АРХІТЕКТУРНІ ПІДХОДИ: ЖИТЛОВІ, ГРОМАДСЬКІ, РЕКРЕАЦІЙНІ ОБ’ЄКТИ, ОРДЕРНА СИСТЕМА, КОЛОРИСТИКА СЕРЕДОВИЩА, ГАРМОНІЗАЦІЯ ІНТЕР’ЄРУ Й ЕКСТЕР’ЄРУ
DOI:
https://doi.org/10.32347/2077-3455.2025.73.110-126Ключові слова:
житлова та громадська архітектура, ордерна система, психосемантика кольору, інтер’єр, екстер’єр, графічний супровід, проєктна методика, навчанняАнотація
У статті розглянуто сучасні підходи до архітектурного проєктування житлових будівель, туристичних притулків і громадських споруд із урахуванням новітніх тенденцій в організації простору, інтер’єрних рішень та застосування принципів ордерної системи. Значну увагу приділено ключовим категоріям проєктування, таким як екологічність, функціональність, соціальна інтеграція, гнучкість і адаптивність архітектурного середовища, що є необхідними складовими сучасної архітектурної практики. Особливо підкреслюється важливість створення комфортного, інклюзивного та естетично виразного простору, який повною мірою відповідає сучасним потребам суспільства та сприяє покращенню якості життя мешканців і користувачів об’єктів. Окрему роль у формуванні емоційного сприйняття архітектурного середовища відіграють кольорова палітра, фактури та текстури, що дозволяють підкреслити характер і атмосферу простору, а також впливають на загальне враження від будівлі.
Велика увага у статті приділяється ордерній системі, яка виступає класичним інструментом архітектора, забезпечуючи гармонію пропорцій, вишуканість і цілісність архітектурних форм. Ордерна система, інтегрована у сучасний проєктний процес, допомагає поєднати традиції з інноваціями, створюючи унікальні простори, які є функціональними та привабливими водночас.
Важливим аспектом роботи є висвітлення значення графічного супроводу в освітньому процесі: застосування 3D-візуалізації, цифрових презентацій, а також організація командної роботи в програмних середовищах. Ці методи значно підвищують якість навчання і дозволяють студентам глибше зрозуміти і візуалізувати архітектурні концепції.
Матеріал статті має особливу актуальність для викладачів, студентів архітектурних спеціальностей, а також практикуючих архітекторів, які прагнуть поєднувати традиційні принципи з сучасними технологіями у процесі проєктування. Застосування описаних підходів сприяє розвитку творчого мислення, формуванню професійних компетенцій і створенню якісного, сучасного архітектурного середовища.
Посилання
Список літератури
Butlin J. Our common future. By World commission on environment and development. L.:Oxford University Press, 1987. 383 р.
Артюх Г. О. Концепції міста в працях вчених-урбаністів чиказької школи. Вісник Львівського університету. Серія соціологічна. 2008. Вип. 2. С. 347–351. URL: http://publications.lnu.edu.ua/bulletins/index.php/sociology/article/viewFile/1848/1911
Мозговий А. А. Сталий розвиток міст: передумови та суперечності : Сталий соціально-економічний та екологічний розвиток: від теорії до практики : матеріали міжнар. наук.-практ. конф. 13–14 листоп. 2014 р. Дніпропетровськ, 2014. С. 61.
Про Концепцію сталого розвитку населених пунктів: Постанова Верховної Ради України від 24 грудня 1999 р. № 1359-XIV // Відомості Верховної Ради України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1359-14#Text (дата звернення: 07.06.2025).
McKenzie R. D., Park R. E., Burgess E. W. The City. Chicago: University of Chicago Press, 1967. 239 p.
Романовська Ю. Соціально-економічна безпека міста: аналіз характерних рис. Вчені записки Університету «КРОК». 2021. № 4(64). С. 182–192. DOI: https://doi.org/10.31732/2663-2209-2021-64-182-192
Габермас Ю. Постметафізичне мислення / пер. з нім. В. Купліна. Київ: Дух і літера, 2011. 280 с.
Лещенко Н. А. Принципи сталого архітектурного проектування: підходи та практичні аспекти. Львів: Підручники і посібники, 2020. 238 с.
Іванова О. П. Технології у сучасному архітектурному проектуванні: від інновацій до практики. Харків: Харківський національний університет, 2022. 195 с.
References
Butlin, J. (1987). Our common future. Oxford: Oxford University Press. 383 p. (in English).
Artiukh, H. O. (2008). Concepts of the city in the works of urban scientists of the Chicago school. Visnyk of the Lviv University. Sociological Series, (2), 347–351. http://publications.lnu.edu.ua/bulletins/index.php/sociology/article/viewFile/1848/1911 (in Ukrainian).
Mozhovyi, A. A. (2014). Sustainable development of cities: Prerequisites and contradictions. In Sustainable socio-economic and ecological development: From theory to practice (Proceedings of the International Scientific and Practical Conference, November 13–14, 2014, Dnipropetrovsk, p. 61). (in Ukrainian).
Verkhovna Rada of Ukraine. (1999, December 24). On the concept of sustainable development of settlements: Resolution of the Verkhovna Rada of Ukraine No. 1359-XIV. Retrieved June 7, 2025, from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1359-14#Text (in Ukrainian).
McKenzie, R. D., Park, R. E., & Burgess, E. W. (1967). The city. Chicago: University of Chicago Press. 239 p. (in English).
Romanovska, Y. (2021). Socio-economic security of the city: analysis of characteristics. Science Notes of KROK University, (4(64), 182–192. https://doi.org/10.31732/2663-2209-2021-64-182-192 (in Ukrainian).
Habermas, J. (2011). Postmetaphysical thinking (V. Kuplin, Trans.). Kyiv: Dukh i Litera. 280 p. (in Ukrainian).
Leshchenko, N. A. (2020). Principles of sustainable architectural design: Approaches and practical aspects. Lviv: Pidruchnyky i Posibnyky. 238 p. (in Ukrainian).
Ivanova, O. P. (2022). Technologies in modern architectural design: From innovations to practice. Kharkiv: Kharkiv National University. 195 p. (in Ukrainian).
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Матушевська Ірини Михайлівна, Березовський Юрій Людвігович, Прокіпчук Артур Андрійович, Скрипин Тетяна Василівна, Ященко Олексій Федорович
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
