Естетичне сприйняття композиційної структури паркового середовища
DOI:
https://doi.org/10.32347/2077-3455.2019.55.42-60Ключові слова:
композиційна структура паркового середовища, естетичне сприйняття, інформаційна структураАнотація
В статті розглянуто результати досліджень впливу композиційної структури паркового середовища на естетичне сприйняття та формування преференцій із залученням респондентів (76 осіб).
Застосовано методологічний підхід експертного оцінювання, який включає паралельний аналіз двох взаємопов’язаних структур (матеріальної та образної), а також їхній взаємозв’язок із результатами естетичної оцінки респондентів. Дослідження із залученням респондентів проводилися упродовж чотирьох сезонів 2017-2018 років безпосередньо на території парку «Слава» в м. Києві.
Визначено взаємозв’язки між естетичною оцінкою паркового середовища та його композиційною організацією, а також ознаки, які впливають на формування уподобань та обумовлюють їхню мінливість упродовж року. Виявлено, що поєднання ознак паркового середовища, які сприймаються як привабливі внаслідок еволюції людини як біологічного виду та впливу соціокультурних чинників підвищує емоційний вплив та естетичну оцінку паркового середовища, проте можуть як знижувати, так і підвищувати його інформативні якості. Наявність далеких перспектив та панорами є важливою ознакою, яка сприяє підвищенню естетичних якостей середовища, але зменшує вплив прямих засобів вираження ідейного навантаження.
Композиційна узгодженість архітектурних компонентів паркового середовища та рослин, а також формування перспективи на меморіальні об’єкти підсилює емоційний вплив, інформаційні якості та естетичну оцінку в цілому.
Посилання
Боговая И. О., Фурсова Л. М. Ландшафтное искусство. 1988. Москва : Агропромиздат. 223 с.
Болотов Г. І. Роль естетичної альтернативи в процесі управління урбанізованим простором та його гармонізації. Науково-технічний збірник Сучасні проблеми архітектури та містобудування. 2019. Вип. 53. С. 100-109.
Гатальська Н. В. Гармонійність як якісний показник естетики паркового середовища. Проблеми розвитку лісової таксації, лісовпорядкування та інвентаризації лісів : тези доповідей Міжнародної науково-практичної конференції, 6-8 груд. 2018 р. Київ : НУБіП України, 2018. С. 44-45.
Гатальська Н. В. Еквівалентність оцінок естетичних якостей паркового середовища за різних способів дослідження. Український журнал лісівництва та деревинознавства. 2019. Т. 10, Вип. 2. С. 81-90.
Крогиус В. Р. Город и рельєф. Москва : Стройиздат, 1979. 128 с.
Курбатов Ю. И. Архитектурные формы и природный ландшафт: композиционные связи. Ленинград : Издательство Ленинградского университета. 1988. 136 с.
Олексійченко Н. О., Гатальська Н. В. Особливості впливу середовища на оцінювання естетичних якостей паркових пейзажів: теоретичні та прикладні аспекти. Наукові праці Лісівничої академії наук України. 2018. Вип. 17. С. 72-84.
Осиченко Г. О. Методологічні основи формування естетики міського середовища : дис. … д. архітектури. 18.00101, Київ, 2015. 372 с.
Спиридонова Л. К. Асоціативний експеримент як засіб дослідження образу світу. Науково-практичний журнал Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського. Наука і освіта. 2015. Вип. 1. С. 152-158.
Экология и эстетика ландшафта / под. Ред. К.И. Эрингиса. Вильнюс : Минтис, 1975. 250 с.
AppletonJ. The experience of Landscape. Chichester : John Wiley and Sons Ltd, 1996. 296 p.
Daniel T. C. Whither Scenic Beauty? Visual Landscape Quality Assessment in the 21st Century. Landscape Urban Plan. 2001. Vol. 1-4(54). P. 267-281.
Dramstad W. E., Tveit M. S., Fjellstad W. J., Fry G. L. A. Relationships between visual landscape preferences and map-based indicators of landscape structure.
Landscape and Urban Planning. 2006, Vol. 78(4), 465-474.
