ОСОБЛИВОСТІ АРХІТЕКТУРНО-ПЛАНУВАЛЬНОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ КУЛЬТУРНО-ОСВІТНІХ ЗАКЛАДІВ ПРИКАРПАТТЯ: ВІД ПАСИВНИХ ЛОКАЦІЙ ДО АКТИВНИХ ХАБІВ
DOI:
https://doi.org/10.32347/2077-3455.2025.73.468-484Ключові слова:
культурно-освітні заклади, будинки культури, інклюзивна архітектура, цифрова трансформація, соціальний аспект громадських будівельАнотація
У даній статті досліджуються можливості створення осередків громадської активності, освітнього зростання та культурної ідентичності через призму модернізації культурно-освітніх закладів. Дані дослідження приведені на прикладі сіл і селищ Прикарпаття. Розкрито актуальність збереження та адаптації будинків культури як інституцій, що потенційно можуть стати потужними центрами соціальної взаємодії та інтеграції населення в умовах нових соціальних викликів, зумовлених урбанізацією, диджиталізацією та військовими викликами.
У рамках даної студії проведено стратифікацію культурно-освітніх закладів за критеріями охоплення населення, адміністративного підпорядкування, архітектурно-планувальних параметрів та територіального розміщення. Результати проведеного аналізу вказують на потенціал будинків культури, як незадіяного архітектурного ресурсу населених пунктів регіону.
Дослідження вимагало аналіз соціальних потреб різних груп населення (діти, підлітки, дорослі, особи похилого віку), порівняльного аналізу соціальних очікувань та їх просторового прояву. Отримані результати вказують на зміну потреб жителів регіону та можливості функціональної моденізації культурно-освітніх закладів.
Здійснено характеристику кращих світових практик трансформацій та нових реалізації культурно-освітніх закладів (приклади центрів у Франції, Китаї, Польщі). В результаті виділено сучасні вимоги реорганізації цих закладів: інтеграції функцій співтворчості, інклюзивності, мультимодальності та насичення новими технологіями архітектурне середовище.
На основі синтезу отриманих результатів запропоновано комплекс архітектурно-планувальних принципів формування сучасних культурно-освітніх закладів: безбар’єрності, використання локальних етнокультурних мотивів, просторової гнучкості та цифрової інтеграції.
Окреслено концептуальні та практичні рекомендації до архітектурно-просторової реінтеграції культурно-освітніх закладів в простір життєдіяльності соціуму, як засобів відновлення соціальної взаємодії громади, налагодження діалогу між поколіннями та просторового розвитку громад на Прикарпатті.
Посилання
Список літератури:
Богданова Ю., Копиляк І. Історія формування архітектури клубних будівель Львова. Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Серія: «Архітектура». 2022. № 2 (8). С. 25 – 32. DOI: https://doi.org/10.23939/sa2022.02.025
Козіонова Т., Петровська Ю. Дизайн інтер'єрів клубних приміщень літературного спрямування: вітчизняний та світовий досвід // Implementation of modern science and practice: Abstracts of XXV International Scientific and Practical Conference. Varna, Bulgaria, 2021. С. 46–51. DOI: https://doi.org/10.46299/ISG.2021.I.XXV
Олексишин О. О. Культурно-освітні заклади Прикарпаття в умовах радянської культурної політики 1953–1964 рр. // Молодий вчений. 2019. № 11 (75). С. 759–764. DOI: https://doi.org/10.32839/2304-5809/2019-11-75-160
Петровська Ю. Р., Москалюк А.М. Формування предметного середовища загальноосвітніх шкіл через використання сучасних адитивних технологій. Науковий вісник будівництва. 2024. Вип. 110. С. 17–22. DOI: https://doi.org/10.33042/2311-7257.2024.110.1.3
Шевченко Т. В. Ергодизайнерські вимоги до навчальних меблів та приміщень // Безпека життя і діяльності людини: теорія та практика: збірник наук. праць Всеукр. наук.-практ. конф., присвяченої Всесвітнім дням цивільної оборони та охорони праці (м. Полтава, 23–24 квітня 2020 р.). Полтава: ПНПУ імені В.Г.Короленка, 2020. С.88–91. URL: http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/14815
Hedditch S., Vyas D. Building new clubhouses: Bridging refugee and migrant women into technology design and production by leveraging assets // Proceedings of the ACM on Human-Computer Interaction. 2025. Vol. 9, Iss. 2 (CSCW). Art. CSCW043. P. 1–37. DOI: https://doi.org/10.1145/3710941
