АРХІТЕКТУРА АКТИВНОГО ДОВГОЛІТТЯ: СУЧАСНІ МОДЕЛІ ЖИТЛА ДЛЯ ЛЮДЕЙ ПОХИЛОГО ВІКУ
DOI:
https://doi.org/10.32347/2077-3455.2020.57.270-286Ключові слова:
старіння населення, будинки пристарілих, житлові комуни, мультигенераційне житло, соціальна підтримка, активне довголіття.Анотація
У статті розглянуто сучасні архітектурні практики та особливості організації житлового середовища для літніх людей в контексті проблем, пов’язаних із глобальним старінням суспільства. Старіння населення та трансформація традиційної сімейної моделі збільшує роль соціальної підтримки і створює необхідність пошуку альтернативних моделей житла для задоволення потреб «нової» домінуючої групи. Пропозиції варіюються від самостійного проживання в індивідуальних будинках або квартирах до переходу в інтернатні заклади з цілодобовим доглядом. Незалежно від культурних, соціальних і фінансових факторів, абсолютна більшість літніх людей намагається докладати максимальних зусиль, аби обслуговувати себе самостійно і вважає за краще старіти вдома. Однак вікові фізіологічні зміни та соціальна ізоляція можуть зробити такий вибір для них небезпечним. Ризики може зменшити житлове середовище, архітектура якого забезпечує для літніх людей доступність та безпеку та сприяє соціальній згуртованості. Пошук таких рішень є альтернативою будинкам пристарілих і спробою утримати людей похилого віку в їх звиклому міському оточенні. Найпоширенішим сучасним планувальним методом є системне поєднання житла та різних громадських просторів для сприяння активності та взаємодії старших мешканців, а також інтеграції жителів різних поколінь чи соціальних груп. Паралельно спостерігається все більша увага до таких інноваційних форм проживання літніх людей, як житлові співтовариства - альтернативне житло, яке створюється за участю самих літніх громад для забезпечення взаємної підтримки без шкоди для приватності користувачів. В роботі також досліджується, якими є переваги і недоліки існуючих моделей житла для літніх людей і які просторові рішення відповідають сучасним тенденціям та потребам старіючого українського суспільства.
Посилання
Список використаних джерел
Statement to the press by Dr Hans Henri P. Kluge, WHO Regional Director for Europe, 23 April 2020, Copenhagen, Denmark URL:http://www.euro.who.int/en/health-topics/health-emergencies/coronavirus-covid-19/statements/statement-invest-in-the-overlooked-and-unsung-build-sustainable-people-centred-long-term-care-in-the-wake-of-covid-19)
Розпорядження Кабінету Міністрів України від 11.01.2018 № 10-р, Про схвалення Стратегії державної політики з питань здорового та активного довголіття населення на період до 2022 року.
Наказ Міністерства праці та соціальної політики України 29.12.2001 N 549, Про затвердження типових положень про будинки-інтернати (пансіонати) для громадян похилого віку, інвалідів та дітей.
Розпорядження Кабінету Міністрів України від 13.03.2013 № 208-р, Про затвердження плану заходів на 2013-2016 роки щодо реалізації Стратегії реформування системи надання соціальних послуг.
Крундышев Б.Л. Вопросы архитектурной геронтологии (предпосылки появления) // Вестник гражданских инженеров. М, 2015. № 1 (48). С. 36–42.
Куцевич В.В. Вопросы формирования безбарьерной среды жизнедеятельности // Жилищное строительство. М, 2001. № 5. С.13-15.
Бармашина Л.М. Універсальний дизайн як складова соціальної екології. Сучасні проблеми архітектури і містобудування. К.: КНУБА, 2015. Вип. 40. С. 341-348.
Matthias Hollwich, Matthew Hoffman. New Aging’: Designing Architecture for All Ages. Architectural Design. 2014. 84(2). Р.20-28. doi:10.1002/ad.1724
Maria Bielak. Optymalne środowisko życia i zamieszkania w ośrodkach pobytu stałego dla osób starszych. Wydawnictwo Politechniki Śląskiej. Gliwice,2011. C. 253-261
А. В. Губанов, А. В. Чирва. Тенденции формирования современной архитектуры домов престарелых. Збірник наукових праць ДонНАБА, 2017. № 2(7) C. 74-83
Francesca Birks, Katherine Prater. Adapting to Global Change: Ageing, Urbanisation and Resilience. Architectural Design. 2014. Р. 28-35 doi:10.1002/ad.1725
Labus A. Domy Międzypokoleniowe odpowiedzią na starzenie się społeczeństwa w XXI wieku. Acta Universitatis Lodziensis Oeconomica. Lodz, 2015. 4(315). Р. 71-90. doi: 10.18778/0208-6018.315.06
Ezio Manzini E. Design, When Everybody Designs. An Introduction to Design for Social Innovation. The MIT Press. Cambridge, 2015. P.241.
