МЕЖОВИЙ ПРОСТІР ЖИТЛОВОГО БУДИНКУ, ЯК ЕЛЕМЕНТ СОЦІО-ПСИХОЛОГІЧНОГО КОМФОРТУ МЕШКАНЦІВ МІСТА: ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ, ХАРАКТЕРИСТИКА, ОЗНАКИ
DOI:
https://doi.org/10.32347/2077-3455.2021.60.152-165Ключові слова:
межові простори житлових будинків, соціальна активність житлового середовища, прибудинкова територія, елементи благоустрою вулиці, житлові будинкиАнотація
В даній публікації висвітлено поняття межовий простір міста, як умовна зона безпосереднього контакту різних соціальних груп біля багатоповерхових житлових будинків. На основі аналізу вітчизняних та закордонних наукових праць даної тематики, уточнено характерні межі дослідження понять соціально-активний межовий простір та прибудинковий простір, виділено спільні та відмінні риси їх просторової ідентифікації. Уточнено структуру межових просторів міста, при якій характеристика соціально-активних межових просторів проводиться на 3 рівнях. В результаті аналізу світового та вітчизняного досвіду проектування межових просторів запропоновано типові моделі формування межових просторів міста.
Посилання
Cписок джерел
Gehl J. Cities for people. Washington, DC: Island Press, 2010. 230 p.
Ratti C., Raydan D. Steemers K. Building form and environmental performance: archetypes, analysis and an arid climate. Energy and Buildings, 2003. 35 (1). P. 49–59.
Зінов’єва О.С. Безбар’єрне проектування, як елемент екологічного підходу до формування архітектурного середовища. Cучасні проблеми архітектури та містобудування. К: КНУБА, 2020. Вип. 56. С. 203-205. DOI: 10.32347/2077-3455.2020.56.203-217
Ellard C. Places of the Heart: The Psychogeography of Everyday Life. Bellevue Literary Press, 2015. P. 45-49
Agarwal S., Verma S., Vishvakarma K., Kothiwal K. Urban Vegetable Gardening Brings Greening to Slum Environment and Helps Mitigate Climate Change Effects. Advances in 21st Century Human Settlements. Springer, 2021. P. 73-85. DOI:10.1007/978-981-15-5608-1_7
Alexander Chr. A city is not a tree. Architecture forum, 1965, Vol.1. Pp.58-62.
Koolhaas R . What happened to urbanism?. The Monicelli Press. New York, 1995. P. 959-971.
Габрель М.М., Габрель М.М. Шкідливість і толерантність, як властивості архітектури. Містобудування та територіальне планування. К: КНУБА, 2020. Вип.73. С.52-55. DОI: 10.32347/2076-815х.2020.73.52-77
Angelidou M. “Smart Cities: A Conjuncture of Four Forces,” Cities 47, 2015. pp. 95–106. DOI: 10.1016/j.cities.2015.05.004
Abarca J.B. The periphery of the German city: From the garden city to the modern Siedlung. VLC Arquitectura, 2020. Vol.7 (1). P. 1-32 DOI: 10.4995/VLC.2020.10994
Garrido. D.A. The influence of Leberecht Migge in the creation of the modern productive Siedlungen. VLC Arquitectura, 2018. 5 (2), pp. 29-58. DOI: 10.4995/vlc.2018.8641
Griffen C. (Sub)urban hybrid housing: Rethinking the city with healthy, sustainable housing. Plan Journal, 2020. Vol.5 (2). pp. 407 - 424. DOI: 10.15274/tpj.2020.05.02.2
Дьомін М.М., Маршал Т., Габрель М.М. Метрополії Лодзі та Львова: особливості формування і розвитку. Сучасні проблеми архітектури та містобудування. К: Київ, 2020. Вип. 56. С. 174 - 180. DOI: doi.org/10.32347/2077-3455.2020.56.174-203
Клюшніченко Є.Є. Управління містом: навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. К.: Київ. нац. ун-т буд-ва і архіт., 2003. 259 c.
Яценко В.О. Агломерація як об’єднання локальних групових систем (територіальних громад). Містобудування та територіальне планування. К.: КНУБА, 2017. Вип. 64. С. 459–465.
Korcelli P. Aglomeracje miejskie w systemach osadniczych. Przegląd Geograficzny. 1976. № 48, 4. S. 589–598.
Тімохін В.О. Проблеми і шляхи гармонізації міського розвитку. Строительство, материаловедение, машиностроение. Сб. научн. тр. Вып. 32, ч. 2 «Архитектура». – Днепропетровск.: ПГАСА, 2004. – С. 37-42.