Russoniello D. G. The Wister Education Center and Greenhouse: Uniting program and process, history and mission, architecture, and sustainability on the Swarthmore College campus. Journal of Green Building. 2010. Vol. 5, No. 2. P. 3–15. DOI: https://doi.org/10.3992/jgb.5.2.3
Steiner F. R., Brooks K. R. Agricultural education and landscape architecture // Landscape Journal. 1986. Vol.5, No.1. P.19–32. DOI: https://doi.org/10.3368/lj.5.1.19
Косенко Д. Ю., Жембровська Т. Ю., Чебикіна М. В., Донець К. В. Меблі для гнучкого навчального простору в умовах обмеженої площі класного приміщення. Технології та дизайн. 2018. № 1. С. 1–10. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/td_2018_1_6
Lasner M. G. Segregation by design: Race, architecture, and the enclosure of the Atlanta apartment // Journal of Urban History. 2020. Vol. 46, No. 6. P. 1222–1260. DOI: https://doi.org/10.1177/0096144217704316
Moayerian N., McGehee N. G., Stephenson M. O. Jr. Community cultural development: Exploring the connections between collective art making, capacity building and sustainable community-based tourism // Annals of Tourism Research. 2022. Vol. 93. Art. 103355. DOI: https://doi.org/10.1016/j.annals.2022.103355
Zhao L., Li B. Optimization design of internal space layout of three-bedroom residential apartment based on IGA and DE algorithm // PLOS ONE. 2025. Vol. 20, No. 7. Art. e0326153. DOI: https://doi.org/10.1371/journal.pone.0326153
Huang Z., Chen J., Guo X., Ma C. Optimization method of transfer streamlines in integrated passenger hubs based on 3D spatial perspective // Sustainability. 2023. Vol. 15, No. 10. Art. 8296. DOI: https://doi.org/10.3390/su15108296
Omale R. P., Ifeoluwa O.-A. Integrating art and culture into modern architectural buildings in Nigeria: The cases of Akure, Benin, and Ibadan // Arts & Communication. 2024. Vol. 2, No. 4. Art. 0333. DOI: https://doi.org/10.36922/ac.0333
Spence C. Senses of place: architectural design for the multisensory mind // Cognitive Research: Principles and Implications. 2020. Vol. 5. Art. 46. DOI: https://doi.org/10.1186/s41235-020-00243-4
Steiner F. The campus: a defining type of landscape architecture // Landscape Architecture and Sustainability. 2025. Vol. 1. Art. 100001. DOI: https://doi.org/10.1016/j.las.2025.100001
Marković S., Alfirević Đ., Simonović Alfirević S., Nikolić S. Principles for achieving legibility in residential spaces: a synthesis of cognitive and perceptual approaches // Buildings. 2025. Vol. 15, No. 8. Art. 1243. DOI: https://doi.org/10.3390/buildings15081243
Tantawy D.-E., Khamis N. E. Cultural buildings’ design between visual creativity and psychological impact: an approach for activating the concept of uncanny architecture in expressing national issues // Journal of Architecture Arts and Humanistic Science. 2021. Vol. 6, No. 26. P. 79–101. DOI: https://doi.org/10.21608/MJAF.2020.23673.1506
Wu Y.-F., Wu Y.-T., Ye J.-H., Ye J.-N. Information spread behavior of Clubhouse: A value–attitude–behavior model perspective // Heliyon. 2024. Vol. 10, No. 20. Article e39377. DOI: https://doi.org/10.1016/j.heliyon.2024.e39377
References
Bohdanova, Y., & Kopyliak, I. (2022). Formation history of the architecture of club buildings of Lviv. Bulletin of Lviv Polytechnic National University. Series: Architecture, 4(2), 25–32. https://doi.org/10.23939/sa2022.02.025 (in Ukrainian).
Kozionova, T., & Petrovska, Y. (2021). Design of interiors of literary-oriented club spaces: Domestic and global experience. In Implementation of modern science and practice: Abstracts of the XXV International Scientific and Practical Conference (pp. 46–51). Varna, Bulgaria. https://doi.org/10.46299/ISG.2021.I.XXV (in Ukrainian).
Oleksyshyn, O. O. (2019). Cultural and educational institutions of the Carpathian region in the context of Soviet cultural policy in 1953–1964. Young Scientist, 11(75), 759–764. https://doi.org/10.32839/2304-5809/2019-11-75-160 (in Ukrainian).
