Сучасні проблеми Архітектури та Містобудування

ТИПОЛОГІЯ ТИМЧАСОВИХ ПОСЕЛЕНЬ ДЛЯ ПЕРЕМІЩЕНИХ ОСІБ

Юрій Амосов — пт, 27 вер 2024 00:00:00 +0300

Виявлено типологічні особливості для групування тимчасових поселень та можливість їхнього розподілу по 4 групам за значенням містобудівних моделей. Особлива увага приділяється виявленню морфології тимчасових поселень, як елементу містобудівної системи.

ДОСВІД ОБЛАШТУВАННЯ ПРИМІСЬКИХ ЗОН У НАЙКРУПНІШИХ МІСТАХ США, ВЕЛИКОБРИТАНІЇ ТА НІМЕЧЧИНИ

Марта Михіденко — пт, 27 вер 2024 00:00:00 +0300

Дана стаття присвячена досвіду облаштування приміських зон у США, Великобританії та Німеччини. Розглядаються різні підходи і стратегії, успішні і не дуже приклади реалізації проєктів на приміських територіях великих міст і мегаполісів, що за кількістю населення відповідають найкрупнішим українським містам. В статті на практичних прикладах розкривається зміст понять субурбанізація, агломерація та конурбація. Вивчений досвід може бути взятий до уваги під час повоєнної відбудови приміських зон найкрупніших міст України.

КОНЦЕПЦІЯ ТЕРИТОРІАЛЬНО-ПРОСТОРОВОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ РЕГІОНАЛЬНИХ МЕРЕЖ ОСЕРЕДКІВ АРХІТЕКТУРНО-МІСТОБУДІВНОЇ СПАДЩИНИ НА ТЕРЕНАХ УКРАЇНИ

Віктор Тімохін, Надія Шебек — пт, 27 вер 2024 00:00:00 +0300

У статті запропоновано структурно-логічну і територіально-просторову моделі в складі концепції формування і сталого розвитку мережі осередків і ареалів архітектурно-містобудівної спадщини, які розміщені в малих провінційних містах у 12 етнічних регіонах України. Структурними елементами моделей виступають окремі осередки, об’єднані найкоротшим чином в ареали і регіони. Вони утворюють єдину мережу на теренах України за рахунок корпораційних зв’язків між осередками, комунікаційних зв’язків між ареалами, коопераційних периметральних зв’язків ареалів у межах етнічного регіону і комутаційних міжрегіональних зв’язків. Концепція передбачає використання цих мережевих моделей у дослідженні і стимулюванні процесів самоорганізації, сталого розвитку і креативної економіки на рівні окремих осередків, їх ареалів і етнічних регіонів. Процеси самоорганізації орієнтують сталий розвиток мережі в напрямі відновлення історичного середовища провінційних міст, їх включення в індустрію туризму, в музейно-виставкову і ярмаркову справи, у відновлення крафт-виробництва на місцях і, в кінцевому рахунку, у відродження національної культури та її самоідентичності в етнічних регіонах України.

СУЧАСНІ ПРОБЛЕМИ ІСНУВАННЯ ВІДКРИТИХ ПУБЛІЧНИХ ПРОСТОРІВ МІСТ

Микита Гусєв — пт, 27 вер 2024 00:00:00 +0300

В статті здійснено узагальнення та систематизування існуючих проблем сучасного функціонування відкритих публічних просторів міст, що були поділені на декілька груп - містобудівні, транспортні, функціональні, композиційні, соціально-економічні, естетично-екологічні та інформаційно-технологічні. Деталізовано сутність проблематики відкритих публічних просторів міст, що базується на спільних рисах їх функціонально-просторової організації. Наведено шляхи вирішення вищеперелічених проблем існування відкритих публічних просторів міст.