Aging in Place Guide for Building Owners. Recommended age-friendly residential building upgrade. NYC Department for adding. 2016.
Гнесь І.П. Принципи формування соціально–інтегрованого житла. Досвід та перспективи розвитку міст України. К, 2008. Вип. 15. С. 118–128.
Reference
Statement to the press by Dr Hans Henri P. Kluge, WHO Regional Director for Europe, 23 April 2020, Copenhagen, Denmark URL:http://www.euro.who.int/en/health-topics/health-emergencies/coronavirus-covid-19/statements/statement-invest-in-the-overlooked-and-unsung-build-sustainable-people-centred-long-term-care-in-the-wake-of-covid-19) (in English)
Order of the Cabinet of Ministers of Ukraine Decree date 11.01.2018 № 10-r, On approval of the Strategy of state policy on healthy and active longevity for the period up to 2022. (in Ucrainian)
Cabinet of Ministers Decree of of Ukraine of 29.12.2001 N 549, on approval of standard provisions on sheltered for the elderly, disabled and children (in Ucrainian)
Order of the Cabinet of Ministers of Ukraine dated 13.03.2013 № 208-r, on approval of the action plan for 2013-2016 on the implementation of the Strategy for reforming the system of social services. ( in Ucrainian)
Krundyshev B.L.(2015) Questions of architectural gerontology (appearance prerequisites) [Voprosy arkhitekturnoy gerontologii (predposylki poyavleniya] Vestnik grazhdanskikh inzhenerov, 1(48), 36-42. (in Russian)
Kutsevich V.V. (2001). Issues of forming a barrier-free living environment. [Voprosy formirovaniya bezbar'yernoy sredy zhiznedeyatel'nosti] Zhilishchnoye stroitel'stvo, 5, 13-15. ( in Russian)
Barmashina L.M. (2015). Universal design as a component of social ecology. [Universalʹnyy dyzayn yak skladova sotsialʹnoyi ekolohiyi] Suchasni problemy arkhitektury i mistobuduvannya, 40. 341-348 (in Ucrainian)
Matthias Hollwich, Matthew Hoffman. (2014) New Aging: Designing Architecture for All Ages. Architectural Design, 84(2). 20-28. doi:10.1002/ad.1724 (in English)
Bielak M. (2011) Optymalne środowisko życia i zamieszkania w ośrodkach pobytu stałego dla osób starszych.Wydawnictwo Politechniki Śląskiej, 253-261 (in Polish)
A.V. Gubanov, A.V. Chirva. (2017) Trends in the formation of nursing homes modern architecture [Tendentsyy formyrovanyya sovremennoy arkhytektury domov prestarelykh] Zbirnyk naukovykh pratsʹ DonNABA, 2(7). 74-83. (in Russian)
Francesca Birks, Katherine Prater. ( 2014) Adapting to Global Change: Ageing, Urbanisation and Resilience. Architectural Design, 28-35 doi:10.1002/ad.1725 (in English)
Labus A. (2015) Domy Międzypokoleniowe odpowiedzią na starzenie się społeczeństwa w XXI wieku. Acta Universitatis Lodziensis Oeconomica, 4(315). 71-90. doi: 10.18778/0208-6018.315.06 (in Polish)
Manzini E. (2015) Design, When Everybody Designs. An Introduction to Design for Social Innovation. The MIT Press, 241. (in English)
Aging in Place Guide for Building Owners. Recommended age-friendly residential building upgrade. NYC Department for adding, 2016. (in English)
Hnesʹ I. P. ( 2008) Formation principles of socially integrated housing. Experience and prospects of development of Ukrainian cities [Pryntsypy formuvannya sotsialʹno–intehrovanoho zhytla] Dosvid ta perspektyvy rozvytku mist Ukrayiny, 15. 118–128. (in Ucrainian)
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Nataliia Zdetovetska
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
