Сучасні проблеми Архітектури та Містобудування

РОЛЬ ІНДИКАТОРІВ СТАЛОГО РОЗВИТКУ У ФОРМУВАННІ ТИМЧАСОВИХ ПОСЕЛЕНЬ ДЛЯ ВПО

Юрій Амосов — пт, 28 бер 2025 00:00:00 +0200

Проаналізовано наявні міжнародний та український досвід оцінки сталого розвитку урбанізованого середовища. Означено два підходи до побудови індикаторів сталого розвитку населеного пункту (НП): побудова системи індикаторів та інтегральних, агрегованих індексів, за якими можна дати комплексну оцінку розвитку тимчасового населеного пункту. Особлива увага приділяється алгоритму розрахунку індексів соціоекономічного та екологічного розвитку та моделюванню гармонізації сталого розвитку тимчасового поселення місткістю понад 1000 жителів.

ПЕРЕДУМОВИ СТВОРЕННЯ ПОСЕЛЕНЬ ДЛЯ ЛЮДЕЙ ЗІ СХИЛЬНІСТЮ ДО ПРОБЛЕМ З ПАМ’ЯТТЮ В УКРАЇНІ

Аліна Бакр, Ксенія Фадєєва — пт, 28 бер 2025 00:00:00 +0200

Стаття присвячена аналізу передумов розвитку поселень для людей зі схильністю до проблем із пам’яттю в Україні. Автор досліджує соціальні, етичні, медичні та безпекові аспекти, що обумовлюють необхідність створення таких спеціалізованих об’єктів. У статті розглядається зростаюча соціальна потреба в адаптації просторового середовища для людей похилого віку з деменцією, важливість забезпечення етичного ставлення та гідного життя, а також особливості медичного та психологічного догляду в подібних поселеннях. Крім того, аналізуються питання забезпечення фізичної та емоційної безпеки, необхідні для створення комфортного середовища для людей із когнітивними порушеннями.

ВИДОВЕ РОЗКРИТТЯ ПАМ'ЯТОК АРХІТЕКТУРИ ЯК СКЛАДОВА ВИЗНАЧЕННЯ ЇХ ЗОН ОХОРОНИ

Микола Дьомін, Олександра Сингаївська, Сергій Козак — пт, 28 бер 2025 00:00:00 +0200

Ціллю публікації є узагальнення і удосконалення структури та методології містобудівного аналізу традиційного середовища з урахуванням сучасних підходів і зарубіжного досвіду, зокрема: виявлення типів зон формування видів на пам'ятки, які тісно залежить від її розташування в містобудівній структурі; ієрархічну класифікацію найбільш цінних видів, який варто зберігати в порядку їхньої важливості; забезпечення збереженості, доцільного використання та в подальшому належного містобудівного режиму у межах зон охорони пам’яток культурної спадщини. Встановленням меж зон охорони пам’яток та режимів їх використання забезпечуються умови для збереження та подальшого ефективного та раціонального використання пам’яток та в тому числі оточуючої території. Зони охорони пам'яток культурної спадщини мають враховувати цінні види на архітектурні пам'ятки, що є важливим елементом збереження культурної спадщини, оскільки вони формують сприйняття історичних об'єктів у просторі та часі. У зв’язку з сучасними активними змінами міської структури, зумовленими появою сучасної великомасштабної забудови, розвитком транспортної та інженерної інфраструктури, з’явилася зокрема доконечна потреба в комплексному дослідженні проблем містобудівних змін в традиційному середовищі міст та забезпеченні комплексної охорони та розвитку не тільки окремих пам’яток, але й цілісного містобудівного комплексу, який включає історичне розпланування та традиційну забудову різних історичних періодів. Запропоноване дослідження здійснюється на практичному досвіді з визначення меж і режимів використання зон охорони пам’яток.

Архітектурно-планувальні адаптації історичних міських ландшафтів: від традиційних медин до стійких вулиць у спекотному кліматі

Дуаа Аль Еччейх Ель Алауї — пт, 28 бер 2025 00:00:00 +0200

У цій статті досліджуються архітектурні та планувальні адаптації історичних міських ландшафтів, зосереджуючись на перетворенні традиційних медин у сучасне стійке середовище в умовах спекотного клімату. Міські елементи, такі як компактні планування вулиць, дизайн житла, сади, фонтани, стіни та арки, зазнали значної еволюції, відображаючи баланс між збереженням культурної спадщини та вимогами сучасного міського життя. Це дослідження висвітлює те, як історичні моделі, призначені для пасивного охолодження, соціальної взаємодії та екологічної гармонії, переосмислюються за допомогою сучасних матеріалів, технологій та підходів до планування. Інтегруючи екологічні стратегії, культурну ідентичність та інноваційні методи, ці міські адаптації спрямовані на підвищення функціональності, теплового комфорту та стійкості, одночасно вирішуючи проблеми, пов'язані зі швидкою урбанізацією та зміною клімату.

Тематичні дослідження з Північної Африки, зокрема Марокко, демонструють, як традиційні міські форми адаптуються для включення зеленої інфраструктури, енергоефективних систем та сталого управління водними ресурсами. Візуальні порівняння ілюструють, як архітектурні елементи ручної роботи, складні планування та символічні сади перетворюються на функціональні, але культурно значущі сучасні міські простори. У дослідженні наголошується на багатовимірних перевагах цих перетворень, включаючи зменшення забруднення, енергоефективність, сприяння біорізноманіттю та покращення фізичного та психічного здоров'я. Ці результати підкреслюють критично важливу роль культурної спадщини у досягненні сталості та стійкості міст у спекотному кліматі.

Це дослідження завершується дієвими рекомендаціями для міських планувальників та політиків щодо використання історичних моделей як основи для вирішення проблем сучасної урбанізації. Поєднуючи традиційні знання з інноваційними рішеннями, дослідження сприяє створенню адаптивних, придатних для життя та сталих міст, які вшановують свою культурну спадщину, задовольняючи майбутні потреби.

ДОСВІД СПІВПРАЦІ З АСОЦІАЦІЄЮ ЄВРОПЕЙСЬКИХ ШКІЛ ПРОСТОРОВОГО ПЛАНУВАННЯ – AESOP

Вадім Вадімов — пт, 28 бер 2025 00:00:00 +0200

Інтеграція України до європейської спільноти має багатовекторний та багатоаспектний характер, серед яких архітектурний та містобудівний вимір має вважливий напрямок у співпраці. Виклики сьогодення на шляху відбудови українських міст потребують застосування сучасної методології просторового планування які напрацьовані у європейських архітектурних школах. Асоціація європейських шкіл просторового планування (Association of European Schools of Planning - AESOP) об’єднує понад 150 провідних університетів Європи де здійснюється науковий та освітній процес підготовки майбутніх архітекторів. AESOP була заснована в 1987 році в Бельгії, як міжнародна асоціація з науковими, мистецькими та освітніми цілями. AESOP є єдиним представництвом шкіл планування в Європі та є членом Глобальної мережі освітньої асоціації планування (Global Planning Education Association Network – GPEAN). Полтавська архітектурна школа Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» стала членом AESOP у 2022 році, що надало можливість долучитись до науково-практичних заходів у вивченні сучасних процесів урбанізації та поширювати наукові здобутків і досвід українських архітектурних шкіл.

ПОЛІФУНКЦІОНАЛЬНІСТЬ ЯК УМОВА МІСТОБУДІВНОГО РОЗВИТКУ: НА ПРИКЛАДІ МАЛИХ МІСТ ЗАХІДНОГО РЕГІОНУ УКРАЇНИ

Ольга Мещерякова, Роман Трач — пт, 28 бер 2025 00:00:00 +0200

У статті розглядається роль адміністративних центрів у малих містах України як стратегічних елементів містобудівної структури, що визначають специфіку розвитку місцевої інфраструктури та збереження культурної ідентичності. Окрема увага приділяється їх соціально-культурній ролі, зокрема як осередку формування громадської пам'яті. Аналізуються виклики та позитивні аспекти трансформації адміністративних центрів у контексті понятійно-категоріальної проблематики та змін в управлінській структурі малих міст.

