Сучасні проблеми Архітектури та Містобудування

СТИЛІСТИЧНІ ТА АРХІТЕКТУРНО-ХУДОЖНІ ТЕНДЕНЦІЇ СВІТОВОГО ДОСВІДУ ПРОЄКТУВАННЯ ПРАВОСЛАВНИХ ХРАМІВ ТА КОМПЛЕКСІВ

2024-07-15T07:53:09+03:00

У статті було проаналізовано досвід проєктування та будівництва православного храмобудування Балканських країн та близького зарубіжжя, зокрема: Польщі, Сербії, Албанії, Чорногорії, Боснії та Герцеговини, Румунії, Болгарії, Греції, Македонії, Кіпру, Грузії, Вірменії, Росії, Білорусі. На базі аналізу досвіду проєктування були сформовані загальні стилістичні, архітектурно-художні та функціонально-просторові тенденції. В статті висвітлюється питання впливу історичних прототипів на приклади сучасної сакральної архітектури. Задля окреслення основних характерних рис храмобудування, кожної з розглянутих країн, було встановлено перелік напрямків та критеріїв аналізу. Стаття зазначає сучасні тенденції та перспективні напрямки розвитку сакральної архітектури проаналізованих країн світового православ’я.

АРХІТЕКТУРНО-ПЛАНУВАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ ДЕРЕВ'ЯНИХ ПРАВОСЛАВНИХ ХРАМІВ БУКОВИНИ НА ПРИКЛАДІ УСПЕНСЬКОЇ ЦЕРКВИ, ВУЛ. НОВОУШИЦЬКА, 2, М.ЧЕРНІВЦІ ТА СУЧАСНІ МЕТОДИ ЇХ ДОСЛІДЖЕННЯ

2024-07-15T08:15:52+03:00

У статті надається аналіз архітектурно-планувальних особливостей дерев'яної церкви Успіння Богородиці, однієї з чотирьох дерев`яних церков-пам`яток архітектури національного значення, розташованих в місті Чернівці. Аналізується вплив історичних, культурних та соціальних факторів на її архітектуру. Розглядаються методи та підходи до збереження і реставрації дерев'яних церков, зокрема використання сучасних технологій 3D сканування для фіксації стану об'єкта та створення його фантомної моделі. Стаття ілюстрована архітектурними кресленнями: генплан, план та фасади, надано фотофіксацією фрагментів фасадів та інтер`єру. У статті наведені обмірні креслення та фотофіксація, які дозволяють отримати уявлення про архітектурні особливості церкви та її поточний стан.

ПРОГРАМА «SPONGE CITY» ЯК СИСТЕМА МЕТОДІВ АДАПТАЦІЇ ДО ЗМІН КЛІМАТУ У РЕФОРМУВАННІ І ФОРМУВАННІ АРХІТЕКТУРНОГО СЕРЕДОВИЩА

2024-07-15T08:41:59+03:00

У даній статті проводиться аналіз впровадження концепції «Sponge city» у формуванні і реформуванні міського і архітектурного середовища, як комплексного методу адаптації до глобальних змін клімату з акцентуванням на регулюванні водними ресурсами в аспектах повеней, заболочень і підтоплень. На прикладі декількох міст застосування даної концепції, систематизовано методи адаптації і комплексні підходи для реформування існуючого міського і формування нового архітектурного середовища. На їх основі вироблено алгоритм дій впровадження цих методів і технологій, як програми зв’язку всіх масштабних рівнів між собою. Застосовуючи цю програму, на рівнях від регіону до окремої будівлі і навпаки, складається самовідновлююча система – «sponge-city-region-ecosystem» як комплекс інноваційних методів боротьби з повенями, підтопленнями, заболоченнями, надлишковими опадами, що сприяє адаптації до кліматичних змін і забезпечує сталість, безпеку і гармонійність середовища.

СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ ФОРМУВАННЯ СПОРТИВНО-РЕКРЕАЦІЙНИХ КОМПЛЕКСІВ

2024-07-15T09:59:59+03:00

Сьогодні, за демографічної та екологічної кризи в Україні, спричиненої воєнними діями, вкрай актуальним стає питання розгляду тенденції формування об'єктів спортивної інфраструктури, як тих суб'єктів міської рекреаційної мережі, що в повоєнний період займуть основне становище в завданні реабілітації населення.

Характер організації міської структури змушує дивитися на сучасний спортивний комплекс, як на інтегрований суб’єкт загальної рекреаційної мережі. Унаслідок чого, актуалізується проблема взаємозв'язку спортивної функції з іншими в структурі єдиного багатофункціонального комплексу. У статті висвітлюються проблеми формування спортивно-рекреаційних комплексів у сучасних умовах. Виявлені чинники, що впливають на видозміну форми СРК та вектори подальшого розвитку типології даного типу будівель і споруд.

Проєктування об'єктів спортивної інфраструктури повинно включати узагальнення сучасного досвіду та застосування методу перспективного аналізу для визначення тенденцій розвитку форми СРК. Це передбачає аналіз поточних потреб та прогнозування майбутніх вимог до спортивно-рекреаційних об'єктів з урахуванням змін у суспільних настроях, демографічних тенденцій та впливу технологічних інновацій.

Дослідження побудоване на основі системного підходу де спортивно-рекреаційні комплекси розглядаються, як елемент соціокультурного простору. Використання цілісного архітектурного підходу передбачило застосування методів узагальнення сучасного досвіду проєктування об’єктів даного типу та методу перспективного аналізу, що дадуть змогу визначити тенденції розвитку форми спортивно-рекреаційних комплексів.

Результати дослідження можуть бути використанні при розробці та коригуванні існуючої бази архітектурних досліджень та стратегії відбудови України. Вони сприятимуть забезпеченню створенню ефективної, сучасної та стійкої спортивної інфраструктури в сучасних українських містах.

ЗАСАДИ ЕНЕГОЕФЕКТИВНОСТІ ПРИ РЕНОВАЦІЇ ІСНУЮЧИХ ОФІСНИХ БУДІВЕЛЬ ТА РЕСТАВРАЦІЇ ПАМ’ЯТОК

2024-07-15T10:21:04+03:00

У статті висвітлюються засади енергоефективності при реновації існуючих офісних будівель, функціональної адаптації будівель іншого призначення під офісну функцію та енергореставрації пам’яток. Розглянуто переваги реновації перед новим будівництвом з точки зору сталості і зменшення енерговитрат. Досліджено відмінності у методах термомодернізації об’єктів, що мають пам’яткоохоронний статус та знаходяться -в чи -поза історичних ареалів міст. Проаналізовані принципи та прийоми енергоефективної реновації існуючих офісних будівель та енергореставрації пам’яток. Надано перелік пасивних та активних стратегій проєктування для скорочення потреб офісних будівель в енергії при реновації та енергоефективній реставрації. Розглянуті обмеження, що зменшують можливості енергомодернізації пам’яток. Критично проаналізовані вітчизняні та зарубіжні приклади реновації, функціональної адаптації та реставрації будівель.

ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ІНТЕР’ЄРІВ ОСВІТНЬОГО ПРОСТОРУ ПОЧАТКОВИХ ШКІЛ НА ЗАСАДАХ ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТІ, ТЕХНОЛОГІЧНОСТІ ТА БЕЗПЕКИ

2024-07-15T10:39:25+03:00

В статті досліджено і виявлено основні аспекти формування дизайну інтер’єрів освітнього простору початкових шкіл з урахуванням потреб умов сучасності, ергономічних, емоційних, психофізіологічних, антропометричних, естетичних вимог та стандартів задля створення ефективного, технологічного та безпечного навчального середовища для дітей молодшого шкільного віку. Сформовано та висвітлено особливості та проблеми впливу простору на процес навчання та засвоєння матеріалу. Надано рекомендації для проєктування функціонального та естетичного інтер’єру освітнього середовища початкових шкіл.