Farahani L. M., Maller C. Perception and Preferences of Urban Greenspaces: A Literature Review and Framework for Policy and Practice. Landscape Online. 2018. Vol. 61. P. 1-22. doi 10.3097/LO.201861
Galev E., Gurkova M. Galev N., The role of plants on the impact of cultural and historical monuments. Junior Scientific Researcher. 2016.Vol. 2(1). P. 1-15.
Gulinck H., Mugica M., de Lucio J. V., Atauri J. A. A framework for comparative landscape analysis and evaluation based on land cover data, with an application in theMadridregion (Spain). Landscape and Urban Planning. 2001. Vol. 55(4). P. 257-270. doi:10.1016/s0169-2046(01)00159-1
Gungor S., Polat A.T. Relationship between visual quality and landscape characteristics in urban parks. Journal of Environmental Protection and Ecology. 2018. Vol. 19, No 2. P. 939–948.
Hofmann M., Westermann J. R., Kowarik I., van der Meer E. Perceptions of parks and urban derelict land by landscape planners and residents. Urban Forestry & Urban Greening. 2012. Vol. 11 (3). P. 303-312.
Iverson W. D. And that’s about the size of it: visual magnitude as a measurement of the physical landscape. Landscape Journal. 1985. Vol. 4. P. 14 – 22.
Jankovic N. Architectural Terri(s)tories: Jajinci MemorialmPark inBelgrade. AM Journal. 2017. No. 12. P. 81-98.
Ode A., Tveit M. S., Fry G. Capturing landscape visual character using indicators: Touching base with landscape aesthetic theory. Landscape Research. 2008. Vol. 33(1). P. 89-117. doi:10.1080/01426390701773854.
Oleksichenko N., Gatalska N. Methodological approaches to assess the aesthetics of park environment. Forestry Ideas. 2018. Vol. 24, No 2 (56): P. 141–162.
Polat A. T., Akay A. Relationships between the visual preferences of urban recreation area users and various landscape design elements. Urban Forestry & Urban Greening. 2015. Vol. 14, Issue 3. P. 573-582.
Polat Z., Demirel O. Evaluation of Alternative Tourism in the Light of Natural, Cultural and Visual Resources in TurkeyLandscape. Journal of Environmental Protection and Ecology. 2016. Vol. 17 (3), 1220-1228.
Schmidt H., Linke R., Wessel G. Gestaltung und Umgestaltung der Stadt. Berlin : VEB Verlag fur Bauwesen. 1970. 51 p.
Swanwick C. Society‘s attitudes to and preferences for land and landscape. Land Use Policy. 2009. Vol. 26. P. 62-75. DOI:10.1016/j.landusepol.2009.08.025.
References
Bohovaia, Y. O., Fursova, L. M. (1988). Landshaftnoe yskusstvo [Landscape art]. 223. (in Russian).
Bolotov, H. I. (2019). Rol estetychnoi alternatyvy v protsesi upravlinnia urbanizovanym prostorom ta yoho harmonizatsii. [The role of the aesthetic alternative in the process of urban space management and its harmonization]. Naukovo-tekhnichnyi zbirnyk Suchasni problemy arkhitektury ta mistobuduvannia. 53. 100-109. (in Ukrainian)
Gatalska, N. V. (2018). Harmoniinist yak yakisnyi pokaznyk estetyky parkovoho seredovyshcha. [Harmony as a qualitative indicator of the aesthetics of the park environment]. Problemy rozvytku lisovoi taksatsii, lisovporiadkuvannia ta inventaryzatsii lisiv : tezy dopovidei Mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi konferentsii, 6-8 hrud. 2018 r. Kyiv : NUBiP Ukrainy, 44-45. (in Ukrainian)
Gatalska, N. V. (2019). Ekvivalentnist otsinok estetychnykh yakostei parkovoho seredovyshcha za riznykh sposobiv doslidzhennia. [Equivalence of the evaluation aesthetic qualities of the park environment by different methods of the study]. Ukrainskyi zhurnal lisivnytstva ta derevynoznavstva. 10 (2), 81-90. (in Ukrainian)
Krohyus, V. R. (1979). Horod y relief. [City and relief]. 128. (in Russian).
Kurbatov, Yu. Y. (1988). Arkhytekturnыe formы y pryrodnыi landshaft: kompozytsyonnыe sviazy [Architectural forms and natural landscape: compositional connections]. 136. (in Russian).