ТРАНСФОРМАЦІЯ СОЦІАЛЬНО-МІСТОБУДІВНИХ ПІДХОДІВ ДО ФОРМУВАННЯ РЕКРЕАЦІЙНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ

Тамара Панченко, Андрій Голуб, Ірина Мерилова, Світлана Сторожук — пт, 28 бер 2025 00:00:00 +0200

У статті проаналізовано сучасні проблеми рекреаційних територій та інфраструктури України, встановлено ступінь впливу військових дій в результаті російської агресії на загальний стан рекреаційних ресурсів і руйнування інфраструктури, зокрема, таких як курорти українського Приазов’я та Криму, в юрисдикції України залишилось 21% від довоєнних часів. Враховуючи потреби у реабілітації постраждалих від війни та інших соціальних груп у повоєнні роки українське суспільство зіштовхнеться з гострою нестачею національних приморських ресурсів.

Водночас окреслюється важливість пошуку нових видів рекреаційних ресурсів, здатних задовольнити потреби населення в умовах постійних змін соціально-економічної ситуації, встановлено, що до теперішнього часу не існує єдиного механізму визначення, охорони та організації рекреаційних зон, що ускладнює ефективне їх використання для потреб населення, туристів та різних соціальних груп.

Пропонується розробити перспективну державну програму розвитку курортів, зон рекреації і туризму, природно-заповідного фонду; підготувати проєкт Закону України «Про території оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення» - для встановлення правил їх освоєння та відновлення з урахуванням їх охоронного статусу, як об’єктів резервного цільового фонду.

МЕТОДИ ІНТЕГРАЦІЇ ТРАНСПОРТНОЇ ТА ІНЖЕНЕРНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ У ПЛАНУВАЛЬНУ СТРУКТУРУ ЖИТЛОВИХ КОМПЛЕКСІВ ПРИМІСЬКИХ ТЕРИТОРІЙ

Ігор Поворозник — пт, 28 бер 2025 00:00:00 +0200

Розвиток приміських територій супроводжується активними урбанізаційними процесами, що вимагає комплексного підходу до інтеграції транспортної та інженерної інфраструктури у структуру житлових комплексів. Раціональне поєднання цих компонентів сприяє покращенню умов проживання, ефективній організації транспортних потоків та зменшенню екологічного навантаження.

У статті досліджено методи просторової інтеграції транспортних та інженерних мереж у планувальну систему житлових зон приміських територій. Визначено принципи містобудівного розвитку, які сприяють забезпеченню стійкості та комфорту житлового середовища. Проведено аналіз сучасних підходів до формування транспортно-інженерних систем, орієнтованих на мобільність, енергоефективність та екологічну безпеку.

Особливу увагу приділено концепції «місто коротких відстаней», яка передбачає оптимізацію просторової організації інфраструктури для мінімізації транспортних витрат і підвищення доступності об’єктів соціального значення. Обґрунтовано важливість гармонійного поєднання громадського транспорту, велосипедної та пішохідної інфраструктури, а також сучасних інженерних мереж, адаптованих до особливостей приміської забудови. Запропоновано технологічні рішення для цифрового управління інженерними комунікаціями та транспортними потоками, що дозволяють підвищити ефективність експлуатації міського середовища.

Отримані результати можуть бути використані в процесі містобудівного планування, територіального управління та розробки стратегій розвитку приміських територій, орієнтованих на сталий розвиток та збалансоване використання інфраструктурних ресурсів.

ЧИ МОЖУТЬ МІСТА БЕЗ СІЛ?

Олександр Столовий — пт, 28 бер 2025 00:00:00 +0200

У статті аналізується вплив глобалізації та індустріалізації на взаємозв'язок між урбанізацією та сільським населенням в Україні. Розглядається концепція занепаду сіл, її причини та наслідки. Зокрема, ставиться під сумнів стійкість сучасної цивілізаційної моделі, що веде до зменшення сільських територій, оскільки сучасні несталі технології замінюють традиційні сталі знання і вміння. Обговорюється, чи мають села можливість існувати з новим, спроможним і успішним підходом, зберігаючи свою суб’єктність.

ГЕНЕЗА ТА ЕВОЛЮЦІЯ ВІДКРИТИХ ПРОСТОРІВ БАГАТОПОВЕРХОВОЇ ЗАБУДОВИ НА ПРИКЛАДІ МІСТА ІВАНО-ФРАНКІВСЬК

Андрій Табачин — пт, 28 бер 2025 00:00:00 +0200

Розглянуто історичні тенденції та еволюцію в організації відкритих просторових елементів у контексті урбаністичного розвитку. Проведено аналіз впливу архітектурних рішень на формування якісного середовища для життя мешканців. Дослідження генези та еволюції відкритих просторів у місті Івано-Франківськ є важливим для розуміння його історичного розвитку та сучасних проблем. Вивчення того, як розвивалися відкриті простори у багатоповерхових житлових комплексах, дозволяє краще зрозуміти поточні урбаністичні виклики та сформувати рекомендації для їх вирішення в майбутньому. Важливо відзначити, що питання відкритих просторів пов'язане не тільки з архітектурними аспектами, але і з соціальними, екологічними та економічними аспектами, що визначають якість життя в місті.

МІСТОБУДІВНІ ІННОВАЦІЙНІ ЦЕНТРИ ЯК ІНСТРУМЕНТ ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ УКРАЇНИ

Олексій Туровець — пт, 28 бер 2025 00:00:00 +0200

У статті розглянуто економічну теорію нобелівського лауреата Роберта Лукаса щодо потенціалу кластеризації у розвитку міст і створенні інновацій, підкріплену дослідженнями Джейн Джейкобс. Наведено підтвердження висновків цих досліджень досвідом перетворення Амстердаму з рибальського селища на одне з найвпливовіших міст світу. Виявлено недоліки реалізації концепції кластеризації в існуючих формах об’єднань підприємств та бізнесів (технопарках, індустріальний та інноваційних парках, бізнес-інкубаторах і бізнес-кварталах). Описано нові містобудівні об’єкти – інноваційні багатофункціональні центри територіально-просторового розвитку та їх різновид – мультимодальні кластери економічного зростання, які забезпечують необхідні умови продуктивного використання сили кластеризації. Обґрунтовано необхідність створення даних об’єктів в Україні, враховуючи сьогоденні реалії та майбутнє повоєнне відновлення.

ПРИНЦИПИ ОРГАНІЗАЦІЇ ЛАНДШАФТНИХ СИСТЕМ ВІДКРИТИХ ГРОМАДСЬКИХ ПРОСТОРІВ МІСТ

Ольга Чвирова — пт, 28 бер 2025 00:00:00 +0200

В статті розглядається система відкритих озеленених відкритих громадських просторів. Є три типи відкритих громадських просторів – точкові, лінійні та площинні. Їх підбір та поєднання між собою визначає структуру і візуальний вигляд простору. В статті розкривається, що з розвитком промисловості, різким територіальним зростанням міст і населення, активним освоєнням природного середовища проблема оздоровлення міського середовища та створення територій для масового відпочинку повною мірою проявилася лише в останнє століття. Озеленені простори сприймаються як необхідний елемент композиції міста; форми рельєфу, вода та рослини – не менш важливі «матеріали» для забудови, ніж камінь, метал, скло. Сучасні містобудівні ідеї та проєкти свідчать про зростання ролі озеленених просторів у планувальній структурі міста. В статті проаналізовані принципи проєктування системи відкритих озеленених просторів міста. Але вони визначають лише цілі, яких слід прагнути при проєктуванні міського ландшафту. Конкретне місто завжди своєрідне. Основним методом що дозволяє уявити своєрідність, є містобудівний аналіз – комплексна оцінка ситуації у різноманітних аспектах – функціональному, екологічному, композиційному. Для проєктування системи озеленених просторів головне значення має екологічний аспект дослідження якого називають ще архітектурно-ландшафтним аналізом. Основна мета ландшафтного аналізу - виявлення природніх факторів і закономірностей, що впливають на розвиток міста як цілісної системи синтезу природних та антропогенних елементів. Виявлення та оцінка ландшафтної ситуації в процесі аналізу дозволяють прийняти вірне містобудівне рішення, спрямоване на збагачення та раціональне використання ландшафту, досягнення своєрідності просторової структури, підвищення якості міського середовища, його функціональних та естетичних достоїнств. Як приклади, досліджені крупні, старі та нові міста, які динамічно розвиваються. Практика показує, що сама природа, будова та характер ландшафту підказують правильне рішення.