У статті підкреслюється важливість дотримання та врахування особливостей проєктування сучасного шкільного простору задля створення таких умов, які б задовольняли найважливіші потреби дітей молодшого шкільного віку, були ефективними, технологічними і водночас безпечними.

ВПЛИВ КЛІМАТИЧНИХ ТА ГЕОГРАФІЧНИХ УМОВ НА ОБ'ЄМНО-ПРОСТОРОВІ РІШЕННЯ ТОРГІВЕЛЬНО-РОЗВАЖАЛЬНИХ ЦЕНТРІВ РЕСПУБЛІКИ КОНГО

2024-07-15T12:02:07+03:00

В статті розглянуто вплив клімату на торгово-розважальні центри з врахуванням специфіки їх будівництва в Республіці Конго. Виявлені основні архітектурні прийоми організації літньої торгівлі в межах торгово-розважальних центрів. Розглянуті можливості розміщення функцій в межах торгово-розважальних центрів відповідно до умов впливу кліматичних регіонів та можливості підтоплення в різних регіонах країни.

КОМФОРТ, ЗРУЧНІСТЬ ТА ЕФЕКТИВНІСТЬ ДОВГОТРИВАЛОГО ВИКОРИСТАННЯ. ЖИТЛОВИЙ САЙТ В МІСТІ ОТТАВА, КАНАДА

2024-07-15T12:14:05+03:00

У статті актуалізується питання пошуку шляхів поновлення та відбудови житла в Україні. Пропонується залучення закордонного досвіду формування та використання житлових утворень різноманітної типології. Розглянуто містобудівні та розпланувальні прийоми організації житла, які довели свою доцільність та ефективність при довготривалому використанні.

ПРОБЛЕМИ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ ЖИТЛОВОЇ ЗАБУДОВИ В МІСТАХ УКРАЇНИ В КОНТЕКСТІ СТАЛОГО РОЗВИТКУ

2024-07-14T16:18:42+03:00

Проблеми цивільного захисту (ЦЗ) населення є актуальними при формуванні нової житлової забудови так і реконструкції існуючих житлових районів. з точки зору містобудівної організації житлових районів в містах України. Необхідність визначити відповідність нормативно-правового забезпечення процесу цивільного захисту та принципи і прийоми формування житлової забудови з захисними спорудами в умовах воєнних дій є одним з першочергових завдань. Найбільша кількість захисних споруд будується у містах наближених до існуючої лінії фронту. Нові вимоги до будівництва захисних споруд формують новий вигляд сучасних українських міст спираючись на останні дослідження загроз військового та терористичного характерів. Існуючі методи забезпечення цивільного захисту населення викривають відсутність комплексності у вирішенні даної проблеми. Необхідність забезпечення житлової забудови захисними спорудами викриває потребу у переосмисленні їх типології, впровадженні останніх науково-технічних досягнень. Аналіз існуючого становища захисних споруд (укриттів та сховищ) та тенденції будівництва нових вказує на проблеми з якими зіштовхуються сфери архітектури, містобудування та цивільного захисту України. Фрагментарність та епізодичність у забезпеченості цивільного захисту може бути зрозуміла як вимушена реакція на актуальні виклики, проте в подальшому ця всеохоплююча сфера має також носити масштабний характер та враховувати сучасні тенденції – сталий розвиток та створення дійсно безпечного простору для людей та оточуючого навколишнього середовища.

