ІСТОРИЧНІ ВІХИ СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТКУ ХАРКІВСЬКОЇ АРХІТЕКТУРНОЇ ШКОЛИ
DOI:
https://doi.org/10.32347/2077-3455.2022.62.15-28Ключові слова:
архітектурна освіта, ювілей, Харківська школа архітектури, Харківський інженерно-будівельний інститутАнотація
у зв'язку з 90-річчям архітектурного факультету Харківського національного університету будівництва та архітектури (ХНУБА) у статті досліджено основні віхи історії Харківської архітектурної школи.
Виникнення та етапи еволюції архітектурної освіти в Харкові показані в історичній перспективі від 2-ї пол. XVIII ст. Згадуються "Прибавочні класи" Харківського колегіуму, перша кафедра архітектури Харківського університету, Харківський технологічний інститут та Харківський художній інститут. Представлені видатні діячі, які сприяли становленню архітектурної освіти в Харкові.
Зазначається, що заснування у 1930 р. Харківського будівельного інституту (ХІБІ, нині ХНУБА) було пов'язане з інтеграцією вищої освіти у галузеву структуру "народного господарства". Простежуються зв’язки архітектурної школи ХІБІ з творчим середовищем столичного Харкова, однієї з провідних лабораторій архітектурного модернізму. Високі стандарти, встановлені архітектурою столичного періоду, реалізувались у повоєнному відновленні та розвитку центру Харкова, а потім у масовому індустріальному житловому будівництві.
У статті подано загальну характеристику розвитку та провідних діячів архітектурної школи у ІІ половині XX ст. Зазначається, що на початку третього десятиліття XXI ст. архітектурний факультет ХНУБА міцно займає позиції серед трьох провідних архітектурних шкіл України, поряд з КНУБА та Львівською політехнікою.
Посилання
Список джерел
Лейбфрейд А. Ю. Очерк истории архитектурного факультета [Рукопись]. Харьков, НТБ ХДТУБА, 1986. 69 с.
Киреева Н. А. История архитектурного образования в Харькове (конец XVII в. нач. 40-х гг. XX в.). Традиції та новації у вищій архітектурно-художній освіті. Харків: ХХПІ, 1997. С. 67–69.
Буряк А. П., Горожанкин В. К., Яровой А. В. Архитектурный вуз и производственная сфера. М.: Вопросы методологии. 1994. № 1–2. С. 69–82.
Яровой А. В. Высшее образование: историческая эволюция и управление развитием. Философские проблемы современного естествознания [республ. междуведомств. науч. сб.]. Харьков: Изд-во ХГУ, 1984. Вып. 57. С. 136–142.
Качемцева Л. В. Становление архитектурно-проектного дела в городах Слободской Украины (вторая половина XVIII — начало ХХ вв.): дис. канд. архит. Харьков: ХГТУСА, 2007. 219 с.
Буряк А. П. 20-е годы: включение системы образования в процесс огосударствления архитектурной деятельности. Повышение эффективности строительства: [тез. докл. 49-й науч.-технич. конф.]. Харьков: ХИСИ, 1994. С. 3.
Буряк О. П. Архітектурна школа у 30-50-і роки. А.С.С. № 2. Київ, 1998. С. 31–33.
Буряк А. П. Эволюция социальных смыслов советского образования: Статья 1: Период с 1945 г. до конца 1960-х. Традиції та новації у вищій архітектурно-художній освіті. Харків : ХДАДМ, 2000–2001. № 6–1. С. 35–42.
Буряк А. П. Эволюция социальных смыслов советского образования: Статья 2: Период с конца 1960-х гг. до начала ХХІ в. Традиції та новації у вищій архітектурно-художній освіті. Харків: ХДАДМ, 2001. № 2. С. 141–152.
Буряк О. П. Процеси та інститути відтворення архітектурного професіоналізму у вітчизняній архітектурі 2-ї пол. ХХ — поч. ХХІ ст.: дисертація ... д. архіт. Харків: ХНУБА, 2015. 387 с.