ОСОБЛИВОСТІ ВИВЧЕННЯ ІННОВАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ В АРХІТЕКТУРІ НА РІВНІ ФОРМУВАННЯ ОСВІТНІХ ПРОГРАМ

Марія Бадюл, Сергій Подолинний — пт, 27 вер 2024 00:00:00 +0300

Сучасна архітектурна діяльність проходить у конкурентному середовищі, у світі, де стрімко розвиваються технології будівництва, засоби проєктування, канали комунікації. При цьому сучасному фахівцю необхідно вміти не тільки якісно виконувати технічні задачі, а й дивувати, бути здатним робити новації, та реалізуватись, як індивідуальна творча особистість. Ці умови ринку кардинально відрізняються від особливостей архітектурної діяльності радянських часів. Але архітектурна освіта в державних ЗВО ще залишає стару структуру – змінюються окремі завдання, але комплексного реформування щодо сучасним запитам професії ще не відбулось. Суттєвим напрямом реформування освіти є впровадження вивчення інноваційних технологій проєктування та будівництва. Пропонується переглянути цілком освітній процес та в даній статті важливу її складову – освітню програму. На рівні формування освітніх програм для якісного впровадження вивчення інновацій запропоновано прийоми щодо перегляду змісту та структури освітніх програм і налагодження різної форми взаємодії з практикуючими фахівцями й виробництвами для актуалізації сучасним запитам галузі та ефективного впровадження у професійну діяльність ще на етапі навчання.

ВІМ ЯК АНАТОМІЯ ДЛЯ БУДІВЛІ

Владислав Білов, Олексій Левченко — пт, 27 вер 2024 00:00:00 +0300

У статті висвітлюється використання інформаційного моделювання будівель (BIM) як інноваційний образ «анатомії» будівель, що показує, як ця технологія переосмислює спосіб дослідження, проєктування та управління архітектурними проєктами. Актуальність цього дослідження полягає у трансформаційному впливі BIM на будівельну галузь, адже ця технологія створює деталізовану та активну модель, яка відображає складність та взаємозалежність, притаманні анатомічній будові людини. Створюючи комплексне тривимірне цифрове представлення будівлі, BIM дозволяє отримати системне представлення про компоненти, функції та взаємодію елементів будівлі, подібно до того, як анатомічні моделі покращують сприйняття біологічних систем. Метою статті є аналіз того, як інформаційне моделювання будівель (BIM) забезпечує деталізоване, системне представлення структури та функцій будівлі, покращуючи процеси проєктування, будівництва та управління за допомогою цифрової моделі. Результати цього дослідження свідчать про те, що BIM вдосконалює процес проєктування та будівництва, підвищуючи рівень візуалізації, координації та комунікації між учасниками проєкту. Це полегшує проведення поглибленого аналізу експлуатаційних характеристик будівлі, що дає змогу покращити процес прийняття рішень протягом усього життєвого циклу проєкту. Технологія підтримує точне моделювання, виявлення колізій та оцінку витрат, що дозволяє зменшити ризики та оптимізувати розподіл ресурсів. Інтегрування навантажень та впливів, як аспектів експлуатації, до технології BIM, дозволяє здійснювати управління та обслуговування будівельного об’єкта, що відображає безперервну природу анатомічних систем. Отримані в результаті цього дослідження висновки наголошують на тому, що BIM, як «анатомічний» підхід, представляє собою зміну парадигми в проєктуванні та управлінні будівлями. Він не тільки забезпечує комплексне функціональне сприйняття будівельних конструкцій, але й суттєво сприяє підвищенню ефективності будівельних проєктів. Використовуючи детальні, інтегровані моделі BIM, будівельна галузь може розвиватися в напрямку сталого та скоординованого розвитку, що створить основу для підвищення якості та продуктивності будівельних проєктів.

ПЕРЕОСМИСЛЕННЯ РАННЬОЇ ПАРАДИГМИ У ФОРМУВАННІ СУЧАСНОГО САКРАЛЬНОГО ПРОСТОРУ

Лілія Гнатюк — пт, 27 вер 2024 00:00:00 +0300

У статті проаналізовано мінливі принципи сучасної європейської сакральної архітектури.