СТАЛИЙ РОЗВИТОК ПРИМІСЬКИХ ПОСЕЛЕНЬ НА ПРИКЛАДІ ВІННИЦЬКОЇ ОТГ

Віталій Швець, Альона Субін-Кожевнікова, Дмитро Білоус — пт, 28 бер 2025 00:00:00 +0200

Вінницька об’єднана територіальна громада (ОТГ) має значний потенціал для сталого розвитку завдяки вигідному розташуванню, розвиненій інфраструктурі та економічним зв’язкам. У статті розглянуто основні виклики, що стоять перед приміськими поселеннями, зокрема неконтрольовану забудову, екологічні проблеми, недостатню розвинену інфраструктуру та ризики транспортної перевантаженості. Також розглянуто важливість інтегрованого підходу до управління територією з урахуванням економічних, соціальних та екологічних аспектів. Особлива увага приділяється аналізу впливу даного процесу на соціальну рівновагу, міське планування та ефективність використання ресурсів. Вивчення цих питань має на меті знайти оптимальні механізми інтеграції приміських територій, що дозволять забезпечити гармонійний розвиток як міст, так і прилеглих територій.

КОНЦЕПЦІЯ СОЦІОНІЧНО-ПРОСТОРОВОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ЕТНІЧНИХ РЕГІОНІВ УКРАЇНИ

Надія Шебек, Віктор Тімохін — пт, 28 бер 2025 00:00:00 +0200

У статті викладено основні положення концепції соціонічно-просторової організації значних за розмірами та різноманітних за складом населення територій. Ця концепція є невід’ємною складовою серії концептуальних моделей регіональних мереж осередків архітектурно-містобудівної спадщини. Змістовним ядром цієї концепції є модель соціопросторового районування України, яка дозволяє з позицій етносоціоніки – відносно нового напряму дослідження механізмів взаємодії людських спільнот, – розглянути культурні особливості чотирьох груп етнічних регіонів – східного, південного, західного та північного. Зокрема, був проведений порівняльний аналіз місць локалізації автентичних елементів нематеріальної культурної спадщини та об’єктів, занесених до Державного реєстру нерухомих пам’яток України, деяких ландшафтних особливостей, характерних видів виробничої діяльності та підходів до організації міського середовища. Аналіз засвідчив, що запропонована модель достатньо точно описує результати органічного поєднання самобутніх регіональних традицій в межах єдиної багатогранної культури українського етносу. Це дозволяє розглядати її як перспективний інструмент дослідження і прогнозування процесів сталого розвитку територій і громад під час повоєнної відбудови нашої країни.

МЕТАМОДЕЛЮВАННЯ ФІЗИЧНОЇ РЕАЛЬНОСТІ У ЦИФРОВОМУ ФРАКТАЛІ ПРОСТОРУ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ЛЮДИНИ

Геннадій Шульга — пт, 28 бер 2025 00:00:00 +0200

Для творчого процесу архітектора-містобудівельника дуже важливою складовою є системно-просторове мислення, яке необхідне для створення єдності природи та антропогенних систем, таких як розселення та інфраструктура, із забезпеченням процесу сталого розвитку суспільства в цілому.

Основні задачі творчості архітектора – це гармонізація довкілля, досягнення балансу між природними компонентами та урбанізованим середовищем, між людиною та природою. Єдність природи, соціального запиту та відповідних антропогенних систем (системи розселення та інфраструктури) визначають спосіб організації життєздатного середовища.

Матеріал даного дослідження стосується діяльності архітекторів щодо територій, які протягом останніх років зазнали значних матеріально-просторових та духовних втрат.

В умовах сьогодення, – у разі, коли міський простір втратив ознаки ідентичності місця, актуально повстає задача формування у віртуальному просторі концептуальних мета-моделей зруйнованої фізичної реальності.

Автором розглядається питання моделювання процесу створення концепції відновлення простору життєдіяльності людини на основі парадигми «фізичної реальності – цифрової віртуальності».

У процесі відбудови максимально пошкоджених і зруйнованих міст та поселень відбувається пошук підходів та архітектурних рішень до способу відновлення втраченого міського середовища – середовища де люди жили, працювали, відпочивали, займалися спортом тощо. Кожне місто мало свою ідентичність. Свій код. Код людства.

Надзвичайно важливою ознакою є ідентичність та код життєвого середовища. Це ознаки, які мешканці пізнають та відчувають на підсвідомому рівні. Тому, на думку автора, дані характеристики не можна створити від «0». Необхідно ситуацію змоделювати. В даному дослідженні пропонується на базі відомостей про середовище, яке було, але втрачено сьогодні, – методами метамоделювання створити цифровий фрактал простору життєдіяльності людини.

РЕКОНСТРУКЦІЯ БУДІВЕЛЬ ТА ІНФРАСТРУКТУРИ ЗА ПРИНЦИПАМИ ЕКОЛОГІЧНОЇ СТІЙКОСТІ НА ПРИКЛАДІ МИКОЛАЄВА

Наталія Авдєєва, Євген Поляков, Катерина Хмельна — пт, 28 бер 2025 00:00:00 +0200

Стаття представляє аналіз підходів та шляхів реконструкції будівель та інфраструктури за принципами екологічної стійкості та функціональних вимог сучасного міста до різних типів будівель – історичних пам’яток архітектури, будівель занедбаних промислових територій та застарілого фонду житлових будинків. На прикладі міста Миколаєва досліджується застосування різних підходів до будівництва в контексті відновлення при роботі з різними об’єктами в залежності від їх типів, контексту та технічного стану. Для пам’яток архітектури розглядається доцільність застосування реставрації та пристосування, для занедбаних промислових територій – підхід реновації та ревіталізації, для житлових будівель застарілого житлового фонду – реконструкції та реновації.

ГЕДОНІСТИЧНІСТЬ СУЧАСНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ГРОМАДСЬКИХ SPA-КОМПЛЕКСАХ

Олександр Житник, Наталія Меженна — пт, 28 бер 2025 00:00:00 +0200

Стаття досліджує, як гедоністичні принципи впроваджуються в дизайн та функціональність сучасних SPA-комплексів, перетворюючи їх на місця, де відвідувачі можуть не лише оздоровитися, а й отримати естетичну насолоду, що додатково впливає на фізичну та психологічну реабілітацію. Аналізується, як використання інноваційних матеріалів, технологій та дизайнерських рішень сприяє створенню комфортного та естетичного середовища, за допомогою інноваційних рішень, SPA-комплекси перетворюються на осередки задоволення та релаксації, де кожен елемент – від матеріалів до освітлення – спрямований на створення незабутніх вражень, позитивних емоцій. Особлива увага приділяється тактильним відчуттям, використанню природних матеріалів та інтеграції світлових технологій. Дослідження демонструє, як сучасні SPA-комплекси, завдяки впровадженню гедоністичних принципів, стають місцями не лише фізичного оздоровлення, реабілітації, а й емоційної перезарядки.

ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ ОФІСНИХ ЦЕНТРІВ В УКРАЇНІ

Андрій Дмитренко — пт, 28 бер 2025 00:00:00 +0200

У статті розглядаються проблеми розвитку офісних центрів в Україні. Запропоновано двокоридорну планувальну схему будівлі офісного центру, яка забезпечує природне освітлення та вентиляцію евакуаційних сходових кліток, автономне використання двох частин поверху. Розроблено пропозиції щодо організації в межах запропонованої схеми пожежобезпечних зон для маломобільних груп населення (МГН) та туалетів на типовому поверсі. Аргументовано влаштування в складі офісного центру споруди цивільного захисту, запропоновано використання пандусу для доступу МГН до цієї споруди як аварійного виходу з розміщенням його окремо від будівлі поза зоною можливих завалів.