Petrovska, Y. R., & Moskaliuk, A. M. (2024). Formation of the subject environment of general secondary schools through the use of modern additive technologies. Scientific Bulletin of Construction, 110, 17–22. https://doi.org/10.33042/2311-7257.2024.110.1.3 (in Ukrainian).
Shevchenko, T. V. (2020). Ergodesign requirements for educational furniture and learning spaces. Life and occupational safety: Theory and practice: Proceedings of the All-Ukrainian scientific and practical conference dedicated to the World Civil Defence Day and World Day for Safety and Health at Work (pp.88–91). Poltava V.H.Korolenko National Pedagogical University. http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/14815 (in Ukrainian).
Hedditch, S., & Vyas, D. (2025). Building new clubhouses: Bridging refugee and migrant women into technology design and production by leveraging assets. Proceedings of the ACM on Human-Computer Interaction, 9(CSCW2), Article CSCW043, 1–37. https://doi.org/10.1145/3710941 (in English).
Russoniello, D. G. (2010). The Wister Education Center and Greenhouse: Uniting program and process, history and mission, architecture, and sustainability on the Swarthmore College campus. Journal of Green Building, 5(2), 3–15. https://doi.org/10.3992/jgb.5.2.3 (in English).
Steiner, F. R., & Brooks, K. R. (1986). Agricultural education and landscape architecture. Landscape Journal, 5(1), 19–32. https://doi.org/10.3368/lj.5.1.19 (in English).
Kosenko, D. Yu., Zhembrovska, T. Yu., Chebykina, M. V., & Donets, K. V. (2018). Furniture for a flexible learning space under conditions of limited classroom area. Technologies and Design, (1), 1–10. http://nbuv.gov.ua/UJRN/td_2018_1_6 (in Ukrainian).
Lasner, M. G. (2020). Segregation by design: Race, architecture, and the enclosure of the Atlanta apartment. Journal of Urban History, 46(6), 1222–1260. https://doi.org/10.1177/0096144217704316 (in English).
Moayerian, N., McGehee, N. G., & Stephenson Jr., M. O. (2022). Community cultural development: Exploring the connections between collective art making, capacity building and sustainable community-based tourism. Annals of Tourism Research, 93, 103355. https://doi.org/10.1016/j.annals.2022.103355 (in English).
Zhao, L., & Li, B. (2025). Optimization design of internal space layout of three-bedroom residential apartment based on IGA and DE algorithm. PLOS ONE, 20(7), e0326153. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0326153 (in English).
Huang, Z., Chen, J., Guo, X., & Ma, C. (2023). Optimization method of transfer streamlines in integrated passenger hubs based on 3D spatial perspective. Sustainability, 15(10), 8296. https://doi.org/10.3390/su15108296 (in English).
Omale, R. P., & Ifeoluwa, O.-A. (2024). Integrating art and culture into modern architectural buildings in Nigeria: The cases of Akure, Benin, and Ibadan. Arts & Communication, 2(4), 0333. https://doi.org/10.36922/ac.0333 (in English).
Spence, C. (2020). Senses of place: Architectural design for the multisensory mind. Cognitive Research: Principles and Implications, 5, Article 46. https://doi.org/10.1186/s41235-020-00243-4 (in English).
Steiner, F. (2025). The campus: A defining type of landscape architecture. Landscape Architecture and Sustainability, 1, Article 100001. https://doi.org/10.1016/j.las.2025.100001 (in English).
Marković, S., Alfirević, Đ., Simonović Alfirević, S., & Nikolić, S. (2025). Principles for achieving legibility in residential spaces: A synthesis of cognitive and perceptual approaches. Buildings, 15(8), 1243. https://doi.org/10.3390/buildings15081243 (in English).
Tantawy, D.-E., & Khamis, N. E. (2021). Cultural buildings’ design between visual creativity and psychological impact: An approach for activating the concept of uncanny architecture in expressing national issues. Journal of Architecture Arts and Humanistic Science, 6(26), 79–101. https://doi.org/10.21608/MJAF.2020.23673.1506 (in English).
Wu, Y.-F., Wu, Y.-T., Ye, J.-H., & Ye, J.-N. (2024). Information spread behavior of Clubhouse: A value–attitude–behavior model perspective. Heliyon, 10(20), e39377. https://doi.org/10.1016/j.heliyon.2024.e39377 (in English).
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Смадич Іван Петрович, Славатинська Анастасія Олександрівна
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