Представлено переосмислення ранньої парадигми: виявлено, що чернечі ордени та літургійні рухи, які ініціювали реформи сучасної Католицької Церкви, зазвичай надихалися богослужінням і способом життя первісних християнських громад. Це натхнення продовжувало жити після Другого Ватиканського Собору; таким чином просторова та міська спадщина ранніх століть формувала курс європейської церковної архітектури аж до сьогодення.

Розглянуто питання ресурсів, яке було повністю переоцінено завдяки новим літургійним настановам третього тисячоліття. Замість утопій з’явилися нові архітектурні рішення, які краще відповідають структурі Літургії, змальовують більш зрозумілий і реалістичний образ християнства. Ця сучасна зміна також вплинула на масштабне планування, особливо там, де нові центри міст формуються як відкриті та багатофункціональні місця зустрічей для різних громад. Більшість прикладів у Європі доводять, що архітектурний каркас такої релігійної орієнтації неминуче породжує нові соціальні платформи в міському середовищі.

Виявлено, що артикуляція літургійного простору, запроєктованого як багатофункціональний сакральний комплекс, більш успішно розкриває динаміку християнського життя.

Представлено думки провідних теоретиків культури. Репрезентовано риси характерні для культури кінця століття. Розглянуто архітектуру сакральних споруд, зведених за принципом інженерної науки.

Виявлено необхідність враховувати взаємозв’язок між певними формами та повідомленнями, що передаються через них у формотворенні сакрального простору.

ДІАЛОГ ФОРМ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СТИЛЮ І НАРОДНИХ ТРАДИЦІЙ В УКРАЇНСЬКІЙ САКРАЛЬНІЙ АРХІТЕКТУРІ БАРОКО

Олена Горбик — пт, 27 вер 2024 00:00:00 +0300

В статті розглянута історія дослідження феномену українського бароко. Зауважено на діалогічності форм архітектури окремих стильових напрямків та течій українського бароко з традицією народної національної архітектури та традицією монументальної архітектури Києворуського часу. Підсумовано дефініції українського бароко за формальними, змістовними та образними критеріями.

INTERGENERATIONAL SPACES – ПРОСТІР ЩО ПОЄДНУЄ ПОКОЛІННЯ: АРХІТЕКТУРА, ЩО ОБ`ЄДНУЄ ЛІТНІХ ЛЮДЕЙ ТА ДІТЕЙ

Ірина Кравченко, Ольга Гершуні — пт, 27 вер 2024 00:00:00 +0300

В статті представлений аналітичний огляд концепцій та прикладів формування архітектури, що поєднує покоління: літніх людей та дітей. Фахівці-архітектори з різних країн розмірковують над можливістю такого поєднання та відображення його в архітектурі, відповідно до місцевої специфіки. Відомості проілюстровані прикладами, де таке поєднання поколінь функціонально вирішено за допомогою різних прийомів та засобів, та формує спеціальне середовище, яке є і чітко зонованим і загальнодоступним для різних вікових груп користувачів.

ПРИНЦИП «КУМУЛЯТИВНОГО РОЗВИТКУ» - ОСНОВОПОЛОЖНИЙ ДЛЯ КОМПЛЕКСНОГО ПРОЦЕСУ РЕСТАВРАЦІЙНО-РЕКОНСТРУКТИВНИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ В ІСТОРИЧНОМУ МІСТІ

Нелля Лещенко — пт, 27 вер 2024 00:00:00 +0300

Розкрито сформульований автором загальний принцип «кумулятивного розвитку» як основоположний для комплексного процесу реставраційно-реконструктивних трансформацій в історичному місті на всіх системних рівнях для підвищення якості його існуючої забудови, різної за ступенем історико-архітектурної цінності та деструкції. Визначено та детально розглянуто прийоми, які розкривають цей принцип трансформації. Надано рекомендації щодо актуальності використання визначених прийомів для різного за цінністю та деструкцією історичного міського середовища.