СТРУКТУРА СУЧАСНОГО МІСТА: КОНТЕКСТ МІСТОБУДІВНОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ

2024-07-14T22:28:45+03:00

У статті висвітлюється актуальне питання змін містобудівних структур в процесі розвитку на прикладі міст України. Трансформація структури міста є однією з найбільш його динамічних властивостей в процесі його зростання в просторі та часі. Узагальнення характерних особливостей розвитку історичних міст надають можливість виявити типові моделі їх розвитку та змін. Проблеми, які виникають в процесі трансформації містобудівної структури сучасного міста сьогодні є дуже актуальними, адже цей процес триває та набирає обертів. Питання в тому, як можна розвивати інноваційні заходи реагування на складні проблеми, щоб допомогти подальшому оптимальному розвитку та зупинити негативні тенденції? Метою публікації є розкриття сутності процесів трансформації сучасного міста, розділених за способом, на прикладі типових моделей у співвідношенні з характеристиками певних періодів розвитку містобудівних структур як західноєвропейських міст, так і міст України. Аналіз та узагальнення надають можливість зробити не тільки висновки, але і сформувати універсальну модель, як основу для вирішення проблем та надати можливість сучасному місту поліпшувати якість та комфорт жителів.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ СОЦІОПСИХОЛОГІЧНОГО ФЕНОМЕНУ В ДОСЛІДЖЕННЯХ ЖИТЛОВОЇ АРХІТЕКТУРИ: ОГЛЯД НАУКОВИХ ТЕОРІЙ

2024-07-15T07:02:47+03:00

У межах даного дослідження здійснено аналітичний огляд та систематизацію сучасних наукових теорій XXI століття, які стосуються різних аспектів розвитку сучасного житлового простору. Детальний аналіз літературних джерел і академічних інтересів у даній області дозволив установити, що для всебічного опису соціопсихологічного феномену в контексті житлової архітектури необхідно інтегрувати положення, що базуються на теоретичних підходах із сфер архітектури, урбаністики, психології, соціології та політології. Основним зосередженням наукового інтересу є системний розгляд ключових теоретичних положень, які представляють соціопсихологічний феномен, а також експлікація наукових моделей, здатних інтегрувати безматеріальні аспекти «людського виміру» у контекст досліджень архітектонічного простору та містобудування.

Після проведення ретельного інтегративного аналізу були виокремлені фундаментальні положення, які описують соціопсихологічний вимір в архітектурі житлових просторів міських середовищ. На основі отриманих даних охарактеризовано концептуальні основи соціопсихологічної теорії архітектури.

Таким чином, дане дослідження концентрується на необхідності формування основ соціально-орієнтованої архітектурної практики, що відображає сучасні людські потреби в контексті стрімких соціальних змін та еволюції просторово-культурного середовища.

КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ РОЗВИТКУ АРХІТЕКТУРНО-МІСТОБУДІВНОЇ СПАДЩИНИ В ЕТНІЧНИХ РЕГІОНАХ УКРАЇНИ

2024-07-15T07:20:10+03:00

У статті описано результати філософсько-методологічного аналізу понять «становлення», «концепція» і «мережа» в контексті збереження архітектурно-містобудівної спадщини в етнічних регіонах України та розкрито їх взаємозв’язок із сучасними уявленнями про сталий розвиток і самоорганізацію з їх постмодерністським тлумаченням і архітектурно-соціонічною орієнтацією. На цій основі теоретично обґрунтовано два макрокосмічні принципи – тектонічності становлення культурних осередків і циклічності сталого розвитку етнічних регіонів і два мікрокосмічні принципи – архітектонічності самоорганізації ареалів зазначених осередків і орнаментальності їх мережі. Ці принципи утворюють філософські підґрунтя концепції становлення регіональних мереж історичних осередків архітектурно-містобудівної спадщини на теренах України. Вона базуватиметься на інноваційних методах моделювання та сприятиме наближенню віддалених війною перспектив збереження, відновлення і сталого розвитку осередків архітектурно-містобудівної спадщини в провінційних містах і селищах, які є носіями ідей відродження етнічної культури та ідентичності української нації.

