Сучасні проблеми Архітектури та Містобудування

ОДЕСА – ПАРИЖ - ЛІМА: СКЛАДНИЙ МАРШРУТ АРХІТЕКТОРА МАЛАХОВСЬКОГО

2023-12-30T02:21:53+02:00

Стаття знайомить з життєвим та творчим шляхом Ришарда (Рікардо) Малаховського - архітектора, який народився і виріс на Херсонщині, а надалі став видатним перуанським зодчим 20 сторіччя та здобув славу на американському континенті, практично визначивши своїми роботами обличчя найсучаснішого і найбагатішого на ті часи міста Південної Америки – Ліми. Творчий, науковий і життєвий шлях архітектора був надзвичайно цікавим і плідним, а його спадок налічує кілька сотень проєктів, багато з яких мають значну архітектурну та містобудівну цінність оголошено памʼятками культурної спадщини Перу. Малаховський також не менше відомий як художник, засновник перуанської архітектурної школи, автор трактату «Уроки елементів і теорії архітектури» та родоначальник великої династії, яка і сьогодні значною мірою формує архітектурний ландшафт перуанської столиці. Незважаючи на вражаючі досягнення і значний вклад в історію архітектури, Ришард Малаховський наразі невідомий в Україні. Дослідження матеріалів Державного архіву Одеської області України та родинного архіву Малаховських дозволило доповнити біографічні дані доеміграційного періоду життя зодчого та виправити неточності, припущені попередніми дослідниками.

ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ СУЧАСНИХ УНІВЕРСИТЕТСЬКИХ КОМПЛЕКСІВ З ДОСЛІДНИМИ ПІДРОЗДІЛАМИ

2023-12-30T03:20:33+02:00

Стаття розглядає актуальні питання реформування вищої освіти в Україні, зокрема, перетворення університетів в університетські комплекси з розвинутими дослідними підрозділами. Мета - визначити принципи та можливості розвитку таких комплексів, враховуючи світовий досвід. Запропоновано рекомендації щодо архітектурного планування та реконструкції закладів вищої освіти з метою поліпшення навчання та конкурентоспроможності.

АНАЛІТИЧНА СКЛАДОВА У МЕТОДИЦІ ВИКЛАДАННЯ АРХІТЕКТУРНОГО ПРОЄКТУВАННЯ

2023-12-30T10:47:22+02:00

У статті визначено важливість великої уваги до розвитку аналітичного підходу в освіту архітектора, що не тільки актуалізує професійні навички щодо сучасного запиту ринку, а й впливає на конкурентоспроможність фахівця, якість проєктних рішень. Проаналізувавши існуючі освітні програми в ЗВО України в галузі архітектури виявлено, що досі існують застаріли риси, які залишаються з часів радянського союзу, впливають на загальний рівень освіти та потребують реформування щодо сучасних професійних вимог. Увага до аналітичних здібностей майбутнього архітектора повинна починатись ще на етапі вступних випробувань. В подальшому навчанні аналітичній складовій творчого процесу з самого початку навчання треба уділяти велику увагу, особливо в основній дисципліні «Архітектурне проєктування». Запропоновано алгоритм поетапного виконання учбового проєктування, в якому кожний етап описано та виділено аналітичну складову, серед яких: аналітичні здібності бачити комплексно проблему, формувати задачі, працювати в команді у вирішенні складних завдань, впроваджувати концептуальний задум в процесі формоутворення, вміти донести аналітичну частку, обґрунтувати свою роботу в різній формі різній аудиторії. Покрокове виконання запропонованих етапів проєктування з самого початку навчання, при роботі над проєктами різної типології, складності, формують досвід вирішення творчих складних задач, пошарово формують навички, які в професійній діяльності впливають на якість проєктної роботи.