ВПЛИВ АРХІТЕКТУРНОГО СЕРЕДОВИЩА НА РОЗВИТОК ДІТЕЙ З ОСОБЛИВИМИ ПОТРЕБАМИ

Віктор Осичанський — пт, 27 вер 2024 00:00:00 +0300

У публікації розглядається вплив архітектурного середовища на розвиток дітей з особливими потребами. Проаналізовано, як правильно спроєктовані простори можуть сприяти фізичному, емоційному, соціальному та когнітивному розвитку таких дітей. Особлива увага приділяється універсальному дизайну, який забезпечує доступність, безпеку та комфорт для всіх користувачів. У публікації також обговорюються конкретні приклади архітектурних рішень, що сприяють інтеграції дітей з особливими потребами в суспільство, знижують рівень стресу та підвищують їхню мотивацію до навчання та соціальної взаємодії. Дослідження підтверджує важливість врахування архітектурних аспектів при створенні інклюзивного середовища, яке сприяє гармонійному розвитку дітей з особливими потребами.

ВІДОБРАЖЕННЯ У ПЕРІОДИЧНИХ ФАХОВИХ ВИДАННЯХ ЗМІН В АРХІТЕКТУРІ ТА МІСТОБУДУВАННІ ХАРКОВА ЗА ЧАСІВ ПОЧАТКУ ІНДУСТРІАЛЬНОГО БУДІВНИЦТВА

Світлана Романова, Олександр Буряк — пт, 27 вер 2024 00:00:00 +0300

Стаття містить історіографічний огляд публікацій про архітектуру та будівництво Харкова у фахових архітектурних журналах України за часів радикального повороту в архітектурно-містобудівному проєктуванні до принципів модернізму та прискореного розгортання індустріальних технологій будівництва. Дана стаття є продовженням публікації, у якій автори розглядали присвячену Харкову професійну пресу періодів післявоєнної відбудови (1947-1955 рр.) та змін, що відбулися у практиці будівництва та у проєктній ідеології другої пол. 1950-х рр. В статті висвітлюються події архітектурного життя та еволюція поглядів архітекторів і містобудівників у другому за значенням місті України протягом третьої чверті XX століття.

ОСОБЛИВОСТІ ТРИВИМІРНОГО МОДЕЛЮВАННЯ АРХІТЕКТУРИ В AUTODESK 3DS MAX (НА ПРИКЛАДІ ІНДИВІДУАЛЬНОГО ЖИТЛОВОГО БУДИНКУ)

Валентин Хоменко — пт, 27 вер 2024 00:00:00 +0300

У статті обґрунтовано необхідність оптимізації процесу тривимірного моделювання архітектури в 3Ds Max. Сформульовано та описано основні стадії створення тривимірної моделі архітектурного об’єкта, на прикладі індивідуального житлового будинку.

ІНФОРМАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ В АРХІТЕКТУРНІЙ НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ. ФОРМУВАННЯ НАУКОВОЇ ШКОЛИ

Валерій Товбич, Ганна Яблонська — пт, 27 вер 2024 00:00:00 +0300

У статті актуалізується питання наукової школи; встановлюється зв’язок між обраним науковим напрямком і появою наукової школи; аналізується науково-педагогічна діяльність кафедри інформаційних технологій в архітектурі КНУБА, з’ясовується значення методики моделювання та прогнозування в архітектурі, що дозволяє відслідковувати процеси і явища у часі, сприяє появі інноваційних наукових досліджень в архітектурній галузі.

КЛАСИФІКАЦІЯ ЗРУЙНОВАНИХ БУДІВЕЛЬ В СТРУКТУРІ ЖИТЛОВИХ МІСЬКИХ УТВОРЕНЬ

Євгенія Демешкант — пт, 27 вер 2024 00:00:00 +0300

Класифікація поруйнованих будівель в структурі житлових міських утворень є необхідним та невід’ємним етапом дослідження, що передує виявленню доцільного варіанту відновлення певної території. Житлове утворення як структурно-планувальний елемент міста – це територія, що не розчленована вулицями, в структурі якої розміщується житлова забудова та об’єкти щоденного обслуговування. Пошкоджена забудова класифікована за характерними ознаками, такими як функціональне призначення, історико-культурна цінність, період будівництва, технологія зведення та характер пошкодження. Запропонована класифікація зруйнованих будівель в структурі житлових міських утворень має на меті систематизувати дослідну базу пошкоджених споруд, що дозволить в подальшому окреслити перелік певних дій щодо відновлення характерних елементів забудови.