Буряк А. П., Хороян Н. П. Стили, школы и направления. Традиції та новації у вищій архітектурно-художній освіті. Харьков: ХХПІ, 1999–2000. № 6–1. – С. 148–153.
Хороян, Н. П. Харківська архітектурна школа в період формування і становлення: кінець ХІХ - перша третина ХХ ст: дисертація ... канд арх. Харків: ХНУБА, 2015. 206 с.
Акмен І. Р. Архітектурна просвіта громадськості в осередках української культури ХІХ — поч. ХХ ст.: дисертація ... канд. арх. Харків: ХНУБА, 2019. 385 с.
Акмен И. Р., Буряк А. П., Сенько Е. В. Роль педагогической деятельности Я. В. Столярова в формировании инженерно-строительных кадров в 20-х – 30-х гг. ХХ в. Науковий вісник будівництва. № 2 (76) 2014. С. 46–51.
Пундик Я. Л. Элементы поэтики художественного образа в начальном архитектурном образовании: дис. канд. архит. Харьков: ХГТУСА, 1999. 206 с.
Ремизова Е. И. Логические структуры композиционного языка архитектуры: дис. д. архит. Харьков: ХНУСА, 2014. 356 с.
Горожанкин В. К. Архитектуроведение и драматургический подход : Сообщение 3: Сценарное моделирование архитектурной среды. Традиції та новації у вищій архітектурно-художній освіті. Харків: ХХПІ, 2008. № 1, 2, 3. С. 197–200.
References
Leibfreid A. Yu. (1986). Essay on the history of the Faculty of Architecture [Manuscript]. Kharkiv, NTB HDTUBA. 69 p. (in Russian).
Kireeva N. A. (1997). The history of architectural education in Kharkiv (late 17th century, early 40s of the 20th century) [Istoryya arkhytekturnoho obrazovanyya v Kharʹkove (konets XVII v. – nach. 40-kh hh. XX v.)]. Tradytsiyi ta novatsiyi u vyshchiy arkhitekturno-khudozhniy osviti. Kharkiv: KhKHPI, pp. 67–69. (in Russian).
Buryak A. P., Gorozhankin V. K., Yarovoy A. V. (1994). Architectural university and industrial sphere. [Arkhitekturnyy vuz i proizvodstvennaya sfera]. M.: Voprosy metodologii. #1–2. pp. 69–82. (in Russian).
Yarovoy A. V. (1984). Higher education: historical evolution and development management. [Vyssheye obrazovaniye: istoricheskaya evolyutsiya i upravleniye razvitiyem]. Filosofskiye problemy sovremennogo yestestvoznaniya. Kharkіv: Publishing House of KhSU. Issue 57, pp. 136–142. (in Russian).
Kachemtseva L. V. (2007). Formation of architectural and design business in the cities of Sloboda Ukraine (second half of the 18th - early 20th centuries) [Stanovleniye arkhitekturno-proyektnogo dela v gorodakh Slobodskoy Ukrainy (vtoraya polovina XVIII — nachalo XX vv.)]: dis. cand. arch. Kharkiv: HGTUSA. 219 p. (in Russian).
Buryak A. P. (1994). 20s: inclusion of the education system in the process of nationalization of architectural activity. Improving the efficiency of construction: [abs. report 49th Scientific and Technical. conf.] [20-ye gody: vklyucheniye sistemy obrazovaniya v protsess ogosudarstvleniya arkhitekturnoy deyatel'nosti. Povysheniye effektivnosti stroitel'stva: [tez. dokl. 49-y nauch.-tekhnich. konf.]. Kharkiv: HISI. S. 3. (in Russian).
Buryak O. P. (1998). Architectural school in 30-50 years. [Arkhitekturna shkola u 30-50-i roky.]. A.S.S. No. 2. Kiev. S. 31–33. (in Ukranian).