НАЙГОЛОВНІШІ ГІПОТЕЗИ КОЛІРНО-СВІТЛОКОЛІРНОГО ГРАДІЄНТУ АРХІТЕКТУРНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

2023-12-30T11:18:38+02:00

Згідно з неодноразовими дослідженнями, включаючи й історичні, кожному цивілізаційному напрямку розвитку Людства споконвічно притаманна колірно-світлоколірна діяльність, яка поєднує у собі два ключові градієнти: колірна діяльність, яка базується на використанні «матеріального» кольору (наприклад, різнобарвних фарб, включаючи й природні чи хімічні), а також світлоколірна діяльність, коли в основу кладуться експерименти зі світлом, починаючи від природного «білого» і закінчуючи «штучним» різнокольоровим. В якості доісторичного приклада можна згадати розписи керамічного посуду або наскальні малюнки, які здійснювались як на тлі штучного освітлення – наприклад, вогнищем, факелом, лучиною тощо – так і на тлі природного освітлення (сонячного, місячного чи зоряного: цікаво відмітити, що деякі доісторичні малюнки чітко проявляються лише при певних умовах, наприклад, під чітко визначеним кутом сонячного або місячного освітлення – чи тільки під зоряно-місячним освітленням при умові зволоження тощо). Сучасна колірно-світлоколірна діяльність формує цілі напрями світлової, світлоколірної та колірно-світлоколірної архітектури, де світло та колір, а такж їхні різноманітні комбінації відіграють чи не найголовнішу роль у формуванні архітектурного колірно-світлоколірного образу чи колірно-світлоколірної архітектурної композиції. В якості фундаментальної основи авторських світлоколірних та колірно-світлоколірних досліджень, – зокрема, з метою подальшої побудови математичної моделі колірної, світлоколірної та колірно-світлоколірної архітектурної діяльності (КСК-діяльності), – покладена низка авторських гіпотез, одна з найголовніших серед яких є фундаментальна гіпотеза щодо існування природного потягу людини та Людства в цілому до колірної, світлоколірної та колірно-світлоколірної архітектурної діяльності.

ЦИФРОВІЗАЦІЯ ІСТОРИЧНИХ ПАМ'ЯТОК УКРАЇНИ В КОНТЕКСТІ АРХІТЕКТУРИ ТА МІСТОБУДУВАННЯ: СТВОРЕННЯ ВІРТУАЛЬНИХ МУЗЕЇВ ТА МАЙДАНЧИКІВ

2023-12-30T23:07:05+02:00

Наукова стаття присвячена актуальній темі цифровізації історичних пам'яток України з урахуванням спеціалізації у галузі архітектури та містобудування. Сучасний світ вимагає нових підходів до збереження, вивчення та популяризації культурної спадщини, зокрема за допомогою використання віртуальних технологій. У статті обговорюється важливість і можливості цифровізації для збереження та презентації історичних пам'яток, включаючи створення віртуальних музеїв та майданчиків. Зосереджуючись на специфіці архітектурної та містобудівної сфери, у статті досліджується вплив цифрової трансформації на спосіб сприйняття, вивчення та взаємодії з історичними об'єктами. Розглядаючи позитивні та викликові аспекти впровадження віртуальних музеїв та майданчиків, у статті надаються висновки щодо значущості цифрової технологізації для розвитку галузі архітектури та містобудування в Україні.

ПАБЛІКАРТ ЯК ХУДОЖНІЙ ШЛЯХ РОЗВИТКУ АРХІТЕКТУРНО-МІСЬКОГО СЕРЕДОВИЩА

2023-12-31T01:14:33+02:00

У статті розглядаються закономірності розвитку сучасних форм паблікарту, що дозволяють переосмислити розвиток архітектурно-міського середовища з позицій художнього проєктування. В результаті дослідження сформульовано чотири принципи паблікарту на трьох ієрархічних рівнях системи архітектурно-міського середовища, а саме: принцип інтерактивності, дигіталізації, креативності, концептуальності. Виділені принципи спираються на характерні тенденції і процеси формування. Аналіз сучасних форм паблікарту, таких як інсталяція, перфоманс, хепенінг, виявив їх використання в межах кожного з визначених принципів. При чому, кожен з принципів розглядає перелічені форми з власного куту зору, внаслідок чого вони набувають індивідуального змісту. Це дозволяє розглядати та розвивати паблікарт середовище як багаторівневу інтерактивну відкриту систему з розвиненим культурним контекстом, що взаємодіє з людиною в просторі та часі.

ІСТОРИЧНІ АРХІТЕКТУРНО-МІСТОБУДІВНІ ОСЕРЕДКИ В ЕТНІЧНІЙ КУЛЬТУРІ УКРАЇНИ

2023-12-31T01:29:59+02:00

У статті розглянуто особливості розташування невеликих історичних поселень – носіїв архітектурно-містобудівної культури в 12 етнічних регіонах України. Для аналізу був застосований оригінальний метод виявлення ареалів історичних поселень і формування відповідних 57 полігонів. В результаті були сформовані групи невеликих провінційних міст і містечок, селищ і сіл, храмів і монастирів з ознаками історичного архітектурного середовища. Виявлені групи історичних архітектурно-містобудівних осередків потребують подальшого ґрунтовного вивчення. Результати цих досліджень можуть бути використані для розробки концепції відновлення і подальшого сталого розвитку історичних поселень України.

