ФОРМАЛЬНЕ ВИРАЖЕННЯ САКРАЛЬНОГО ПРОСТОРУ У ТВОРЧОСТІ КАРЛА МОЗЕРА
DOI:
https://doi.org/10.32347/2077-3455.2021.61.32-41Ключові слова:
формоутворення, сакральний простір, сакральна архітектура, традиція, архітектурний модернізм, символ, мистецтвоАнотація
У статті проаналізовано наслідування традиційних історичних форм у формотворенні сакрального простору.
Представлено основні приклади світового архітектури, які частково, або повністю копіюють історичні форми.
Репрезентовано розвиток сакральної архітектури епохи модернізму у її наслідуванні.
Представлено феномен сприйняття у певних видимих фігурах предметів вираз більш загальної ситуації, вираз певного типу поглядів або колективних переконань.
Розглянуто використання традиційних форм в модерністській архітектурі, які в той же час не є повною відмовою від модерністських уподобань, але також спробою по новому трактувати геометрію традиційних історичних форм.
Представлено поєднання національного ландшафту та місцевої специфіки та європейських усталених традиційних форм сакрального простору.
Розглянуто протиріччя у сприйнятті сакрального простору та прочитання символіки його змісту.
Також представлено спробу адаптувати принципи модернізму до потреб формотворення сакрального простору, в якому після призупинення історичних знань шукається суть досліджуваного явища, що розуміється як його незмінна риса.
Релігія, мистецтво, наука, мова представленні як форми мислення людини про реальність із формами гносеологічно зрозумілого символу.
Виявлено необхідність враховувати взаємозв'язок між певними формами та повідомленнями, що через них передаються у формотворенні сакрального простору.
Виокремлено символи, що вказують не на сакральну реальність, а на певні інтелектуальні тенденції, соціальні ситуації чи вирази культури.
Посилання
Література
Cezary Wąs, Sacrum w architekturze, „Architectus”, Wydział Architektury Politechniki Wrocławskiej. 2002. s. 39–48.
Cezary Wąs, Symbolika czasu w architekturze sakralnej. Elżbieta Przybył Religia wobec historii, historia wobec religii, Zakład Wydawniczy NOMOS, Kraków 2006, s. 437–447.
Hermann Baur, Die Antonius kirche, eine Wende im Kirchenbau der Schweiz, [w:] 50 Jahre St. Anton Basel 1927–1977, s. 28.
Jules Coulin, Die St. Antonius- -Kirche in Basel, „Heimatschutz” 1927, t. 22, s. 45
Edwin Heathcote, Iona Spens, Church builders, Academy Editions, London – Chichester 2001.
Robert Hess, Die neue St. Anto- niuskirche in Basel, „Schweizerische Rundschau” 1927/1928, t. 27, s. 484, s. 257–264.
Franz Schultze, Philip Johnson. Leben und Werk, przeł. Alfred A. Knopf, Springer-Verlag, Wien. 1996. s. 381.
Fabrizio Brentini, Bauen für Kirche. Katholischer Kirchenbau des Jahrhunderts in der Schweiz, Edition SSL [Schweizerische St. Lukasgesselschaft], Luzern 1994.
Liliia Gnatiuk, Metal and iron construction in sacral space shaping / L. Gnatiuk, H. Novik, M. Melnyk // IOP Conference Series: Materials Science and Engineering. - 2020. - V. 953(1). - P. 10 DOI: 10.1088/1757-899X/953/1/012078 ISSN: 1757-8981
Liliia Gnatiuk, AESTHETICS SHAPING SACRED SPACE/ Gnatiuk L., Terletska M. // Theory and practiсe of design. Collection of scientific papers. – Issue 11. Technical aesthetics. – К.: NAY, 2017. – C. 42–56.
Stanislaus von Moos, Karl Moser und die moderne Architektur, [w:] Fünf Punkte in der Architekturgeschich- te. Festschrift für Adolf Max, Institut für Geschichte und Theorie der Architek- tur, Basel–Boston–Stuttgart 1985, s. 263
Herber t Muck , Die neue katholische Kirchenbau um 1930. Entwicklungen in der deutschsprachigen Gebieten im Lichte zeitgenössischer Quellen, Innsbruck 1959, s. 39.
Popiel Jan SJ, Sakralny wyraz dawnych i współczesnych form architektury sakralnej, „Ruch Biblijny i Liturgiczny”, 3, 1984, s. 225–229.
Randall S. Lindstron, Creativity and contradiction. European churches since. 1970, Foreword by Robert H. Schuller, American Institute of Architects Press, Washington D.C. 1988.