Buriak A. P. (2000). Evolution of social meanings of Soviet education: Article 1: The period from 1945 to the end of the 1960s. [Évolyutsyya sotsyalʹnykh smyslov sovetskoho obrazovanyya: Statʹya 1: Peryod s 1945 h. do kontsa 1960-kh.]. Tradytsiyi ta novatsiyi u vyshchiy arkhitekturno-khudozhniy osviti. Kharkiv: KhDADM. № 6–1. Pp. 35–42. (in Russian).
Buriak A. P. (2001). The evolution of the social meanings of Soviet education: Article 2: The period since the late 1960s before the beginning of the 21th century. [Évolyutsyya sotsyalʹnykh smyslov sovet•skoho obrazovanyya: Statʹya 2: Peryod s kontsa 1960-kh hh. do nachala XXI v.]. Tradytsiyi ta novatsiyi u vyshchiy arkhitekturno-khudozhniy osviti. Kharkiv: KhDADM. No. 2. S. 141–152. (in Russian).
Buriak O. P. (2015). Processes and institutions of reproduction of architectural professionalism in domestic architecture of the 2nd half of 20th - beginning 21th century [Protsesy ta instytuty vidtvorennya arkhitekturnoho profesionalizmu u vitchyznyaniy arkhitekturi 2-yi pol. ХХ — poch. ХХІ st.]: dissertation ... d. arch. Kharkiv: KhNUBA. 387 p. (in Russian).
Buryak A.P., Khoroyan N.P. (1999–2000). Styles, schools and directions. [Styly, shkoly y napravlenyya]. Tradytsiyi ta novatsiyi u vyshchiy arkhitekturno-khudozhniy osviti. Kharkiv: KhKhPI. № 6–1. P. 148–153. (in Russian).
Khoroyan, N. P. (2015). Kharkiv architectural school in the period of formation and formation: the end of the 19th - the first third of the 20th century [Kharkivsʹka arkhitekturna shkola v period formuvannya i stanovlennya: kinetsʹ ХІХ - persha tretyna ХХ st.]: dissertation ... cand. arch. Kharkiv: KhNUBA. 206 p. (in Ukranian).
Akmen I. R. (2019). Architectural education of the public in the centers of Ukrainian culture of the 19th - early 20th centuries. [Arkhitekturna prosvita hromadsʹkosti v oseredkakh ukrayinsʹkoyi kulʹtury XIX — poch. XX st.]: dissertation ... cand. arch. Kharkiv: KhNUBA. 385 p. (in Ukranian).
Akmen I. R., Buryak A. P., Senko E. V. (2014). The role of pedagogical activity of Ya. V. Stolyarov in the formation of engineering and construction personnel in the 20s – 30s of 20th century [Rol' pedagogicheskoy deyatel'nosti Ya. V. Stolyarova v formirovanii inzhenerno-stroitel'nykh kadrov v 20-kh – 30-kh gg. XX v.]. Naukoviy vísnik budívnitstva. No. 2 (76), pp. 46–51. (in Russian).
Pundik Ya. L. (1999). Elements of the poetics of the artistic image in primary architectural education [Elementy poetiki khudozhestvennogo obraza v nachal'nom arkhitekturnom obrazovanii]: dis. cand. arch. Kharkiv: HGTUSA. 206 p. (in Russian).
Remizova E. I. (2014). Logical structures of the compositional language of architecture [Logicheskiye struktury kompozitsionnogo yazyka arkhitektury]: dis. d. arch. Kharkiv: KhNUSA. 356 p. (in Russian).
Gorozhankin V. K. (2008). Architectural studies and dramatic approach: Message 3: Scenario modeling of the architectural environment. [Arkhytekturovedenye y dramaturhycheskyy podkhod: Soobshchenye 3: Stsenarnoe modelyrovanye arkhytekturnoy sredy.]. Tradytsiyi ta novatsiyi u vyshchiy arkhitekturno-khudozhniy osviti. Kharkiv: KHKHPI. No. 1, 2, 3. S. 197–200. (in Russian).
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 Буряк Олександр, Хороян Наталія, Куценко Тетяна
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