СУЧАСНИЙ ДИСКУРС ЖИТЛОВОЇ ПРОБЛЕМАТИКИ У СВІТІ

2023-12-31T01:46:52+02:00

У статті досліджується актуальний дискурс світової житлової проблематики з фокусом на теоретичний аналіз підходів та стратегій створення та реалізації житлових політик у різних країнах світу. На основі проведеного аналізу здійснено спробу узагальнити та встановити основні напрямки дискурсу житлової проблематики у світі, що включають екологічні, соціальні, економічні аспекти, а також інтегрований підхід до розвитку міст. У статті також висвітлюються основні житлові проблеми та виклики, такі як зміна клімату, соціальна нерівність, міграція, глобальні пандемії та інше, що зумовлюють застосування та проведення комплексних рішень та інноваційних підходів.

ТИПОЛОГІЧНА ЕВОЛЮЦІЯ ЗАКЛАДІВ ТИМЧАСОВОГО ПРОЖИВАННЯ

2024-01-02T17:49:48+02:00

У статті розглядаються питання історичної еволюції закладів тимчасового проживання, становлення та розвитку їх типології. Встановлюються особливості архітектурно-планувальної організації готельних закладів різних періодів будівництва. Прослідковується вплив соціально-економічних факторів на формування закладів тимчасового проживання на різних етапах розвитку людства.

Висвітлюються сучасні тенденції та прогностичні напрямки архітектурного проєктування, будівництва та реконструкції закладів тимчасового проживання, а також реновації різних типів цивільних будівель під готельну функцію. Окремо розглядаються особливості розвитку готельного господарства на території України, фактори, що впливають на її сучасну структуру та майбутні вектори розвитку та трансформації.

ОСОБЛИВОСТІ ОБ’ЄМНО-ПЛАНУВАЛЬНИХ РІШЕНЬ ЗАХИСНИХ СПОРУД ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ

2024-01-02T18:05:28+02:00

В умовах широкомасштабної війни Росії проти України, що розпочалася 24 лютого 2022 року, актуальною стала проблема захисту населення і працівників підприємств, які продовжують працювати у надскладних та небезпечних умовах можливих ударно-вибухових і вогневих уражень.

Серед способів і засобів захисту населення від надзвичайних ситуацій укриттю населення у захисних спорудах надається важливе значення. Досвідом підтверджено, що укриття людей в захисних спорудах забезпечує ефективне зниження ступеню ураження від можливих уражуючих чинників і зберігає життя і здоров’я людей від надзвичайних ситуацій [8, 16].

Завчасне накопичення фонду захисних споруд в Україні вирішується на підставі будівельних норм ДБН В.2.2.5-97 «Захисні споруди цивільної оборони» [9] і правил з урахуванням розвитку засобів ураження та економічних можливостей держави [10, 11].

У статті наведена класифікація захисних споруд цивільного захисту, описані їх основні характеристики, проаналізовано їх об’ємно-планувальні рішення та системи життєзабезпечення.

ТЕОРЕТИЧНІ ПЕРЕДУМОВИ ФОРМУВАННЯ НОВОЇ ПОВОЄННОЇ ЖИТЛОВОЇ ЗАБУДОВИ В УКРАЇНІ

2024-01-02T20:32:23+02:00

У статті висвітлюються теоретичні передумови формування нової житлової забудови у післявоєнний період на основі проведеного аналізу вітчизняної наукової літератури. В статті під «новою житловою забудовою» розуміється житло постійного проживання, що споруджується у період повоєнної відбудови в регіонах постраждалих від наслідків військових дій.

В даній науковій праці визначаються тенденції формування та напрямки наукових досліджень в галузі проєктування, будівництва та експлуатації постійного житла, наводиться аналіз знайденої інформації на теми досліджень та висвітлюються праці представників наукової спільноти та їхньої наукової діяльності. Окрім огляду фундаментальної наукової літератури щодо проблем формування житла стаття висвітлює й інші напрямки досліджень: проблеми формування соціального, доступного та повоєнного житла.

Завданням статті є збагачення уявлення про формування та стан теоретичної бази щодо проблем формування житла у вітчизняній науковій літературі, що може стати перспективною теоретичної основою для фахівців в подальших дослідженнях, пошуку стратегій, моделей та парадигм формування нової житлової забудови під час повоєнної відбудови в Україні.