ОСОБЛИВОСТІ ОРІЄНТАЦІЇ ШКІЛЬНИХ БУДІВЕЛЬ ІРАНУ ЗА СТОРОНАМИ СВІТУ В АСПЕКТІ ЇХ ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТІ

Алі Емаміанфар, Юлія Третяк, Раддаміла Косаревська — пт, 27 вер 2024 00:00:00 +0300

у статті досліджується орієнтація шкільних будівель в Ірані з точки зору енергоефективності. Аналізуються традиційні підходи до орієнтації будівель в Ірані, враховуючи їх вплив на споживання енергії, а також наводяться приклади сучасних міжнародних підходів до цього питання. Розглядаються кліматичні характеристики чотирьох основних зон Ірану для визначення оптимальної орієнтації та довжини шкільних будівель у кожному регіоні. Особлива увага приділяється потребі в опаленні будівель та визначенню оптимальної форми будівель для кожної кліматичної зони. Аналізується вплив інтенсивності сонячного світла на архітектуру шкільних будівель та приміщень, що дозволяє оптимізувати використання природної енергії для підвищення енергоефективності.

На прикладі шкіл у холодному кліматі Ірану, зокрема в місті Тебріз, розраховано кількість сонячної енергії, що надходить як у внутрішні двори, так і в навчальні приміщення. У статті акцентується увага на енергоефективності, базуючись на кліматичних умовах, і пропонуються проєктні рішення, які сприяють енергозбереженню в архітектурі шкільних будівель.

АНАЛІЗ ВІТЧИЗНЯНОГО ПРАКТИЧНОГО ДОСВІДУ ФОРМУВАННЯ БАГАТОКВАРТИРНОЇ ЖИТЛОВОЇ ЗАБУДОВИ 1991 – 2010 РР. НА ПРИКЛАДІ МІСТА ПОЛТАВИ

Станіслав Зосім, Володимир Ніколаєнко — пт, 27 вер 2024 00:00:00 +0300

Стаття присвячена дослідженню вітчизняної практики формування комерційного та доступного багатоквартирного житла 1991-2010 рр. в місті Полтава. Дана стаття є початком дослідження, що ставить за мету проаналізувати розвиток багатоквартирного житла в ринкових умовах від 1991 року до загострення військових дій 2022 року в Україні.

В даній науковій праці розглядається еволюція архітектурно-планувальних аспектів житлової забудови на прикладі двох десятиліть. Висвітлюються архітектурно-композиційні, об’ємно-просторові принципи формування вітчизняних житлових утворень, стилістичні особливості фасадів, планувальні тенденції формування квартир, рівень готовності квартир перед заселенням. Проведена кількісна оцінка планувальних рішень квартир методом транзитних площ за Г.І. Лавриком.

В статті вперше проведено аналіз архітектурно-планувальних рішень багатоквартирної житлової забудови розглянутого періоду в м. Полтава. Систематизовані тенденції та закономірності формування багатоквартирної забудови. Висунута гіпотеза щодо залежності між коефіцієнтом транзитної площі та класами житла.

ЕВОЛЮЦІЯ РОЗВИТКУ «КАПСУЛЬНИХ ГОТЕЛІВ» - СУЧАСНИХ ЗАКЛАДІВ ТИМЧАСОВОГО ПРОЖИВАННЯ

Михайло Кінайлюк — пт, 27 вер 2024 00:00:00 +0300

У статті розглядається процес еволюції закладів тимчасового проживання під назвою «капсульні готелі». Окремо прослідковується питання історії еволюції розвитку готелів як загального напряму. Досліджується процес виникнення та розвитку концепції капсули в архітектурі. Аналізуються перші відомі приклади капсульних будівель та, зокрема, капсульних готелів, встановлюються особливості їх архітектурно-планувальної організації. Наведені приклади зарубіжного досвіду проєктування капсульних готелів за останні 50 років, висвітлюються тенденції розвитку капсульних готелів на території України. У висновку аналізуються перспективи розвитку капсульних готелів в майбутньому.

