АРХІТЕКТУРА НОВОІСПАНСЬКИХ МОНАСТИРІВ ХVІ СТОЛІТТЯ

Анотація

У статті представлені результати історико-архітектурного дослідження, метою якого було розкрити основні ознаки архітектури новоіспанських монастирів ХVІ століття, зокрема виділити елементи ідеології іспанської корони та католицької церкви, що пропагувалися через архітектурні споруди. Автори встановили компоненти архітектурної програми та стилів новоіспанських монастирів ХVІ століття, висвітлили, як відбувався процес творчого осмислення майбутньої споруди та її будівництва, які матеріали використовувалися. Проведене дослідження дозволило виділити такі п’ять типів релігійної новоіспанської архітектури ХVІ століття: первісні форми, яким бракує орнаментального стилю, Це найбільш елементарний та рідкісний стиль, не обов’язково античний. Він характеризується тим, що ні на дверних отворах, ані на вікнах хору не використано жодної прикраси, навіть у косяках. Другим типом релігійної новоіспанської архітектури є той, що комбінує у собі в гібридному розумінні різні стилі, включаючи середньовічні, мудехарські та класичні елементи. Це так зване мистецтво текіткі (Tequitqui). До третього типу належить платескна форма. Четвертий включає в себе пуристичні та герреріанські форми. Мова йде про гуманістичне мистецтво, вищу елегантність, досконалу корекцію та стриманість. Це стиль, який не допускає впливу будь-якого іншого. Нарешті, класицистичні або академічні форми. Цей стиль вільно поєднує класицистичні форми, іноді наближаючись до стилю плашетки, а іноді до стилю пуризму, проте не є копією жодного з них, оскільки демонструє певні спотворення та зміни, часто виконані дещо манерно. Автори дійшли висновку, що загалом архітектуру новоіспанських монастирів ХVІ століття можна віднести до стилістичної приналежності західній (в основному, європейській) культурі означеного історичного періоду, відображаючи, головним чином, її класичні форми (конструкція, моделі, стилістичні канони та архітектурні прийоми). Проте, в окремі зразки монастирських будівель були привнесені елементи культури корінних індіанських народів (деталі обрядів, концепція простору, священне злиття природи з матеріалами, перетвореними людиною, тощо). Однак, безумовно, стосовно конструкцій, моделей, стилістичних канонів та архітектурних зразків класичні форми переважають, хоча і мають багато варіацій.