References
Gehl J. (2010). Cities for people. Washington, DC: Island Press, 230 p. (in English)
Ratti C., Raydan D. Steemers K. (2003). Building form and environmental performance: archetypes, analysis and an arid climate. Energy and Buildings, 2003. 35 (1). P. 49–59. (in English)
Zinovieva O.S. (2020). Barrier-free design as an element of an ecological approach to the formation of the architectural environment. [Bezbarierne proektuvannia, yak element ekolohichnoho pidkhodu do formuvannia arkhitekturnoho seredovyshcha. Cuchasni problemy arkhitektury ta mistobuduvannia]. K: KNUBA, Vyp. 56. S. 203-205. DOI: 10.32347/2077-3455.2020.56.203-217 (in Ukrainian)
Ellard C. (2015). Places of the Heart: The Psychogeography of Everyday Life. Bellevue Literary Press, P. 45-49 (in English)
Agarwal S., Verma S., Vishvakarma K., Kothiwal K. (2021). Urban Vegetable Gardening Brings Greening to Slum Environment and Helps Mitigate Climate Change Effects. Advances in 21st Century Human Settlements. Springer, P. 73-85. DOI:10.1007/978-981-15-5608-1_7 (in English)
Alexander Christofer. (1965). A city is not a tree. Architecture forum, Vol.1. Pp.58-62. (in English)
Koolhaas R. (1995). What happened to urbanism?. The Monicelli Press. New York, 1995. P. 959-971. (in English)
Habrel M.M., Habrel M.M. (2020). Harmfulness and tolerance as properties of architecture. [Shkidlyvist i tolerantnist, yak vlastyvosti arkhitektury]. Mistobuduvannia ta terytorialne planuvannia. K: KNUBA, 2020. Vyp.73. S.52-55. DOI: 10.32347/2076-815kh.2020.73.52-77 (in Ukrainian)
Angelidou M. (2015). “Smart Cities: A Conjuncture of Four Forces,” Cities 47, pp. 95 – 106. DOI: 10.1016/j.cities.2015.05.004 (in English)
Abarca J.B. (2020). The periphery of the German city: From the garden city to the modern Siedlung. VLC Arquitectura, Vol.7 (1). P. 1-32 DOI: 10.4995/VLC.2020.10994 (in English)
Garrido. D.A. (2018). The influence of Leberecht Migge in the creation of the modern productive Siedlungen. VLC Arquitectura, 5 (2), pp. 29-58. DOI: 10.4995/vlc.2018.8641 (in English)
Griffen C. (2020). (Sub)urban hybrid housing: Rethinking the city with healthy, sustainable housing. Plan Journal, Vol.5 (2). pp. 407-424. DOI: 10.15274/tpj.2020.05.02.2 (in English)
Domin M.M., Marshal T., Habrel M.M. (2020). Metropolises of Lodz and Lviv: features of formation and development. [Metropolii Lodzi ta Lvova: osoblyvosti formuvannia i rozvytku. Suchasni problemy arkhitektury ta mistobuduvannia]. K: Kyiv, Vyp. 56. S.174-180. DOI: doi.org/10.32347/2077-3455.2020.56.174-203 (in Ukrainian)
Kliushnichenko Y.I. (2003). City management. [Upravlinnia mistom: navch. posib. dlia stud. vyshch. navch. zakl.] K.: Kyiv. nats. un-t bud-va i arkhit., 259 c. (in Ukrainian)
Iatsenko V.O. (2017). Agglomeration as an association of local group systems (territorial communities). [Ahlomeratsiia yak obiednannia lokalnykh hrupovykh system (terytorialnykh hromad)]. Mistobuduvannia ta terytorialne planuvannia. K.: KNUBA, Vyp. 64. S. 459–465. (in Ukrainian)
Korcelli P. (1976). City agglomerations in settlement systems. Geographic overview. [Aglomeracje miejskie w systemach osadniczych]. Przegląd Geograficzny. № 48, 4. S. 589–598. (in Polska)
Timokhin V.O. (2004). Problems and ways of harmonization of urban development. [Problemy i shliakhy harmonizatsii miskoho rozvytku] Stroytelstvo, materyalovedenye, mashynostroenye. Sb. nauchn. tr. Vyp. 32, ch.2 «Arkhitektura». – Dnepropetrovsk.: PHASA, 2004. – S.37-42. (in Ukrainian)
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 Смадич Іван, Капеліст Вікторія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
