АРХІТЕКТУРНІ КОМПОНЕНТИ ПАРКОВОГО СЕРЕДОВИЩА ЯК ІНДИКАТОРИ ВПЛИВУ СОЦІОКУЛЬТУРНИХ ЧИННИКІВ НА ЕСТЕТИЧНІ ПРЕФЕРЕНЦІЇ
DOI:
https://doi.org/10.32347/2077-3455.2021.61.191-204Ключові слова:
естетичне сприйняття, архітектурні компоненти паркового середовища, соціокультурний аспектАнотація
У статті окреслено значення архітектурних компонентів паркового середовища як індикаторів впливу соціокультурних чинників на естетичні преференції.
Для проведення дослідження було залучено 60 осіб, вік яких коливається в межах від 22 до 74 років. Респондентів було розподілено на дві вікові групи по 30 осіб: молоді люди – 22-34 роки (середній вік 23,9 років); зрілі люди – 46-74 роки (середній вік 58,9 років). В межах дослідження застосовано вільний асоціативний експеримент, в ході якого респонденти розподіляли 45 світлин пейзажів з 18 парків світу на три, однакові за кількістю, групи відповідно до власних симпатій і самостійно визначали чинники, які вплинули на рішення віднести їх до групи привабливих, нейтральних або непривабливих.
Позитивний вплив на естетичні преференції виявлено зі сторони історичних будівель та споруд на зрілих респондентів, разом із його нейтральною дією на молодих. Поряд із тим, відмічено нейтральне відношення групи зрілих респондентів до монументів радянської доби та негативне – у молоді. Подібним є вплив абстрактних скульптур на естетичне сприйняття як молодих, так і зрілих респондентів, що має негативний характер. Проте, суттєвішим є негативний вплив даних елементів на естетичні преференції зрілих респондентів.
Узагальнюючи результати досліджень естетичних преференцій та чинників, які впливають на їх формування, доцільно зауважити на важливості архітектурних компонентів, а також значенні їх ідеологічного контексту. Поряд із подібністю впливу на естетичні преференції ознак паркового середовища виявлено відмінності, пов’язані із соціокультурним впливом на формування естетичного досвіду.
Посилання
Список використаних джерел
Иконников А. В. Искусство, среда, время: Эстетическая организация городской среды. Москва : Советский художник, 1985. 336 с.
Косаревська Р. О. Алегорично-символічні означення архітектурно-пейзажних композицій парку «Олександрія». Сучасні проблеми архітектури та містобудування. Вип. 47. 2017. С. 190-194.
Косаревська Р. О. Семіотична реконструкція архітектурно-пейзажної композиції Уманського Царициного саду (частина 1). Сучасні проблеми архітектури та містобудування. Вип. 19. 2008. С. 17-121.
Спиридонова Л. К. Асоціативний експеримент як засіб дослідження образу світу. Науково-практичний журнал Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського. – 2015. Вип. 1. – С. 152-158.
Bell S. Elements of Visual Design in the Landscape Second Edition. London and New York: Spon Press, 2004. – 220 p.
Bell S. Landscape: Pattern, Perception, and Process. London: Taylor & Fracis, 1999. – 344 p.
Dramstad W. E., Tveit M. S., Fjellstad W. J., Fry G. L. A. Relationships between visual landscape preferences and map-based indicators of landscape structure. Landscape and Urban Planning. 2006, Vol. 78(4). – P. 465-474.
Hofmann M., Westermann J. R., Kowarik I., van der Meer E. Perceptions of parks and urban derelict land by landscape planners and residents. Urban Forestry & Urban Greening. 2012. Vol. 11 (3). – P. 303-312.
Jankovic N. Architectural Terri(s)tories: Jajinci Memorialm Park in Belgrade. AM Journal. 2017. – No. 12. – P. 81-98.
Kane P. S. Assessing Landscape Attractiveness: a comparative test of two new method. Applied geography. Chapter 1. 1981. P. 77–96.