РЕВОЛЮЦІЯ В БУДІВЕЛЬНІЙ ГАЛУЗІ (З 2020 РР.): ЯК ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ ФОРМУЄ МАЙБУТНЄ БУДІВНИЦТВА (НА ПРИКЛАДІ «РИЗИКІВ» ТА «БЕЗПЕКИ»)

2024-01-02T20:55:34+02:00

у статті висвітлюється сучасний стан будівельної робототехніки, яка оснащена штучним інтелектом, що в свою чергу активно розвиває та автоматизує будівельну сферу. Основи робототехніки такого типу було закладено в далекому минулому, але конкретні прототипи роботів, які були епізодично залученні в будівельну галузь активно почалось у 2010-2015 роках. В статті наведено авторський аналіз Звіту «Global Artificial Intelligence in Construction Market Analysis», що опубліковано на офіційному електронному ресурсі світової аналітичної Компанії Research Dive. В цьому Звіті наведено, що з 2020 року кожна п'ята смерть працівника на рік була зафіксована в будівельному секторі на глобальному рівні. Також на основі цього Звіту автор робить основні висновки проблематики інтеграції штучного інтелекту в будівельні галузі. В статті наведено декілька конкретних прикладів будівельних роботів (IronBOT та TyBOT – система роботів від компанії Advanced Construction Robotics, які вміють за основними параметрами (діаметр арматури, крок арматури) виконувати автоматизовану розкладку арматурних стрижнів та їх в’язку, будівельного програмного забезпечення (Newmetrix Vinnie – комплекс програм, які на основі аналізу фотографій та відео з будівництва, надають допомогу у прогнозуванні охорони праці та безпеки життя працівників на будівництві, а також прогнозують відхилення будівництва від проєктної документації, проводять синхронізацію будівельних даних із проєктною документацією, надають прогноз майбутніх 20% помилок на кожному наступному етапі реалізації об’єкту) та автоматизованого заводу з будівництва (Intelligent City – автоматизована будівельна лінія дерев’яного сендвіч-щитового будівництва житлових будинків малої та середньої поверховості в умовах Північної Америки та Канади). На основі описаного матеріалу автор резюмує існуючу ситуацію із вказанням декількох сучасних базових проблем при інтеграції штучного інтелекту в будівельну сферу.

ПРИЙОМИ ПРОСТОРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ СУЧАСНИХ ТЕАТРІВ

2024-01-02T21:13:19+02:00

Закон України «Про театри і театральну справу» від 31.2005р.№2605-IV[1], направлений на вирішення проблем розвитку театральної інфраструктури, охоплює питання проєктування і будівництва театрів з метою забезпечення населення об`єктами культури. Виходячи з основних положень Закону у статті розглядаються новітні підходи до сценографії театрів за допомогою просторової трансформації сцени та зали для глядачів у контексті розвитку демонстраційного та глядацького комплексів сучасного театру.

З історії архітектури відомо, що у період авангарду 20-30 років XX сторіччя стародавні античні театральні традиції отримали друге народження. Прикладами можуть слугувати проєкт «Тотальтеатру» (архіт. В.Гропіус), а також конкурсний проєкт «Театру масового музичного дійства у Харкові» (архіт. брати В., Л. та О.Весніни). В цих проєктах були закладені основи організації гнучкого планування шляхом просторової трансформації, які на сьогодні не втратили актуальності.

В статті розглядаються і аналізуються різноманітні сучасні прийоми трансформації театрального простору: видове розкриття для глядачів стін зали та моделі трансформаційних схем («сцена+амфітеатр»; «сцена оточена амфітеатрами», «амфітеатр, сцена, амфітеатр», «сцена-ринг»), «зала баз крісел і сцени». Також наводяться можливості застосування технологічного устаткування у театральних залах, різноманітних комбінацій місць для глядачів на основі трансформації (ручної і напівавтоматичної) і т. ін.

Вивчення автором закордонного досвіду та проведене пошукове проєктування дало змогу рекомендувати архітекторам застосовувати новітні сценографічні прийоми, які базуються на впровадженні архітектурно-просторової концепції зали для глядачів–трансформера «Black box». Такі зали–транформери мають базовий набір різних варіантів можливих трансформацій глядацьких місць та сцени.