ЕСТЕТИЧНО-ПРОСТОРОВА ВІДПОВІДНІСТЬ МИСТЕЦЬКИХ ЦЕНТРІВ, СФОРМОВАНИХ В РЕЗУЛЬТАТІ РЕДЕВЕЛОПМЕНТУ ПРОМИСЛОВИХ СПОРУД

Остап Кутняк — пт, 27 вер 2024 00:00:00 +0300

У статті досліджуються формотворчі складові Артцентрів, сформованих в результаті редевелопменту. В основу дослідження покладено методи об’ємно просторового аналізу і дослідження залежності місцерозташування творчих центрів та їх соціального впливу на місцеву громаду. У статті також передбачається застосування індуктивного методу в переході від знакових об’єктів до узагальненої картини ревалоризації історично складеної структури забудови міста. В тексті проаналізовано архітектурно-просторову структуру культурно-мистецьких закладів вітчизняного та закордонного досвіду проєктування. Розглянуто формотворчі чинники даних інституцій. Текст надає загальне уявлення про різноманітність артцентрів, їх функції, значення для культури в цілому. Розглянуто основні фактори впливу на формоутворення при редевелопменті промислових будівель під культурно-мистецьку функцію, а саме: встановлення доцільності повторного використання індустріального об'єкта будівлі (з’ясування причин занепаду району будівництва, важливості його відновлення; охоронний статус будівлі; містобудівний аналіз території забудови, транспортної та інженерно-технічної інфраструктури); визначення її стану з точки зору ступеню захисту та можливості ревалоризації; аналіз придатності її для переосмислення під культурно-мистецьку функцію (об’ємно-планувальні особливості, ступінь зносу основних конструкцій тощо); визначення економічної доцільності такої реконструкції; архітектурно-містобудівне обґрунтування реновації; розробка архітектурного проєкту та дизайнерських рішень інтер’єрів та екстер’єрів Артцентру; об’єктивна оцінка проєкту; визначення особливостей подальшої експлуатації. На основі комплексного аналізу об’ємно просторової організації вітчизняного та закордонного досвіду проєктування артцентрів, виявлено основні архітектурні формотворчі чинники.

СУЧАСНІ НАПРЯМКИ ПРОЄКТУВАННЯ ТЕАТРІВ

Вадим Куцевич — пт, 27 вер 2024 00:00:00 +0300

У статті розглядається новий напрямок у проєктуванні цивільних будівель – параметричний метод на прикладі будівлі Опери у м. Гуанчжоу, яка є найбільшим об’єктом культури у Китаї (архітектор Заха Хадід). В цьому об’єкті усі архітектурні елементи параметрично гнучкі. Слід відмітити, що це стосується фундаментальних онтологічних змін основних стержньових елементів архітектури будівлі Опери.

Так, замість класичних і сучасних форм геометричних фігур таких, як прямі лінії, прямокутники, куби, циліндри, піраміди, полусфери, застосовуються нові живі – динамічні, адаптивні, змінні, форми параметризму, як фундаментальні геометричні блоки динамічних систем.

Співавтором проєкту Опери Гуанчжоу виступив П. Шумахер, ідейний лідер параметризму, архітектор, філософ і програмний системщик в галузі дігітальної архітектури. З його приходом у архітектурне бюро Захі Хадід художня стилістика під його впливом помітно змінилася.

Опера у Гуанчжоу нагадує ніби обточені водою округлі галькові камені, де два об’єми виростають із топографічно оформленого цоколю. Глядацька зала на 1800 місць ззовні не проглядається – вона прихована у темно-сірий гранітній оболонці, багатофункціональна зала на 400 місць, захована у меншому об’ємі (камінчику) і облицьована світло-сірими гранітними панелями.

