ДО ПРОБЛЕМИ ВИЗНАЧЕННЯ ПРЕДМЕТУ ОХОРОНИ ПАМ’ЯТКИ АРХІТЕКТУРИ ТА МІСТОБУДУВАННЯ ЯК ОБ’ЄКТУ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ

Автор(и)

  • Катерина Черкасова Харківський національний університет міського господарства ім. О.М.Бекетова, Україна https://orcid.org/0000-0003-2098-6420
  • Ірина Снітко Харківський національний університет міського господарства ім. О.М.Бекетова, Україна http://orcid.org/0000-0002-8473-3353

DOI:

https://doi.org/10.32347/2077-3455.2025.73.174-182

Ключові слова:

пам'ятка, реставрація, адаптація, реабілітація, предмет охорони, документація

Анотація

Стаття присвячена особливостям трактування та використання в архітектурно-реставраційній практиці поняття предмета охорони пам'ятки архітектури та містобудування. Розглядається в контексті загальних питань методології збереження історичного середовища в якості інструменту комплексної оцінки та підтвердження напрямку збереження і соціальної адаптації пам'ятки. Існуючі на сьогодні методичні рекомендації з визначення предмета охорони використовуються при підготовці первинної документації на пам'ятку, включення  (або виключення) об'єкту до державного реєстру пам'яток.

В останній редакції державних будівельних норм з реставрації пам'яток архітектури та містобудування посилання на зміст предмета охорони пам'ятки відсутній. У нормативних джерелах предмет охорони об'єкта культурної спадщини розглядається як  характерна властивість, що підтверджує історико-культурну цінність пам’ятки і повинна зберігатися під час виконання робіт з ремонту, реставрації, адаптації до сучасного використання. Більш детального розгляду категорія предмета охороні потребує для об'єктів, що реставруються. Теоретичне обґрунтування предмета охорони пам'ятки, як інструменту визначення умов реставрації, виконується на підставі документальних іконографічних та історичних джерел, аналізу ступеня втрат та показників автентичності елементів споруди. Умови адаптації пам'ятки до сучасного використання визначаються за результатами  комплексних досліджень, тому предмет охорони стає інструментом контролю при виборі оптимальної функції, підтвердженням стану змін, ступеня автентичності та історико-культурної цінності об'єкта і території. В аспекті діяльності з визначення напрямку використання пам'ятки проєкт предмету охорони виконує функції юридичного документа для контроля реставраційного процесу.

Біографії авторів

Катерина Черкасова, Харківський національний університет міського господарства ім. О.М.Бекетова

Доктор архітектури, доцент, професор, завідувачка кафедри реконструкції, реставрації архітектурних об'єктів Харківського національного університету міського господарства ім. О.М.Бекетова

Ірина Снітко, Харківський національний університет міського господарства ім. О.М.Бекетова

Кандидат архітектури, доцент кафедри реконструкції, реставрації архітектурних об'єктів Харківського національного університету міського господарства ім. О.М.Бекетова

Посилання

Список літератури

Про охорону культурної спадщини: Закон України від 08.06.2000 № 1805-III: станом на 14 груд. 2024 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1805-14#Text (дата звернення: 12.06.2025).

Про затвердження форм облікової картки та паспорта об'єкта культурної спадщини: Наказ Міністерства культури і мистецтв України від 13.05.2004 №295/104. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0693-04#Text (дата звернення: 14.06.2025).

Про затвердження Порядку визначення категорій пам'яток для занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України : Постанова Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 № 1760 : станом на 1 черв. 2019 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1760-2001-п#Text (дата звернення: 11.06.2025).

Прибєга Л. Архітектурна спадщина України: пам’яткоохоронний аспект: монографія. Київ: Інститут культурології НАМ України, 2016. 256 с.

Бобровський Т. А. Методичні рекомендації щодо визначення предмета охорони нерухомих об’єктів археологічної спадщини. Праці Науково-дослідного інституту пам’яткоохоронних досліджень. 2006. № 2. С. 102–105.

Калугін П. М., Попельницький О. О. Методичні рекомендації щодо визначення предмета охорони пам’яток історії. Праці Науково-дослідного інституту пам’яткоохоронних досліджень. 2006. № 2. С. 106–114.

Попельницький О. О. Методичні рекомендації щодо визначення предмета охорони об’єктів монументального мистецтва. Праці Науково-дослідного інституту пам’яткоохоронних досліджень. 2007. № 3. С. 466 – 472.

Нарський документ про автентичність 1994 р. Праці науково-дослідного інституту пам'яткоохоронних досліджень. 2006. № 2. С. 43–46.

Водзинський Є. Є. Методичний аспект виявлення та охорони містобудівної спадщини та ії пейзажно–видових якостей. Праці Науково–дослідного інституту пам`яткоохоронних досліджень. 2011. № 6. С. 295–306.

Кутузова Т. Ю. Уточнення композиційного змісту домінант містобудівного ансамблю. Сучасні проблеми архітектури та містобудування. 2017. Вип. 47. С.99-106. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Spam_2017_47_16

Пламеницька О. Казус «предмету охорони» пам’ятки архітектури як методологічна проблема. Українська академія мистецтва. 2013. № 21. С. 133–146.