ЗАСТОСУВАННЯ ТЕХНОЛОГІЙ МОДУЛЬНОГО БУДІВНИЦТВА ПРИ ПРОЄКТУВАННІ БУДІВЕЛЬ ГОТЕЛІВ ТА ХОСТЕЛІВ

2024-01-02T21:28:37+02:00

Будівництво модульних готелів є частиною нового будівельного напряму, який став набирати оберти в останні декілька десятиліть. Через відносну новизну цього напряму в науковому просторі присутня недостатня кількість наукових досліджень, що розглядають використання модульних технологій. У даній статті розглядаються особливості технології модульного будівництва, загалом, та зокрема – для готельного будівництва; простежені історія та розвиток модульного будівництва, представлено стислий аналіз досліджень науковців, розглянуто досвід застосування модульних технологій при проєктуванні готелю, встановлені основні переваги модульної технології та досліджена роль модульного будівництва у розвитку готельної індустрії.

МЕТОДИ ФОРМОУТВОРЕННЯ БАГАТОПОВЕРХОВОГО ЖИТЛА З ОЗЕЛЕНЕНИМИ ТЕРАСАМИ ТА ДАХАМИ

2024-01-02T23:32:00+02:00

В статті надається ретроспектива розвитку будівель з зеленими терасами і дахами, виявлені сучасні тенденції у проєктуванні житла з озелененими терасами і дахами. Визначені і класифіковані методи формоутворення та прийоми організації багатоповерхового житла з озелененими терасами та дахами.

ОСОБЛИВОСТІ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ВИКОРИСТАННЯ АДИТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ В АРХІТЕКТУРІ

2024-01-02T23:51:38+02:00

Предметом розгляду даної статті є особливості використання адитивних технологій в архітектурі, що в перспективному майбутньому матиме значний вплив на революційний розвиток будівельної галузі.

Досліджуючи перспективи адитивних технологій (3D-друку) в архітектурі, дана публікація має на меті визначити його трансформаційний потенціал у вирішенні житлових потреб, сприянні сталому розвитку українських міст та стимулюванні інноваційного розвитку будівельної галузі. Розглядаючи особливості використання 3D-друку в будівництві, його різноплановість використання, обґрунтовується необхідність широкого впровадження, враховуючи всі переваги та недоліки.

ЗАКОНОМІРНОСТІ ФОРМУВАННЯ АРХІТЕКТУРИ ТОРГІВЕЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ МАЛИХ ПОСЕЛЕНЬ ЛЬВІСЬКОЇ ОБЛАСТІ

2024-01-03T00:21:50+02:00

У статті висвітлено класифікацію торгівельних закладів малих поселень Львівської області та їх проблематику, розглянуто чинники, що впливають на їх сучасне функціонування. Проаналізовано особливості планування будівель торгових закладів, архітектурно-композиційне вирішення та містобудівне розташування. Обґрунтовано закономірності формування та розвитку об’єктів комерційного призначення у малих населених пунктах.

КЛАСИФІКАЦІЯ, ТЕНДЕНЦІЇ, ОСОБЛИВОСТІ ТА ЗАКОНОМІРНОСТІ АРХІТЕКТУРИ НАФТОГАЗОВИХ ПІДПРИЄМСТВ

2024-01-03T01:34:30+02:00

У статті висвітлено результати дослідження архітектурно-планувальної структури підприємств та об’єктів нафтогазового комплексу. Під час дослідження виявлено підприємства НГК, які виконують свою первісну функцію та перебувають у доброму стані. Комплекси, в яких відбулася зміна попереднього призначення перебувають у задовільному стані, частково чи повністю зруйновані. Будівлі та споруди кін. ХІХ – поч. XX ст., що збереглись до теперішнього часу, є цінною історичною, містобудівною та архітектурною спадщиною. Проаналізувавши джерельну базу підприємства та об'єкти класифіковано за такими ознаками: виробничою функцією, місцем розташування в населеному пункті, величиною, розмірами та формою ділянок, характером рельєфу, функціональною активністю, збереженістю архітектурного ансамблю, будівель і споруд, за архітектурою будівель (за типом), об’ємно-планувальними та конструктивними особливостями. Здійснено характеристику архітектури будівель за місцем розташування, типом (адміністративні, адміністративно-житлові, житлові, відпочинкові, виробничі, підсобні, складські), об’ємно-планувальними, конструктивними особливостями, за збереженістю та функціонуванням. Визначено основні особливості та закономірності архітектурно-містобудівної організації вибраних об’єктів та підприємств, які полягають у місці розташування, характеристиці генеральних планів, аналізі ланлшафтно-просторового середовища, виділенні головної функції, описі об’ємно-планувальних та конструктивних особливостей різних історичних періодів.

У роботі вперше здійснено класифікацію, визначено основні тенденції, особливості та закономірності архітектури комплексів та об’єктів нафтогазової галузі на території Івано-Франківської, Львівської та Тернопільської областей. Такі характеристики стань основою під час застосування методів реорганізації підприємств та об’єктів НГК.

