ЗАСАДИ АКТИВНИХ ТА ІНТЕРАКТИВНИХ МЕТОДІВ НАВЧАННЯ В АРХІТЕКТУРНІЙ ОСВІТІ

Анотація

Сучасному архітектору необхідно вміти створювати об’єкти, які мають не тільки функціональні властивості, а й несуть в собі рефлексію щодо процесів навколо та бачення розвитку в подальшому. Це потребує аналізу та аналітичної роботи, часто колективної співпраці з колегами, суміжними фахівцями й особами, що впливають на хід роботи та кінцеве рішення. Також важливим стає вміння донести свою думку, фахово обґрунтувати рішення та захистити свою пропозицію. Отримання навичок рішення складних, багатоаспектних задач, комунікації в процесі роботи та презентації результатів повинно відбуватись ще в процесі навчання. Існуючі архітектурні школи часто мають в собі застарілі радянські риси в методиках викладання, які зараз не відповідають запиту професії. Необхідно розглянути освітню модель в цілому та реформувати не тільки освітні програми, а й переглянути то, яким чином відбувається навчання – методи навчання. По особливостям взаємодії учасників між собою, з інформацією та з об’єктом вивчення методи поділяють на пасивні, активні та інтерактивні. Вища школа в Україні особливо зараз потребує впровадження активних та інтерактивних методів навчання, як тих, що формують у здобувача важливі в сучасному світі навички. Це відповідає не тільки запиту професійної діяльності, доведено українськими та світовими педагогами-науковцями, а й відповідає вимогам щодо цілей реформування освіти відповідно Європейських стандартів. В архітектурній освіті особливої уваги заслуговує дисципліна «Архітектурне проєктування» та інтерактивні методи навчання в ній. Аналіз практики закордонних архітектурних шкіл доводить прогресивність такого навчання з точки зору розвитку аналітичного, дослідницького, комунікативного досвіду, вивчення та використання сучасних інноваційних освітніх технологій.