Ревський С. Б. Пам'ятка архітектури, предмет охорони пам'ятки, територія пам'ятнки – формальна ясність і реальні парадокси в контексті охорони. Сучасні проблеми дослідження, реставрації та збереження культурної спадщини. 2009. № 7. С. 341–349.

Водзинський Є. Є. Охорона ландшафтів як складова збереження культурної спадщини. Праці Науково-дослідного інституту пам’яткоохоронних досліджень. 2010. № 5. С. 301–317.

Апостолова-Сосса Л. О. До питання забезпечення збереження історичних панорам міст. Сучасні проблеми архітектури та містобудування. 2017. Вип. 47. С. 4-8. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Spam_2017_47_4

Паризька декларація: Про культурну спадщину, як рушійну силу розвитку. Праці Науково-дослідного інституту пам’яткоохоронних досліджень. 2012. № 7. С. 29-31.

References

Verkhovna Rada of Ukraine. (2000). Law of Ukraine on the protection of cultural heritage (No. 1805-III, June 8, 2000; as of December 14, 2024). Retrieved June 12, 2025, from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1805-14#Text (in Ukrainian).

Ministry of Culture and Arts of Ukraine. (2004, May 13). On approval of the forms of the registration card and the passport of a cultural heritage object (Order No. 295/104). Retrieved June 14, 2025, from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0693-04#Text (in Ukrainian).

Cabinet of Ministers of Ukraine. (2001, December 27). On approval of the procedure for determining the categories of monuments for inclusion in the State Register of Immovable Monuments of Ukraine (Resolution No. 1760; as of June 1, 2019). Retrieved June 11, 2025, from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1760-2001-п#Text (in Ukrainian).

Prybieha, L. (2016). Architectural heritage of Ukraine: The monument protection aspect (Monograph). Kyiv: Institute for Cultural Research of the National Academy of Arts of Ukraine. 256 p. (in Ukrainian).

Bobrovskyi, T. A. (2006). Methodological recommendations for determining the subject of protection of immovable objects of archaeological heritage. Proceedings of the Research Institute of Monument Protection Studies, 2, 102–105. (in Ukrainian).

Kaluhin, P. M., & Popelnytskyi, O. O. (2006). Methodological recommendations for determining the subject of protection of historical monuments. Proceedings of the Research Institute of Monument Protection Studies, 2, 106–114. (in Ukrainian).

Popelnytskyi, O. O. (2007). Methodological recommendations for determining the subject of protection of objects of monumental art. Proceedings of the Scientific Research Institute of Monument Protection Studies, 3, 466–472 (in Ukrainian).

Nara Document on Authenticity 1994. (2006). Proceedings of the Research Institute of Monument Protection Studies, 2, 43–46. (in Ukrainian).

Vodzynskyi, Ye. Ye. (2011). Methodological aspect of identifying and protecting urban planning heritage and its landscape-visual qualities. Proceedings of the Research Institute of Monument Protection Studies, 6, 295–306. (in Ukrainian).

Kutuzova, T. Yu. (2017). Clarification of the compositional content of dominants of the urban planning ensemble. Current Problems of Architecture and Urban Planning, 47, 99–106. http://nbuv.gov.ua/UJRN/Spam_2017_47_16 (in Ukrainian).

Plamenytska, O. (2013). The case of the “subject of protection” of an architectural monument as a methodological problem. Ukrainian Academy of Arts, 21, 133–146 (in Ukrainian).

Revskyi, S. B. (2009). Architectural monument, protected monument, monument territory – formal clarity and real paradoxes in the context of protection. Modern problems of research, restoration and preservation of cultural heritage, 7, 341–349 (in Ukrainian).

Vodzynskyi, Ye. Ye. (2010). Landscape protection as a component of cultural heritage preservation. Proceedings of the Scientific Research Institute of Monument Protection Studies, 5, 301–317 (in Ukrainian).

Apostolova-Sossa, L. O. (2017). On the issue of preserving historical panoramas of cities. Current Problems of Architecture and Urban Planning, 47, 4–8. http://nbuv.gov.ua/UJRN/Spam_2017_47_4 (in Ukrainian).

Paris Declaration: On cultural heritage as a driving force for development. (2012). Proceedings of the Research Institute of Monument Protection Studies, 7, 29–31. (in Ukrainian).

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-06-27

Як цитувати

Черкасова, К., & Снітко, І. (2025). ДО ПРОБЛЕМИ ВИЗНАЧЕННЯ ПРЕДМЕТУ ОХОРОНИ ПАМ’ЯТКИ АРХІТЕКТУРИ ТА МІСТОБУДУВАННЯ ЯК ОБ’ЄКТУ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ. Сучасні проблеми Архітектури та Містобудування, (73), 174–182. https://doi.org/10.32347/2077-3455.2025.73.174-182

Номер

Розділ

ТЕОРІЯ ТА ІСТОРІЯ АРХІТЕКТУРИ