Steven J. Schloeder, Architecture in Communion. Implementing the Second Vatican Council through Liturgy and Architecture, Ignatius Press, San Francisco 1998. s. 48-225.
Гнатюк Л.Р. Протиріччя у формуванні художнього образу сакрального простору в архітектурі ХХ століття. Сучасні проблеми архітектури та містобудування. Науково-технічний збірник. – Вип. 56. – К.: КНУБА, 2020. – C. 17–31.
Гнатюк Л.Р. Роль мистецтва та символу у формуванні сакрального простору. Сучасні проблеми архітектури та містобудування. Науково-технічний збірник. – Вип. 58. – К.: КНУБА, 2020. – C. 26–42. DOI: 10.32 347/2077-3455.2020.58.32-47
References
Cezary Wąs, Sacrum w architekturze, „Architectus”, Wydział Architektury Politechniki Wrocławskiej, 12, 2002, 2, s. 39–48. (in Polish).
Cezary Wąs, Symbolika czasu w architekturze sakralnej, [w:] Elżbieta Przybył (red.), Religia wobec historii, historia wobec religii, Zakład Wydawniczy NOMOS, Kraków 2006, s. 437–447. (in Polish).
Hermann Baur, Die Antonius kirche, eine Wende im Kirchenbau der Schweiz, [w:] 50 Jahre St. Anton Basel 1927–1977, s. 28. (in German).
Jules Coulin, Die St. Antonius-Kirche in Basel, „Heimatschutz” 1927, t. 22, s. 45. (in German).
Edwin Heathcote, Iona Spens, Church builders, Academy Editions, London – Chichester 2001. (in English).
Robert Hess, Die neue St. Anto- niuskirche in Basel, „Schweizerische Rundschau” 1927/1928, t. 27, s. 484, s. 257–264. (in German).
Franz Schultze, Philip Johnson. Leben und Werk, przeł. Alfred A. Knopf, Springer-Verlag, Wien. 1996. s. 381. (in German).
Fabrizio Brentini, Bauen für Kirche. Katholischer Kirchenbau des Jahrhunderts in der Schweiz, Edition SSL [Schweizerische St. Lukasgesselschaft], Luzern 1994. (in German).
Liliia Gnatiuk, Metal and iron construction in sacral space shaping / L. Gnatiuk, H. Novik, M. Melnyk // IOP Conference Series: Materials Science and Engineering. - 2020. - V. 953(1). - P. 10 DOI: 10.1088/1757-899X/953/1/012078 ISSN: 1757-8981 (in English).
Liliia Gnatiuk, AESTHETICS SHAPING SACRED SPACE/ Gnatiuk L., Terletska M. // Theory and practiсe of design. Collection of scientific papers. – Issue 11. Technical aesthetics. – К.: NAY, 2017. – C. 42–56. (in English).
Stanislaus von Moos, Karl Moser und die moderne Architektur, [w:] Fünf Punkte in der Architekturgeschich- te. Festschrift für Adolf Max, Institut für Geschichte und Theorie der Architek- tur, Basel–Boston–Stuttgart 1985, s. 263 (in German).
Herber t Muck , Die neue katholische Kirchenbau um 1930. Entwicklungen in der deutschsprachigen Gebieten im Lichte zeitgenössischer Quellen, Innsbruck 1959, s. 39. (in German).
Popiel Jan SJ, Sakralny wyraz dawnych i współczesnych form architektury sakralnej, „Ruch Biblijny i Liturgiczny”, 3, 1984, s. 225–229. (in Polish).
Randall S. Lindstron, Creativity and contradiction. European churches since. 1970, Foreword by Robert H. Schuller, American Institute of Architects Press, Washington D.C. 1988. (in English).
Steven J. Schloeder, Architecture in Communion. Implementing the Second Vatican Council through Liturgy and Architecture, Ignatius Press, San Francisco 1998. s. 48-225. (in English).
Gnatіuk L.R. Contradictions in the Formation of the Artistic Image of Sacred Space in XX Century architecture. Suchasni problemy arkhitektury ta mistobuduvannja. Naukovo-tekhnichnyj zbirnyk. –Vyp. 56. – K.: KNUBA, 2020. –C. 17–31. DOI: https://doi.org/10.32347/2077-3455.2020.56.17-31. (in Ukrainian).
Gnatіuk L.R. The role of art and symbol in the formation of sacred space.. Suchasni problemy arkhitektury ta mistobuduvannia. Naukovo-tekhnichnyi zbirnyk. – Vyp. 58. – K.: KNUBA, 2020. – C. 26–42. DOI: 10.32 347/2077-3455.2020.58.32-47 (in Ukrainian).
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 Гнатюк Лілія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