ЗАСТОСУВАННЯ НЕЙРОМЕРЕЖ В АРХІТЕКТУРІ БУДІВЕЛЬ І ОПТИМІЗАЦІЯ ДЛЯ ЦЬОГО МОДЕЛЕЙ ПРИХОВАНОЇ ДИФУЗІЇ

Галина Гетун, Григорій Іванченко, Ігор Скляров, Андрій Соломін, Сергій Гетун — пт, 28 бер 2025 00:00:00 +0200

В статті розглядається використання спеціального типу нейромереж, а саме моделей прихованої дифузії, в задачах архітектури будівель.

Розглянуто також метод низькорангової адаптації для донавчання прихованих дифузійних моделей як розширення палітри інструментів швидкого автономного створення архітектурних візуалізацій за допомогою генеративних нейромереж.

ПРИНЦИПИ СТАЛОЇ АРХІТЕКТУРНО-ПЛАНУВАЛЬНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ПІДТОПЛЮВАНИХ ТЕРИТОРІЙ

Олена Зінов'єва — пт, 28 бер 2025 00:00:00 +0200

Стаття присвячена критичній проблемі житлового будівництва в районах, схильних до повеней, що набуває все більшого значення через зростання частоти та інтенсивності екстремальних погодних явищ. В роботі стверджується, що традиційні підходи до міського планування є недостатніми для забезпечення безпеки та стійкості інфраструктури в цих вразливих регіонах, тому необхідна розробка інтегрованих стратегій, які поєднують екологічну стійкість, соціальну згуртованість та економічну вигоду, наголошуючи на необхідності використання інноваційних технологій та матеріалів для зменшення ризиків повеней. У статті представлено структурований підхід до вирішення цієї проблеми, який окреслює ключові принципи, методи та інструменти для створення сталого житлового середовища в зонах, що піддаються ризику підтоплення.

Огляд літератури підкреслює важливість інтегрованого управління водними ресурсами, стійких сільськогосподарських практик і систем раннього попередження для забезпечення готовності до повеней, а також посилається на кілька досліджень, які пропонують ідеї щодо пом'якшення наслідків повеней та адаптації до антропогенного середовища. Береться за мету синтезувати існуючі знання та практичні підходи до проектування для створення цілісної системи сталого житлового розвитку на територіях, схильних до повеней.

У статті представлено принципи організації житлового середовища в зонах підтоплення з акцентом на адаптацію до водного середовища, біофільний дизайн та стійкі дренажні системи. Ці принципи втілюються у практичні методи, включаючи інтеграцію з міськими системами, гнучке використання простору та технологічні інновації. Крім того, дослідження визначає існуючі та інноваційні заходи контролю рівня води, такі як дамби, протипаводкові бар'єри, багаторівневі системи дамб, захисні шлюзи та канали перенаправлення води. Обговорення поширюється на вимоги до стійкого проєктування, включаючи водонепроникний рельєф, буферні зони, дощові сади та пористі тротуари.

Стаття містить огляд принципів і методів сталого проєктування для житлового будівництва в зонах, схильних до повеней. Виявлений структурований підхід, що поєднує огляд існуючої літератури з практичною основою для реалізації. Зроблена заявка на майбутні дослідження, які б могли отримати користь від емпіричних досліджень, які б оцінювали ефективність цих стратегій у реальних умовах і вирішували соціально-економічні проблеми, пов'язані з реалізацією таких заходів у різних громадах.

СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІ ПЕРЕДУМОВИ ВИНИКНЕННЯ МОЛОДІЖНИХ ХОСТЕЛІВ У НІМЕЧЧИНІ НА ПОЧАТКУ XX СТОРІЧЧЯ

Михайло Кінайлюк — пт, 28 бер 2025 00:00:00 +0200

У статті досліджується історія виникнення перших молодіжних хостелів. Аналізуються вплив соціальних, економічних та культурних факторів на їх формування. Висвітлюються особливості трансформації німецького суспільства протягом XIX - початку XX століття, що створило передумови для появи нових форм закладів тимчасового проживання. Прослідковуються тенденції втілення та розвитку фізичного виховання, активного відпочинку та доступного туризму у німецькому суспільстві. Відображення цих тенденцій виявляється в культурних та ідеологічних рухах, які сприяли популяризації пішохідного туризму. Ці рухи були однією з передумов формування концепції молодіжних хостелів. Розглядається процес становлення світогляду Ріхарда Ширрманна – німецького педагога, засновника перших молодіжних хостелів. Аналізуються його мотиви, що лежать в основі створення молодіжного хостела. Висвітлюється відкриття першого хостелу в Альтенах та його архітектурно-просторові рішення.

СУЧАСНІ ВИКЛИКИ І ПІДХОДИ ДО ФОРМУВАННЯ БУДІВЕЛЬ З АПАРТАМЕНТАМИ

Гелена Ковальська, Дмитро Васильєв — пт, 28 бер 2025 00:00:00 +0200

Визначено підґрунтя для виникнення нового типу помешкання – апартаментів; проаналізовано практику сучасного будівництва будівель з апартаментами в Україні; вивчено поняття апартаментів у існуючих нормативних документах, досліджено існуючі вимоги до їх проєктування; запропоновано формулювання нових термінів, що відповідатиме особливостям такого типу забудови; окреслено питання стосовно проєктування будівель з апартаментами, які потребують додаткового вивчення і уточнення в наявній нормативній базі.

ДОСВІД ФОРМУВАННЯ ФУНКЦІОНАЛЬНО-ПЛАНУВАЛЬНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ АВІАЦІЙНИХ БАЗ

Мирослава Мельник, Наталія Авдєєва, Марина Авдєєва — пт, 28 бер 2025 00:00:00 +0200

У статті висвітлюється досвід формування функціонально-планувальної організації авіаційних баз. Виявлені загальні риси та відмінності у порівнянні їх з організацією авіаційних баз України та світу. Характерними загальними рисами є основні складові: аеродромна зона; зона обслуговування літаків; оперативна зона; адміністративна зона; житлова зона; зона забезпечення безпеки; зона зберігання та логістики; зона тренувань та навчання, що забезпечить якість процесу обслуговування пасажирів аеропортів. Потрібно дослідження значної кількості теоретичних праць, які були виконані за цією темою та робіт проєктних установ, що займалися проєктуванням аеропортів. Проаналізовано нормативні бази та рекомендації ICAO, FAA ІАТА, державні будівельні норми України. Узагальнення результатів досліджень виявило недостатню нормативну базу в Україні та надає матеріал для виявлення підходу до формування функціонально-планувальної організації авіаційних баз. Узагальнення наукових досліджень, пов’язаних з формуванням функціонально-просторової організації авіаційних баз, вимагає врахування багатьох факторів і умов, які впливають на ефективність, комфорт та особливу безпеку у сучасних умовах. Основні фактори і умови розділені на кілька категорій: географічні, екологічні, містобудівні та нормативні. Виявлена і запропонована функціонально-планувальна структура, яка формується шляхом відповідного розміщення ділянок, призначених для різних видів соціальної, виробничої, рекреаційної, комунікаційної діяльності. Також потрібно відмітити необхідність впровадження розміщення та проєктування зони забезпечення безпеки, житлової та адміністративної зони відповідно до міжнародних стандартів та найефективнішої робити у надзвичайних ситуаціях Робота є підґрунтям для даного та подальшого дослідження.

Класифікація та типологія закладів психіатричного профілю в структурі закладів охорони здоров’я

Микола Пархомчук, Наталія Зенькович — пт, 28 бер 2025 00:00:00 +0200

Чітка класифікація медичних установ та психіатричних закладів є важливою для ефективного надання медичної допомоги, оскільки вона допомагає в організації послуг, плануванні ресурсів і забезпеченні високих стандартів лікування. З огляду на зростання кількості психічних розладів і необхідність забезпечення доступу до якісної медичної допомоги, точна класифікація стає основою для створення комплексної та узгодженої системи медичних установ. У статті розглянуто типологію, специфічні характеристики, розташування в структурі міста, функції, планувальну структуру та необхідне обладнання для центрів ментального здоров’я та інших психіатричних закладів.