Пандуси і сходи ніби ведуть до кришталевої крони міста, а сталева ґранчаста структура відбивається у басейні. У залежності від положення спостерігача, об’єм будівлі Опери можливо представити, як кабіну літака, що прямує до міста, або запрошує відвідувача увійти у середину. Всю будівлю хочеться обійти, пізнати та відкрити для себе.

Будівля Опери у Гуанчжоу одна з найамбітніших архітектурних об’єктів в Китаї, а залу для глядачів можливо вважати унікальною.

РОЛЬ ПІСЛЯ-ЕКСПЛУАТАЦІЙНОЇ ОЦІНКИ ТА НАУКОВО-ОБГРУНТОВАНОГО ПРОЄКТУВАННЯ В СТВОРЕНІ РЕАБІЛІТАЦІЙНОГО СЕРЕДОВИЩА ДЛЯ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ

Василь Мальцев — пт, 27 вер 2024 00:00:00 +0300

У статті досліджується роль науково-обґрунтованого проєктування (НОП) та після-експлуатаційної оцінки (ПЕО) у створенні реабілітаційного середовища. Наведено приклади успішного застосування цих методів у світовій практиці проєктування, проаналізована можливість впровадження для вдосконалення архітектурних рішень в Україні.

ВПЛИВ РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКОЇ ВІЙНИ НА ЗМІНУ РЕСТАВРАЦІЙНОЇ І ПАМ’ЯТКООХОРОННОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Віталій Молочко — пт, 27 вер 2024 00:00:00 +0300

Проаналізовано, як події російсько-української війни вплинули на зміну задач післявоєнного відновлення. Враховуючи масштаб руйнувань і кількість пошкоджених об’єктів культурної спадщини, необхідно залучати для відбудови іноземні інвестиції і приватних інвесторів, а це вимагає зміни підходів до використання пам’ятки архітектури. Оскільки основні руйнування спричинені не природними явищами, а зброєю, необхідно розробити технології відновлення об’єктів після попадання дронів, ракет і їх уламків, снарядів тощо. Також необхідно готувати експертів для оцінки пошкоджень в регіонах і удосконалити законодавчо-правову базу.

ВПЛИВ ЖИТЛОВОЇ ЗАБУДОВИ НА ПЛАНУВАЛЬНУ СТРУКТУРУ МІСТ, ТИПИ ЖИТЛОВОЇ ЗАБУДОВИ В ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД СОЦІАЛЬНО ЕКОНОМІЧНОГО ЧИННИКА

Микола Морозов — пт, 27 вер 2024 00:00:00 +0300

Стаття представляє аналіз поточного розрахунку щільності житлової забудови, її вплив на подальший розрахунок території під функціонування житлової забудови. Також стаття висуває гіпотезу, що житлова забудова повинна мати різні типи, що в свою чергу повинно впливати на розрахунок її щільності. В статті наголошено на важливості показників щільності забудови, її впливу на середовище і життя людей. Також наведені приклади житлової забудови різних типів, її функціональності, типології квартир і апартаментів.

ПРИНЦИПИ ФУНКЦІОНАЛЬНОЇ ДОЦІЛЬНОСТІ ФОРМУВАННЯ ВОКЗАЛЬНИХ КОМПЛЕКСІВ У СКЛАДІ ТРАНСПОРТНО-ПЕРЕСАДОЧНИХ ВУЗЛІВ

Махмуд Абдулгані Мустафа — пт, 27 вер 2024 00:00:00 +0300

У статті визначено особливості формування вокзальних комплексів у складі транспортно-пересадочних вузлів в залежності від містобудівних умов. Аналіз раціональності функціональної організації проведено на прикладі Вокзального комплексу станції «Київ-Пасажирський» у Києві, Україна. Принцип функціональної доцільності розроблено на основі прийомів багаторівневої організації транспортних та пішохідних шляхів і відповідних об’єктів обслуговування. Основними напрямками його реалізації являються багаторівневе середовище та гнучка архітектурно-планувальна організація.