Oleksiichenko, N. O., Gatalska, N. V. (2018). Osoblyvosti vplyvu seredovyshcha na otsiniuvannia estetychnykh yakostei parkovykh peizazhiv: teoretychni ta prykladni aspekty. [Features of the influence of the environment on the estimation of aesthetic qualities of park landscapes: theoretical and applied aspects]. Naukovi pratsi Lisivnychoi akademii nauk Ukrainy. 17, 72-84. (in Ukrainian).
Osychenko, H.O. 2015. Metodolohichni osnovy formuvannia estetyky miskoho seredovyshcha [Methodological basis for the formation of the urban environment aesthetics]. DSC thesis (doctor in architecture), National University of Construction and Architecture Kyiv. 330. (in Ukrainian).
Spyrydonova, L. K. (2015). Asotsiatyvnyi eksperyment yak zasib doslidzhennia obrazu svitu [Associative experiment as a means of exploring the image of the world]. Naukovo-praktychnyi zhurnal Pivdennoukrainskoho natsionalnoho pedahohichnoho universytetu imeni K. D. Ushynskoho. Nauka i osvita. 1, 152-158. (in Ukrainian).
Ekolohyia y estetyka landshafta. (1975). [Ecology and aesthetics of landscape] / pod. red. K. Y. Erynhysa. 250. (in Russian).
Appleton, J. (1996). The experience of Landscape. 296.
Daniel, T.C. (2001). Whither scenic beauty? Visual landscape quality assessment in the 21st century. Landscape and Urban Planning. 54(1–4), 267–281.
Dramstad, W.E., Tveit, M.S., Fjellstad, W.J., Fry, G. L. A. (2006). Relationships between visual landscape preferences and map-based indicators of landscape structure. Landscape and Urban Planning. 78(4), 465–474.
Farahani, L. M., Maller, C. (2018). Perception and Preferences of Urban Greenspaces: A Literature Review and Framework for Policy and Practice. Landscape Online. 61, 1-22.
Galev, E., Gurkova, M., Galev, N. (2016). The role of plants on the impact of cultural and historical monuments Landscape and the philosophy of aesthetics: is landscape quality inherent in the landscape or in the eye of the beholder? Junior Scientific Researcher. 2(1), 1–15.
Gulinck, H., Mugica, M., de Lucio, J. V., Atauri, J. A. (2001). A framework for comparative landscape analysis and evaluation based on land cover data, with an application in the Madridregion (Spain). Landscape and Urban Planning. 55(4), 257-270.
Gungor, S., Polat, A.T. (2018). Relationship between visual quality and landscape characteristics in urban parks. Journal of Environmental Protection and Ecology. 19 (2), 939–948.
Hofmann, M., Westermann, J. R., Kowarik, I., van der Meer, E. (2012). Perceptions of parks and urban derelict land by landscape planners and residents. Urban Forestry & Urban Greening. 11(3), 303–312.
Iverson, W. D. (1985). And that’s about the size of it: visual magnitude as a measurement of the physical landscape. Landscape Journal. 4, 14 – 22.
Jankovic, N. (2017). Architectural Terri(s)tories: Jajinci MemorialmPark inBelgrade. AM Journal. 12, 81-98.
Ode, A., Tveit, M. S., Fry, G. (2008). Capturing landscape visual character using indicators: Touching base with landscape aesthetic theory. Landscape Research. 33(1), 89-117.
Oleksichenko, N., Gatalska, N. (2018). Methodological approaches to assess the aesthetics of park environment. Forestry Ideas. 24, 2 (56), 141–162.
Polat, A.T., Akay, A. (2015). Relationships between the visual preferences of urban recreation area users and various landscape design elements. Urban Forestry & Urban Greening 14(3), 573–582.
Polat, Z., Demirel, O. (2016). Evaluation of Alternative Tourism in the Light of Natural, Cultural and Visual Resources in TurkeyLandscape. Journal of Environmental Protection and Ecology.. 17 (3), 1220-1228.
Schmidt, H., Linke, R., Wessel, G. (1970). Gestaltung und Umgestaltung der Stadt. 51.
Swanwick, C. (2009). Society‘s attitudes to and preferences for land and landscape. Land Use Policy. 26, 62-75.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 Nadiia Gatalska
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