Oleksiichenko N., Gatalska N. Methodological approaches to assess the aesthetics of park environment. Forestry Ideas. 2018. Vol. 24, № 2 (56). – P. 141–162.
Palmer J. F., Hoffman R. E. Rating reliability and representatijn validity in scenic landscape assessment. Landscape and Urban Planning. 2001. – Vol. 54. P. 149-161.
Polat A. T., Akay A. Relationships between the visual preferences of urban recreation area users and various landscape design elements. Urban Forestry & Urban Greening. 2015. – Vol. 14, No 3. P. 573-582.
Shelby B., Harris R. Comparing methods for determining visitor evaluations of ecological impacts – site visits, photographs, and written descriptions. Journal of Leisure Research. 1985. – Vol. 17, No 1. P. 57-67.
References:
Ykonnykov, A. V. (1985). Iskusstvo, sreda, vremia: Esteticheskaia organizatciia gorodskoi sredy. [Art, environment, time: urban environment encyclopedia]. Moskva : Sovetskyi khudozhnyk. (in Russian).
Kosarevska, R. O. (2017). Alehorychno-symvolichni oznachennia arkhitekturno-peizazhnykh kompozytsii parku «Oleksandriia». [The allegorical and symbolic definitions of the architectural and landscape compositions of «Alexandria» Park] Suchasni problemy arkhitektury ta mistobuduvannia. 47. 190-194. (in Ukrainian).
Kosarevska, R. O. (2008). Semiotychna rekonstruktsiia arkhitekturno-peizazhnoi kompozytsii Umanskoho Tsarytsynoho sadu (chastyna 1). [Semiotic reconstruction of the architectural and landscape composition of Uman Tsaritsyn garden (part 1)]. Suchasni problemy arkhitektury ta mistobuduvannia. 19, 17-121. (in Ukrainian).
Spyrydonova, L. K. (2015). Asotsiatyvnyi eksperyment yak zasib doslidzhennia obrazu svitu [An associative experiment as a tool for exploring the image of the world]. Naukovo-praktychnyi zhurnal Pivdennoukrainskoho natsionalnoho pedahohichnoho universytetu imeni K. D. Ushynskoho, 1, 152-158. (In Ukrainian).
Bell, S. (2004). Elements of Visual Design in the Landscape Second Edition. London and New York: Spon Press. (in English).
Bell, S. (1999). Landscape: Pattern, Perception, and Process. London: Taylor&Fracis. (in English).
Dramstad, W. E., Tveit, M. S., Fjellstad, W. J., Fry G. L. A. (2006). Relationships between visual landscape preferences and map-based indicators of landscape structure. Landscape and Urban Planning. 78(4), 465-474. (in English).
Hofmann, M., Westermann, J. R., Kowarik I., van der Meer, E. (2012) Perceptions of parks and urban derelict land by landscape planners and residents. Urban Forestry & Urban Greening. 11 (3), 303-312. (in English).
Jankovic, N. (2017). Architectural Terri(s)tories: Jajinci Memorialm Park in Belgrade. AM Journal, 12, 81-98. (in English).
Kane P. S. Assessing Landscape Attractiveness: a comparative test of two new method. Applied geography. Chapter 1. 1981. P. 77–96. (in English).
Oleksichenko, N., Gatalska, N. (2018). Methodological approaches to assess the aesthetics of park environment. Forestry Ideas. 24, 2 (56). 141–162. (in English).
Palmer, J. F., Hoffman, R. E. (2001). Rating reliability and representatijn validity in scenic landscape assessment. Landscape and Urban Planning. 54, 149-161. (in English).
Polat, A. T., Akay, A. (2015). Relationships between the visual preferences of urban recreation area users and various landscape design elements. Urban Forestry & Urban Greening. 14 (3), 573-582. (in English).
Shelby, B., Harris, R. (1985). Comparing methods for determining visitor evaluations of ecological impacts – site visits, photographs, and written descriptions. Journal of Leisure Research. 17 (1), 57-67. (in English).
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 Гатальська Надія, Колєнкіна Марина
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