Однією з основних характеристик центрів ментального здоров’я є їхнє місце в загальній структурі міста. Вони повинні бути доступними для населення, розташованими поблизу транспортних маршрутів, забезпечуючи при цьому конфіденційність і приватність пацієнтів. Типологія таких центрів включає амбулаторні клініки, денні стаціонари та стаціонарні заклади, кожен з яких має свої унікальні характеристики та функціональні призначення. Амбулаторні клініки забезпечують первинну діагностику і консультації, денні стаціонари пропонують інтенсивну терапію без потреби в госпіталізації, а стаціонарні заклади надають комплексну допомогу пацієнтам з тяжкими психічними розладами.

Планувальна структура центрів ментального здоров’я повинна бути розроблена з урахуванням специфіки роботи з пацієнтами, забезпечуючи зручність для медичного персоналу та комфорт для пацієнтів. Наприклад, амбулаторні клініки зазвичай включають приймальні зони, кабінети для консультацій, кімнати для групової терапії та адміністративні приміщення. Денний стаціонар має розширену структуру, що включає кімнати відпочинку, терапевтичні зали та їдальні. Стаціонарні заклади повинні мати спальні кімнати, медичні кабінети, кімнати для групової терапії, спортзали та зони для відпочинку на відкритому повітрі.

Необхідне обладнання для таких закладів також варіюється залежно від їхнього типу. Амбулаторні клініки повинні бути оснащені діагностичним обладнанням, таким як електроенцефалографи та магнітно-резонансні томографи, а також мати доступ до лабораторних послуг. Денний стаціонар потребує обладнання для фізіотерапії, арттерапія та інших терапевтичних методів. Стаціонарні заклади потребують додаткового медичного обладнання для невідкладної допомоги, реанімації та моніторингу стану пацієнтів.

Класифікація медичних установ за об’ємно-планувальними та архітектурними рішеннями включає різні типи будівель, які забезпечують функціональність і ефективність роботи медичного персоналу. Це можуть бути окремо стоячі будівлі, що забезпечують максимальну автономність і конфіденційність, або ж інтегровані в загальну структуру медичних комплексів, що сприяє кращій координації медичної допомоги.

ДЗЕРКАЛЬНИЙ ФАСАД: ЯК ОДИН З ПРИЙОМІВ ГАРМОНІЗАЦІЇ СУЧАСНОЇ АРХІТЕКТУРИ В УМОВАХ ІСТОРИЧНОЇ ЗАБУДОВИ

Дмитро Попович, Надія Кантаурова — пт, 28 бер 2025 00:00:00 +0200

У науковій статті розглядається питання гармонізації сучасних житлових будинків в історичному середовищі. Особливу увагу приділено аналізу одного з перспективних прийомів вирішення даної проблематики — використанню дзеркальних фасадів з металевих або скляних сучасних матеріалів. У роботі детально розглянуто конкретний приклад застосування дзеркального фасаду в проєкті австрійської архітектурної студії HoG Architektur, реалізованому в місті Грац. Під час дослідження було проведено аналіз архітектурної композиції, контекстуальний аналіз, фотографічний аналіз будівлі та порівняльний аналіз. Проведено вивчення пропорцій будівлі, її геометрія, аналіз ритміки фасаду, співвідношення відкритих і закритих площин, порівнюється з класичними архітектурними прийомами та сучасними трендами. Проведено дослідження взаємодії будівлі з міським середовищем, а саме як вона вписується в існуючу забудову, яку роль відіграє у формуванні міського простору та аналіз її масштабу щодо навколишнього історичного контексту. Розглянуто вплив фасаду на візуальне сприйняття міста та його «дзеркальний» ефект. Розглянуто фотографії будівлі під різним ракурсом для дослідження того, як працює дзеркало фасаду з різних точок, вплив світла на фасадну композицію та взаємодію відбиттів із навколишнім середовищем. Проведено аналіз якості гармонізації за авторською методикою. Проаналізовані рішення архітекторів за кожним критерієм аналізу і представлена графічна схема видів гармонізації. Дослідження також включає розгляд ергономічних і функціональних особливостей житлового простору, що формуються завдяки використаним матеріалам і планувальним рішенням. Оцінено екологічні аспекти такого фасаду, зокрема його енергоефективність і вплив на мікроклімат прилеглої території. Зроблено висновки щодо ефективності дзеркального фасаду як засобу гармонізації сучасної архітектури з історичним середовищем та можливості застосування аналогічних рішень в інших міських контекстах.

МЕТОДОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ АРХІТЕКТУРНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Володимир Приймак — пт, 28 бер 2025 00:00:00 +0200

У статті розглядаються деякі аспекти методології наукових досліджень в архітектурі, зв'язок архітектурної науки з практикою проєктування. Розглянуто системні методи вивчення та типологічної інтерпретації багатофункціональних комплексів громадського обслуговування – громадських центрів. Проаналізовано вплив наукових досліджень на потреби будівництва з досвіду автора.

Запропоновано методику системного підходу до процесів проєктування від містобудівних до об’ємно-планувальних рішень громадських комплексів. Використано авторські теоретичні розробки за період активних досліджень в структурі державного наукового інституту і власної приватної практики автора.

Теоретичні розробки були впроваджені в практику експериментального і конкурсного проєктування, що проілюстровано в статті роботами автора.

ПРОБЛЕМАТИКА МІКРОРАЙОННОЇ ЖИТЛОВОЇ ЗАБУДОВИ НИЗЬКОЇ ЩІЛЬНОСТІ, ВПЛИВ НЕЯКІСНИХ ПРОСТОРОВИХ РІШЕНЬ НА СЕРЕДОВИЩЕ І ЖИТТЯ ЛЮДЕЙ

Микола Морозов — пт, 28 бер 2025 00:00:00 +0200

Стаття представляє аналіз щільності типової мікрорайонної житлової багатоквартирної забудови. В статті розглядається як недостатня щільність забудови створює неякісні просторові рішення, що в свою чергу впливають на життя людей, створюючи неякісне середовище. Також в статті запропоновані основні принципи якісного середовища, їх типологія, приклади просторових рішень, які потрібні для створення комфортного простору для життя і функціонування людини.

ЗАСТОСУВАННЯ ТА ТРАНСФОРМАЦІЯ ТРАДИЦІЙНИХ ФОРМ ТА МАТЕРІАЛІВ У ДИЗАЙНІ СУЧАСНОГО ІНТЕР’ЄРУ

Надія Соснова, Юрій Бардин — пт, 28 бер 2025 00:00:00 +0200

Дане тематичне дослідження висвітлює питання використання натуральних будівельних матеріалів та інтеграцію історичних архітектурних форм у сучасному дизайні інтер'єру, зберігаючи спадщину і водночас приймаючи сучасність. На прикладі авторської роботи з відтворення елементів будівлі, реконструйованої під готельну функцію, окреслено можливості вдосконалення методики проєктування сучасних інтер’єрів.

КЛАСИФІКАЦІЯ СУЧАСНИХ ЦЕНТРІВ СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ

Світлана Шкляр, Іван Вороновський — пт, 28 бер 2025 00:00:00 +0200

У статті розглядаються питання класифікації нового типу архітектурних об’єктів – центрів соціально-психологічної реабілітації військовослужбовців. Визначаються основні критерії класифікації, які мають пріоритетне значення для архітектурного формування реабілітаційних центрів. Детально розглядається кожен з критеріїв класифікації, аналізується їхній зв’язок між собою і з типологічними особливостями центрів соціально-психологічної реабілітації як архітектурних об’єктів.