ОСОБЛИВОСТІ СУЧАСНИХ ТЕНДЕНЦІЙ ФОРМУВАННЯ АРХІТЕКТУРНО-ПРОСТОРОВОГО СЕРЕДОВИЩА РЕАБІЛІТАЦІЙНИХ УСТАНОВ ДЛЯ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ

2024-01-03T02:25:34+02:00

Сьогодні гостро стоїть проблема ефективного лікування ветеранів після бойових дій. У статті досліджується вплив архітектурно-просторовго середовища на стан психічного здоров’я та благополуччя пацієнтів з ознаками ПТСР, виявляються його основні особливості, що допоможуть швидше та ефективніше сприяти одужанню ветеранів.

ДОСВІД ПРОЄКТУВАННЯ І БУДІВНИЦТВА ОБ’ЄКТІВ ОБСЛУГОВУВАННЯ, РОЗМІЩЕНИХ НА ТРАНСПОРТНО-ПЕРЕСАДОЧНИХ ВУЗЛАХ

2024-01-03T02:59:08+02:00

У статті проведено аналіз останніх досліджень, досвіду проєктування і будівництва транспортно-пересадочних вузлів. Виявлено основні тенденції та напрями архітектурно-планувального рішення розміщених в них об’єктів обслуговування. Наведено класифікацію в залежності від функціонального навантаження. Сформульовано основні принципи формування об’ємно-просторових рішень. Наведено три основні типи планувальної конфігурації розв’язок та ТПВ, обумовлених зокрема формою ділянок під будівництво та містобудівною ситуацією.

МЕТОДИКА РЕКОНСТРУКЦІЇ ВНУТРІШНЬО-КВАРТАЛЬНОГО ПРОСТОРУ ПРИ ФОРМУВАНІ СУЧАСНОГО ЖИТЛА В УМОВАХ ІСТОРИЧНОЇ ЗАБУДОВИ

2024-01-03T03:49:01+02:00

Історичні міські квартали, які часто характеризуються багатокутним плануванням, що утворюють гарний внутрішній дворик, представляють безліч проблем для формування сучасного житла в умовах історичної забудови, головним чином через обмеження простору. Включення основних зручностей, як того вимагає державне законодавство, таких як дитячі ігрові зони, місця відпочинку для дорослих, а також умови для паркування автомобілів і велосипедів, вимагає тонкого підходу, який гармонізує сучасні потреби зі збереженням спадщини. Це дослідження формулює триетапну методологічну основу для реконструкції внутрішньоквартальних просторів, особливо в українських міських контекстах. У дослідженні визначено три першочергові принципи проєктування прибудинкових територій: озеленення закритого типу, спільний внутрішньоквартальний благоустрій та позаквартальний благоустрій. Ці принципи виступають за синергетичне використання просторів, де сучасні житлові будинки можуть ділитися зручностями з сусідніми будівлями, сприяючи спільному, стійкому життєвому середовищу. Випадок історичного кварталу в Києві запропонований в статі служить практичним проявом цих принципів, ілюструючи, як спільні зручності та стратегічне планування можуть сприяти бездоганній інтеграції сучасного житла в історичний контекст, підвищуючи як функціональність, так і естетичну привабливість цілого кварталу. Крім того, це підкреслює важливість перетворення внутрішніх дворів на більш зелені зони відпочинку, водночас централізуючи місця для паркування та виводячи їх на периферію, щоб створити організовану, придатну для дихання міську екосистему. Це дослідження стверджує, що гармонізація сучасного житла з історичною архітектурою виходить за межі простої зовнішньої асиміляції; це потребує глибокого розуміння та переосмислення суміжних просторів, щоб вони відповідали сучасним вимогам. Зібрані тут ідеї містять значний потенціал для спрямування майбутніх досліджень у еволюції динамічних, інклюзивних і багатих культурою міських середовищ існування.

КЛАСИФІКАЦІЯ ЗАКЛАДІВ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я: НАЦІОНАЛЬННИЙ ПІДХІД ТА ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД

2024-01-03T04:01:59+02:00

Cтаття присвячена визначенню з урахуванням зарубіжного досвіду класифікації закладів охорони здоров’я, аналізу їх основних видів, окресленню проблем та недоліків національної систематизації медичних закладів, визначенню факторів впливу різновидів медичних закладів на їх архітектурне планування.

Метою публікації є дослідження класифікації лікарських закладів в Україні та у зарубіжних країнах, аналіз основних видів лікарських закладів, визначення рівня впливу різновиду та призначення медичного закладу на його архітектурно-планувальне вирішення.

