaking (дата звернення 15.12.2021)
Програма NACTO «Streets for Pandemic Response and Recovery Grant Program». Нью-Йорк, 2021. [Електронний ресурс]. Режим доступу до ресурсу: https://nacto.org/program/streets-for-pandemic-response-and-recovery-grant-program/ (дата звернення 15.12.2021)
Лещенко Н. А. Створення мультикомфортного архітектурного середовища в умовах реконструкції історичного центру малого міста. Містобудування та територіальне планування: наук. – техн. збірник. Київ, 2016. Вип. 60. С. 207 – 213.
Лещенко Н. А. Комплексний процес реставраційно реконструктивних трансформацій. Містобудування та територіальне планування: наук. – техн. збірник. Київ, 2021. Вип. 76. С. 138–149. DOI: https://doi.org/10.32347/2076-815x.2021.76.138-149
Лещенко Н. А. Збереження «духу місця» при ревалоризації забудови історичного малого міста. Вісник Одеської державної академії будівництва та архітектури. Одеса, 2017. Вип. 67. С. 8 – 12.
Блинова М. Ю. Методологические основы формирования социокультурной идентичности в архитектурной среде современного города: дис. … д. арх. Харьков, 2016. 373 с.
Черкес Б. С. Національна ідентичність в архітектурі громадських центрів столичних міст в умовах ідеологічної детермінації: автореф. дис. … д. арх. Львів, 2006. 36 с.
Гел Й. Міста для людей. Київ: Основи, 2018. 280 с.
ДБН Б.2.2-12:2019: Планування та забудова територій. Київ, 2019. 177c.
Holovatiuk A. Understanding the term of meme from the general and architectural point of view. SPACE & FORM. Szczecin, 2020. № 44. P. 71 – 78.
Канашина С.В. Семиотическая природа интернет-мема. Интернет-мем как симулякр. Вестник МГЛУ. Москва, 2015. Вып. 22 (733), 118-125 с.
Раєвський А.Е. Я понял Японию. Москва: АСТ, 2021. 352 с.
Мещеряков А. Н. Стать японцем. Топография тела и его приключения. Москва: Наталис, 2014. 432 с.
Михалевський Д.B. Пространство и бытие. Сборник статей. Санкт-Петербург: Алетейя, 2016. 488 с.
Штейнер Е.С. Приближение к Фудзияме. Москва: Слово. 2011, 359 с.
Резаненко В.Ф. Проблеми методології далекосхідної орієнталістики. Українська орієнталістика. Київ: НаУКМА, 2011. 200 с.
Івашко Ю. В. Модерн в архитектуре Японии. Архітектурний вісник КНУБА. Київ, 2013. Вип. 1. 31-36 с.
References
United Nations program «Sustainable Development Goals» (2015). New York. [Electronic resource]. Resource access mode: https://www.un.org/sustainabledevelopment/sustainable-development-goals/ (dated 10/15/2021) (in English)
UN Program «UN-Habitat. People-Centered smart cities» (2017-2021). Hamburg. [Electronic resource]. Resource access mode: https://unhabitat.org/programme/people-centered-smart-cities/ (dated 10/15/2021) (in English)
IAAC Program «Knowledge Alliance for Advanced Urbanism» (2015-2018). Barselona. [Electronic resource]. Resource access mode: https://iaac.net/project/kaau/ (dated 10/15/2021) (in English)
Program «Project for Public Spaces «Placemaking» (2020). New York. [Electronic resource]. Resource access mode: https://www.pps.org/placemaking (dated 10/15/2021) (in English)
Program NACTO «Streets for Pandemic Response and Recovery Grant Program» (2021). New York. [Electronic resource]. Resource access mode: https://nacto.org/program/streets-for-pandemic-response-and-recovery-grant-program/ (dated 10/15/2021) (in English)
Leshchenko N. А. (2016). Creation of a multi-comfortable architectural environment in the conditions of reconstruction of the historical center of a small town. [Stvorennya mulʹtykomfortnoho arkhitekturnoho seredovyshcha v umovakh rekonstruktsiyi istorychnoho tsentru maloho mista]. Mistobuduvannya ta terytorialʹne planuvannya, 60, 207 – 213. (in Ukrainian)
Leshchenko N. А. (2017). Creation of attractive urban spaces in the process of reconstruction of the architectural environment of a historic small town. [Stvorennya pryvablyvykh misʹkykh prostoriv u protsesi rekonstruktsiyi arkhitekturnoho seredovyshcha istorychnoho maloho mista]. Mistobuduvannya ta terytorialʹne planuvannya, 65, 304 –309. DOI: https://doi.org/10.32347/2076-815x.2021.76.138-149 (in Ukrainian)
Leshchenko N. А. (2017). Preservation of the «spirit of the place» in the revaluation of the historic small town. [Zberezhennya «dukhu mistsya» pry revaloryzatsiyi zabudovy istorychnoho maloho mista]. Visnyk Odesʹkoyi derzhavnoyi akademiyi budivnytstva ta arkhitektury, 67, 8 – 12. (in Ukrainian)
Blinova M. Y. (2016). Methodological foundations for the formation of socio-cultural identity in the architectural environment of a modern city. [Metodologicheskiye osnovy formirovaniya sotsiokul'turnoy identichnosti v arkhitekturnoy srede sovremennogo goroda] : dis. … d. arkh. Khar'kov, 373. (in Russian)
Cherkes B. S. (2006). National Identity in the Architecture of the Community Centers of the Capital City in the Minds of Ideological Determination. [Natsionalʹna identychnistʹ v arkhitekturi hromadsʹkykh tsentriv stolychnykh mist v umovakh ideolohichnoyi determinatsiyi]: avtoref. dys. … d. arkh. Lʹviv, 36. (in Ukrainian)
Gel Y. (2018). Place for people. [Mista dlya lyudey] Kyyiv, 280. (in Ukrainian)
DBN B.2.2-12:2019 (2019). Planning and development of territories. [Planuvannya ta zabudova terytoriy]. Kyyiv, 177. (in Ukrainian)
Holovatiuk A. (2020). Understanding the term of meme from the general and architectural point of view. SPACE & FORM, 44. 71 – 78. (in English)
Kanashina S. V. (2015). Semiotic nature of the Internet meme. Internet meme as a simulacrum. [Semioticheskaya priroda internet-mema. Internet-mem kak simulyakr]. Vestnik MGLU, 22 (733), 118-125. (in Russian)
Raevskiy A. E. (2021) I understand Japan. [Ya ponyal Yaponiyu]. Moskva, 352. (in Russian)
Meshcheryakov A. N. (2014). Become a Japanese. [Stat' yapontsem. Topografiya tela i yego priklyucheniya]. Moskva, 432. (in Russian)
Mikhalevsky D. V. (2016). Space and being. Digest of articles. [Prostranstvo i bytiye. Sbornik statey]. Sankt-Peterburg, 2016. 488. (in Russian)
Steiner E. S. (2011). Approaching Fujiyama. [Priblizheniye k Fudziyame]. Moscow, 359. (in Russian)
Rezanenko V. F. (2011). Problems of methodology of distant orientalism. Ukrainian orientalism. [Problemy metodolohiyi dalekoskhidnoyi oriyentalistyky. Ukrayinsʹka oriyentalistyka.]. Kyyiv, 200. (in Ukrainian)
Ivashko Y. V. (2013). Modern in the architecture of Japan. [Modern v arkhitekturi Yaponiyi]. Arkhitekturnyy visnyk KNUBA, 1, 31-36. (in Russian)
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 Головатюк Аліна
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