АРХІТЕКТУРА ПОВЕДІНКИ: РЕАКЦІЇ, СПІЛКУВАННЯ ТА ВЗАЄМОДІЇ

Дмитро Аранчій — пт, 28 бер 2025 00:00:00 +0200

У статті розглядається поведінкова архітектура, що здатна до зворотної реакції, спілкування та двосторонньої взаємодії, зокрема за рахунок самонавчання. Такими є системи адаптації, які здатні проявляти складну поведінку. Архітектура стаючи також машиною та набуваючи "інтелекту" нерідко може проявляти нетривіальну й непередбачувану емерджентну поведінку. Остання базується на відносно простій конструкції своєї механіки (будови "тіла") та електроніки й інструкцій/алгоритмів взаємодії (будови "розуму"). Прослідковується еволюція від перших спроб створення систем спілкування у XX столітті у царині ранньої кібернетики. Зокрема у таких роботах як проєкти Ґордона Паска як MusiColour та Колоквій Мобілів (які включно з релевантністю до архітектури розглянуті у цій статті), механічних "розумних" створінь Уолтера Ґрея Уолтера та до сучасних використань. До них у тому числі відносяться проєкти NOX, Minimaforms та Aranchii Architects. Основний акцент робиться на методі (алгоритмові) взаємодії, який базується, як правило, на відповідних йому у часові новітніх науково-технічних досягненнях, зокрема у царині машинного навчання, а також на цінності, яку ця взаємодія несе - цінність натомість носить здебільшого гуманістичний (спрямований на задоволення ментальних потреб: зацікавлення людини, формування у неї нового досвіду та контролю над невизначеністю, або ж оптимізацією фізичних властивостей середовища перебування для покращення якостей життя) та останнім часом також сталий (sustainable) характер. Аналізуються приклади дослідницьких та утилітарних втілень у світі та пропонуються шляхи розвитку взаємодії в архітектурі за залучені частиною простору (адаптація шкіри/оболонки, реконфігурація структури, та еволюція елементів внутрішнього простору) з користю для людини й середовища, у тому числі урбаністичного та містопланувального.

МІЖ МОДЕРНОМ І ПОСТМОДЕРНОМ – ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ НОВОГО МОДЕРНІЗМУ В АРХІТЕКТУРІ ЛЬВОВА

Тарас Андрушко — пт, 28 бер 2025 00:00:00 +0200

У статті розглянуто теоретичні аспекти формування неомодернізму в архітектурі Львова на початку XXI століття. Встановлено, що неомодерністські тенденції в міському середовищі поєднують модерністську раціональність із новими, постпостмодерними семантичними та культурологічними акцентами, які раніше не отримували достатнього системного теоретичного осмислення. Попередні наукові розвідки здебільшого обмежувались локальною ідентифікацією подібних явищ, подаючи їх як фрагментарні прояви оновленого модерністського світогляду [1]. Паралельно у світовому дискурсі, зокрема в дослідженнях, що висвітлюють філософські та естетичні засади неомодернізму, наголошується на важливості удосконалення термінологічної бази й методологічних підходів [2]. Водночас у межах цього дослідження, під «неомодернізмом» розуміється переосмислене продовження модерністської архітектурної парадигми, яке зберігає раціональність і ясність форм, проте адаптується до сучасних соціокультурних умов, уникаючи утопічного пафосу й водночас не вдаючись до характерної для постмодерну іронії та історичних цитат. Отримані результати покликані сприяти формуванню більш цілісної концептуальної платформи для вивчення неомодерністської архітектури у Львові та за його межами.

КУЛЬТУРНА СПАДЩИНА ЯК ОБ’ЄДНАВЧИЙ ФАКТОР У ПРОЦЕСІ УКРУПНЕННЯ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД НА ПРИКЛАДІ ОДНІЄЇ ІЗ ГРОМАД ПРИКАРПАТТЯ

Андрій Аннюк, Руслан Жирак — пт, 28 бер 2025 00:00:00 +0200

Досліджено роль культурної спадщини як об’єднавчого чинника у процесі укрупнення територіальних громад на прикладі однієї із громад Прикарпаття – Печеніжинської територіальної громади (ТГ) Коломийського району Івано-Франківської області. Аналізуються історико-культурні аспекти регіону, що сприяють формуванню спільної ідентичності та соціальної згуртованості населення. Розглядається вплив матеріальної та нематеріальної культурної спадщини на архітектурно-планувальну структуру, суспільну інтеграцію, локальну економіку та туристичний потенціал громади. Окрему увагу приділено викликам та можливостям збереження й популяризації культурних традицій в умовах адміністративно-територіальної реформи.

ОСНОВНІ ЗАСАДИ АВТОРСЬКОГО ПРАВА В КОНТЕКСТІ КОНЦЕПЦІЇ МІСТОБУДІВНОГО КОДЕКСУ УКРАЇНИ

Ганна Бондар, Октябрина Чемакіна — пт, 28 бер 2025 00:00:00 +0200

Стаття досліджує основні засади авторського права у сфері архітектури та містобудування, аналізує чинне законодавство України, міжнародне законодавство, aquis ЄС та виявляє проблеми правової охорони архітектурних творів. Окремо розглянуто питання авторського нагляду, механізмів ліцензування та вдосконалення нормативної бази. Запропоновані рекомендації щодо адаптації українського законодавства до aquis Європейського Союзу.

АРХІТЕКТУРНА ТИПОЛОГІЯ ІРАНСЬКИХ ШКІЛ НА ОСНОВІ ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТІ В ІСЛАМСЬКИЙ ПЕРІОД

Алі Емаміанфар, Юлія Третяк, Раддаміла Косаревська — пт, 28 бер 2025 00:00:00 +0200

У статті досліджено архітектурну типологію традиційних будівель іранських шкіл в ісламський період (VII-XIX ст.), зосереджуючи увагу на їхніх енергоефективних особливостях. Проаналізовано еволюцію навчальних просторів від ранніх форм, коли класи (модарес) функціонували у житлових будинках, до формування окремих навчальних закладів – мечетей-шкіл та медресе.

Особливу увагу приділено впливу кліматичних умов на просторову організацію шкіл у різних регіонах Ірану, зокрема на рівнинах, у гірських районах, у прибережних зонах Каспійського моря та Перської затоки. Розглянуто роль таких архітектурних елементів, як центральні двори, житлові кімнати для учнів (ходжрехи), криті молитовні зали (шабестани), вітрозахисні вежі (бадгири), а також використання місцевих будівельних матеріалів, що сприяли зниженню енергоспоживання та створенню комфортного мікроклімату.

Результати дослідження демонструють, що традиційні навчальні заклади Ірану розвивалися відповідно до принципів архітектури, орієнтованої на кліматичні умови, і це дозволяло їм ефективно використовувати природні ресурси для забезпечення вентиляції, освітлення та терморегуляції. Аналіз типологічних рішень будівель шкіл надає можливість інтеграції історичного досвіду в сучасне проєктування енергоефективних освітніх просторів.

ОСОБЛИВОСТІ ТРАДИЦІЙНОГО САКРАЛЬНОГО БУДІВНИЦТВА ВЕРХНЬОГО ПОГОРИННЯ ХVII – першої половини ХVIII ст.

Віктор Завада — пт, 28 бер 2025 00:00:00 +0200

У статті розглядаються особливості традиційного сакрального будівництва Верхнього Погориння – одного з найменш досліджених в історико-архітектурному відношенні регіонів України, розташованого на кордоні трьох суміжних історичних місцевостей – Галичини, Волині та Поділля. Ця унікальна особливість формування своєрідної будівельної культури зазначеного регіону дає можливість простежити в ній характерні прояви та взаємний вплив різних регіональних шкіл і течій української дерев’яної архітектури. З погляду на те, що їхнє походження ймовірно пов’язане з найбільш ранніми стадіями розвитку історичного Погориння та прилеглих до нього територій, особливий інтерес у його дослідженні становлять найдавніші за хронологією пам’ятки традиційного храмобудування XVII – п.пол. XVIII ст., які збереглися на території регіону.

