АРХІТЕКТУРА НОВОІСПАНСЬКИХ МОНАСТИРІВ ХVІ СТОЛІТТЯ
DOI:
https://doi.org/10.32347/2077-3455.2020.58.95-104Ключові слова:
історико-архітектурне дослідження, архітектура ХVІ століття, архітектура новоіспанських монастирів, архітектурна програма та стилі в колоніальній МексиціАнотація
У статті представлені результати історико-архітектурного дослідження, метою якого було розкрити основні ознаки архітектури новоіспанських монастирів ХVІ століття, зокрема виділити елементи ідеології іспанської корони та католицької церкви, що пропагувалися через архітектурні споруди. Автори встановили компоненти архітектурної програми та стилів новоіспанських монастирів ХVІ століття, висвітлили, як відбувався процес творчого осмислення майбутньої споруди та її будівництва, які матеріали використовувалися. Проведене дослідження дозволило виділити такі п’ять типів релігійної новоіспанської архітектури ХVІ століття: первісні форми, яким бракує орнаментального стилю, Це найбільш елементарний та рідкісний стиль, не обов’язково античний. Він характеризується тим, що ні на дверних отворах, ані на вікнах хору не використано жодної прикраси, навіть у косяках. Другим типом релігійної новоіспанської архітектури є той, що комбінує у собі в гібридному розумінні різні стилі, включаючи середньовічні, мудехарські та класичні елементи. Це так зване мистецтво текіткі (Tequitqui). До третього типу належить платескна форма. Четвертий включає в себе пуристичні та герреріанські форми. Мова йде про гуманістичне мистецтво, вищу елегантність, досконалу корекцію та стриманість. Це стиль, який не допускає впливу будь-якого іншого. Нарешті, класицистичні або академічні форми. Цей стиль вільно поєднує класицистичні форми, іноді наближаючись до стилю плашетки, а іноді до стилю пуризму, проте не є копією жодного з них, оскільки демонструє певні спотворення та зміни, часто виконані дещо манерно. Автори дійшли висновку, що загалом архітектуру новоіспанських монастирів ХVІ століття можна віднести до стилістичної приналежності західній (в основному, європейській) культурі означеного історичного періоду, відображаючи, головним чином, її класичні форми (конструкція, моделі, стилістичні канони та архітектурні прийоми). Проте, в окремі зразки монастирських будівель були привнесені елементи культури корінних індіанських народів (деталі обрядів, концепція простору, священне злиття природи з матеріалами, перетвореними людиною, тощо). Однак, безумовно, стосовно конструкцій, моделей, стилістичних канонів та архітектурних зразків класичні форми переважають, хоча і мають багато варіацій.
Посилання
References
ACTOPAN (1978). Guía oficial, México: SEP-INAH, Instituto Nacional de Antropología e Historia, 280 p.
Barrio-Lorenzo F. (1920). Ordenanzas y Gremios de la Nueva España, México: Secretaria de Gobernación, 165 p.
Kubler G. (1992). Arquitectura mexicana del siglo XVI, México: Fondo de Cultura Económica, 426 p.
Kubler G. (1986). Mano de obra indígena en la construcción eclesiástica, en Bauer, A.J. (Comp.) La iglesia en la economía de América Latina, siglos XVI al XI, México: INAH, pp. 131—156.
López-de-Gómara F. (1954). Historia General de las Indias, 2 vols., Barcelona: Ed. Porrúa, 468 p.
Los Diez Libros de Arquitectura (2008). Marco Lucio Vitruvio Polion, Libro IV, Madrid: Ed. Alianza.
Ricard R. (1986). La Conquista Espiritual de México, Trad. Ángel Ma. Garibay, México: FCE, 320 p.
Rojas P. (1981). Historia General del Arte Mexicano, México: Ed. Hermes, 660 p.
Sebastián S. (1985). Arte Iberoamericano, Madrid: Ed. Espasa Calpe, 482 p.
Toussaint M. (1990). Arte colonial de México, México: UNAM, 530 p.
Vargas-Lugo E. (1986). Portadas religiosas en México, México: UNAM, 337 p.
Wittkower R. (1998). Architectural Principles in the Age of Humanism, 2nd Edition, N.Y.: John Wiley & Sons.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Флорес-Гарсія Лаура Гемма, Жижко Олена Анатоліївна
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).