ЗАГАЛЬНІ ПРИНЦИПИ ФОРМУВАННЯ ВІДКРИТИХ ПУБЛІЧНИХ ПРОСТОРІВ МІСТ

2024-07-14T11:11:27+03:00

В статті надано визначення поняттю відкритий публічний простір міста. Сформульовано загальні принципи формування відкритих публічних просторів міст - «багатофункціональності», «інклюзивності», «комфортності», «ієрархічності», «контекстуальності» та «публічної відкритості». Показана актуальність використання даних принципів задля організації відкритих публічних просторів міст, надано рекомендації для підвищення якості даних просторів. Розкрито вплив вищеперелічених принципів на характеристики та властивості відкритих публічних просторів міст на їх фізичне, функціональне та соціальне наповнення.

КОНЦЕПЦІЯ А. Н. АРІСТОВА «КИЇВ ЯК АРХІТЕКТУРНО-ХУДОЖНЄ МІСТО» ТА ЕВОЛЮЦІЯ ПІДХОДІВ ДО ІСТОРИЧНОГО МІСТА У ВІТЧИЗНЯНОМУ АРХІТЕКТУРОЗНАВСТВІ

2024-07-14T11:41:06+03:00

В статті розглядається еволюція поглядів вітчизняних проєктувальників і дослідників міського розвитку на так зване «історичне місто» протягом XX століття. Простежено оформлення опозиції «старе» / «нове місто» на початку XX ст. Особлива увага приділяється першій концептуальній роботі із зазначеної теми київського муніципального діяча А. Н. Арістова «Київ як архітектурно-художнє місто» (1918 р.). Розгортаючи свої, так би мовити, «ландшафтні міркування», Арістов, виділив фактори, які вкрай необхідно враховувати у міському розплануванні: архітектурно-художні, видові та поетичні точки. Порівнюючи погляди сторічної давнини із сучасним станом справ, в нашій розвідці окреслюються методологічні передумови щодо дослідження містобудівного розвитку історичного міста, а також суттєва зміна в поглядах вітчизняних дослідників і проєктувальників щодо містобудівного надбання другої половини XIX – початку XX ст., яка найбільш активно відбувалася у 1970-1980-ті рр. Важливим підсумком цих досліджень стало формування історико-архітектурних охоронних зон Києва, виділення межиріччя Дніпра та Либеді як природного ареалу усвідомленого розвитку міста межі XIX і XX ст., де локалізується найбільш цінне та цілісне містобудівне утворення Києва. Врешті визначені та охарактеризовані принципові містобудівні локації в процесі складання архітектурно-художньої побудови Києва; з’ясовані положення архітектурно-художньої концепції Арістова із запропонуванням нових управлінських структур аж до створення сучасних організаційних конструкцій на кшталт ГоловАПУ.

ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ АРХІТЕКТУРИ СОЦІАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ ДЛЯ ГРОМАДЯН ПОХИЛОГО ВІКУ. ДОСВІД ЯПОНІЇ

2024-07-14T11:57:13+03:00

Стаття представляє аналітичний огляд формування архітектури соціальних закладів на прикладі Японії. Представлені статистичні дані щодо показників старіння населення цієї країни. Розглянуто основні аспекти, що впливають на формування архітектури закладів для людей похилого віку, а саме соціально-психологічний аспект, сценарії функціонування об’єктів, ідеологічна складова. Надано та проаналізовано сучасні архітектурні приклади, що демонструють наочно відповідні новаторські рішення.