НОВІ ТЕНДЕНЦІЇ У МІСТОБУДУВАННІ ЗАХІДНОГО РЕГІОНУ УКРАЇНИ У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХХ СТ.: НА ПРИКЛАДІ ІВАНО-ФРАНКІВСЬКА

Олег Малярчук, Олексій Ященко, Михайло Палагнюк — пт, 28 бер 2025 00:00:00 +0200

У статті розглянута теорія та історія архітектури радянського періоду міста Івано-Франківська (1944–1991 рр.), який характеризувався своїми відмінними від усіх інших стилів архітектурними рисами та масштабністю забудови. Історична забудова м. Івано-Франківська визначалася специфікою економічного і політичного розвитку в минулому. Центральна частина міста згідно «нових підходів» мала «багато недоліків»: надзвичайно щільна забудова в центральному районі, здрібненість кварталів; велика частина території міста з усіма інженерними комунікаціями зайнята «малоцінними» одноповерховими спорудами. Вважалося за доцільне – економічно вигідно – реконструювати старі райони та знести «малоцінний» жилий фонд (подекуди аварійний), використовуючи при цьому існуючі інженерні комунікації, ніж виносити забудову за межі міста. Реконструкція цих районів проводилася з розрахунком зменшення щільності забудови, створення зелених масивів. Історичній частині міста внаслідок реконструкції було завдано непоправимої шкоди. На початку 1960-х років викристалізувалися риси нового стилю благоустрою міст, промислових підприємств притаманних радянському періоду історії. Міста, селища, села розбудовувалися в результаті класичного будівельного рішення радянської доби: дешеві бетонні чи цегляні конструкції, погано збудовані, без жодних прикмет архітектурних ознак чи естетичної привабливості. У тих містах, де стара центральна частина частково залишилася, як у Івано-Франківську (Станіславі), нові будинки та мікрорайони виростали вперемішку та на околицях, утворюючи низку приміських спальних районів. Що ж до менших міст і селищ, змушених приймати десятки тисяч селян, які перетворилися на робітників, то вони масово заселялися у гуртожитки та робітничі селища. Архітектура міст ставала змішаного типу, подекуди це виглядало абсурдно й негативно впливало на архітектурний ансамбль окремих міст.

РЕТРОСПЕКТИВНИЙ ОГЛЯД АРХІТЕКТУРНИХ ПРАКТИК ТА ТЕОРІЙ У КОНТЕКСТІ КОНЦЕПЦІЇ ГНУЧКОСТІ В АРХІТЕКТУРІ

Олександр Оніщук — пт, 28 бер 2025 00:00:00 +0200

У статті досліджується виникнення концепції гнучкості в архітектурі. Здійснено ретроспективний огляд архітектурних практик часів стародавнього світу та теорій архітекторів XIX–XX ст. з метою виявлення причин зародження та розвитку концепції гнучкості в архітектурі. Акцентовано увагу на окремих позиціях на містобудівному рівні, обʼєктному та елементному рівнях, які реалізують концепцію гнучкості в архітектурі у відповідних історичних та економічних умовах. Історичні відомості проілюстровані відповідним графічним матеріалом.

ЦИФРОВА ТРАНСФОРМАЦІЯ БУДІВЕЛЬНОГО ВИРОБНИЦТВА ОБ’ЄКТІВ НЕРУХОМОСТІ НА ОСНОВІ ІНФОРМАЦІЙНОГО МОДЕЛЮВАННЯ

Іван Перегінець, Юрій Смірнов — пт, 28 бер 2025 00:00:00 +0200

У статті розглянуто питання цифрової трансформації будівельного виробництва об’єктів нерухомості на основі інформаційного моделювання будівель (BIM). Ця технологія змінює підходи до проєктування, будівництва та експлуатації будівель, працюючи з точною цифровою моделлю, яка оснащена всією необхідною інформацією щодо відповідного основного фонду.

Розглянуто ключові переваги BIM: зниження витрат, зниження термінів будівництва, нівеляція кількості помилок у проєктуванні, ефективне управління ресурсами з підвищенням якості робіт. Завдяки BIM-файлам будівельники, інженери та замовники можуть працювати з єдиною актуальною моделлю, що дозволяє уникати непорозумінь та дублювання роботи. Отже, BIM надає можливість прогнозувати витрати, аналізувати енергоефективність будівлі та планувати експлуатаційні характеристики будівлі чи споруди до початку ведення будівництва.

У статті розглядається використання BIM у різних етапах життєвого циклу житлових будинків – від розробки концепції до введення в експлуатацію. Також висвітлюються сучасні програмні інструменти для BIM-проєктування: Autodesk Revit; Allplan ArchiCAD; Tekla Structures; Navisworks та інші. Окрему увагу приділено питанням автоматизації будівельних процесів, а також поєднанню BIM із сучасними цифровими технологіями, такими як штучний інтелект та Інтернет речей (IoT).

Розглянуто проблеми впровадження BIM в Україні, серед яких – недостатні знання спеціалістів, відсутність єдиних нормативних документів та висока вартість програмного забезпечення. Запропоновано можливі рішення для популяризації BIM, зокрема розробку національних стандартів, навчальні програми для архітекторів і будівельників та фінансову підтримку від держави.

Стаття підкреслює, що цифрова трансформація будівельного виробництва завдяки BIM, дозволяє будувати якісніше, швидше та економічніше. Використання цієї технології є важливим кроком у розвитку сучасного будівництва та підвищенні конкурентоспроможності галузі.

ВИТОКИ ХУДОЖНЬОГО ПРОЄКТУВАННЯ АРХІТЕКТУРНОГО ТА МІСЬКОГО СЕРЕДОВИЩА В КУЛЬТУРІ ФОРМУВАННЯ ШТУЧНОГО ОТОЧЕННЯ

Валентина Праслова — пт, 28 бер 2025 00:00:00 +0200

Витоки художнього проєктування архітектурного та міського середовища, як і формування артоб’єктів, можна відстежити через зміну ставлення до форми виробів і об’єктів, що знаходяться в середовищі. Сьогодні у художньому проєктуванні форма артоб’єкту та її інтеграція в структуру оточення інтерактивно адаптується під потреби людини. Проте у промисловий період форма виробів піддавалася стандартизації, через що втрачалася унікальність середовища. Це підтверджує аналіз теоретичного та практичного досвіду кінця XIX століття, згідно з яким пріоритетною є тенденція створення виробів предметного дизайну, ізольованих від просторового середовища. Рух «Мистецтво та ремесла», стиль «Студія», а також компанія «Морріс, Маршал, Фолкнер та компанія», засновані Вільямом Моррісом, відстоювали повернення до майстерності та цілісного підходу в організації предметно-просторового середовища. Це сприяло розвитку гармонійного простору, де форма, емоційність та естетика були взаємопов’язані, наголошуючи на важливості інтеграції форми виробу в загальний архітектурний контекст.

ЗМІНИ ПРОЄКТНИХ ПІДХОДІВ В АРХІТЕКТУРІ ТА МІСТОБУДУВАННІ ХАРКОВА другої половини 1950-х – початку 1970-х рр.

Світлана Романова — пт, 28 бер 2025 00:00:00 +0200

Стаття висвітлює процеси в архітектурі та будівництві Харкова періоду радикального повороту в архітектурно-містобудівному проєктуванні до принципів модернізму у другій пол. 1950-х рр. та в часи прискореного розгортання індустріальних технологій будівництва у наступному десятилітті. Друге за значенням місто України протягом третьої чверті XX століття значно змінило свій вигляд в результаті здійснення масштабного житлового будівництва, яке відбувалося на основі кардинальної зміни проєктних підходів в архітектурі та містобудуванні Харкова. Стаття продовжує низку публікацій про ключові аспекти архітектурно-містобудівної діяльності у Харкові на часовому відрізку від другої половини 1940-х до початку 1970-х рр.