У статті досліджуються класифікації лікарських закладів в Україні та у зарубіжних країнах, підкреслюється залежність проєктування архітектурно-планувальної організації закладів охорони здоров’я від призначення, сфери застосування та виду медичного закладу.

В Україні незважаючи на затвердження нових ДБН В.2.2-10:2022 «Заклади охорони здоров'я», перелік видів закладів охорони здоров’я визначений наказом Міністерства охорони здоров'я України від 28.10.2002 № 385. При цьому проведений аналіз нормативно затвердженої класифікації закладів охорони здоров’я засвідчує її недоліки, безсистемність, відсутність чітко визначених відповідних класифікаційних критеріїв, подекуди, застарілість окремих її положень та, недоцільну деталізацію. У цьому аспекті наголошується на потребі перегляду класифікації закладів охорони здоров’я, яка затверджена зазначеним наказом з урахуванням сучасних реалій та зарубіжного досвіду, їх функціонального призначення та архітектурно-проєктувального вирішення.

ЗАСОБИ ТА МЕТОДИ 3Д СКАНУВАННЯ ДЛЯ СТВОРЕННЯ ФАНТОМНИХ МОДЕЛЕЙ АРХІТЕКТУРНИХ ОБ'ЄКТІВ

2024-01-03T04:23:50+02:00

Стаття описує новітні інноваційні 3D технології в архітектурній діяльності з фіксації і збереження архітектурних об'єктів. Наводяться базові принципи та методи отримання фізичних даних щодо певного об’єкту за допомогою 3D сканування, фотограмметрії, тепловізійної зйомки та іншими засобами. Обробку, аналіз і інтеграцію в BIM та GIS системах. Метод використовування даних з Point Cloud (хмари точок), BIM & GIS систем під час архітектурного проєктування.

В даній статті наведено також приклад використання обладнання від розробника Leica, а саме прилади наземного лазерного сканування Leica RTC 360 та BLK 360. Описано процес отримання даних існуючої споруди, обробка даних в спеціалізованих програмних засобах, виведення даних для подальшого використання їх в BIM/ CAD програмах, створення 3Д моделі в BIM / CAD програмах (Revit / Sketchup), створення фотореалістичних зображень а також створення інтерактивної віртуальної моделі на основі 3Д, з можливістю підключення VR обладнання.

КОНЦЕПТУАЛЬНІСТЬ І РАЦІОНАЛЬНІСТЬ В ОРГАНІЗАЦІЇ ПІДЗЕМНИХ ПРОСТОРІВ ТРАНСПОРТНО-ПЕРЕСАДОЧНИХ ВУЗЛІВ

2024-01-03T05:10:00+02:00

У статті обґрунтована необхідність поєднання сучасних прийомів підземної урбаністики на ділянках особливої містобудівної цінності, до яких відносяться транспортно-пересадочні вузли та прилеглі до них території. Сформульовано прийоми раціональної організації об’єктів обслуговування та перспектив розвитку супутніх функціональних зон.

ВИЗНАЧЕННЯ МЕТОДІВ АРХІТЕКТУРНО-ПЛАНУВАЛЬНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ТИМЧАСОВИХ ПОСЕЛЕНЬ ДЛЯ ВПО В УКРАЇНІ

2023-12-31T14:17:54+02:00

Проаналізовано головні проблеми архітектурно-планувальної організації тимчасових поселень для внутрішньо переміщених осіб. Визначено актуальні запити на підвищення гнучкості та стійкості у плануванні та розглянуто новий тип тимчасово житла з прогресивним (сталим) ядром. Особлива увага приділяється інкрементному (поступовому) проєктуванню та партисипації як методам забезпечення об’єднання дій проєктувальників, громади та уряду в одну стратегію надання сталого житлового середовища для постраждалого населення.

МЕТОДИЧНІ ПІДХОДИ ЩОДО ЛАНДШАФТНО-ПЛАНУВАЛЬНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ПІШОХІДНОЇ МЕРЕЖІ В НАЙКРУПНІШИХ МІСТАХ УКРАЇНИ

2023-12-31T14:30:14+02:00

У статті висвітлюється структурно-логічна модель дослідження ландшафтно-планувальної організації «зеленої» пішохідної мережі та відповідне формування понятійно-термінологічного апарату.