СЕМАНТИКА СВІТЛА ЯК ІНСТРУМЕНТ ФОРМУВАННЯ АРХІТЕКТУРИ НОВІТНЬОЇ ЕПОХИ

2024-07-14T12:59:54+03:00

Семантика світла розглядається через призму феномену культури, як об’єкт дослідження, а також як інструмент формування образно-просторових характеристик архітектури від античних часів до архітектури новітньої епохи. Наголошується, що світло, як інструмент, семантично сприймається в міфологічних уявленнях, естетичних і філософських трактатах, в теорії архітектури. Надається аналіз використання світла у формуванні художнього образу в архітектурі новітньої епохи з точки зору фізично-просторового, естетично-емоційного та образно-семантичного аспектів відповідно до рівнів масштабності: макромасштабу, мезомасштабу, мікромасштабу. Розкривається сприйняття архітектури крізь семантику використання природного світла як мовлення, яке передає через світло-просторову пластику смисли і породжує ті, чи інші емоції і відчуття. Освітлені тим, чи іншим способом простори, об’єкти, експонати, частини конструкцій, розкривають смислове значення світла як потужного інструменту і показують зовнішню (фізичну) й внутрішню (сенсорну) красу й естетику об'єкта. Семантика світла в архітектурі впливає на формування дизайну та загальної атмосфери, сприяє створенню емоційної глибини та культурної значущості будівель і споруд. У роботі виділені наступні семантичні принципи світла: взаємодія світла з міським контекстом – світлове оформлення будівель і споруд інтегрується в існуюче міське середовище для передачі того чи іншого меседжу; передача символічного значення світла через метафору і наратив – світло використовується для посилення ключової ідеї або теми будівель і споруд, а його значення впливає на культурну ідентичність, відображаючи місцеві особливості та національні символи; емоційний вплив та створення атмосфери – різноманітність світлових прийомів сприяє збагаченню емоційно-особистісного досвіду.

ПРОБЛЕМИ ТА СТРАТЕГІЇ ДИЗАЙНУ БУДИНКІВ ДЛЯ ЛЮДЕЙ ПОХИЛОГО ВІКУ

2024-07-14T13:26:13+03:00

Вибір методів догляду за людьми похилого віку та комфорт приміщення для проживання тісно пов’язані з дизайном, сприятливим для старіння. Через старіння спостерігається зниження фізичних функцій, що призводить до численних перешкод у житті. Тому в статті аналізується особливості будинків для людей похилого віку, взявши за відправну точку дизайн, сприятливий для старіння. Аналізується стан розвитку будинків для людей похилого віку, потреби в управлінні, безпеці, соціальній взаємодії, повазі та інших аспектах. Пропонуються стратегії дизайну, сприятливого для старіння, з точки зору освітлення, вентиляції, детальної обстановки, громадських місць та інтелектуальних послуг. Це спрямовано на підвищення комфорту та безпеки проживання в будинках для людей похилого віку та забезпечення якості життя літніх людей.

ЕВОЛЮЦІЯ АРХІТЕКТУРИ ЗАКЛАДІВ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ НА ТЕРИТОРІЇ СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ

2024-07-14T13:43:46+03:00

В публікації розглянуті основні етапи еволюції архітектури закладів дошкільної освіти та дослідження архітектурних рішень у дошкільних навчальних закладах на території сучасної України. Проаналізовані зміни в організації простору, використання матеріалів, а також функціональність будівель, що впливають на якість навчального процесу та комфорт дітей. Врахування історичного контексту, сучасних тенденцій та вимог до закладів дошкільної освіти. Результати можуть бути корисні для архітекторів, педагогів та державних органів, які відповідають за розвиток дошкільної освіти.

ВІДОБРАЖЕННЯ ЗМІН В АРХІТЕКТУРІ ТА МІСТОБУДУВАННІ ХАРКОВА ПІСЛЯВОЄННОГО ЧАСУ У ПЕРІОДИЧНИХ ФАХОВИХ ВИДАННЯХ

2024-07-14T14:00:11+03:00

Стаття дає історіографічний огляд публікацій про архітектуру та будівництво Харкова у фахових архітектурних журналах України в період післявоєнної відбудови (1947-1955 рр.) та перехідні часи «зміни художньої спрямованості радянської архітектури». Стаття містить характеристику тогочасних поглядів та позицій харківських архітекторів з актуальних архітектурних та містобудівних проблем.