ПРИБУДОВА ВІВТАРНОЇ ЧАСТИНИ ЦЕРКВИ СПАСА НА БЕРЕСТОВОМУ НА ПОЧАТКУ XVII СТОЛІТТЯ

Олександр Романченко — пт, 28 бер 2025 00:00:00 +0200

У статті висвітлено проблемні питання щодо часу та обставин прибудови вівтарної частини церкви Спаса на Берестовому у м. Києві. Спростовано поширену думку щодо будівництва цієї частини церкви у 1640-х рр. під час правління Митрополита П. Могили. Встановлено, що вівтарні апсиди храму були прибудовані під час його приналежності до унійної церкви, а саме: бл. 1610-1620 років. З урахуванням застосованих мотивів готичної архітектури при оформленні вівтарних апсид, висловлено гіпотезу щодо участі у відбудові храму католицьких кіл, зокрема, Ордену Домініканців. Запропоновано авторську реконструкцію вигляду фасадів церкви Спаса на Берестовому на поч. XVII століття.

АРХІТЕКТУРА ЗАХІДНИХ ОБЛАСТЕЙ УКРАЇНИ МІЖ ДВОМА СВІТОВИМИ ВІЙНАМИ

Ігор Худяков, Ірина Яременко — пт, 28 бер 2025 00:00:00 +0200

Історія української архітектури ще є маловідомою сторінкою світової культури і потребує свого ретельного аналізу і вивчення. Однією з «білих плям» нашої історії є та архітектурна спадщина, що залишилась на землях України, які в період між двома світовими війнами входили до складу інших держав: Польщі, Чехословаччини та Румунії. Цінність цих архітектурних пам’яток в тому, що вони є ще одним культурним містком, який пов’язує Україну з іншими європейськими країнами. У той час, коли українські архітектори були вимушені працювати під ідеологічним тиском більшовицької влади, архітектори країн Центрально-Східної Європи мали змогу творити більш вільно, без цензури. Таким чином, розвиток ідей у цьому регіоні загалом збігався з еволюцією європейської архітектури. Як і в інших країнах Європи, тут відбувалась вільна конкуренція між основними архітектурними стилями того часу - модернізмом, ар-деко, історизмом та іншими. У статті наводиться огляд архітектури цих областей України, показано найважливіші пам'ятки із зазначенням їх авторів. Відзначається важливий внесок цього культурного надбання у спільну історію української і світової архітектури.

МОДЕЛЮВАННЯ ПРОЦЕСІВ АРХІТЕКТУРНОГО ПРОЄКТУВАННЯ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ ТЕХНОЛОГІЙ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ

Володимир Обухов, Валерій Товбич — пт, 28 бер 2025 00:00:00 +0200

Стаття присвячена дослідженню можливостей застосування технологій штучного інтелекту (ШІ) в архітектурному проєктуванні в контексті трансформації класичних підходів до створення архітектурних об’єктів. Авторами було сформовано та структуровано низка гіпотез, що охоплюють різні рівні використання ШІ у проєктних практиках — від фундаментально-соціального рівня до конкретних прикладних ситуацій, безпосередньо пов’язаних з поетапним архітектурним проєктуванням. Дослідження ґрунтується на аналізі наукових джерел, практичного спостереження за кейсами та практикою зарубіжних і вітчизняних архітектурних компаній. Також проведено порівняльну апробацію ефективності проєктування із залученням ШІ та без нього, розглянуто такі аспекти, як швидкість прийняття рішень, генерація варіантів, точність, адаптивність та оптимізація ресурсів. Особливу увагу приділено методам генеративного дизайну, параметричного моделювання, прогностично-аналітичних механізмів та цифрового контролю за створенням документації. Розкрито потенціал використання штучного інтелекту на кожному етапі архітектурного проєкту — від передпроєктного аналізу до реалізації. Визначено ступінь придатності сучасних ШІ-технологій до реальної інтеграції в архітектурний процес, з урахуванням людського фактору, рівня автоматизації та специфіки архітектурної діяльності. Це дозволяє проводити адаптивне моделювання будівель з використанням штучного інтелекту AI ABM (Artificial Intelligence Adaptive Building Modeling), що системно поєднує інструменти ШІ для створення багатофункціональних архітектурних об'єктів. Запропонована модель знаходиться на завершальному етапі верифікації та подальшого впровадження в експериментальне проєктування.

ВПЛИВ BIM-ТЕХНОЛОГІЙ НА ЕФЕКТИВНІСТЬ УПРАВЛІННЯ БУДІВНИЦТВОМ

Владислав Войтович — пт, 28 бер 2025 00:00:00 +0200

Сучасна будівельна галузь стикається з низкою системних проблем, пов’язаних із неефективним управлінням ресурсами, комунікаційними розривами та обмеженим контролем над проєктами. Технологія інформаційного моделювання будівель (BIM) виступає інструментом цифрової трансформації, здатним підвищити ефективність керування будівництвом за рахунок віртуального моделювання, спільної роботи в реальному часі, автоматизації розрахунків, моніторингу та інтеграції з ERP-системами. У статті проаналізовано ключові механізми впливу BIM на оптимізацію будівельних процесів, зокрема кошторисування, планування та управління ризиками. Розглянуто практичні кейси, що демонструють зниження витрат і підвищення прозорості проєктів завдяки BIM. Особливу увагу приділено інтеграції технології з ERP-системами для автоматизації бізнес-процесів. До того ж визначено перспективи розвитку BIM через використання штучного інтелекту та Big Data. Публікація пропонує комплексний підхід до розуміння BIM як стратегічного інструменту, який поєднує технічні інновації з ефективністю управління, що є ключовим для цифрової трансформації будівництва та досягнення стійкості галузі.

ВИПРОБУВАННЯ СВІТЛОПРОЗОРИХ КОНСТРУКЦІЙ НА СТІЙКІСТЬ ДО УДАРНОЇ ХВИЛІ: АНАЛІЗ МІЖНАРОДНИХ СТАНДАРТІВ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ В УКРАЇНІ

Михайло Орленко — пт, 28 бер 2025 00:00:00 +0200

В статті розглядаються нормативні документи України та інших країн, де описуються вимоги до огороджувальних світлопрозорих конструкцій в частині вибухостійкості та методи перевірки означених характеристик. Аналізуються переваги та недоліки існуючих методів, перспективи удосконалення нормативних документів України.

РОЗРАХУНОК ЦИЛІНДРИЧНОГО КОЛОДЯЗЯ ЧИСЕЛЬНО-АНАЛІТИЧНИМ МЕТОДОМ ГРАНИЧНИХ ЕЛЕМЕНТІВ

Микола Сур’янінов, Вячеслав Сур’янінов — пт, 28 бер 2025 00:00:00 +0200

Розроблено алгоритм застосування чисельно-аналітичного методу граничних елементів до розрахунку залізобетонних та фібробетонних циліндричних колодязів, які з точки зору будівельної механіки є довгими циліндричними оболонками. Для аналізу роботи циліндричних оболонок рекомендувалося кілька способів. Аналіз літератури показує, що розробці нових методів розрахунку залізобетонних та сталефібробетонних циліндричних оболонок приділяється дуже мало уваги, тому цей напрямок є актуальним. Сутність запропонованого методу полягає в початковій дискретизації лінійної системи на найпростіші модулі. Після аналізу стану всіх модулів системи виконується їх синтез і зворотний перехід до системи, що розглядається. Під модулем розуміється стрижень – для стрижневих систем та узагальнений стрижень – для пластинчастих та оболонкових систем. Кожен модуль як одномірне фізичне тіло має тільки дві граничні точки. Метод спирається вирішення диференціальних рівнянь завдання у вигляді методів початкових параметрів.Рішення задачі зводиться до розв'язання однієї системи лінійних рівнянь алгебри і обчислення напружено-деформованого стану у внутрішніх точках стрижнів за співвідношенням методу початкових параметрів. Така схема рішення забезпечує отримання дуже точних і достовірних результатів, які можна уявити засобами MATLAB або іншого середовища.

Реалізація запропонованого методу дозволяє отримати кінематичні та статичні параметри напружено-деформованого стану оболонки залізобетонних або фібробетонних циліндричних колодязів при будь-яких навантаженнях та граничних умовах.

Надалі авторами планується розв'язання поставленої задачі методом скінченних елементів у якийсь інженерній програмі (наприклад, у пакеті ANSYS) з метою оцінки точності розробленого алгоритму.