Ландшафтно-планувальна організація «зелених» пішохідних мереж вимагає зміни містобудівної парадигми, а отже – зміни способу мислення архітекторів, відповідальних за розроблення та реалізацію міських програм. Результати ландшафтно-планувальної організації зелених пішохідних мереж повинні відповідати екологічним стандартам світового містобудування, а також очікуванням і потребам мешканців міст, забезпечуючи збереження навколишнього середовища та покращення здоров'я населення.

МОСТИ ТА МОСТОВІ СПОРУДИ В МІСЬКОМУ СЕРЕДОВИЩІ

2023-12-31T14:45:49+02:00

У статті висвітлюються питання функціонування мостів та мостових споруд у міському середовищі, їх вагоме значення у підвищенні не лише його комфортності, а й естетичних характеристик. Світова теорія і практика використання мостів показала їх значний еволюційний прогрес. Від звичайних прямолінійних комунікаційних шляхів мости поступово набували нових функцій, естетичних якостей та складних просторових рішень – багатофункціональних мостових споруд. В статті виявлені сучасні тенденції включення мостів у міське середовище: екологічне спрямування, багатофункціональність, інноваційність у використанні технологій та безбар’єрність.

ФОРМУВАННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ В ГРОМАДСЬКИХ ПРОСТОРАХ БУФЕРНИХ ЗОН ОБ’ЄКТІВ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ УКРАЇНИ ЗАСОБАМИ ЛАНШАФТНОЇ АРХІТЕКТУРИ

2023-12-31T14:58:18+02:00

У статті представлено результати авторського дослідження щодо формування національної ідентичності в громадських просторах засобами ландшафтної архітектури; розглянуто поняття «національної ідентичності» в архітектурі та містобудуванні; наведено характеристику громадських просторів на основі соціополітичного фактора (тоталітарні та демократичні). На основі теоретичного та історико-культурного аналізу розвитку українського народу визначено основні аспекти прояву національної ідентичності в громадських просторах буферних зон України (сакральність та демократичність) та наведено вітчизняні приклади реалізації такого простору. Визначено ключовий символ ідентифікації українців в громадському просторі – рослинність як образ нескінченності життя, сили духу народу, любові до Батьківщини та ін. Також, наведені основні принципи озеленення в українському садово-парковому мистецтві. Додатково проаналізовано інтуїтивне та міжкультурне сприйняття ландшафтних сцен.

ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ГАРМОНІЗАЦІЇ ПРОСТОРУ ІНДУСТРІАЛЬНИХ МІСТ

2023-12-31T16:17:48+02:00

В даному дослідженні розглянуто проблеми та перспективи гармонізації простору індустріальних міст в сучасних умовах. Визначена основна проблематика розвитку індустріальних міст. Розглянуто важливість вивчення попередніх результатів наукових досліджень схожої проблематики.

Виділити основні напрями функціонування та розвитку індустріальних міст. Проведено аналіз світової практики перетворення індустріальних міст у комфортні та безпечні території з визначенням основних типів. Виявлені основні ключові поняття, які допомагають розглянути проблематику більш широко. Проведений контент-аналіз стосовно архітектурно-містобудівного простору дозволив виявити проблеми (диспропорції) індустріального міста з позицій умов проживання на міських територіях.

ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ДИЗАЙН-КОДУ В СТРУКТУРІ ПОСТІНДУСТРІАЛЬНОГО МІСТА

2023-12-31T17:11:53+02:00

Розглядається формування дизайн-коду міста як об’єктивного і глобального явища, що в останні десятиліття отримало розвиток в багатьох розвинутих державах Європи.

Будучи спрямованим, переважно, на досягнення візуального комфорту, дизайн-код в умовах постіндустріального міста набуває нового забарвлення, охоплюючи все предметно-просторове середовище «містобудівного партеру» як простору на рівні двох перших поверхів забудови, що обладнаний вуличними меблями та системою візуальних комунікацій.

Досліджується дизайн-код міста як невід’ємний елемент міського дизайну, що, в свою чергу, визначає особливості міського середовища, його компоненти, підтримує природні і культурні складові, що базуються на належності до певного місця. При цьому, характеристики «місця» напряму залежать від його розміщення в конкретному структурному елементі міста, а створення дизайн-коду, таким чином, має відбуватися на основі історико-генетичного аналізу – своєрідного еволюційного дослідження – історико-генетичного коду міста.

На основі розуміння сучасного міста як складної, відкритої, ієрархічно організованої системи, пропонується концепція формування дизайн-коду, як системоутворюючого елемента загальної системи міського дизайну, що спрямована на подолання негативної спадщини індустріального суспільства і гуманізацію міського середовища та розповсюджується на структурно-планувальну організацію міста у відповідності до генетичного коду.