ІЛЮЗОРНІСТЬ РЕНОВАЦІЇ ПРОМИСЛОВИХ БУДІВЕЛЬ (НА ПРИКЛАДІ СИЛОСУ TERVAHOVI В ОУЛУ, ФІНЛЯНДІЯ)

2024-07-14T14:23:07+03:00

У статті висвітлюються підходи до реновації промислових будівель деяких європейських силосів у контексті оцінки необхідності та успішності. Більшість стратегій базуються на адаптивному повторному використанні, часто зосереджуючись на збереженні заради збереження або реновації як трендового підходу в архітектурі.

Для розуміння його як типологічного об'єкта, розкривається виникнення, еволюція, планувальна структура, конструктивні матеріали тощо. Через свою специфіку і неординарність форми, конструкції та функції було обрано для прикладу будівлю колишнього зернового силосу Tervahovi в Оулу (Фінляндія), що був складовою раніше потужного індустріального району.

У результаті дослідження визначено основні особливості проєктної стратегії – ілюзорної реновації, де збереження автентичного вигляду залишається мінімальним, фактично створюючи зовнішню ширму, за якою створюється абсолютно нова будівля.

ПОРТАЛИ КИЇВСЬКИХ ФАСАДІВ ЗАБУДОВИ КІНЦЯ ХІХ – ПОЧАТКУ ХХ СТ.

2024-07-14T14:35:07+03:00

Розглянуто композиційні особливості і проведено класифікацію порталів фасадів забудови кінця ХІХ – початку XX ст. в м. Києві. Досліджено їх символіку, структуру та конструктивну побудову, стилістику та характерні архітектурно-декоративні риси.

Мета дослідження: дослідити та проаналізувати композиційні, стилістичні та семантичні особливості порталів фасадів забудови кінця ХІХ – початку XX ст. в м. Києві, розробити принципи класифікації порталів і провести їх класифікацію.

Методологія. Дослідження проведено на основі наступних методів: емпіричного, теоретичного та емпірично-теоретичного. Емпіричний метод охоплює спостереження, фотофіксацію, графічні замальовки і побудови, порівняння та узагальнення. До теоретичних прийомів належать: сходження від абстрактного до конкретного, абстрагування, конкретизація, ототожнення та відокремлення.

Більша частина роботи була проведена саме емпірично-теоретичними методами.

Результати. Проведено фотофіксацію, графічні замальовки та класифікацію порталів забудови кінця ХІХ – початку ХХ ст. в м. Києві на основі розроблених композиційно-конструктивних і стилістичних принципів класифікації. Виявлено що портали розташовані переважно на основних композиційних осях фасадів історичної забудови, а саме на основних вертикальних членуваннях, які виділені ризалітами, еркерами, аттиками, баштами та часто зміненим масштабом і формою вікон.

Виявлено роль порталів у загальній композиції будівлі і проблему порушення композиційної цілісності фасадів внаслідок заміни або знищення окремих деталей та елементів порталів. Зокрема внаслідок невдалих ремонтів і реновацій в деяких будівлях історичного центру були замінені вхідні двері на безликі, грубі, немасштабні, що спотворило не лише окремі фасади, але й цілі ділянки міського середовища.

Наукова новизна і практичне значення дослідження полягає у виявленні композиційних та семантичних особливостей порталів фасадів забудови Києва кінця ХІХ – початку XX ст., а також в детальному аналізі композиційної структури, конструктивної та стилістичної складової порталів. Науковою новизною є розроблена класифікація порталів історичної забудови Києва. Дослідження буде сприяти поглибленню теоретичних і практичних знань про особливості київських порталів означеного періоду, які можуть бути використані в реставрації і реконструкції забудови кінця ХІХ – початку XX ст. в м. Києві. Розроблена класифікація порталів буде корисним навчальним довідковим матеріалом для студентів – майбутніх архітекторів та дизайнерів, які цікавляться особливостями київської історичної забудови.

ЗАГАЛЬНИЙ ЗМІСТ І ГОЛОВНІ ЗАДАЧІ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОФЕСІЙНО-ГРОМАДСЬКОЇ ВЗАЄМОДІЇ У ПІСЛЯВОЄННІЙ ВІДБУДОВІ БЕЙРУТА

2024-07-14T14:48:59+03:00

Стаття продовжує низку публікацій, присвячених взаємодії між культурною громадськістю, фахівцями міського проєктування, міською та державною владою в ході відновлення ліванської столиці Бейрута після громадянської війни 1975-1990 рр. Загальною метою даної наукової розвідки є розкриття змісту, механізмів здійснення й етапів розгортання багатоманітних процесів виявлення та збереження багатого історичного спадку Бейрута, які відбувалися у постійному діалозі між фахівцями різних професій, вченими та громадськими активістами. Метою даної публікації є побудова робочого плану дослідження, визначення його конкретних складових і характеристика очікуваних наукових і практичних результатів.

ЕВОЛЮЦІЯ РАМ З КЛЕЄНОЇ ДЕРЕВЕНИ

2024-07-15T12:48:48+03:00

Будівельні конструкції з цільної та клеєної деревини давно набули широкого застосування в багатьох країнах світу. Рами – стали одним з основних видів будівельних конструкцій завдяки своїй простоті і функціональності. Рами застосовувалися людством з давніх-давен, і дотепер, що говорить про їх вічну актуальність та необхідність подальшого вдосконалення та розвитку даної конструктивної форми.

В роботі розглянуто процес становлення і розвитку рамних конструкцій з цільної та клеєної деревини, що допомагає більш точно зрозуміти процеси, які вплинули, впливають і будуть впливати на розрахунок і проєктування рамних конструкцій.

ФУНКЦІОНАЛЬНА ОПТИМІЗАЦІЯ ДИЗАЙНУ АДАПТИВНИХ МЕБЛІВ ДЛЯ ПОКРАЩЕННЯ ДОСТУПНОСТІ ТА КОМФОРТУ ОСІБ З ПОРУШЕНИМ ОПОРНО-РУХОВИМ АПАРАТОМ

2024-07-15T13:12:13+03:00

У сучасному світі зростає необхідність у створенні інклюзивного середовища, яке б відповідало потребам осіб з обмеженим опорно-руховим апаратом (ООРА). Це стосується не лише архітектури та громадських просторів на рівні макро- та мезоергономіки, а й адаптивних меблів на рівні мікроергономіки.

Дослідження присвячено формалізації цілому ряду вимог до моделювання адаптивних меблів для людей з порушенням опорно-рухового апарату. Особлива увага приділяється аспектам при розробці меблів, які не тільки забезпечують комфорт, безпеку та функціональність, а й являють собою естетично приємний дизайн, що сприяє інтеграції ООРА у соціальне середовище. Розглядаються ергономічні вимоги, що враховують антропометричні та біомеханічні особливості таких користувачів за допомогою цифрових моделей (digital human models (DHM)). Використовуючи DHM, можна досліджувати взаємодію користувачів з меблями, моделювати різні сценарії їх використання та оцінювати параметри якості зручності і безпеки. Встановлено, що інтеграція DHM з сучасними технологіями тривимірного моделювання дозволяє оптимізувати конструкції меблів, роблячи їх максимально адаптованими до потреб ООРА. Мета дослідження полягає в розробці методології проєктування адаптивних меблів, що забезпечує підвищення рівня життя користувачів завдяки індивідуально налаштованим ергономічним рішенням.

Для того, щоб ООРА могли комфортно та продуктивно працювати, стає доволі актуальний прогнозований розвиток взаємопроникнення в цю галузь сучасних технічних інновацій з подальшим об’єднанням в окремий напрямок проєктування інклюзивних меблів та обладнання, з розподілом на окремі групи для різних типів інвалідності.